8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" березня 2026 р. Справа № 922/539/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11; код ЄДРПОУ 31557119)
до Малого приватного підприємства "Науково-виробниче комерційне об'єднання "Каола" (адреса: 61003, м. Xapків,. пров. Костюринський, буд 3; код ЄДРПОУ 21243847)
про стягнення 12797,26 грн
без виклику учасників справи
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Малого приватного підприємства "Науково-виробниче комерційне об'єднання "Каола" (далі - відповідач) 12797,26 грн, з яких:
12766,52 грн - заборгованості за невиконання зобов'язань за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період: січень 2022 - лютий 2022;
30,74 грн - заборгованості за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період: грудень 2021 - лютий 2022
Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2021 щодо повного проведення розрахунків за спожиту теплову енергію та внесення абонентської плати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.02.2026 зазначену позовну заяву залишено без руху; надано заявнику строк для усунення допущених недоліків.
Позивач звернувся до суду з заявою про усунення недоліків (вх. № 4671 від 25.02.2026).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання їм можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами електронного зв'язку направлено копію ухвали від 25.02.2026.
Зокрема, копія ухвали доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача в підсистемі “Електронний суд», про що свідчить залучені до матеріалів справи довідки від 26.02.2026.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення сторін про відкриття провадження у справі, а останні в розумінні вимог ст. 120, 232 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про розгляд справи.
Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.02.2026.
Розглянувши матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття рішення по суті спору.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Як свідчать матеріали справи, На підставі ч. 5 ст. 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1023), на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» (далі - Позивач) www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір).
Договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021. Договір укладеться з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.
Відповідно до п. 4 договору, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Відповідно до п. 5 договору, виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до п. 30 договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування.
Відповідно до п. 32 договору, плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно з п. 33 договору, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Відповідно до п. 34 договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до п. 51 договору, він набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Матеріали справи також свідчать про те, що на підставі договору оренди від 01.01.2012 нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, провулок Костюринський, 3, розташоване в житловому будинку, власником якого є ОСОБА_1 перебувало в оренді Малого приватного підприємства "Науково-виробниче комерційне об'єднання "Каола".
В подальшому даний договір було розірвано згідно з додатковою угодою від 25.02.2022.
Разом з тим, зазначене приміщення розташоване в будинку з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП «Харківські теплові мережі». Система опалення зазначених приміщень є невід'ємною частиною централізованої системи опалення будинку в цілому.
Таким чином, починаючи з 01.12.2021 надання послуг з постачання теплової енергії МПП «НВКО «Каола» за цією адресою здійснювалось КП «Харківські теплові мережі» на підставі Договору. Проведення нарахувань здійснювалися згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830.
Оскільки житловий будинок за адресою: м. Харків, провулок Костюринський, 3 не обладнаний приладом обліку споживання теплової енергії, тому розрахунки вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення здійснюються розрахунковим способом.
Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об'єкти соціальної сфери КП «Харківські теплові мережі» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а постачання гарячої води - цілодобово.
За приписами ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором, який є публічним договором приєднання, складається з:
- плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначено відповідно до законодавства;
- плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень протягом січня - лютого 2022 підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та кінці опалюваного сезону до житлових будівель в цілому, та актом готовності житлового будинку до опалювального сезону №178/4351 від 18.06.2021.
Зазначені акти на підключення та відключення опалення підписані представниками позивача та балансоутримувача будинку.
Таким чином, факт користування відповідачем послугами теплової енергії протягом січня - лютого 2022 засвідчує факт приєднання відповідача до умов договору (акцептування договору).
Як вже зазначалось, проведення нарахувань здійснюється позивачем згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830.
Станом на момент звернення до суду по особовому рахунку відповідача (17801-2673) обліковується заборгованість по Договору в сумі 12797,26 грн., де: заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення в сумі 12766,52 грн., яка утворилася за період: січень 2022 - лютий 2022; абонентська плата за спожиту теплову енергію в сумі 30,74 грн., яка утворилася за період: грудень 2021 лютий 2022..
Матеріали справи свідчать про те, що з метою оплати наданих послуг з теплопостачання та внесення абонентської плати, та на виконання умов індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії позивачем направлялись відповідачу відповідні акти та рахунки- фактури № 17801-2673 за послугу з постачання теплової енергії за період з січня 2022 року по червень 2023 року на загальну суму заборгованості 12766,52 грн та рахунки- фактури № 17801-2673 на абонентну плату за послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 року по червень 2023 року на загальну суму заборгованості 41,00 грн.
Однак, зазначені заборгованості відповідачем оплачені не були.
Обставини щодо стягнення існуючих заборгованостей за договором стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
За змістом ст. 20 цього ж закону, до обов'язків споживача належить, зокрема, оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підставі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1-2 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Статтею 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.
Згідно з ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Відповідно до визначень термінів, які містяться в ст.1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Частиною 4 ст. 19 та ст. 24 вказаного Закону передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу, своєчасне укладення якого з теплопостачальною організацією є основним обов'язком споживача теплової енергії.
Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначені Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 (далі - Правила), відповідно до п. 3 яких споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Пунктом 4 Правил визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.
Частиною 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до абз. 6 п. 40 Правил користування тепловою енергією, до обов'язків споживача теплової енергії, зокрема, належить вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих правил.
За приписами п. 37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.
Крім того, згідно з п. 35 Правил надання послуги з постачання теплової енергії розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором.
З аналізу наведених положень законодавства вбачається, що споживачі зобов'язані оплатити послуги, якщо вони фактично користувалися ними у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У даному випадку, як зазначалось, відповідач був орендарем приміщення за адресою: м. Харків, провулок Костюринський, 3 розташованого в житловому будинку.
Разом з тим, зазначені нежитлові приміщення розташовані в будинку з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює позивач. Система опалення зазначених приміщень є невід'ємною частиною централізованої системи опалення будинку в цілому.
Житловий будинок не обладнаний приладом обліку споживання теплової енергії, тому розрахунки вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення здійснюються розрахунковим способом.
Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об'єкти соціальної сфери позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а постачання гарячої води - цілодобово.
Факт споживання відповідачем наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії у опалювальний період 2021-2022 засвідчує факт приєднання відповідача до умов договору (акцептування договору), оскільки саме такий спосіб приєднання до умов договору (які є публічними та розміщенні на загальнодоступному ресурсі (сайті позивача в мережі інтернет) передбачений умовами цього договору.
Разом з тим, факт постачання позивачем теплової енергії в житловий будинок за адресою: м. Харків, провулок Костюринський, 3 в якому розташоване нежитлове приміщення, яким відповідач користувався на праві оренди, підтверджується актами на включення та відключення опалення, які, в свою чергу, підписані та скріплені печатками уповноважених представників позивача та балансоутримувача будинку.
Обсяг спожитої теплової енергії зафіксовано в відомостях обліку споживання теплової енергії.
Таким чином, позивачем належним чином доведено факт споживання відповідачем теплової енергії за період січень 2022 - лютий 2022 та обсяги такого споживання.
Суд наголошує, що за приписами п. 31 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.
Плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства (п. 32 Правил надання послуги з постачання теплової енергії).
Відповідно до п. 32 договору, плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Пунктом 30 договору визначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування.
В даному випадку, на підставі зазначеного позивачем здійснено розрахунок, відповідно до якого за відповідачем обліковується заборгованість за договором в загальній сумі 12797,26 грн, з яких: заборгованість за невиконання зобов'язань за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 12 766,52 грн. за період: січень 2022 - лютий 2022 та заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 30,74 грн. за період: грудень 2021 - лютий 2022.
З метою оплати наданих послуг з теплопостачання та на виконання умов договору позивачем направлялися відповідачу відповідні акти та рахунки-фактури. Однак, відповідачем існуюча заборгованість не оплачена.
Оскільки в процесі розгляду даної справи відповідач не спростував наведені обставини та не надав суду доказів сплати заборгованості за договором, суд за наслідками розгляду справи приходить до висновку про задоволення позову та стягнення вказаних заборгованостей за договором з відповідача на користь позивача.
Крім того, з урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 2662,40 грн витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 130, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Малого приватного підприємства "Науково-виробниче комерційне об'єднання "Каола" (адреса: 61003, м. Xapків,. пров.Костюринський, буд 3; код ЄДРПОУ 21243847) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11; код ЄДРПОУ: 31557119; за реквізитами: на р/р НОМЕР_1 в Філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», МВФ 351823, код ЄДРПОУ 31557119):
12766,52 грн - заборгованість за невиконання зобов'язань за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період: січень 2022 - лютий 2022;
30,74 грн - заборгованості за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період: грудень 2021 - лютий 2022
2662,40 грн - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
СуддяО.І. Байбак