8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" березня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1903/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді: Міньковського С.В.
секретар судового засідання Надвіренко А.Д.
розглянувши клопотання вх. 1849 від 22.01.2026 Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про залучення до участі у справі
за заявоюТовариство з обмеженою відповідальністю "Індевер", м. Дніпро
доТовариство з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю"
про визнання банкрутом
за участю сторін: пр-к Харківського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Прокопчук Я.М. (дов. №8/1/26/дв від 07.01.2026 р., виписка з ЄДР),
Постановою суду від 10.04.2025 припинено процедуру санації ТОВ "Рекуперація свинцю" та повноваження керуючого санацією Майорського О.С.; визнано ТОВ "Рекуперація свинцю" (код 35395039, адреса: вул. Киргизька 19, м. Харків, 61105) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; покладено виконання обов'язків ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю", код 35395039, на арбітражного керуючого Конового Олександра Сергійовича (свідоцтво №1905 від 09.04.19), що виконує з дня свого призначення функції з управління та розпорядження майном банкрута та виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; зобов'язано ліквідатора виконати ліквідаційну процедуру в строк до 10.04.2026.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 постанову Господарського суду Харківської області від 10.04.2025 по справі 922/1903/18 залишено без змін.
Під час перебування судді у відпустці, до суду надійшла заява (за вх. 1849 від 22.01.2026) Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому заявник просить суд залучити Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 45752470) до участі у справі № 922/1903/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю" (код ЄДРПОУ 35395039, вул. Киргизька, 19, м. Харків, 61105) як учасника у справі про банкрутство.
В обґрунтування заяви представник зазначає, що дорученням Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України від 15.01.2026 № 5453/3492-14.4-25/21.2 зобов'язано Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України забезпечити участь у справі, зокрема, № 922/1903/18 про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю" та забезпечити участь уповноваженого представника в судових засіданнях у вказаній справі.
Ухвалою від 02.02.2026 суд призначив зазначене вище клопотання до розгляду в судовому засіданні на 05.03.2026, зобов'язавши Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України надати суду обґрунтування необхідності залучення (приймати участь) у справі про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю" з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства.
Присутній в судовому засіданні представник Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України підтримав своє клопотання та просив залучити до участі у цій справі на виконання доручення Департаменту з питань банкрутсва Міністерства юстиції України.
Розглянувши подану суду заяву, суд зазначає про наступне.
Згідно до пунктів 1, 7 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Міністерство є державним органом з питань банкрутства та здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи Міністерства юстиції.
Відповідно до підпункту 4.8 пункту 4 Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом МУЮ 23.06.2011 № 1707/5, зареєстрованим в МУЮ 23.06.2011 за № 759/19497, міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань бере участь за дорученням Мін'юсту у справі про банкрутство і користується процесуальними правами та несе процесуальні обов'язки учасника у справі про банкрутство.
Судом встановлено, що в зв'язку з початком функціонування Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, для забезпечення здійснення проваджень у справах про банкрутство у відповідності до положень Кодексу, з метою реалізації функцій і завдань, покладених на Міністерство юстиції України, як державний орган з питань банкрутства, Харківському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України доручено взяти участь у справі про банкрутство №922/1903/18.
Зважаючи на вищевикладене, задля дотримання процесуальних прав учасників провадження у справі та з метою їх процесуальної визначеності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви за вх. № 1849 від 22.01.2026.
Розглянувши матеріали справи, надану суду заяву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про залучення до участі у справі в якості учасника, заслухавши пояснення учасника справи, суд дійшов висновку про таке.
Згідно ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що до заяви за вх. №1849 додано сканкопію доручення Міністерства юстиції України від 15.01.2026 № 5453/3492-14.4-25/21.2, яким доручено Харківському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України: 1) Забезпечити участь у справах про банкрутство державних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, які розглядаються господарськими судами Харківської, Донецької та Луганської областей та забезпечити участь уповноваженого представника у судових засіданнях. 2) Забезпечити участь у справах, зокрема, № 922/1903/18 про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю" та забезпечити участь уповноваженого представника у судових засіданнях з використанням прав та виконанням обов'язків учасника справи, забезпечити здійснення проваджень у справах про банкрутство у суворій відповідності до положень Кодексу.
За змістом абзаців другого та третього пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 02.07.2014 № 228, Мін'юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань банкрутства; Мін'юст є державним органом з питань банкрутства.
Відповідно до пункту 7 зазначеного Положення, Мін'юст здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи Мін'юсту.
Згідно з пунктом 1 Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Мін'юсту від 23.06.2011 № 1707/5, зареєстрованим в Мін'юсті 23.06.2011 за №759/19497, зі змінами (далі - Положення №1707/5) міжрегіональні управління Міністерства юстиції України підпорядковуються Міністерству юстиції України та є його територіальними органами.
Як передбачено абзацом другим пункту 3 Положення № 1707/5, одним з основних завдань міжрегіонального управління є реалізація державної політики з питань банкрутства.
За приписами підпункту 4.8 пункту 4 Положення № 1707/5 міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань бере участь за дорученням Мін'юсту у справі про банкрутство і користується процесуальними правами та несе процесуальні обов'язки учасника у справі про банкрутство.
В обґрунтування своєї заяви представник державного органу з питань банкрутства зазначає, що дорученням Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України від 15.01.2026 № 5453/3492-14.4-25/21.2 зобов'язано Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України забезпечити участь у справі, зокрема, № 922/1903/18 про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю" та забезпечити участь уповноваженого представника в судових засіданнях у вказаній справі.
Проте, суд зазначає, що умови та порядок відновлення платоспроможності боржника юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до статті 3 Кодексу України з процедур банкрутства Державний орган з питань банкрутства: сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, у тому числі процедур банкрутства державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
З аналізу вище зазначеної норми права спеціального закону, суд не вбачає імперативного припису щодо необхідності обов'язкового залучення Державного органу з питань банкрутства у справі про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю". Крім того, Міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, звертаючить до суду з клопотанням про залучення в якості учасника у справі про банкрутство не визначило, на захист яких саме інтересів держави або державних органів воно звертається з таким клопотанням до суду та, що перешкоджає державному органу з питань банкрутства Міністерства юстиції України як учасника у справі про банкрутство (неспроможності) у відповідності до ст. 1 КУзПБ виконувати належно повноваження, які визначені положеннями ст. 3 та Прикінцевими та Перехідними положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом з тим, суд звертає увагу, що для регулювання відносин неплатоспроможності (галузевих принципів), суттєве значення має принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який розпочинається з призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута. Суд у справі про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 25.02.2019 р. у справі №906/864/17.
Крім того, варто зазначити, що одним з принципів господарського судочинства є принцип змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. (ст. 13 ГПК України)
В той же час, норми процесуального права дають суду певний розсуд у вирішенні питання щодо задоволення або ж відмови в задоволенні заяви (клопотання) заявника. Тобто, суд може, а не зобов'язаний, відповідно до викладеної в заяві чи клопотанні вимоги задовольнити його або відмовити у його задоволенні. Це повноваження суду є суддівською дискрецією.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, що прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якого під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
У практиці ЄСПЛ висловлювалась правова позиція, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості адміністративних актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору [пункт 111 рішення від 31 липня 2008 року у справі "Дружстевні заложна Пріа та інші проти Чеської Республіки" (Case of Druzstevni zalozna Pria and Others v. the Czech Republic); заява № 57325/00), пункт 44 рішення від 22 листопада 1995 року у справі "Брайєн проти Об'єднаного Королівства" (CaseofBryanv. theUnitedKingdom; Application no. 19178/91), пункти 156, 157, 159 рішення від 21 липня 2011 року у справі "Сігма радіо телевіжн лтд проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04), пункти 47-56 рішення від 2 грудня 2010 року у справі "Путтер проти Болгарії" (Putter v. Bulgaria № 38780/02)].
Потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон (a law), яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції, що заявником у поданому письмовому клопотанні зроблено не було.
Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади.
У рішенні ЄСПЛ від 2 червня 2006 року у справі "Волохи проти України" (заява № 23543/02) зазначено, що при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. "…Надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання".
Додатково суд вважає за необхідне зазначити про наступне.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
А відповідно до приписів ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у господарських судах проводиться усно і відкрито. Будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні.
Отже, державний орган з питань банкрутства може приймати участь в судових засіданнях в силу приписів ст. 8 ГПК України.
Враховуючи вище викладене та характер правовідносин, у яких виник спір у справі, що розглядається, суд вважає, що Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України не довів суду необхідності приймати участь в цій справі, в зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви за вх. 1849 від 22.01.2026 про залучення державного органу з питань банкрутства учасником у справі про банкрутство.
Керуючись ст. 1, 2, 3, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 8, 11, 13, 14, 86, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні заяви Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (за вх. 1849 від 22.01.2026) - відмовити.
2. Ухвалу направити Харківському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України (державний орган з питань банкрутства), ліквідатору, комітету кредиторів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала складена та підписана 27.03.2026.
Суддя Міньковський С.В.