Ухвала від 30.03.2026 по справі 910/9774/25

УХВАЛА

30 березня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/9774/25

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Дроботової Т. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Кислюка Олега Вікторовича

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2025

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2026

у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Кислюка Олега Вікторовича

до Фізичної особи-підприємця Логвіна Валерія Ігнатовича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агент Трейд»

про витребування рухомого майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

09.03.2026 через підсистему «Електронний суд» до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Кислюка Олега Вікторовича (далі - скаржник) на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 у справі № 910/9774/25.

За наслідками перевірки матеріалів цієї касаційної скарги, суд залишає її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на час подачі позову, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як убачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, позов у цій справі поданий у 2025 році, відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 становить 3 028,00 грн.

За підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при подачі до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2026, залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2025, яким відмовлено повністю у задоволенні позову про витребування рухомого майна з чужого незаконного володіння.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати зазначені постанову та рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, пункти 52, 54- 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19).

За частиною 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Отже, скаржником оскаржуються 1 вимога майнового характеру, а загальна вартість спірного майна (шести кондиціонерів) складає 157 154,00 грн (вартість спірного майна 157 154,00 грн *1,5 /100) * 200%) = 4 714,62 грн, що становить значно менше мінімального розміру судового збору за подання касаційної скарги до Верховного суду.

Тобто, при зверненні до Верховного Суду з цією касаційною скаргою скаржник повинен був сплати 6 056,00 грн (3 028,00 грн х 200%).

Однак, оскільки касаційну скаргу у цій справі подано через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", то за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у сумі 4 844,80 грн (6 056,00 грн х 0,8 %).

Скаржником не додано до касаційної скарги доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі - у сумі 4 844,80 грн, що свідчить про не дотримання скаржником вимог пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір і надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі 4 844,80 грн за такими реквізитами (які зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір"):

-Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

-Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

-Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

-Код банку отримувача (МФО): 899998

-Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

-Код класифікації доходів бюджету: 22030102

-Судовий збір (Верховний Суд, 055)

-Призначення платежу: *;101.

Відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційну скаргу оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, цю скаргу необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом надання документа на підтвердження сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі (у сумі 4 844,80 грн).

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кислюка Олега Вікторовича на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 у справі № 910/9774/25 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Б. Дроботова

Попередній документ
135234694
Наступний документ
135234696
Інформація про рішення:
№ рішення: 135234695
№ справи: 910/9774/25
Дата рішення: 30.03.2026
Дата публікації: 31.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них; про приватну власність, з них; щодо витребування майна із чужого незаконного володіння
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (09.03.2026)
Дата надходження: 09.03.2026
Предмет позову: про витребування рухомого майна з чужого незаконного володіння
Розклад засідань:
25.09.2025 10:40 Господарський суд міста Києва
06.11.2025 11:30 Господарський суд міста Києва
14.11.2025 11:50 Господарський суд міста Києва