Справа № 127/4580/26
Провадження 2/127/1281/26
25 березня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з позовними вимогами до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі 45 000 грн як вартості переданих інструментів або альтернативно про їх повернення в натурі.
Ухвалою суду від 18.02.2026 року позов залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк, з дня отримання ухвали суду, для усунення недоліків, у зв'язку з невідповідністю вимогам статей 175, 177 ЦПК України ..
У зазначеній ухвалі суд зобов'язав позивача усунути недоліки позовної заяви, зокрема шляхом подання:
звіту суб'єкта оціночної діяльності або первинних документів, що підтверджують вартість майна;
доказів набуття права власності на спірне майно;
уточнення правової природи позовних вимог;
визначення єдиного способу захисту права;
належних доказів існування зобов'язання;
обґрунтованого розрахунку ціни позову;
підтвердження правильності сплати судового збору.
Позивачу надіслано копію ухвали для відома та виконання на її адресу, про що свідчить рекомендоване повідомлення, яке повернулося 03.03.2026 на адресу суд із відміткою про повернення «не повна адреса».
13.03.2026 ОСОБА_1 подала заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій фактично виклала пояснення щодо неможливості подання відповідних доказів, посилаючись на відсутність доступу до майна, яке перебуває у володінні відповідача, а також на відсутність первинних документів, що підтверджують його придбання.
Разом з тим подана заява не свідчить про усунення недоліків позовної заяви у розумінні вимог ухвали суду.
Зокрема, позивачем не подано: жодного документа, який би підтверджував вартість спірного майна; обґрунтованого розрахунку ціни позову із зазначенням вартості кожного об'єкта майна; доказів набуття позивачем права власності на відповідні інструменти; належних доказів існування між сторонами правовідносин, на які посилається позивач.
Посилання позивача на неможливість проведення оцінки майна у зв'язку з відсутністю доступу до нього не усуває обов'язку належним чином обґрунтувати ціну позову та подати хоча б мінімальні докази вартості майна, які могли б бути використані судом для перевірки правильності визначення ціни позову та розміру судового збору.
Крім того, позивач не надала жодного доказу, який би підтверджував набуття нею права власності на спірне майно, що є необхідним у справах про витребування майна або стягнення його вартості.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України саме сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Суд також враховує, що позовні вимоги залишаються невизначеними щодо належного способу захисту права. Позивач одночасно просить: стягнути грошові кошти у розмірі 45 000 грн; або повернути майно в натурі.
Водночас зазначені вимоги мають різну правову природу та різний предмет доказування, що потребує чіткого визначення способу захисту права відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України та частини четвертої статті 175 ЦПК України. Подана позивачем заява не усуває цієї невизначеності.
Отже, надана позивачем заява фактично містить лише пояснення щодо причин неподання доказів, однак не усуває недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні в справі «Каракуця проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач у встановлений судом строк не усуне недоліки позовної заяви, така заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки позивач у наданий строк не усунула недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду про залишення позову без руху, приходжу висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу як така, що вважається неподаною.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 44, 185, 258, 260-261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення такій особі ухвали суду.
Суддя: