30 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/3280/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Бакуліної С.В. (доповідач),
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 (головуючий суддя - Євсіков О.О., судді: Корсак В.А., Алданова С.О.) та рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024 (суддя Саванчук С.О.)
у справі №911/3280/23
за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 )
до Садівничого товариства "Заліське"
про зобов'язання внести відомості про перелік учасників товариства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Садівничого товариства "Заліське" (далі - СТ "Заліське"), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд зобов'язати СТ "Заліське" виконати свій обов'язок та внести відомості про фізичних осіб, які є платниками членських внесків у СТ "Заліське", згідно з переліком (№ ділянки, № члена, прізвище та ініціали, адреса, ділянка), наведеним у прохальній частині цієї заяви, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань як про учасників / членів Товариства, вказавши: прізвище, ім'я та по-батькові; дату народження; країну громадянства; місце проживання; реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); серію та номер паспорта.
Господарський суд Київської області рішенням від 16.05.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 до СТ "Заліське" про зобов'язання внести відомості про перелік учасників СТ "Заліське" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відмовив повністю.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 28.01.2026 рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024 у справі №911/3280/23 змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024 у справі № 911/3280/23 залишив без змін.
ОСОБА_1 звернувся 10.03.2026 через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 у справі №911/3280/23, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, або скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 у справі №911/3280/23 та передати справу повністю на новий розгляд; судові витрати стягнути з відповідача, СТ "Заліське".
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Виходячи з приписів частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, вона залишається без руху.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Як убачається з касаційної скарги, ОСОБА_1 визначив як підставу оскарження вищезазначених судових рішень пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК.
Так, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
Разом з тим, скаржником частково дотримано вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки, зазначаючи в якості підстави касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 287 ГПК, не обґрунтовано посиланням на певну норму (норми) права щодо застосування якої (яких) відсутній висновок Верховного Суду), єдину практику застосування якої (яких) необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись.
У зв'язку з вищенаведеним, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху відповідно до частини другої статті 292 ГПК.
Способом усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 та рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024 у справі №911/3280/23 Господарського суду міста Києва у цій справі є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
При цьому звертається увага на те, що заяву про усунення недоліків та касаційну скаргу в новій редакції, подані на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншому учаснику справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292, 314 ГПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 та рішення Господарського суду Київської області від 16.05.2024 у справі №911/3280/23 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Бакуліна