Справа № 503/266/26
Провадження № 2/503/617/26
30 березня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Вороненка Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Новіцької Г.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
проводячи підготовче засідання в залі судових засідань у м. Кодима в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про оспорювання батьківства,
встановив:
Позивач подав до суду вище вказаний позов посилаючись на ті обставини, що мав відносини з ОСОБА_3 , від яких остання народила дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, на момент зачаття зазначеної дитини ОСОБА_3 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 і цей шлюб було розірвано рішенням Кодимського районного суду Одеської області ухваленим 22.08.2024 року у справі № 503/1342/24. Внаслідок зазначеного дитина, яка народилася до спливу десяти місяців після припинення шлюбу, вважається такою, що походить від подружжя. Тому батьком ОСОБА_4 було зазначено відповідача ОСОБА_2 . В свою чергу останній відмовляється у добровільному порядку визнавати те, що не є біологічним батьком зазначеної дитини. У зв'язку з чим позивач для захисту своїх прав змушений пред'явити до відповідача відповідний позов шляхом подання до суду з використання системи «Електронний суд» відповідної позовної заяви, в якій просить суд визнати його батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключити з актового запису № 894 від 06 травня 2025 року, зареєстрованого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва), про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внести до цього актового запису відомості про батька дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а також прізвище дитини змінити з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », а по батькові дитини змінити з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
При цьому, до початку підготовчого засідання, а саме 15.03.2026 року, відповідач ОСОБА_2 подав до суду через систему «Електронний суд» заяву (а.с.30), в змісті якої, серед іншого, зазначив, що позовну заяву визнає в повному обсязі. У зв'язку з чим суд під час підготовчого засідання поставив на розгляд питання можливості прийняття згаданого визнання відповідачем позову.
В підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 , який приймав участь в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів, вважав за можливе прийняти визнання відповідачем позову.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце підготовчого засідання був своєчасно повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-6, 8 п.2 ст. 128 ЦПК України, шляхом доставлення 20.03.2026 року судової повістки до його електронного кабінету, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документу (а.с.43). При цьому, 15.03.2026 року відповідач подав до суду через систему «Електронний суд» (а.с.30) заяву, в якій, серед іншого, просив про розгляд справи за його відсутності.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 в підготовче засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце підготовчого засідання була своєчасно повідомлена належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-6, 8 п.2 ст. 128 ЦПК України, шляхом доставлення 20.03.2026 року судової повістки до її електронного кабінету, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документу (а.с.42). При цьому, 15.03.2026 року третя особа подала до суду через систему «Електронний суд» (а.с.29) заяву про розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч.1 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання встановлених цим Кодексом. Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. В свою чергу, згідно пункту 1 і 4 ч.3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою. Водночас, згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Особисті права малолітньої дитини передбаченні Законом України «Про охорону дитинства», СК України та Конвенцією про права дитини, зокрема щодо як зростання в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, збереження сімейних зв'язків з одного боку так і щодо забезпечення умов життя, необхідних для її здорового і гармонійного розвитку, та виховання з іншого боку.
Тому предмет позову у даній справі має важливе значення для особистих прав самої дитини - наразі ще малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що насамперед стосується чутливих правовідносин пов'язаних із взаємозв'язком дитини з особою, яка в дійсності є її батьком, а тому його вирішення судом не може бути поставлено виключно в залежність від ступеня належної реалізації сторонами своїх процесуальних прав і обов'язків щодо доказування та добросовісності використання ними своїх процесуальних прав і обов'язків.
Однак, до поданої позовної заяви додано висновок про біологічне батьківство № 6035358 ТОВ «ГенКод Діагностик» від 19.12.2025 року, в якому зазначено, що будь-які асоціації імен з наведеними результатами засновані тільки на інформації, поданій замовником, а ТОВ «ГенКод Діагностик» не несе відповідальності за походження зразків. Зразки ДНК, при аналізі яких були отримані вищезгадані дані, не були взяті відповідно до встановленої юридичної процедури для надання результатів ДНК аналізу до судових інстанцій. У зв'язку з цим, результати проведення аналізів можуть не мати сили при судовому розгляді.
При цьому, до позовної заяви також не додано клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, у відповідності до положень ч.2 ст. 83 та ч.3 ст. 177 ЦПК України.
В свою чергу відповідач також не подав, у відповідності до положень ч.3 ст. 83 ЦПК України, доказів, які б підтверджували обґрунтованість висловленого ним визнання позову.
Таким чином сторони у справі до теперішнього часу не реалізували свої процесуальні права на доказування.
Згідно ч.4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У зв'язку з чим визнання відповідачем позову під час підготовчого провадження суд не вважає за можливе прийняти, оскільки судом під час підготовчого засідання встановлено, що таке визнання суперечить чинному законодавству щодо охорони дитинства та порушує особисті права іншої особи - малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ураховуючи, що визнання відповідачем позову на даній стадії суперечить закону та порушує права іншої особи, то суд не вважає за можливе прийняти дане визнання.
Керуючись ст. 200, 206, 258-261 ЦПК України, суд
постановив:
Відмовити у прийнятті визнання відповідачем ОСОБА_2 позову під час підготовчого провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про оспорювання батьківства.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Д. В. Вороненко