30.03.2026 Справа №607/2508/26 Провадження №1-кп/607/1194/2026
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі кримінальне провадження №12026211040000005, дані про яке 02 січня 2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026211040000005 від 02.01.2026про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання у даному кримінальному провадженні, що стверджується відомостями розписки, яка міститься у судовій справі, обвинувачений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.
В судовому засіданні прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 вважала наявними підстави для накладення на обвинуваченого ОСОБА_4 грошового стягнення у зв'язку з його неявкою в судове засідання без поважних причин.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила щодо накладення на обвинуваченого ОСОБА_4 грошового стягнення, посилаючись на передчасність застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Заслухавши думку прокурора та заперечення захисника, а також вивчивши кримінальне провадження в частині щодо неявки обвинуваченого ОСОБА_4 в судове засідання, суд доходить такого висновку.
Згідно з п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у визначений строк заздалегідь повідомити про це суд.
За змістом ч. 2 ст. 318 КПК України явка обвинуваченого у судове засідання є обов'язковою.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є накладення грошового стягнення.
Згідно з ч. 1 ст. 323 КПК України, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
Положеннями стаття 144 КПК України передбачено, що грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов'язків. Грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КПК України, якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик суду.
Судом встановлено, що про дату, час і місце проведення судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 був достеменно обізнаний, зважаючи на наявну в матеріалах судового провадження розписку. Поважних причин своєї неявки в судове засідання обвинувачений ОСОБА_4 не повідомив.
Отже, враховуючи неявку обвинуваченого ОСОБА_4 в судове засідання без поважних причин, що свідчить про невиконання ним свого процесуального обов'язку, передбаченого п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, а також положення статті 129 Конституції України про те, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, суд доходить висновку про наявність підстав для накладення на обвинуваченого грошового стягнення у мінімальному розмірі, передбаченому ч. 1 ст. 139 КПК України, тобто у вигляді 0,5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", становить 1664 гривні.
Керуючись ст. ст. 139, 144, 147, 323 КПК України, суд
Накласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , грошове стягнення у вигляді 0,5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні.
Копію ухвали направити обвинуваченому ОСОБА_4 .
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у відповідності до ч. 1 ст. 147 КПК України, особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1