30 березня 2026 року
м. Київ
справа № 755/19265/24
провадження № 61-3671ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 02 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до держави російська федерація про відшкодування шкоди,
17 березня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 02 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року в указаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
Встановлено, що інформація про дату складання повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року відсутня.
Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - Реєстр) не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Київський апеляційний суд надіслав вказане судове рішення для оприлюднення до Реєстру - не визначено, забезпечено надання загального доступу- 29 грудня 2025 року.
Таким чином, останній день строку на касаційне оскарження припав на
15 січня 2026 року. Касаційна скарга подана 17 березня 2026 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яке мотивоване тим, що повний текст постанови Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року на її адресу не надходив. З текстом зазначеної постанови вона ознайомилась в Єдиному державному реєстрі судових рішень 16 березня 2026 року.
Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У разі доведення заявником недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, то в цьому випадку для відліку строку на касаційне оскарження застосовуються положення частини другої статті 390 ЦПК України, відповідно до якої заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження в разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23) зроблено висновок, що надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов'язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.
Проте заявницею не надано жодних доказів на підтвердження недотримання судом апеляційної інстанції вимог, встановлених і статті 272 ЦПК України щодо порядку видачі або направлення судового рішення.
Дослідження документів у справі № 755/19265/24, які наявні в системі «Електронний суд», не дають достатньої можливості суду самостійно встановити обставини, на які посилається заявниця, як на поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
За таких обставин, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо поважності причин пропуску заявницею строку на касаційне оскарження з наведених підстав.
Учасник судового процесу зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно надати суду докази, що підтверджують порушення Київським апеляційним судом порядку вручення постанови від 16 грудня 2025 року.
На підтвердження наведених обставин заявниця має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути довідка із суду, копії матеріалів справи тощо.
Верховний Суд зазначає, що на стадії відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.
У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України).
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 390, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 02 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року залишити без руху.
Надати заявнику для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали до касаційної скарги застосовуються наслідки, передбачені процесуальним законодавством.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко