29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"30" березня 2026 р. Справа № 924/314/26
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" м. Київ
до 1. Комунального некомерційного підприємства "Дитячий медичний центр" м. Кам'янець - Подільський Хмельницької області
2. приватного виконавця Гненного Дмитра Анатолійовича м. Київ
про стягнення 8100,00 грн
До Господарського суду Хмельницької області 24.03.2026 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" м. Київ до Комунального некомерційного підприємства "Дитячий медичний центр" м. Кам'янець - Подільський Хмельницької області та приватного виконавця Гненного Дмитра Анатолійовича м. Київ про стягнення солідарно з відповідачів 8100,00 грн неправомірно списаних коштів.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2026, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.
За правилами господарського процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статтям 162, 164 ГПК України, а також вимогам статті 172 цього Кодексу.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок та розміри сплати судового збору визначені у Законі України "Про судовий збір" (далі - Закон).
Так, згідно з ст. 3 Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частинами 1, 2 ст. 4 Закону унормовано, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. В свою чергу, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн.
Як вбачається із змісту позовної заяви позивач заявив вимогу майнового характеру про стягнення 8100,00 грн.
Враховуючи викладене, за подання до суду позовної заяви, яка сформована в системі "Електронний суд", до сплати підлягає судовий збір у розмірі 2662,40 грн (3328,00 грн * 0,8).
Однак, при зверненні до суду із даним позовом, позивач не сплатив судовий збір.
В позовній заяві позивач просить про відстрочку сплати судового збору. В обґрунтування клопотання вказує, що усі його кошти були списані у межах спірного виконавчого провадження, що є предметом даного спору. Позивач не має можливості сплатити судовий збір, оскільки позбавлений доступу до власних коштів саме внаслідок дій відповідачів. Вимога попередньої сплати судового збору в таких умовах обмежує право на доступ до правосуддя.
При розгляді клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Згідно з ч. 3 ст. 8 вищевказаного Закону при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Таким чином, приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачають можливість відстрочення судового збору лише для фізичної особи та юридичної особи, яка є заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство і перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини у справі "Король та інші проти України" зазначив, зокрема що ухвалою від 13.12.2019 у господарському провадженні щодо стягнення заборгованості Господарський суд Черкаської області відмовив у задоволенні клопотання підприємства-заявника (ТОВ "Скайсіті-груп") про звільнення або відстрочення сплати судового збору в розмірі 245 942 грн (приблизно 9273 Євро) через відсутність у нього коштів (доходу чи активів), на підтвердження чого воно надало копії свого фінансового звіту, виписки з банківського рахунку та документи, що підтверджували його спроби стягнути належну йому заборгованість. Суд першої інстанції обґрунтував це тим, що згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" лише фізичні особи могли бути звільнені від сплати судового збору, а не юридичні особи. 26.02.2020 і 28.10.2020 Північний апеляційний господарський суд та Верховний Суд залишили ухвалу від 13.12.2019 без змін.
У зв'язку із зазначеним ЄСПЛ у розділі ІІ рішення "Стверджуване порушення пункту 1 статті 6 Конвенції" вказав, що заявники (серед яких було й ТОВ "Скайсіті-груп") скаржилися, головним чином, на обмеження доступу до суду. Вони посилалися, прямо або по суті, на пункт 1 статті 6 Конвенції.
Суд нагадав, що право на доступ до суду, тобто право ініціювати у судах провадження у цивільних справах, є невід'ємним елементом, притаманним праву, закріпленому пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана (див. рішення у справах "Голдер проти Сполученого Королівства" [Golder v. the United Kingdom], від 21.02.1975, пункт 36, Серія А № 18, "Пономаренко проти України" [Ponomarenko v. Ukraine], заява № 13156/02, пункт 36, від 14.06.2007, "Мацюк проти України" [Matsyuk v. Ukraine], заява № 1751/03, пункт 28, від 10.12.2009 та "Кузьменко проти України" [Kuzmenko v. Ukraine], заява № 49526/07, пункт 25, від 09.03.2017).
У керівних справах "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland; заява № 28249/95; пункти 52-67; ЄСПЛ 2001-VI); "Малахов проти Молдови" (Malahov v. Moldova; заява № 32268/02; пункти 31-36; від 07.06.2007); "Телтронік-КАТВ проти Польщі" (Teltronic-CATV v. Poland; заява № 48140/99; пункти 50-64; від 10.01.2006); "Нальбант та інші проти Туреччини" (Nalbant and Others v. Turkey; заява № 59914/16; пункти 32-47; від 03.05.2022) ЄСПЛ вже встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо питань, аналогічних тим, що розглядалося у справі "Король та інші проти України".
Розглянувши всі надані матеріали, ЄСПЛ не вбачав жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання суд вважав, що у цій справі відповідні обмеження підірвали саму суть права заявників (у тому числі ТОВ "Скайсіті-груп") на доступ до суду.
Отже, за висновками ЄСПЛ скарги заявників (зокрема, ТОВ "Скайсіті-груп") є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Одним з міжнародних договорів щодо прав людини є Конвенція, яка ратифікована Україною 17.07.1997 (№ 475/97-ВР), набула чинності 11.09.1997 і стала частиною національного законодавства, яке підлягає застосуванню.
Зазначена Конвенція передбачає юрисдикцію ЄСПЛ щодо заяв громадян України про порушення державою норм цієї Конвенції.
За таких обставин, відмова у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору виключно з огляду на відсутність у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" можливості її застосування до юридичних осіб (які не перебувають у судових процедурах розпорядження майном, санації) буде свідчити про порушення права на доступ до суду.
Тому при розгляді клопотання ТОВ "Телеоптик" суд вважає за необхідне надати оцінку обставинам, на підставі яких заявник звернувся до суду із даним клопотанням.
Як вбачається із змісту заявленого клопотання, ТОВ "Телеоптик" вказує про обставини списання усіх його коштів у межах виконавчого провадження та позбавлення його доступу до власних коштів внаслідок дій відповідачів.
Разом з тим, до матеріалів позовної заяви не долучено жодного доказу на підтвердження накладення арешту на усі рахунки ТОВ "Телеоптик", важкого фінансового становища та незадовільного майнового стану заявника.
Суд враховує, що розмір судового збору (2662,40 грн), який підлягає сплаті у даній справі є незначним та не становить непосильного обмеження для позивача, оскільки такий судовий збір є мінімальним.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише посилання на обставини, пов'язані з обмеженням доступу до власних коштів для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочки такої сплати.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За таких обставин, враховуючи відсутність доказів на підтвердження зазначених заявником підстав для відстрочення сплати судового збору, суд відмовляє у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевказане, заявнику необхідно надати суду належні докази сплати судового збору в порядку та розмірі, встановленому законом.
З огляду на вищезазначене, суд вбачає підстави для залишення позовної заяви без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків.
У разі не усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною та буде повернута особі, що звернулась із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" м. Київ до Комунального некомерційного підприємства "Дитячий медичний центр" м. Кам'янець - Подільський Хмельницької області та приватного виконавця Гненного Дмитра Анатолійовича м. Київ про стягнення 8100,00 грн залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків до 09 квітня 2026 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 30.03.2026 та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Субботіна
Ухвалу надіслати сторонам до електронних кабінетів.