Справа № 298/2087/24
Номер провадження 1-кс/298/47/26
26 березня 2026 року с-ще Великий Березний
Слідчий суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Великий Березний клопотання заступника начальника ВП - начальника СВ ВП №2 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, в рамках кримінального провадження №12024071070000238 від 5 грудня 2024 року, -
начальник ВП - начальник СВ ВП №2 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_5 за погодженням із прокурором Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024071070000238 від 5 грудня 2024 року за його підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що Законом України №2102-1Х від 24.02.2022 на території України у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався та діяв на час вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан. Разом з тим, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам - військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Під час досудового розслідування з'ясовано, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому місці у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з корисливих мотивів.
Зазначає, що ОСОБА_6 за попередньою змовою з невстановленими слідством особами розробив злочинну схему, відповідно до якої вони підводять до встановленого місця неподалік державного кордону України з Словацькою Республікою особу або осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон та за обумовлену грошову винагороду надають поради та вказівки, зокрема, вказують точний напрямок руху через державний кордон України поза межами пунктів пропуску, після чого особи призовного віку передають їм грошову винагороду.
В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що на початку листопада 2024 року через своїх знайомих громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , дізнався, що його знайомий односельчанин на ім'я ОСОБА_8 займається організацією незаконного переправлення осіб призовного віку через державний кордон України поза пунктами пропуску. У зв'язку з чим на початку листопада громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до ОСОБА_6 з проханням допомоги у незаконному перетині державного кордону України, у відповідь на що ОСОБА_6 повідомив, що має змогу допомогти у вказаному питанні за грошову винагороду в сумі 5000 (п'ять тисяч) доларів США, на що ОСОБА_7 повідомив, що вказаної суми на даний час він не має та поцікавився чи можна передати грошові кошти після його незаконного переправлення через кордон, в свою чергу ОСОБА_8 відповів, що вказану суму необхідно передати в Україні до переправлення через кордон.
3 грудня 2024 року ОСОБА_7 , перебуваючи у справах в селищі Великий Березний Ужгородського району, знов зустрівся зі ОСОБА_6 , де під час розмови проінформував останнього у тому, що зібрав обумовлену раніше ним суму, яка необхідна як винагорода з метою незаконного перетину ним кордону. Під час зустрічі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в ресторані «Дежавю» в ході розмови між останніми ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 про те, що організує його незаконне переправлення через державний кордон України - «Зелений коридор» поза межами пунктів пропуску до Словацької Республіки, також надав ОСОБА_7 вказівки та інструкції та запевнив його в тому, що все відбудеться безпечним для нього способом без будь-яких перешкод. Погодившись на такі умови, ОСОБА_7 домовився про подальшу зустріч із ОСОБА_6 , яка мала відбутись 04.12.2024 поблизу гірськолижного курорту «Красія», що в с. Вишка Ужгородського району.
Разом з цим, встановлено, що з метою втілення в реальність свого злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон через державний кордон України всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з корисливих мотивів, ОСОБА_6 мав на меті здійснити незаконне переправлення через державний кордон України ще однієї особи призовного віку чоловічої статі, а саме: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якого на початку листопада 2024 року також виник намір виїхати з території України до Європейського Союзу. Зокрема, встановлено, що ОСОБА_9 під час спілкування з особою на ім'я ОСОБА_10 , дізнався, що останній має у своєму колі спілкування осіб, які надають послуги з незаконного переправлення через кордон та поцікавиться у нього, коли згаданий ним чоловік буде в Ужгороді.
Через декілька днів після вказаної розмови з ОСОБА_11 , більш точної дати не встановлено, ОСОБА_9 відвідав готельно-ресторанний комплекс «Унгвайзер» в місті Ужгород, де як в подальшому досудовим розслідування було з'ясовано, що особа на ім'я ОСОБА_10 познайомив його з ОСОБА_6 , який допоможе ОСОБА_9 незаконно перетнути державний кордон України, та який надав гарантію того, що це буде відбуватись безпечно в супроводі з провідником. В кінці розмови ОСОБА_12 сказав, що дана послуга з незаконного переправлення через кордон буде коштувати в розмірі 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) доларів США, а також те, що 2500 (дві тисячі п'ятсот) доларів США необхідно буде заплатити перед перетином кордону, а решту суми після перетину кордону, на що ОСОБА_9 сказав, що подумає над вказаною пропозицією та дасть знати про свої наміри. В кінці листопада ОСОБА_9 , зібравши необхідну суму коштів та ще раз обдумавши свої наміри в незаконному перетині кордону, зателефонував ОСОБА_11 та повідомив, що хоче зустрітися з ОСОБА_12 на рахунок перетину кордону.
Надалі з метою виконання заздалегідь обумовленої схеми, 3 грудня 2024 року ОСОБА_9 , поїхавши на таксі з м. Ужгород до с-ща Великий Березний, отримав від свого знайомого ОСОБА_11 вказівку їхати до гірськолижного курорту «Красія», що в селі Вишка Ужгородського району. Прибувши на зазначене місце, ОСОБА_9 пересів до автомобіля марки «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , водієм якого був ОСОБА_8 . В подальшому, його було доставлено до заздалегідь обумовленого місця, а саме: до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає гр. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по місцю проживання якої ОСОБА_9 мав очікувати подальших вказівок від ОСОБА_6 , не виходячи з будинку та прибудинкової території назовні з метою конспірації та його подальшого незаконного переправлення через кордон України з Словацькою Республікою.
Зазначає, що 4 грудня 2024 року близько 05:30 год. ранку ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, виконуючи відведену йому роль організатора у злочинній змові з невстановленими досудовим слідством особами, на автомобілі марки «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , надав вказівку ОСОБА_9 вийти з будинку та сісти в автомобіль, де проїхавши декілька хвилин в с. Вишка, біля зупинки до них підсів гр. ОСОБА_7 .
Сівши в зазначений транспортний засіб, вони поїхали в напрямку до с-ща Великий Березний, де проїхавши залізничний переїзд, в населеному пункті с.Забрідь зупинилися. Після телефонної розмови ОСОБА_14 із невідомою особою, вони продовжили рух автомобілем та проїхавши міст через річку Уж, зупинилися неподалік місцевого кладовища, де їх чекали двоє невідомих осіб в балаклавах. Вийшовши з автомобіля, один з чоловіків запропонував ОСОБА_15 та ОСОБА_16 передати кошти за їх незаконне переправлення, після чого ОСОБА_17 передав йому грошові кошти в сумі 2000 Євро та 120 000 гривень та в свою чергу ОСОБА_18 передав грошові кошти в сумі 2500 доларів США.
Таким чином, ОСОБА_6 , реалізовуючи заздалегідь обумовлений з невстановленими слідством особами злочинний план та виконуючи відведену йому роль організатора, на автомобілі марки «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , доставив ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в напрямку ближче до кордону із Словацькою Республікою з метою незаконного перетину ними державного кордону поза межами пункту пропуску, разом з невстановленими особами отримали за вказані дії грошову винагороду в сумі 2000 євро, 120 000 гривень та 2500 доларів США, які незадовго до цього були передані невстановленій особі вдягнутій в балаклаву.
Так, після передачі грошових коштів, двоє осіб в балаклавах, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , вирушили до кладовища, а ОСОБА_6 поїхав на автомобілі в невідомому напрямку. Сівши на одній із лавок кладовища, невідомі особи в балаклавах провели інструктаж ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , надавши вказівки і поради як вони повинні поводитися під час здійснення їх незаконного переправлення через державний кордон. Після проведеного інструктажу невідома особа вищого зросту наказала слідувати за ним. Пройшовши близько 300 метрів, вказана особа показала подальший рух до державного кордону України, куди попрямували ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , а особи в балаклавах вирушили у зворотному напрямку.
Після цього, рухаючись близько години по лісовій місцевості в напрямку державного кордону України із Словацькою Республікою в напрямку до 121-го прикордонного знаку державного кордону України з Словацькою Республікою, останні біля 10:17 год. ОСОБА_17 та ОСОБА_18 були виявлені та затримані військовослужбовцями ДПСУ.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, а саме: в організації, пособництві незаконного переправлення осіб через державний кордон України порадами, вказівками та наданням засобів, вчиненому групою осіб з корисливих мотивів, щодо кількох осіб.
Підозрюваним у кримінальному провадженні є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Вишка, Великоберезнянського району, Закарпатської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, в порядку ст.89 КК України раніше не судимий, щодо якого два обвинувальні акти перебувають на розгляді у Великоберезнянському районному суді Закарпатської області - №12018070000000146 від 31.02.2018 за ч.3 ст.369 КК України та №4202307203000148 від 20.09.2023 за ч.3 ст.332 КК України.
Вказує, що 17 грудня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 04.12.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 05.12.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімках свідком ОСОБА_7 від 05.12.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання свідком ОСОБА_7 від 05.12.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 05.12.2024; протоколами пред'явлення речей для впізнання свідком ОСОБА_9 від 05.12.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання свідком ОСОБА_9 від 05.12.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 05.12.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання свідком ОСОБА_19 від 05.12.2024; протоколом пред'явлення речей для впізнання свідком ОСОБА_19 від 05.12.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 05.12.2024; протоколом огляду предмета від 07.12.2024; протоколом слідчого експерименту зі свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_7 від 06.12.2024.
Слідчий у клопотанні зазначає, що неодноразово вживалися заходи спрямовані на встановлення місцязнаходження підозрюваного ОСОБА_6 шляхом відвідування його за місцем проживання, однак його тривалий час ніхто із сусідів не бачили.
Підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук. Винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук та внесення відомостей про розшук підозрюваного ОСОБА_6 до Єдиного реєстру досудових розслідувань є достатнім для підтвердження факту оголошення особи в міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281 КПК України та ч. 6 ст. 193 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_6 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення. З урахуванням викладеного, а також даних про особу підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий вважає, що є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_6 процесуальних обов'язків, тому йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, посилаючись на положення ч.4 ст.183 КПК України, слідчий за погодженням з прокурором просить не визначати розмір застави підозрюваному ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні.
Вказане клопотання у відповідності до положень ч.6 ст.193 КПК України розглядається за відсутності підозрюваного ОСОБА_6 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала, вважаючи мету і підстави обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави обґрунтованими та такими, що дають право на обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 вказаного запобіжного заходу. Наголосила, що підозрюваний ОСОБА_6 оголошений в міжнародний розшук, він перебуває на території Словацької Ресрпубліки, про що наявні документальні підтвердження, однак без наявності ухвали про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний не може бути затриманий на території іноземної держави.
У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 заперечила щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, вказуючи, що відносно підозрюваного діє ухвала суду про надання доволу на його затримання з метою приводу для розгляну клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, розглянувши клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно ОСОБА_6 , дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя доходить таких висновків.
Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як видно, в даному випадку сторона обвинувачення порушила перед слідчим суддею питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що вважається особливим порядком попереднього вирішення питання про застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Отже, у разі оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, КПК України встановлює процедуру, за якою спочатку може бути розглянуте за відсутності підозрюваного клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України, і рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, який перебуває у міжнародному розшуку, за своєю правовою природою є дозволом на затримання останнього з метою приводу, що передбачено ч. 3 ст. 187 КПК України. Оскільки до підозрюваного не застосовується запобіжний захід, він не може утримуватися під вартою. Після затримання підозрюваного (не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження) - слідчий суддя розглядає за його участю клопотання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід. Використані формулювання свідчать про те, що в умовах переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та оголошення у зв'язку з цим його у міжнародний розшук, КПК України розрізняє процедури обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою від процедури застосування такого обраного запобіжного заходу.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділення відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071070000238 від 5 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
17 грудня 2024 року ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024071070000238 від 5 грудня 2024 року було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
На підтвердження можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені слідчим суддею, а саме копії таких документів: витягом з ЄРДР, рапортом від 04.12.2024, повідомленням про виявлення кримінального правопорушення від 04.12.2024, протоколом огляду місця події від 04.12.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 05.12.2024; протоколами пред'явлення речей для впізнання по фотознімках свідком ОСОБА_7 від 05.12.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання свідком ОСОБА_7 від 05.12.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 05.12.2024; протоколами пред'явлення речей для впізнання свідком ОСОБА_9 від 05.12.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання свідком ОСОБА_9 від 05.12.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 05.12.2024; ініціативним рапортом від 17.12.2024.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, з урахуванням доводів сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою. Тобто наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрюваного ОСОБА_6 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування.
Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
Вище вказані обставини дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні вказаних злочинів, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами та доказами, доданими до клопотання сторони обвинувачення, які у своїй сукупності вказують на можливу причетність ОСОБА_6 до організації, пособництва незаконного переправлення осіб через державний кордон України порадами, вказівками та наданням засобів, вчиненому групою осіб з корисливих мотивів, щодо кількох осіб.
При цьому слід зазначити, що питання про те, чи утворюють зазначені в підозрі дії ОСОБА_6 склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ч. 3 ст. 332 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.
За приписами ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст.278 КПК України, передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Зі змісту вказаної норми слідує, що письмове повідомлення про підозру слідчий або прокурор повинні вручати безпосередньо тій особі, яка зазначена в повідомленні.
У разі неможливості безпосереднього вручення письмового повідомлення про підозру зазначеній у ньому особі, слідчий або прокурор повинні використовувати інші способи, передбачені КПК для вручення повідомлень.
Частина 3 ст. 111, ч. 1 ст. 135 КПК України визначають, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
У зв'язку із відсутністю ОСОБА_6 за місцем проживання та неможливістю вручення повідомлення про підозру особисто у день його складення орган досудового розслідування вжив заходів із вручення його у спосіб передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.
Так, повідомлення про підозру ОСОБА_6 було вручено 17.12.2024 о 17.47 год. його матері ОСОБА_20 , яка разом з підозрюваним проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 6 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993, ратифікованої Україною 10.11.1994, у редакції від 21.01.2006, визначено, що договірні Сторони надають один одному правову допомогу шляхом виконання процесуальних і інших дій, передбачених законодавством запитуваної Договірної Сторони, серед іншого, зокрема - складання і пересилання документів, порушення карного переслідування, розшуку і видачі осіб, що вчинили злочини, а також шляхом вручення документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місце знаходження підозрюваного не відоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.
Частиною 2 ст. 281 КПК України встановлено, що про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що орган досудового розслідування належним чином вжив заходів для вручення у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, ОСОБА_6 повідомлення про підозру, останній набув у цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваного, а тому щодо нього може вирішуватися питання про обрання запобіжного заходу.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що Кримінальний процесуальний кодекс України пов'язує набуття процесуального статусу підозрюваного, місцезнаходження якого не встановлено, саме з вжиттям заходів з вручення повідомлення про підозру, а не з фактичним отриманням повідомлення про підозру.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, та що підозрюваний, оголошений у міжнародний розшук.
На підтвердження причетності ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, слідчий надав зібрані у кримінальному провадженні матеріали, а відтак висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати обрання заходів забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, яке відповідно до положень ч. 5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_6 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, про наявність ризиків того, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином свідчить те, що останній під час досудового розслідування даного кримінального провадження вже переховуєтьсяся від органів досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим перебує у розшуку, а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев"яти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, підозрюваний може умисно переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з метою уникнення передбаченої законом відповідальності.
Окрім цього прокурором доведено ризик незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_6 на свідків у даному кримінальному провадженні, які можуть володіти інформацією щодо обставин вчинення інкримінованогоїомуй злочину.
Крім того, з огляду на характер інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється (ч.3 ст.332 КК України), корисливий мотив вчинення такого, а також факт наявності на розгляді місцевого суду іншого кримінального провадження ОСОБА_6 №4202307203000148 від 20.09.2023 за ч.3 ст.332 КК України за ч.3 ст.332 КК України, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках даного кримінального провадження, окрім вищезазначених, також наявний ризик у вигляді можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Щодо оголошення підозрюваного ОСОБА_6 у розшук, слідчий суддя зазначає наступне.
Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного доведеністю факту перебування такої особи у розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України).
Із доданих до клопотання матеріалів кримінального провадження вбачається, що постановою про зупинення досудового розслідування та оголошення в розшук підозрюваного від 7 січня 2025 року, винесеною заступником начальника - начальником слідчого відділення відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024071070000238 від 5 грудня 2024 року - зупинено. Підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук.
У подальшому постановою про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук від 5 травня 2025 року, винесеною слідчим слідчого відділення відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_21 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.
З наявних у слідчого судді матеріалів кримінального провадження, зокрема, повідомлення про обмін інформацією SIENA Національного підрозділу Європолу Словацької Республіки, слідує, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на території Словаччини, 02.02.2025 ОСОБА_22 був затриманий в м.Убля під час незаконного перетину кордону пішки, 07.07.2025 ОСОБА_23 надано право на проживання у Словацькій Республіці (тимчасовий притулок, м.Кошіце - старе місто). Посвідка на проживання дійсна до 06.07.2028.
Отже, прийняття органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного ОСОБА_6 в розшук та в міжнародний розшук, перебування його на території Словацької Республіки, на переконання слідчого судді, є достатнім для підтвердження даного факту в розумінні вимог ч. 6 ст. 193 КПК України.
Враховуючи тяжкість злочину, вчинення якого інкримінується ОСОБА_6 , доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеною та обґрунтованою необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що у випадку розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, після затримання цієї особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
Також, при вирішенні даного клопотання слідчий суддя враховує положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, згідно з якими при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, розмір застави не визначається, у зв'язку з чим констатує про відсутність правових підстав для визначення підозрюваному ОСОБА_6 розміру застави у даному кримінальному провадженні.
З наведених підстав, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177, 184, 194, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання заступника начальника ВП - начальника СВ ВП №2 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, в рамках кримінального провадження №12024071070000238 від 5 грудня 2024 року - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, в рамках кримінального провадження №12024071070000238 від 5 грудня 2024 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого має розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1