30 березня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/189/26
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Охотницької Н.В.
розглянувши матеріали заяви, сформованої в системі "Електронний суд" б/н від 26.03.2026 (вх. №216 від 26.03.2026) Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України", вул. Шота Руставелі, 9А, м. Київ, 01601 (місцезнаходження філії: вул. Собранецька, 156, м.Ужгород, Закарпатська область, 88017)
до боржника: Приватного підприємства "Креатор-Буд", вул. Листопадова, 1/3, м.Тернопіль, 46001
про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості в розмірі 21 604,19 грн, з яких: 15 423,12 грн - основна сума боргу, 308,46 грн - штраф за договором у розмірі 2% від вартості неоплаченої продукції, 1466,67 грн - 3% річних, 4405,94 грн - інфляційні нарахування, а також витрат зі сплати судового збору
Встановив:
26.03.2026 до Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" надійшла заява б/н від 19.11.2025 (вх. №786 від 20.11.2025 б/н від 26.03.2026 (вх. №216 від 26.03.2026) Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" про видачу судового наказу щодо стягнення з Приватного підприємства "Креатор-Буд" заборгованості за Договором купівлі-продажу необробленої деревини №86 від 09.09.2022 в розмірі 21 604,19 грн, з яких: 15 423,12 грн - основна сума боргу, 308,46 грн - штраф за договором у розмірі 2% від вартості неоплаченої продукції, 1466,67 грн - 3% річних, 4405,94 грн - інфляційні нарахування, та витрат зі сплати судового збору у розмірі 242,24 грн.
В обґрунтування вказаної заяви, заявник посилається на невиконання ПП "Креатор-Буд" (як Покупцем) умов Договору купівлі-продажу необробленої деревини №86 від 09.09.2022, укладеного з Державним підприємством "Кутське лісове господарство" (як Продавцем) в частині повної та своєчасної сплати за отриманий товар - лісопродукцію, загальним об'ємом 22,00 м3 на загальну суму 51 359,04 грн з ПДВ, згідно товарно-транспортних накладних: серії ІФГ №102614 від 29.10.2022, об'єм 6,00 м3, на суму 13 723,20 грн з ПДВ; серії ІФГ №102625 від 31.10.2022, об'єм 5,00 м3, на суму 11 761,20 грн з ПДВ; серії ІФГ №102621 від 31.10.2022, об'єм 6,00 м3, на суму 14 113,44 грн з ПДВ; серії ІФГ №102623 від 31.10.2022, об'єм 5,00 м3, на суму 11761,20 грн з ПДВ, що зумовило виникнення заборгованості в сумі 15 423,12 грн (за ТТН серії ІФГ №102621 від 31.10.2022 на суму 14 113,44 грн з ПДВ заборгованість складає 3661,92 грн з ПДВ; ТТН серії ІФГ №102623 від 31.10.2022 на суму 11761,20 грн з ПДВ), яку, з урахуванням штрафу, 3% річних та інфляційних нарахувань заявник просить стягнути у наказному провадженні.
При цьому зауважує, що наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 04.11.2022 №959 визначено припинити державне підприємство "Кутське лісове господарство" шляхом реорганізації, а саме - приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
26.12.2022 наказом Генерального директора ДП "Ліси України" №117 було створено філію "Кутське лісове господарство" ДП "Ліси України", до якої перейшли права та обов'язки Продавця за договором купівлі-продажу необробленої деревини від 12.12.2022 №122/125/4.
Філія "Кутське лісове господарство" ДП "Ліси України" була припинена відповідно до наказу Генерального директора ДП "Ліси України" від 18.10.2024 №1813 з передачею активів та пасивів до філії "Карпатський лісовий офіс".
Наказом від 31.12.2024 №2340 "Про затвердження передавальних актів філій, що координуються Карпатським лісовим офісом" було затверджено передавальний акт активів та пасивів на балансових та позабалансових рахунках, матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше від філії "Кутське лісове господарство" до філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України".
Таким чином, заявник стверджує, що внаслідок ряду організаційно-розпорядчих дій, згідно даних передавального акту, до філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" перейшли активи, в тому числі і дебіторська заборгованість відповідача за відпущену лісопродукцію у сумі 15 423,12 грн.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1-3 статті 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.1 ст.148 Господарського процесуального кодексу України).
В силу п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Згідно з частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.
З викладеного вбачається, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи (видаткові накладні, акти, листування, рух коштів, виписки банку), що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів слідує, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів слідує пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України підставою для відмови у видачі судового наказу може бути та обставина, що із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Слід зазначити, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.01.2026 у справі №921/7/26 вже було відмовлено Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" у видачі судового наказу про стягнення з Приватного підприємства "Креатор-Буд" грошової заборгованості в загальній сумі 21 604,19 грн, з яких: 15 423,12 грн - основна сума боргу, 308,46 грн - штраф за договором у розмірі 2% від вартості неоплаченої продукції, 1466,67 грн - 3% річних та 4405,94 грн - інфляційних нарахувань, та витрат зі сплати судового збору у розмірі 242,24 грн, на підставі п.1 та п. 8 ч.1 ст. 152 ГПК України. При цьому, судом враховано, що: додані до заяви про видачу судового наказу копії товарно-транспортних накладних були нечитабельного змісту, підписані лише зі сторони заявника, тобто не підписані зі сторони боржника, отже є документами, складеними в односторонньому порядку, які не можуть свідчити про безспірність грошових вимог; також до заяви про видачу судового наказу додано платіжну інструкцію №24220 від 05.01.2026 про сплату судового збору в сумі 242,24 грн, що на 24,00 грн менше за встановлений законом розмір.
Відмовляючи у видачі судового наказу у справі №921/7/26, судом звернуто увагу заявника на те, що відповідно до частини 1 статті 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Повторно звертаючись із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з Приватного підприємства "Креатор-Буд" заборгованості за Договором купівлі-продажу необробленої деревини №86 від 09.09.2022 в загальному розмірі 21 604,19 грн, 26.03.2026 заявником долучено до заяви докази сплати судового збору в сумі 266,24 грн (платіжна інструкція №29620 від 25.03.2026), а також більш чіткі копії товарно-транспортних накладних, за якими виникла неоплачена заборгованість в сумі 15 423,12 грн з ПДВ, зокрема: серії ІФГ №102621 від 31.10.2022 на суму 14 113,44 грн з ПДВ (заборгованість за якою складає 3661,92 грн з ПДВ); та серії ІФГ №102623 від 31.10.2022 на суму 11761,20 грн з ПДВ. Проте вказані документи складені в односторонньому порядку, оскільки не містять підписів представників покупця в підтвердження отримання товару та не можуть свідчити про безспірність заявлених грошових вимог, про що вже вказувалось судом у справі №921/7/26.
Також, суд відзначає, що Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" просить стягнути заборгованість за Договором №86 купівлі-продажу необробленої деревини від 09.09.2022, укладеним між Державним підприємством "Кутське лісове господарство" та Приватним підприємством "Креатор-Буд", посилаючись на обставину переходу до заявника прав та обов'язків Продавця за договором купівлі-продажу необробленої деревини від 12.12.2022 №122/125/4, а також активів, в тому числі і дебіторської заборгованості відповідача за відпущену лісопродукцію у сумі 15 423,12 грн (за договором купівлі-продажу необробленої деревини №86 від 09.09.2022).
З урахуванням вищезазначеного, на переконання суду, в даному випадку обставина правонаступництва потребує більш детального вивчення обставин справи та перевірки судом правових підстав переходу прав та обов'язків Державного підприємства "Кутське лісове господарство" за договором купівлі-продажу необробленої деревини №86 від 09.09.2022 до заявника, тоді як під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Зі змісту поданої Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" заяви про видачу судового наказу слідує, що заявник просить стягнути 15 423,12 грн заборгованості згідно з Договором №86 купівлі-продажу необробленої деревини від 09.09.2022 за поставлену лісопродукцію згідно з товарно-транспортними накладними серії ІФГ №102621 від 31.10.2022 та серії ІФГ №102623 від 31.10.2022.
Відповідно до п.2.4 Договору №86 купівлі-продажу необробленої деревини від 09.09.2022 передбачено, що Покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 3 (трьох) банківських днів після дня отримання рахунку (рахунків).
В п.2.5 Договору передбачено, що у випадку ненадходження коштів на рахунок Продавця протягом 5 (п'яти) банківських днів після дня направлення Продавцем рахунку (рахунків) для оплати, Покупець втрачає право на придбання неоплаченої партії товару і Продавець може реалізувати цю партію на свій розсуд.
Проте заявником не долучено до заяви визначених у п. 2.4 Договору рахунків на оплату щодо суми, яку просить стягнути з Приватного підприємства "Креатор-Буд".
Таким чином, із поданої заяви та доданих до неї документів не видається за можливе достовірно встановити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявник подав заяву про видачу судового наказу.
До того ж, заявлений до стягнення Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" штраф за договором у розмірі 2% від вартості неоплаченої продукції - в сумі 308,46 грн, з урахуванням положень статей 549 та 611 ЦК України за своєю правовою природою є не заборгованістю за договором, а видом штрафних санкцій, які сторона сплачує у разі невиконання/неналежного виконання свого грошового зобов'язання, у зв'язку з чим не може підлягати розгляду в порядку наказного провадження.
Також, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Водночас, з доданих заявником документів не вбачається обставина, що з моменту виникнення права вимоги не пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Згідно з положеннями ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).
За змістом вказаної вище норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Положеннями ч. 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання такого зобов'язання.
Суд зазначає, що у даному випадку продовження строку позовної давності на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та у період дії воєнного стану в Україні не застосовується, оскільки відповідно до п. 5 ч. 1ст. 152 ГПК України, відмова у видачі наказу законодавцем пов'язується саме зі спливом строку, який перевищує позовну давність та на даній стадії і в даному виді провадження (наказному) суд позбавлений можливості досліджувати питання обґрунтованості пропуску такого строку заявником, в тому числі й з'ясовувати питання продовження строків позовної давності, їх ймовірного зупинення тощо.
Стаття 152 ГПК України не містить вимог щодо з'ясування судом обставин переривання чи зупинення строку позовної давності. Проте, пропуск такого строку свідчить про наявність спору між заявником та боржником, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
Згідно з частинами 2, 3 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Таким чином, розглянувши подану заяву, суд вважає за необхідне відмовити Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" у видачі судового наказу щодо стягнення з Приватного підприємства "Креатор-Буд" заборгованості за Договором купівлі-продажу необробленої деревини №86 від 09.09.2022 в розмірі 21 604,19 грн, з яких: 15 423,12 грн - основна сума боргу, 308,46 грн - штраф за договором у розмірі 2% від вартості неоплаченої продукції, 1466,67 грн - 3% річних, 4405,94 грн - інфляційні нарахування, на підставі пунктів 3, 8 ч. 1 ст.152 ГПК України.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Водночас відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 ГПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ст. 153 ГПК України).
На підставі наведеного, керуючись ст. 147, 148, 150, 152-153, 154, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" у видачі судового наказу щодо стягнення з Приватного підприємства "Креатор-Буд" заборгованості за Договором купівлі-продажу необробленої деревини №86 від 09.09.2022 в розмірі 21 604,19 грн, з яких: 15 423,12 грн - основна сума боргу, 308,46 грн - штраф за договором у розмірі 2% від вартості неоплаченої продукції, 1466,67 грн - 3% річних, 4405,94 грн - інфляційні нарахування, а також витрат зі сплати судового збору.
2. Копію ухвали направити Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" та Приватному підприємству "Креатор-Буд" у відповідності до ч.5 ст. 6 ГПК України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 30.03.2026.
Суддя Н.В. Охотницька