Справа № 127/9311/26
Провадження № 1-кс/127/3719/26
Іменем України
24 березня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання слідчого СВ відділ поліції №2 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Слідчий СВ відділ поліції №2 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12026020040000151 від 19.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, в ході здійснення якого виникла необхідність в накладенні арешту на майно, вилучене 19.03.2026 під час невідкладного обшуку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Власник майна до судового засідання не з'явився.
Відповідно до частини першої статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12026020040000151 від 19.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.03.2026 до чергової частини ВП №2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення від ОСОБА_5 про те, що невідомі особи, зловживаючи її довірою, шахрайським шляхом, під приводом запобігання несанкціонованому перерахуванню грошових коштів з належної їй банківської картки ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , незаконно заволоділи грошовими коштами, які заявниця перерахувала трьома транзакціями на іншу банківську картку на загальну суму 16 706 грн, які в подальшому було знято з банкомату за адресою: м. Вінниця, вул. Ак. Янгеля, 18, у період часу з 15:20 год. по 15:32 год. 19.03.2026.
Внаслідок проведення оперативно-розшукових заходів, у присутності запрошених понятих, на підставі ст. 233 КПК України, 19.03.2026 проведено невідкладний обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого вилучено:
- паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон марки Oppo, моделі A40m, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , із SIM-карткою оператора «Київстар» № НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- мобільний телефон марки Samsung, моделі Galaxy A6, IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 ;
- мобільний телефон марки POCO, моделі X7 Pro, IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 , із SIM-карткою оператора «Vodafone» № НОМЕР_10 ;
- мобільний телефон марки Nokia, IMEI1: НОМЕР_11 , IMEI2: НОМЕР_12 , із SIM-карткою оператора «Київстар» № НОМЕР_13 ;
- мобільний телефон марки Xiaomi, моделі Redmi Note 13, IMEI1: НОМЕР_14 , IMEI2: НОМЕР_15 , із SIM-карткою оператора «Київстар» № НОМЕР_16 , який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- мобільний телефон марки Xiaomi, моделі Redmi 6A, IMEI1: НОМЕР_17 , IMEI2: НОМЕР_18 , який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- мобільний телефон марки Nokia, моделі 1100, IMEI: НОМЕР_19 , який належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- мобільний телефон марки Motorola, IMEI: НОМЕР_20 .
Наведені обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №12026020040000151 від 19.03.2026 та іншими документами доданими на обґрунтування клопотання.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницького області у справі №127/9307/26 від 23 березня 2026 року надано дозвіл на проведення обшуку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , користувачем якої являється ОСОБА_11 , 1988 р.н., що проводився 19.03.2026 року в період з 22:36 год. по 01:38 год 20.03.2026 року.
Постановою слідчого від 20.03.2026 майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вилучені речі, а саме: банківська картка АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , упакована в спецпакет НПУ № CRI 1042066; мобільний телефон марки Oppo, моделі A40m, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , із SIM-карткою оператора «Київстар» № НОМЕР_21 , який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , упакований у спецпакет НПУ № CRI 1042067; мобільний телефон марки Samsung, моделі Galaxy A6, IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 , упакований у спецпакет НПУ № CRI 1042068; мобільний телефон марки POCO, моделі X7 Pro, IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 , із SIM-карткою оператора «Vodafone» № НОМЕР_10 , упакований у спецпакет НПУ № CRI 1042069; мобільний телефон марки Nokia, IMEI1: НОМЕР_11 , IMEI2: НОМЕР_12 , із SIM-карткою оператора «Київстар» № НОМЕР_13 , упакований у спецпакет НПУ № CRI 1042064; мобільний телефон марки Xiaomi, моделі Redmi Note 13, IMEI1: НОМЕР_14 , IMEI2: НОМЕР_15 , із SIM-карткою оператора «Київстар» № НОМЕР_16 , який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , упакований у спецпакет НПУ № CRI 1042062; мобільний телефон марки Xiaomi, моделі Redmi 6A, IMEI1: НОМЕР_17 , IMEI2: НОМЕР_18 , який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , упакований у спецпакет НПУ № CRI 1042063; мобільний телефон марки Nokia, моделі 1100, IMEI: НОМЕР_19 , який належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , упакований у спецпакет НПУ № CRI 1042071; мобільний телефон марки Motorola, IMEI: НОМЕР_20 , упакований у спецпакет НПУ № CRI 1042072, які було вилучено під час огляду місця події, є тимчасово вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з чим на вказане майно необхідно накласти арешт.
Таким чином, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, проведення необхідних експертиз, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту, у вищевказаній частині, підлягає задоволенню.
Що стосується клопотання слідчого в частині накладення арешту на паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , то в цій частині клопотання слідчого задоволенню не підлягає, оскільки необхідність у накладенні арешту на вказаний документ відсутня. Зазначений документ посвідчує особу та підтверджує громадянство України, у зв'язку з чим є необхідним його власнику для щоденного використання. Крім того, будь-які слідчі (розшукові) дії або експертні дослідження із зазначеним паспортом не проводилися та не плануються до проведення, а відтак відсутні підстави вважати його речовим доказом чи майном, на яке необхідно накласти арешт.
Постановою слідчого від 20.03.2026 вищевказані речі та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12026020040000151 від 19.03.2026.
Однак, вказана постанова слідчого в цій частині є суто формальною та судом до уваги не приймається, оскільки не містить жодного обґрунтування того, що вилучені документи являються речовим доказом саме у кримінальному провадженні №12026020040000151 від 19.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та мають значення для подальшого досудового розслідування.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання, в частині накладення арешту на паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 19.03.2026 під час невідкладного обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
-банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 ;
-мобільний телефон марки Oppo, моделі A40m, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , із SIM-карткою оператора «Київстар» № НОМЕР_21 , який належить ОСОБА_7 ;
-мобільний телефон марки Samsung, моделі Galaxy A6, IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 ;
-мобільний телефон марки POCO, моделі X7 Pro, IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 , із SIM-карткою оператора «Vodafone» № НОМЕР_10 ;
-мобільний телефон марки Nokia, IMEI1: НОМЕР_11 , IMEI2: НОМЕР_12 , із SIM-карткою оператора «Київстар» № НОМЕР_13 ;
-мобільний телефон марки Xiaomi, моделі Redmi Note 13, IMEI1: НОМЕР_14 , IMEI2: НОМЕР_15 , із SIM-карткою оператора «Київстар» № НОМЕР_16 , який належить ОСОБА_8 ;
-мобільний телефон марки Xiaomi, моделі Redmi 6A, IMEI1: НОМЕР_17 , IMEI2: НОМЕР_18 , який належить ОСОБА_9 ;
-мобільний телефон марки Nokia, моделі 1100, IMEI: НОМЕР_19 , який належить ОСОБА_10 ;
-мобільний телефон марки Motorola, IMEI: НОМЕР_20 .
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого СВ відділ поліції №2 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати слідчого СВ відділ поліції №2 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя