26 березня 2026 року
м. Київ
справа № 359/3694/22
провадження № 51-580ск26
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянула касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду 12 листопада 2025 року і
встановила:
за ухвалою колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 лютого 2026 року зазначена касаційна скарга прокурора залишена без руху з підстав її невідповідності вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) та надано строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У рішенні Суду також було зазначено, у чому саме полягали допущені недоліки скарги, і роз'яснено, що у разі невиконання вимог згаданої норми права в установлений строк касаційна скарга повертається особі, яка її подала.
У межах наданого строку прокурор повторно звернувся до суду касаційної інстанції. Проте приписів ст. 427 КПК України знову не дотримався та недоліків, які пов'язані зі змістом касаційної скарги, не усунув.
Замість нової касаційної скарги ним подано доповнення до вищевказаної касаційної скарги з доданими до них додатками, що перешкоджає реалізації положень ст. 430 вказаного Кодексу.
Відповідно до ст. 432 КПК України відмова від касаційної скарги, зміна чи доповнення касаційної скарги під час касаційного провадження здійснюється згідно з положеннями ст. 403 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 403 КПК України до початку апеляційного розгляду особа, яка подала апеляційну скаргу, має право змінити та/або доповнити її.
Отже, предметом розгляду суду касаційної інстанції є касаційна скарга.
Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України насамперед забезпечується право на апеляційне оскарження судового рішення, а право на касаційне оскарження - у визначених законом випадках та порядку.
У юридичному аспекті касаційна скарга - це документ, який перевіряється і розглядається Судом із урахуванням ч. 2 ст. 433 КПК України, тобто насамперед у межах позиції скаржника та її правового обґрунтування, що впливає на остаточне рішення за результатами касаційного провадження. Тому в ст. 427 цього Кодексу законодавець установив до змісту скарги конкретні вимоги, наслідком недодержання яких є повернення поданої скарги.
За положеннями згаданої статті в скарзі має бути зазначено правове обґрунтування вимоги, у чому саме полягає незаконність оспорюваних рішень, допущення судами попередніх інстанцій таких порушень норм права, які відповідно до ч. 1 ст. 438 вказаного Кодексу слугують підставами для скасування або зміни судових рішень в порядку касаційної процедури.
Із надісланого документа, всупереч ст. 427 КПК України не вбачається доводів та обґрунтувань касаційної скарги, які мають узгоджуватися із вказаною статтею процесуального законодавства. Крім того, відсутність належно сформульованої вимоги перешкоджає визначенню меж касаційного перегляду та його предмета, а учасникам судового провадження не дають можливості скористатися процесуальним правом подати заперечення (ст. 431 КПК України) та висловити свою позицію.
Таким чином, під час повторного звернення із доповненням до касаційної скарги з доданими до них додатками, прокурором не усунуто недоліків, зазначених у вищевказаній ухвалі касаційного суду, що стає на заваді відкриттю касаційного провадження.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула в установлений строк недоліків касаційної скарги, яку було залишено без руху. Тому, на підставі цієї норми процесуального права належить повернути касаційну скаргу її автору.
За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційну скаргу та доповнення до касаційної скарги з доданими до них додатками слід повернути скаржнику на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України.
Колегія суддів зазначає, що у відповідності до приписів ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
З урахуванням наведеного касаційна скарга підлягає поверненню.
Ураховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, колегія суддів
постановила:
касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду 12 листопада 2025 року із усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3