Справа № 338/1299/25
Провадження № 2/127/7865/25
(заочне)
30 березня 2026 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,
при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромта просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»заборгованість за Кредитним договором №5124962 від 27.05.2021 у розмірі 37 200,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 27 600,00 грн. - заборгованість за відсотками, 1 600,00 грн. - заборгованість за комісійними винагородами, а також судові витрати, мотивуючи позовні вимоги тим, що 27.05.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №5124962, за умовами якого відповідачу перераховано кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 8 000,00 грн. 13.09.2021 згідно умов договору відступлення прав вимоги №07Т, ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за Кредитним договором №5124962 від 27.05.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс». Зобов'язання за кредитним договором відповідачем виконано не було, що і стало підставою для звернення до суду з позовом
Ухвалою суду від 24.11.2025 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив проводити судове засідання у його відсутність, позов підтримав, просив задовольнити, не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, будучи повідомленим належним чином про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток на зареєстровану адресу проживання, причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.
Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, постановивши по справі заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. ст.1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» , якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правова позиція щодо застосування вказаних норм чинного законодавства викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19.
27.05.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №5124962, за умовами якого сума (загальний розмір) кредиту становить 8 000, 00 грн. у валюті: Українські гривні, кредит надається строком на 30 днів з 27.05.2021 (строк кредитування), термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 26.06.2021.
Згідно з п.1.5.1. комісія за надання кредиту: 1 600,00 грн., яка нараховується за ставкою 20,00 відсотків від суми кредиту одноразово, п. 1.5.2. проценти за користування кредитом: 3 600,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
ТОВ «МІЛОАН» було виконано зобов'язання за кредитним договором, надано кредит на банківські реквізити ОСОБА_1 , що підтверджується Платіжним дорученням №47279331 від 27.05.2021. (а.с.33)
Щодо тіла кредиту.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 не сплачувалася заборгованість по тілу кредиту, а тому стягненню підлягає тіло кредиту у розмірі 8 000,00 грн.
Щодо процентів за користування кредитом.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Строк користування кредитом становив період з 27.05.2021 по 26.06.2021, тобто 30 днів.
Однак, проценти за користування кредитом були нараховані за період як в межах строку кредитування (30 днів), так і після закінчення такого строку.
У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Крім того, у постанові від 23 травня 2018 року по справі № 910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання, врегульованої частиною 2 статті 625 ЦК України.
Однак, позовні вимоги про стягнення процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем не заявлялися, однак останнє не позбавлене можливості скористатися таким правом у майбутньому.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Отже, проценти за користування кредитом за вказаний період становлять: 8 000 грн. х 1,5% х 30 днів = 3 600,00 грн.
Щодо сплати комісії.
Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ банкам надано право отримувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості.
Згідно з п.1.5.1. комісія за надання кредиту: 1 600,00 грн., яка нараховується за ставкою 20,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, тобто необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»заборгованість за Кредитним договором №5124962 від 27.05.2021 у розмірі 13 200,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3 600,00 грн. - заборгованість за відсотками, 1 600,00 грн. - заборгованість за комісійними винагородами.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких за частиною 3 статі 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом статті 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами статті 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.
Частиною 3 статті 141 ЦПК України закріплено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в Постанові від 01 серпня 2019 року по справі № 915/237/18 дійшов висновку, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості й верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, завищений щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, і не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява N 19336/04, п. 269).
Враховуючи вищевикладене та аналізуючи надані представником позивача докази в підтвердження здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правничої допомоги та враховуючи, що справа розглядалася в спрощеному провадженні, а також, враховуючи, що розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, та існує багато судової практики в даній категорії спору, враховуючи пропорційність та співрозмірність вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про відшкодування позивачу витрат на оплату правничої допомоги в сумі 2 000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 859,56 грн. судового збору (13 200,00х2422,40/37200) та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
Керуючись ст. 13, 81, 137, 141, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування», суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»заборгованість за Кредитним договором №5124962 від 27.05.2021 у розмірі 13 200 (тринадцять тисяч двісті) грн. 00 коп., з яких: 8 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3 600,00 грн. - заборгованість за відсотками, 1 600,00 грн. - заборгованість за комісійними винагородами.
У іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»судовий збір у розмірі 859,56 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне судове рішення складено 30.03.2026.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ : 42649746, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )