Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/1431/26
Номер провадження 3/299/429/26
27.03.2026 року м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області А.А.Надопта, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли із Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , інспектор прикордонної служби 3-ї категорії, відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_6 ,
за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №355155 від 25.03.2026р. вбачається, що 22.03.2026р., близько 07.07 години, ОСОБА_1 , виконуючи наказ на охорону державного кордону в п/н Контрольний пост», в ході огляду та перевірки транспортного засобу, не здійснивши перевірки документів у особи чоловічої статті та призовного віку, пропустив її у прикордонну смугу, в подальшому дана особа незаконно перетнула кордон України в Румунію поза пунктом пропуску через державний кордон, а також під час огляду не здійснив відеофіксацію огляду транспортного засобу, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 cт.172-15 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності про день, час та місце розгляду справи повідомлена, в судове засідання з'явилася, не заперечувавала проти обставин викладених у протоколі, свою провину визнала повністю, а відтак, заслухавши ОСОБА_1 та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
Згідно ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістомвказаної норми закону,провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна(умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною другою статті 172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Об'єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов'язків характеризує, перш за все, об'єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов'язки, або хоча і діє, але виконує ці обов'язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.
Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021р. справі № 185/12161/15-к вказав, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 9 глави 1 розділу II, пунктів 1 та 3 глави 2, абзаців 7 та 8 пункту 11, глави 2 розділу II Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №1261 від 19.10.2015 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за №1391/27836; статей 11,16,49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 2.1 та 20.1 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління державної служби України №330/151/809/434/146 від 05.07.2011, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.07.2011 за №922/19660 (надалі Кодекс поведінки).
Відповідно до ст.ст.11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників). Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Як зазначено в пункті 2.1 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належить здійснення управління кордонами, працівник зобов'язаний служити Українському народові, демонструючи етичну поведінку, усвідомлюючи, що його служба передбачає: відданість Українському народу, зобов'язання діяти в інтересах держави та відстоювати національні інтереси, утверджуючи базові суспільні цінності; свідоме підпорядкування власних інтересів суспільним вимогам та інтересам і державним пріоритетам; професійне, сумлінне виконання службових обов'язків згідно з Конституцією України.
Як зазначено в пункті 20.1 Кодексу поведінки, до функціональних обов'язків яких належить здійснення управління кордонами, від працівників вимагається: суворо дотримуватися встановленого розпорядку дня; раціонально використовувати робочий час; при мінімальних затратах робочого часу та державних ресурсів забезпечувати максимальне виконання доручених завдань; належним чином виконувати функції, пов'язані зі своєю посадою, підтримуючи довіру суспільства до органу, в якому проходить службу чи працює, у тому числі утримуватися від дій, які можуть завдати шкоди службі; не займатися будь-якою сторонньою справою у робочий час; не допускати прибуття на службу (на роботу) або перебування на службі (на роботі) в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
Разом з тим, з інструкції про службу прикордонних нарядів Держави прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №1261 від 19.10.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015р. за №1391/27836, визначено наступне: пунктом 5 глави 1 розділу II: «5.Старший наряду зобов'язаний: знати й застосовувати положення документів, які регламентую охорону державного кордону в частині, що його стосується, а також положення цієї Інструкції; неухильно стежити за дотриманням складом прикордонного наряду дисципліни та правопорядку; пунктами 1 та 3 глави 2 розділу II: «1. Час несення служби прикордонним нарядом рахується з моменту отримання наказу на охорону державної кордону до доповіді старшому зміни прикордонних нарядів (начальнику підрозділу охорони кордону або визначеній ним особі) про прибуття з ділянки відповідальності та результати несення служби. 3. Наказ на охорону державного кордону віддається прикордонним нарядам усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобі зв'язку. Якщо прикордонний наряд очолює начальник підрозділу охорони кордону, то наказ на охорону державного кордону очолюваному ним прикордонному наряду він віддає особисто. У такому випадку час несення служб прикордонним нарядом рахується з моменту віддання наказу складу прикордонного наряду до моменту прибуття у підрозділ охорони кордону та доведення результатів несення служби до старшого зміни прикордонних нарядів. абзацами 7 та 8 пункту 11 глави 2 розділу II: «11. Прикордонним нарядам забороняється: приймати будь-які предмети (речі) від будь-яких осіб та передавати предмети (речі) будь-кому, якщо інше не встановлено законодавством України; надавати будь-кому інформацію про осіб, транспортні засоби, вантажі, що переміщуються через державний кордон, якщо інше не передбачено законом; надавати переваги в перетинанні державного кордону або при в'їзді на тимчасово окуповану територію та виїзді з неї особам, транспортним засобам та вантажам; вносити до баз даних завідомо неправдиву інформацію; торкатися будь-яких підозрілих предметів, виявлених на ділянці, що охороняється; залишати ділянку, що охороняється (місив несення служби), або перемішуватись на іншу до зміни чи закінчення терміну несення служби, а також змінювати маршрут руху, крім випадків, передбачених пунктом 10 глави 2 цього розділу; залишати без нагляду, передавати іншим особам зброю та предмети екіпіровки: відключати без дозволу старшого зміни прикордонних нарядів технічні комплекси (станції) і залишати без контролю їх екрани.
Сукупність зазначених обставин свідчить про наявність у інспектора прикордонної служби 2-ї категорії ОСОБА_1 складу військового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою ст.172-15 КУпАП, а саме - в особистій недисциплінованості та невиконанні обов'язків військової служби.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст.172-15 КУпАП встановлено відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду.
Під час проходження військової служби, зокрема при виконанні обов'язків військової служби, у відповідності до ст.ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовці зобов'язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, утримуватися від негідних вчинків та стримувати інших від їх вчинення, проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям і злочинам серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини, встановлювати їдкий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу виконувача обов'язків Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII, на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу. У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який було продовжено та діє по теперішній час.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, повністю доведена дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, а саме відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення ЗхРУ №355155 від 25.03.2026р., фактичним даним пояснення інспектора прикордонної служби ОСОБА_1 , Витягом з книги прикордонної служби.
Також судом досліджено копію службового посвідчення та позитивну характеристику ОСОБА_1 .
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.
Обставин, обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Статтею 17 Закону України від 23.02.2006р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»), де ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15КУпАП, беручи до уваги характер та обставини правопорушення, дані про особу яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до переконання, що його слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15КУпАП та вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 застосування до нього адміністративного стягнення відповідно до вимог санкції ч.2 ст.172-15 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст.33 - 35,172-15,221,245,252,280,283,284,285 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15КУпАП, та застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.
Реквізити для сплати штрафу: код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA668999980313000106000007401, код класифікації доходів бюджету 21081100.
Реквізити для сплати судового збору: код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання- 3(три) місяці.
СуддяНадопта А. А.