23 січня 2026 року
м. Київ
справа № 458/510/25
провадження № 61-235ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка зазначає, що діє в інтересах ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ухвалу Львівського апеляційного суду від 29 грудня 2025 року
у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Турківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , про оголошення фізичної особи померлою,
6 січня 2026 року ОСОБА_1, яка зазначає, що діє в інтересах ІНФОРМАЦІЯ_1
(далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у підсистемі «Електронний суд» сформувала касаційну скаргу, зареєстровану судом 7 січня 2026 року, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 29 грудня 2025 року.
Згідно з частиною третьою статті 392 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду
в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно
від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи) або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України).
Починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.
Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Зазначений правовий висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21).
Велика Палата Верховного Суду вважала за потрібне конкретизувати вказаний висновок, про що вказала у постанові від 20 листопада 2024 року
у справі № 910/16580/23.
Конкретизація правового висновку полягала у тому, що, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до ЄДР, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). За наявності інформації щодо такої особи в ЄДР, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені
частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з ЄДР як на достовірні (пункт 7.31).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Касаційну скаргу від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 сформувала в підсистемі «Електронний суд» ОСОБА_1
До касаційної скарги долучено довіреність у порядку передоручення від 8 квітня
2024 року, сформовану в підсистемі «Електронний суд», згідно з якою ОСОБА_13 на підставі витягу з наказу від 8 квітня 2024 року уповноважив в порядку передоручення ОСОБА_1 представляти інтереси ІНФОРМАЦІЯ_1 у судах України (у тому числі, в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
На підтвердження повноважень ОСОБА_13 до касаційної скарги додано витяг
з наказу, в якому зазначено, що останній є начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Проте визначених відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України документів (положення, трудовий договір (контракт) тощо), які можуть підтвердити повноваження діяти від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 за правилами самопредставництва, ОСОБА_1 не надано, як і відомостей з ЄДР щодо неї.
При цьому доказів того, що ОСОБА_1 є адвокатом суду також не надано.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки у порушення вимог частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписана особою, повноваження якої не підтверджені.
Керуючись статтями 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка зазначає, що діє в інтересах ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ухвалу Львівського апеляційного суду від 6 січня 2026 року повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко