Справа № 947/8783/26
Провадження № 1-кп/947/812/26
24.03.2026 року
Київський районний суд міста Одеси у складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
провівши в м.Одесі підготовче судове засідання у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №62025000000000737 від 18.07.2025 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Роздільна, Одеської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
В провадженні Київського районного суду міста Одеси перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025000000000737 від 18.07.2025 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на обвинувачену ОСОБА_3 , обґрунтовуючи його тим, що на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені п.1, п.3 та п.4 ч.1 ст.177 КПК України.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 , заперечувала проти заявленого клопотання та зазначила, що через канцелярію суду було подано клопотання про зміну запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Своє клопотання адвокат обґрунтовує тим, що ризики, які зазначаються прокурором недоведені, обвинувачена на даний час не працевлаштована,після внесення застави обвинувачена жодного разу не порушувала покладені на неї процесуальні обов'язки та сумлінно дотримується їх, її чоловік з січня 2026 року проходить військову службу за мобілізацією, на її утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей та мати пенсійного віку, родина перебуває у скрутному фінансовому становищі, так як задля внесення застави були оформлені кредити, а її мати похилого віку, яка проживає разом з нею, потребує хірургічного втручання, на що необхідні відповідні кошти, тому захисник просила суд відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення, змінити ОСОБА_3 запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання та повернути заставодавцям внесену заставу.
Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала думку захисника та просила суд задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу.
Прокурор заперечував проти клопотання, вказавши, що ризики, які зазначались стороною обвинувачення під час обрання та продовження запобіжного заходу не втратили свою актуальність.
Вислухавши думку учасників, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п.9 ч.2 ст.131 КПК України).
Згідно з ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч.3 ст.176 КПК України).
За приписами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст.177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Окрім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
Ризиком же в контексті кримінального провадження є певна обґрунтована ступінь ймовірності того, що обвинувачений вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 08.08.2025 року відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 787 280 (сімсот вісімдесят сім тисяч двісті вісімдесят) гривень.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_3 був обраний з урахуванням її особи, тяжкістю злочину та існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Заставодавцями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 19.08.2025 року було внесено заставу у визначеному судом розмірі та ОСОБА_3 було звільнено з-під варти.
Так, згідно ч.ч.1-2 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Застава є безстроковим запобіжним заходом, і КПК України не передбачено необхідності її продовження.
Згідно вимог ст.182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України не передбачено строку дії застави як запобіжного заходу.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти з зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Відповідно до вимог ч.11 ст.182 КПК України, п.8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року №15 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 року № 27), застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановлення вироку (ухвали), у якому міститься рішення про повернення застави.
Згідно ч.1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч.2 ст.331 КПК України).
Суд вважає, що на теперішній час стороною захисту обґрунтовано доведено, що ризики, які вказувались у клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , значно зменшились, остання виконує покладені на неї процесуальні обов'язки та характеризується сумлінною поведінкою, що обумовлюється її правосвідомістю.
Разом з тим, стороною обвинувачення не спростовано доводи захисника ОСОБА_5 та не надано докази щодо існування ризиків для кримінального провадження, які унеможливлюють зміну запобіжного заходу.
При вирішенні клопотання про зміну запобіжного заходу суд враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, який є тяжким згідно ст.12 КК України. Також суд враховує, що у ОСОБА_3 є постійне місце проживання, двоє неповнолітніх дітей, до кримінальної відповідальності вона притягується вперше, а також стан здоров'я матері обвинуваченої, яка потребує операції, постійного лікування та реабілітації, на що потрібні відповідні кошти.
Відомості про те, що ОСОБА_3 порушувала обов'язки, які були покладені на неї судом, в матеріалах справи відсутні. Прокурор не надав доказів про наявність повідомлення про підозру у вчиненні обвинуваченою іншого кримінального правопорушення.
Окрім того, на переконання суду, запобіжний захід у виді домашнього арешту в повній мірі може запобігти ризикам, передбаченим п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Щодо існування на теперішній час ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України суд зазначає, що прокурором не доведено, яким чином обвинувачена може перешкоджати кримінальному провадженню у разі застосування до неї запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Таким чином, зважаючи на правову позицію, викладену в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, відповідно до якої при розгляді клопотання про обрання або ж продовження строку тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, суд вважає, що стороною захисту обґрунтовані підстави для зміни запобіжного заходу, оскільки суттєво зменшилися ризики, передбаченіст.177 КПК України, що існували раніше.
З урахуванням конкретних обставин справи та особи обвинуваченої ОСОБА_3 суд вважає за можливе змінити їй запобіжний захід на домашній арешт, без застосування електронного засобу контролю, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, які, на переконання суду в повному обсязі забезпечать виконання обвинуваченою своїх процесуальних обов'язків.
Як встановлено в судовому засіданні, ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 08.08.2025 року відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 787 280 (сімсот вісімдесят сім тисяч двісті вісімдесят) гривень з покладеними на обвинувачену обов'язками у разі її внесення, яка внесена заставодавцями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 19.08.2025 року, в рівних частках, на рахунок Печерського районного суду м.Києва, що підтверджено квитанціями.
Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Внесена заставодавцями застава в дохід держави не зверталась, а тому суд вважає за необхідне повернути заставу заставодавцям.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 201, 309, 369, 372, 376 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку покладених обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України в рамках кримінального провадження №62025000000000737 від 18.07.2025 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання - задовольнити частково.
Змінити обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в сумі 787 280 (сімсот вісімдесят сім тисяч двісті вісімдесят) гривень на домашній арешт, з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 22:00 год. вечора до 06:00 год. ранку, за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги, на строк два місяці, тобто до 24.05.2026 року.
Покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:за першою вимогою прибувати до суду;не відлучатися із Одеської області, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування з іншими учасниками кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, якщо такий є, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.
Копію ухвали передати для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Роз'яснити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Внесену заставодавцем ОСОБА_6 , заставу в сумі 393 640 (триста дев'яносто три тисячі шістсот сорок) гривень, відповідно до ухвали Печерського районного суду м.Києва від 08.08.2025 року, повернути заставодавцю на його особистий банківський рахунок в 5 (п'ятиденний) термін з дня набрання ухвалою законної сили.
Внесену заставодавцем ОСОБА_7 , заставу в сумі 393 640 (триста дев'яносто три тисячі шістсот сорок) гривень, відповідно до ухвали Печерського районного суду м.Києва від 08.08.2025 року, повернути заставодавцю на його особистий банківський рахунок в 5 (п'ятиденний) термін з дня набрання ухвалою законної сили.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1