Справа № 503/266/26
Провадження № 2/503/617/26
30 березня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Вороненка Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Новіцької Г.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
проводячи підготовче засідання в залі судових засідань у м. Кодима в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про оспорювання батьківства,
встановив:
Позивач подав до суду вище вказаний позов посилаючись на ті обставини, що подав до суду вище вказаний позов посилаючись на ті обставини, що мав відносини з ОСОБА_3 , від яких остання народила дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, на момент зачаття зазначеної дитини ОСОБА_3 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 і цей шлюб було розірвано рішенням Кодимського районного суду Одеської області ухваленим 22.08.2024 року у справі № 503/1342/24. Внаслідок зазначеного дитина, яка народилася до спливу десяти місяців після припинення шлюбу, вважається такою, що походить від подружжя. Тому батьком ОСОБА_4 було зазначено відповідача ОСОБА_2 . В свою чергу останній відмовляється у добровільному порядку визнавати те, що не є біологічним батьком зазначеної дитини. У зв'язку з чим позивач для захисту своїх прав змушений пред'явити до відповідача відповідний позов шляхом подання до суду з використання системи «Електронний суд» відповідної позовної заяви, в якій просить суд визнати його батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключити з актового запису № 894 від 06 травня 2025 року, зареєстрованого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва), про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внести до цього актового запису відомості про батька дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а також прізвище дитини змінити з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », а по батькові дитини змінити з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
В підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 , який приймав участь в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів, заявив клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, проведення якої доручити експертній установі розташованій у м. Вінниці.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце підготовчого засідання був своєчасно повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-6, 8 п.2 ст. 128 ЦПК України, шляхом доставлення 20.03.2026 року судової повістки до його електронного кабінету, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документу (а.с.43). При цьому, 15.03.2026 року відповідач подав до суду через систему «Електронний суд» (а.с.30) заяву, в якій, серед іншого, просив про розгляд справи за його відсутності.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 в підготовче засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце підготовчого засідання була своєчасно повідомлена належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-6, 8 п.2 ст. 128 ЦПК України, шляхом доставлення 20.03.2026 року судової повістки до її електронного кабінету, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документу (а.с.42). При цьому, 15.03.2026 року третя особа подала до суду через систему «Електронний суд» (а.с.29) заяву про розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч.1 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання встановлених цим Кодексом. Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. В свою чергу, згідно пункту 1 ч.3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Водночас, згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Особисті права малолітньої дитини передбаченні Законом України «Про охорону дитинства», СК України та Конвенцією про права дитини, зокрема щодо як зростання в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, збереження сімейних зв'язків з одного боку так і щодо забезпечення умов життя, необхідних для її здорового і гармонійного розвитку, та виховання з іншого боку.
Тому предмет позову у даній справі має важливе значення для особистих прав самої дитини - наразі ще малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що насамперед стосується чутливих правовідносин пов'язаних із взаємозв'язком дитини з особою, яка в дійсності є її батьком, а тому його вирішення судом не може бути поставлено виключно в залежність від ступеня належної реалізації сторонами своїх процесуальних прав і обов'язків щодо доказування та добросовісності використання ними своїх процесуальних прав і обов'язків.
Однак, сторонами у справі до теперішнього часу суду не надано висновку судової молекулярно-генетичної експертизи.
Ураховуючи обставини справи, чутливість правовідносин, в яких виник спір, суд вважає, що встановлення факту кровного споріднення між батьком і дитиною не може вважатися об'єктивним за відсутності висновку судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи. Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-текст є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, параграф 34, від 07 травня 2009 року). Аналогічні висновки зроблені Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в своїх постановах від 18.11.2020 року у справі № 159/3926/18 (провадження № 61-13142св20) та від 02.03.2020 року у справі № 530/1231/16-ц (провадження № 61-43301св18).
Згідно з ч.1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх випадках щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.2 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно ч.3-5 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Ураховуючи вище викладене суд вважає, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи потрібні спеціальні знання у галузі генетики, а висновок експерта із питань, які мають буте вирішені експертом відсутній, а також для захисту прав малолітньої дитини, то клопотання позивача необхідно задовольнити призначивши у справі судову молекулярно-генетичну експертизу.
В суду відсутні відомості про виконання експертних досліджень у галузі генетики Вінницьким обласним бюро судово-медичної експертизи, але водночас із цим на відомості про виконання зазначених досліджень наявні на офіційному веб-сайті Вінницького НДЕКЦ МВС України.
Крім цього, враховуючи, що для проведення експертизи необхідний значний проміжок часу суд також вважає необхідним, на підставі положень пункту 5 ч.1 ст. 252 та пункту 9 ч.1 ст. 253 ЦПК України, зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.
Керуючись ст. 103, 252-253, 258, 260-261 ЦПК України, суд
постановив:
Призначити у справі судову молекулярно-генетичну експертизу. На вирішення експерту поставити такі питання:
1) чи є кровне споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю якої є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ?
2) якщо кровне споріднення є, то чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю якої є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ?
Проведення даної експертизи доручити Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центу МВС України, який розташований за адресою: 21021, м. Вінниця, вул. Василя Порика, буд. 8.
Попередити експерта про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України, а саме за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .
Зобов'язати ОСОБА_3 , як законного представника (мати), забезпечити явку малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до експертної установи для участі у проведенні експертизи (відбору біологічних зразків).
Перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи:
- копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Замостянським РВ УДМС України у Вінницькій області 26.04.2013 року на ім'я ОСОБА_1 ;
- роздруківка рішення Кодимського районного суду Одеської області ухваленого 22.08.2024 року у справі № 503/1342/24;
- копія свідоцтва Серії НОМЕР_2 про народження ОСОБА_4 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 06.05.2025 року.
Позивачу ОСОБА_1 та третій особі ОСОБА_3 разом з малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно прибути до експертної установи за її повідомленням для відбору у них біологічних зразків на дослідження. У разі неможливості прибуття вказаних осіб до експертної установи у зазначений день проінформувати про це суд та експерта у письмовій формі.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена удень її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Д. В. Вороненко