15 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 752/25096/24
провадження № 61-14830ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі», в інтересах якого діє адвокат Полєтаєв Андрій Андрійович,
на ухвалу Київського апеляційного суду від 6 листопада 2025 року, постановлену за результатами розгляду заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі», в інтересах якого діє адвокат Полєтаєв Андрій Андрійович, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» про захист прав споживачів,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) «ДТЕК Київські Електромережі» про захист прав споживачів.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 жовтня
2025 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
24 жовтня 2025 рокуПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі», в інтересах якого діяв адвокат Полєтаєв А. А., звернулося до Київського апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 6 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі», в інтересах якого діяв адвокат Полєтаєв А. А., про ухвалення додаткового рішення.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, Київський апеляційний суд виходив з того, що у поданій заяві ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі», в інтересах якого діяв адвокат Полєтаєв А. А., не навів обґрунтування поважності причин, що унеможливили подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду у відзиві на апеляційну скаргу або до ухвалення апеляційним судом судового рішення у справі. Не встановив поважних причин неподання таких доказів і суд апеляційної інстанції.
25 листопада 2025 року ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі», в інтересах якого діє адвокат Полєтаєв А. А., за допомогою підсистеми «Електронний суд», подана касаційна скарга на ухвалу Київського апеляційного суду від 6 листопада 2025 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано статтю 141 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, оскільки представником відповідача надані належні і допустимі докази понесених судових витрат, зокрема акт прийняття-передачі наданих послуг від 23 жовтня
2025 року № 210, проте судом ці докази не враховані. При поданні відзиву на апеляційну скаргу було зазначено про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на день звернення до суду у розмірі 10 000 грн; 24 жовтня 2025 року до суду направлено заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат
на професійну правничу допомогу, тобто протягом п'яти днів після ухвалення постанови Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року.
Апеляційним судом не враховано правові висновки Великої Палати
Верховного Суду, викладені у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року
у справі № 755/9215/15-ц, у постанові від 12 травня 2020 року
у справі № 904/4507/18 та Верховного Суду, викладені у постановах від 22 вересня 2022 року у справі № 910/4567/21 і від 15 червня 2023 року у справі № 904/1234/22.
На підтвердження надання професійної правничої допомоги представником відповідача до суду апеляційної інстанції надано договір про надання професійної правничої допомоги від 1 січня 2024 року № 3443-ДКЕМ, додаткову угоду
від 4 жовтня 2024 року № 1, акт приймання-передачі наданих послуг
від 23 жовтня 2023 року № 210 на суму 5 000 грн.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК Україниучасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема, ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, в касаційній скарзі має бути викладено обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Підставою касаційного оскарження заявник визначає порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме статті 141 ЦПК України, та застосування норм процесуального права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц
та у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 910/4567/21 та від 15 червня 2023 року у справі № 904/1234/22.
Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга заявника є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та необґрунтованості зазначеного судового рішення.
Згідно з частинами першою, третьою статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини першої пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою, другою-третьою, четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції встановив, що ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі»,
в інтересах якого діє адвокат Полєтаєв А. А., у відзиві на апеляційну скаргу повідомило про орієнтовний попередній розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 24 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представник відповідача надіслав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн, до якої долучив акт приймання-передачі наданих послуг
від 23 жовтня 2025 року № 210.
Також до відзиву на апеляційну скаргу ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі»,
в інтересах якого діє адвокат Полєтаєв А. А., було долучено договір про надання правничої допомоги від 1 січня 2024 року № 3443-ДКЕМ, укладений Адвокатським об'єднанням «Перший радник» та ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», і додаткову угоду до цього договору від 4 жовтня 2024 року № 1.
Апеляційний суд дійшов висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, оскільки заява про ухвалення додаткового рішення не містить обґрунтування поважності причин неподання відповідних доказів до відзиву на апеляційну скаргу або до ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення у справі, тобто до закінчення судових дебатів у справі. Не встановив таких поважних причин і суд апеляційної інстанції.
Оскільки заява ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі», в інтересах якого діє адвокат Полєтаєв А. А., не містить обґрунтування поважних причин неподання ним відповідних доказів до закінчення судових дебатів у справі, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у її задоволенні.
Посилання заявника у касаційній скарзі на порушення апеляційним судом норм процесуального права, зокрема статті 141 ЦПК України, не дають підстав для висновку про незаконність оскарженого судового рішення, оскільки
питання ухвалення рішення про судові витрати окремо врегульовано
статтею 246 ЦПК України.
За змістом цієї норми у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє
в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Доводи заявника про те, що апеляційним судом не було враховано правових висновків, викладених у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду
від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у постанові від 12 травня
2020 року у справі № 904/4507/18, у постановах Верховного Суду від 22 вересня
2022 року у справі № 910/4567/21, від 15 червня 2023 року у справі № 904/1234/22, необґрунтовані, оскільки не свідчать про те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування цих висновків.
Інші доводи поданої касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали. Правильність застосування судом апеляційної інстанції вказаних норм процесуального права не викликає розумних сумнівів.
Оскільки оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм процесуального права й підстави для його скасування відсутні, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі», в інтересах якого діє адвокат Полєтаєв А. А., на ухвалу Київського апеляційного суду від 6 листопада 2025 року, суд відмовляє.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі», в інтересах якого діє адвокат Полєтаєв Андрій Андрійович, на ухвалу Київського апеляційного суду
від 6 листопада 2025 року, постановлену за результатами розгляду заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі», в інтересах якого діє адвокат Полєтаєв Андрій Андрійович, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» про захист прав споживачів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська