30 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/12271/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 (головуюча - Скрипка І. М., судді: Мальченко А. О., Хрипун О. О.) і рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 (суддя Демидов В. О.) у справі
за позовом Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури
до Приватного підприємства "ЕММА"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
про стягнення 317 855,94 грн, розірвання договору та виселення,
10.03.2026 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 (повну постанову підписано 05.02.2026) і рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі № 910/12271/23, подана 10.03.2026.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026 для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Міщенко І. С.- головуючий, Берднік І. С., Зуєв В. А.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху, виходячи з таких міркувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч. ч. 2 і 3 цієї ж статті ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 4 ст. 293 цього Кодексу.
За змістом ч. 3 ст. 292 ГПК України у випадку, якщо касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених ст. 288 ГПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними, вона залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Так, предметом касаційного оскарження у даному випадку є постанова Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 (повну постанову підписано 05.02.2026), строк на касаційне оскарження якої сплив 25.02.2026.
Відповідно до довідки про доставку документа в кабінет електронного суду від 18.03.2026 копію постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 доставлено в Електронний кабінет Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури 05.02.2026 о 18:30.
Згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Звідси безумовне право на поновлення строку на касаційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 288 ГПК України виникало у скаржника у разі звернення із касаційною скаргою до 26.02.2026.
Однак, касаційну скаргу скаржником було подано лише 10.03.2026, тобто поза межами передбаченого процесуальним Законом двадцятиденного строку на касаційне оскарження, а також і з порушенням двадцятиденного строку з дня отримання копії повного судового рішення.
Водночас 10.03.2026 від Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 у справі № 910/12271/23 мотивована тим, що: (1) згідно наказу від 27.01.2026 №10-од в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури введено режим дистанційної освітньої діяльності з 02.02.2026 по 27.02.2026, тому скаржник ознайомився з текстом оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції в перший робочий день після закінчення режиму дистанційної діяльності 02.03.2026; (2) представник позивача - адвокат Яворський В.І., через численні обстріли перебував у вимушеній відпустці у період з 21.01.2026 по 18.02.2026 без доступу до інтернет зв'язку, тому ознайомився з оскаржуваною постановою лише 19.02.2026.
Оцінивши наведені обґрунтування, колегія суддів Верховного Суду не вважає їх такими, що дають право на поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, не залежали від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стороною у справі процесуальних дій, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Посилання ж скаржника на те, що в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури введено режим дистанційної освітньої діяльності з 02.02.2026 по 27.02.2026 не доводить того факту, що переведення на дистанційну роботу працівників унеможливило протягом визначеного законом строку звернутися із касаційною скаргою, а самі доводи щодо поновлення процесуального строку, вказують на те, що сам заявник визначає дату, коли він може звернутися із касаційною скаргою.
Крім того, повну постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 було надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 05.02.2026, який є відкритим, і 06.02.2026 - оприлюднено, що свідчить про можливість скаржника ознайомитись з повним текстом цієї постанови у вказаному реєстрі з 06.02.2026 та у встановлені законом строки звернутись із цією касаційною скаргою.
Крім того, доводи скаржника про перебування представника - адвоката Яворського В.І., у вимушеній відпустці не можуть вважатися поважною причиною та об'єктивно непереборною обставиною, яка перешкоджала вчасному зверненню до суду касаційної інстанції, оскільки перебування у відпустці не звільняє сторону від обов'язку дотримання загального порядку подання касаційної скарги у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку. Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури не була позбавлена можливості призначити іншого представника на такий період.
Верховний Суд звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Звідси Верховний Суд висновує, що причини, наведені у клопотанні Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження постанови апеляційного господарського суд у цій справі поважними не являються, що в свою чергу є підставою для залишення поданої касаційної скарги без руху з наданням скаржникові строку для наведення інших причин для поновлення такого строку за їх наявності.
Ураховуючи наведене, керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 і рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі № 910/12271/2 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І. С.
Судді Берднік І. С.
Зуєв В. А.