30 березня 2026 року
м. Київ
справа № 461/1476/26
провадження № 51- 937 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника Фермерського господарства ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 24 лютого 2026 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 04 березня 2026 року,
встановив:
Суддя Галицького районного суду м. Львова ухвалою від 24 лютого 2026 року відмовив у відкритті провадження за заявою ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали судді Галицького районного суду м. Львова від 23 лютого 2018 року по справі
№ 461/1041/14-к, якою повернуто заяву ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів від 19 червня 2014 року та від 13 березня 2014 року.
Ухвалою від 04 березня 2026 року Львівський апеляційний суд ухвалу від 24 лютого 2026 року залишив без змін, а апеляційну скаргу представника Фермерського господарства ОСОБА_4 - ОСОБА_4 - без задоволення.
Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій порушує питання про їх перегляд, оскільки, на його переконання, вказані рішення позбавили фермерське господарство доступу до правосуддя та прийняті з порушенням вимог статей 55, 56, 370, 372, 419, 459, 460, 462, 464 КПК України.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на підставі п. 1 ч. 2
ст. 428 КПК Україниз огляду на таке.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вимогами ч. 2 ст. 467 КПК України передбачено, що судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
Положення ч. 4 ст. 424 КПК України встановлюють, що ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Так, у касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати:
ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 24 лютого 2026 року, якою відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали судді Галицького районного суду м. Львова від 23 лютого 2018 року у справі
№ 461/1041/14-к, якою повернуто заяву ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів від 19.06.2014 та від 13.03.2014;
ухвалу Львівського апеляційного суду від 04 березня 2026 року, якою апеляційну скаргу представника Фермерського господарства ОСОБА_4 - ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу суду від 24 лютого 2026 року - без змін та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
При цьому, ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 лютого 2018 року про повернення заяви ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів Галицького районного суду м. Львова від 19 червня 2014 року та 13 березня 2014 року - без змін.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 24 лютого 2025 року (справа № 991/7253/23, провадження № 51-7441кмо 23) виснувала, що рішення за наслідками перегляду за нововиявленими обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому КПК України, для оскарження того рішення, перегляду якого вимагала зацікавлена особа.
Так, первинними рішеннями про перегляд яких за нововиявленими обставинами постало питання у цьому провадженні, є ухвали слідчих суддів від 19 червня 2014 року та від 13 березня 2014 року, які за приписами КПК України можуть бути оскаржені лише в апеляційному порядку, та касаційному оскарженню не підлягають. З огляду на це та враховуючи вказаний вище висновок об'єднаної палати, наступну ухвалу суду від 23 лютого 2018 року, а, відповідно, і ухвалу від
24 лютого 2026 року (яка є предметом цього провадження) може бути переглянуто в порядку, передбаченому КПК України для оскарження первинних ухвал слідчих суддів - лише в апеляційному порядку. Тому, як ухвала від 24 лютого 2026 року, так і ухвала апеляційного суду від 04 березня 2026 року, за результатом розгляду апеляційної скарги представника Фермерського господарства ОСОБА_4 на ухвалу від 24 лютого 2026 року, за приписами частини 4 статті 424 КПК України не можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
З огляду на викладене, Суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 подав касаційну скаргу на судові рішення, які відповідно до положень КПК України, не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду викладеною, зокрема, в постанові Верховного Суду від 11 березня 2025 року № 454/910/13-к (провадження № 51-6703км 18), ухвалах Верховного Суду від 21 липня 2025 року у справі
№ 463/9415/24 (провадження № 51-5429км 24), від 03 грудня 2025 року у справі
№ 463/7365/20 (провадження № 51-622км 21), від 12 лютого 2026 року у справі
№ 463/3229/21 ( провадження № 51-2620км 21).
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Фермерського господарства ОСОБА_4 -
ОСОБА_5 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 24 лютого 2026 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 04 березня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3