Справа № 144/1721/25
Провадження № 2/144/123/26
"30" березня 2026 р. с-ще Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Магдяк Н.І.,
за участі секретаря судових засідань Дудник С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, -
У листопаді 2025 позивач ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 , в обґрунтування якого зазначила, що з 24.07.2020 вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу у подружжя є донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем, перебуває на її утриманні та вихованні. Подружнє життя не склалося через різні погляди на сімейне життя в сім'ї. Фактично в шлюбних відносинах сторони не проживають з жовтня 2025 року.
За таких обставин позивач вважає, що подальше перебування з відповідачем у шлюбі є неможливим та просить розірвати шлюб з відповідачем.
Крім того, між сторонами не в повному обсязі не досягнуто домовленості щодо участі відповідача в утриманні дитини.
Позивач вказала, що вона не працює, доходів не має, відповідач проживає окремо від сім'ї та має доходи. Просить стягувати аліменти на утримання дитини в розмірі по 4 000 тис. грн. щомісячно та до її повноліття.
Ухвалою судді від 21.11.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні. Просить після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_5 ».
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено право учасників справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач у судове засідання, призначене о 9 годині 30 хвилин 30.03.2026 не з'явився, однак у попередніх судових засіданнях не заперечував проти задоволення позову в частині стягнення аліментів на утримання дочки, однак неодноразово заперечував проти розірвання шлюбу, оскільки бажав примиритися із дружиною.
Оскільки у матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 24.07.2020 Теплицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) зареєстровано шлюб між сторонами, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 24.07.2020 (актовий запис № 19).
У шлюбі у подружжя народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 15.10.2020, в якому батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
На даний час дитина проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні та вихованні.
Із матеріалів позовної заяви встановлено, що внаслідок непорозумінь між сторонами шлюб існує формально, подальше його збереження та примирення неможливо, подружжя однією сім'єю не проживає, спільного господарства не ведуть та не підтримують шлюбних стосунків.
Домовленості про участь відповідача в утриманні дочки в повному обсязі не досягнуто.
Згідно зі статтею 51 Конституції України та статті 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.
За ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Положеннями ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Зважаючи на те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, які є морально-правовою основою шлюбу, тому за вказаних обставин суд вважає, що подальше сімейне життя подружжя та збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, що свідчить про наявність підстав для розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи бажання позивача, суд вважає за можливе після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_5 ».
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою ВРУ № 789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Отже, предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У статті 51 Конституції України та ст. 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 СК України).
Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження незадовільного стану здоров'я або непрацездатності відповідача, відомості про перебування на його утриманні інших осіб, тяжкого матеріального становища та інших обставин, які мають істотне значення при визначенні розміру аліментів, суд дійшов висновку про задоволення позову в межах заявлених позивачем позовних вимог та стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 4 000 тисячі гривень щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення донькою повноліття.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ст. 192 СК України).
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ч. 1 ст. 191 СК України).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
При вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд керуючись ч. 2 ст. 141 ЦПК України, покладає на відповідача судові витрати зі сплати судового збору за розірвання шлюбу, сплаченого позивачем при зверненні до суду, а також з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, від сплати якого відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена при зверненні до суду.
Керуючись ст. ст. 104, 105, 110-115, 180, 182, 184, 191 СК України, ст. ст. 2-5, 10-13, 18, 81, 137, 141, 178, 211, 247, 264, 265, 280 - 282, 352, 354 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 24.07.2020 Теплицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (актовий запис № 19) - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) гривень 20 копійок.
Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 4 000 (чотири тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 12.11.2025 та до досягнення донькою повноліття.
Рішення суду в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , в дохід держави судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копію рішення про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Теплицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Суддя Н.І. Магдяк