Справа № 944/1643/26
Провадження №2-а/944/83/26
про залишення позову без руху
27.03.2026 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Поворозник Д.Б., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа Інспектор Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Дида Олег Ігорович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Розглянувши подані матеріали, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам, викладеним у ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються документи про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні ст. ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У позовній заяві позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», оскільки він є учасником бойових дій.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, закрема учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
З цього приводу суд зазначає, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У ст. 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Аналогічна правова позиція щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та від 12.02.2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), а також у постановах Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі № 240/8644/20, від 16.02.2022 року у справі № 560/4971/21, від 26.05.2022 року у справі № 640/14577/20, від 08.03.2023 року у справі № 701/589/22, від 20.07.2023 року у справі № 160/20070/21 та багатьох інших.
Оскільки предметом спору у цій справі є скасування постанови, тому немає підстав вважати, що справа пов'язана із порушенням прав позивача як учасника бойових дій чи предмет позову будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій. Такий же правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19). Сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів. Відтак цей збір має бути сплачений позивачем на загальних підставах.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не виконані вимоги ст. 161 КАС України, а саме не сплачено судовий збір.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 160, 169, 248 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа Інспектор Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Дида Олег Ігорович про скасування постанови про накладення адміністративного стягненнязалишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог ухвали у вказаний термін, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає
Суддя Д.Б. Поворозник