Ухвала від 30.03.2026 по справі 920/162/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

30.03.2026м. СумиСправа № 920/162/23(920/403/26)

Суддя Господарського суду Сумської області Яковенко В.В., розглянувши заяву № б/н від 25.03.2026 (вх. № 1352 від 25.03.2026) Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» (вул. Лейпцизька, 15, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 14333937) до боржника Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» (вул. Комарова, 2, м. Суми, ЄДРПОУ 30991664) про видачу судового наказу про стягнення з боржника 19624,42 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника 19624,42 грн заборгованості за надані електронні комунікаційні послуги за період з 01.06.2022 по 31.10.2022 та 266,24 грн судового збору.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.03.2026 справу передано судді Яковенку В.В.

Так, ухвалою Господарського суду Сумської області від 14.01.2025 у справі № 920/162/23 відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб»; введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Чупруна Є.В.

Наразі у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» триває процедура розпорядження майном.

У відповідності до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) визначені форми господарського судочинства, за змістом її першої частини господарське судочинство здійснюється за правилами, за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (ч.2 ст.12 ГПК України).

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч.4 ст.12 ГПК України).

Поряд з цим, частиною 6 ст.12 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Так, згідно з ч.1 ст.7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до ч.2 ст.7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.1 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 152 ГПК України передбачено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Разом з тим суд зауважує, що процесуальним законодавством не передбачено розгляд заяв в порядку наказного провадження в межах справи про банкрутство, наслідком чого у суду відсутні підстави розглядати в межах справи про банкрутство заяви про видачу судових наказів.

Викладені обставини та положення законодавства свідчать про те, що заява Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» не підлягає вирішенню господарським судом у порядку наказного провадження.

Суд роз'яснює, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у порядку спрощеного позовного провадження у межах справи про банкрутство.

Керуючись статтями 1, 2, 7,9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 12, 148, 152, 234, 235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про видачу судового наказу щодо стягнення з Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» заборгованості в сумі 19624,42 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ГПК України ухвала про відмову у видачі судового наказу може бути оскаржена в апеляційному порядку в строки, що визначені ст. 256 ГПК України.

СуддяВ.В. Яковенко