8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"30" березня 2026 р. м ХарківСправа № 922/957/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши матеріали
позовної заявиТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська трубна компанія" (49111, Запорізьке шосе, буд. 25)
до Приватного акціонерного товариства "Харківський котельно-механічний завод" (61036, м. Харків, вул. Енергетична, буд. 11)
про стягнення 14792657,55 грн.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська трубна компанія" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Харківський котельно-механічний завод" стягнення 14792657,55 грн., з яких: основний борг у розмірі 11931642,00 грн. та сума курсової різниці у розмірі 2861015,55 грн., а також судові витрати.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов'язань за договором поставки №0087 від 24.02.2025 в частині здійснення повної сплати вартості поставленого товару та сплати курсової різниці вартості товару.
Дослідивши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив наявність підстав для залишення позовної заяви без руху з огляду на наступне.
Вимогами пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак у даному разі суд зазначає, що адреса місцезнаходження відповідача містить поштовий індекс - 61191, проте згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які додано до позовної заяви, поштовий індекс відповідача - 61036.
Окрім того, в адресі місцезнаходження позивача зазначено - вул. Запорізьке шосе, проте згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які додано до позовної заяви - Запорізьке шосе.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Приписами частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Таким чином, зазначена у позовній заяві адреса місцезнаходження позивача та відповідача різниться із адресою, що відображена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Наведене вище є недоліком позовної заяви в розумінні вимог пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України, який підлягає усуненню шляхом зазначення (уточнення) належної адреси позивача та відповідача.
Окрім того, відповідно до частини 1 статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
З позовної заяви убачається, що позивачем визначено предмет позову та заявлено до стягнення з відповідача основний борг у розмірі 11931642,00 грн. та суму курсової різниці у розмірі 2861015,55 грн.
Однак матеріали позовної заяви з огляду на вимоги пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України не містять детального та обґрунтованого розрахунку кожного виду заборгованості з зазначенням та правовим обґрунтуванням методики розрахунку (дати господарських операцій, зміни курсу валюти, їх розмір тощо) із відображенням у розрахунку всіх господарських операцій, про які стверджує позивач у позовній заяві з посиланням на відповідні докази, що їх підтверджують.
Крім того, згідно з частиною 2 статті 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до статті 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Суд зазначає, що копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2020", затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 р. №144.
Пунктом 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020) встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Таким чином, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Як вбачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної заяви додано копії документів, які не засвідчено відповідно до вище вказаних вимог, оскільки не містять дати засвідчення копії. При цьому, копії не містять особистого підпису особи, яка їх засвідчує, оскільки на копіях документів міститься факсимільне відтворення підпису, який є фактично штампом із зображенням певного підпису, а не власноручний підпис.
Відповідно до частини 8 статті 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Разом з тим, суд звертає увагу, що позовна заява, яка подана в паперовій формі, має низьку якість друку, оскільки роздрукований текст позовної заяви чітко не відображає її зміст.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду позовну заяву, яка повинна мати належну якість друку, що чітко відображатиме її зміст та належним чином засвідчені копії документів, що додані до позовної заяви з огляду на наведені вище вимоги.
Відповідно до статті 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків - у п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами на підставі статті 174 ГПК України.
4. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 30.03.2026 р.
СуддяГ.І. Сальнікова