36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
30.03.2026 Справа № 910/13920/25
Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максілайн", вул. Гоголя, 68/1, смт Гоголеве, Великобагачанський район, Полтавська область, 38310
про стягнення штрафу
без виклику представників сторін,
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максілайн» про стягнення штрафу у розмірі 353 527,07 грн. за поставку неякісного товару.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №190/ВОЗ-2025 від 25.04.2025 року в частини здійснення поставки неякісного товару, у зв'язку із чим. позивачем на підставі пункту 8.4. договору нараховано відповідачу 20 % штрафу за поставку неякісного товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 року суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, визначити строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відповіді на відзив та заперечень (якщо такі буде подано) - протягом 5 днів з дня отримання відзиву та/або відповіді на відзив.
26.11.26 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить суд відмовити в позові.
01.12.25 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 року матеріали справи № 910/13920/25 за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максілайн» про стягнення грошових коштів передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд до господарського суду Харківської області.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.12.25 (справа № 910/13920/25) матеріали справи № 910/13920/25 за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максілайн» про стягнення штрафу у розмірі 353 527,07 грн. за поставку неякісного товару передати на розгляд за підсудністю до Господарському суду Полтавської області.
У зв'язку з надходженням матеріалів справи № 910/13920/25 до Господарського суду Полтавської області відповідним структурним підрозділом суду було проведено автоматизований розподіл судових справ, за наслідками якого дані справу передано на розгляд судді Киричуку О.А.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.01.2026 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Інші заяви чи клопотання від сторін до суду не надходили.
Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 910/13920/25.
Судом враховано, що за ч.13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКСІЛАЙН" (далі - відповідач, постачальник) укладено договір на поставку товару № 190/ВОЗ-2025 від 25.04.2025 (далі договір), строком дії з моменту його підписання сторонами і до завершення воєнного стану в Україні, але не довше ніж до 31.12.2025, а в частині оплати за поставлений товар до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань (преамбула та п. 12.1. договору).
Умовами договору сторони узгодили наступне:
- постачальник зобов'язується поставити замовникові якісні товари, зазначені у зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (додаток №1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари (п. 1.1 договору);
- найменування та кількість товару зазначена в додатку №1 до цього договору. Код ДК 021:2015:15130000-8 М'ясопродукти (п. 1.2 договору);
- якість товару, що поставляється постачальником повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ДСТУ 4607:2006 та Технічному опису (додаток № 2 до договору). Товар, який постачальник зобов'язується передати замовнику, має відповідати вимогам до його якості на момент його передачі замовнику, а також протягом строку його придатності. Разом з товаром постачальник повинен передати замовнику документи, які визначені пунктом 6.5. договору. (п. 2.1 договору);
- контроль за станом виконання договірних зобов'язань постачальником здійснюють замовник, представники замовника (відповідні посадові особи військової частини, які уповноважені на вчинення дій, визначених цим договором) (п. 3.1 договору);
- під час поставки кожної партії товару замовник протягом 2 (двох) робочих днів, проводить обов'язкову перевірку окремих показників якості та безпечності товару, що постачається Постачальником (далі - контрольні заходи) (п. 3.2 договору);
- контрольні заходи, включають в себе перевірку безпечності, а саме радіологічними показниками та окремих показників якості - органолептичними та окремими фізико - хімічними показниками, відповідність маркування (етикетування, пакування, тощо) товару, що постачаються відповідно до умов цього Договору, відповідність транспортних засобів, що використовуються для транспортування Товару за цим Договором, вимогам статті 44 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23.12.1997 № 771/97-ВР (п. 3.3. договору);
- контрольні заходи здійснюються в обов'язковій присутності представника постачальника (який діє на підставі довіреності чи іншого належного документа, що посвідчує повноваження цієї особи, у тому числі на право участі у відборі зразків (проб) щодо відповідної партії товару), а у разі його відсутності - не розпочинаються.
Відсутність в представника постачальника документів, які підтверджують його повноваження на складання документів від імені постачальника, має наслідки неявки представника постачальника.
Результати проведення контрольних заходів оформляються актом приймального контролю у 2-ох примірниках, які підписуються представниками замовника (товароодержувача), що здійснювали перевірку та представником постачальника (п. 3.3.1 договору);
- якщо під час проведення контрольних заходів за оцінкою замовника (товароодержувача) існує обґрунтована підозра (тобто існують факти або інформація, які можуть переконати замовника (товароодержувача), що товар може не відповідати вимогам якості та безпечності за зовнішнім виглядом, іншими органолептичними показниками, невідповідністю маркування або пакування) або встановлено факт, що товар є небезпечним чи непридатним до споживання, зразок такого товару шляхом комісійного відбору зразків (проб), відбирається у відповідності до умов цього договору (п.3.9 - п.3.14), та направляється до уповноваженої лабораторії, яка може проводити лабораторні дослідження (випробовування) для цілей державного контролю (далі уповноважена лабораторія), яку визначає Замовник, для проведення лабораторних досліджень.
Такими уповноваженими лабораторіями можуть бути лише ті, у яких місцезнаходження зареєстроване в м. Києві.
При невідповідності результатів дослідження, навіть за одним показником, постачальник протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання результатів досліджень, має право звернутись до замовника (товароодержувача) щодо проведення повторного відбору зразків (проб) з тієї самої партії у подвійній кількості, яка перебуває у замовника (товароодержувача) на відповідальному зберіганні, та направлення до уповноваженої лабораторії, яку визначає позивач. Результати повторних досліджень є остаточними, але виключно якщо вони проводились зверненням Відповідача (п. 3.3.2 договору);
- замовник, протягом усього строку (терміну) зберігання товару, за умови дотримання порядку його зберігання (порядок та умови зберігання товару визначаються ДСТУ на даний вид продукції, яке регулює порядок зберігання конкретного предмета закупівлі, як на складі Замовника так і на складі будь-якого товароодержувача має право за наявності обґрунтованих підстав (загроза втрати споживчих властивостей або їх втрата) проводити додаткові випробовування товару та здійснити вибіркову перевірку за якістю і комплектністю, шляхом комісійного відбору зразків (проб) та направлення їх до уповноваженої лабораторії, яку визначає Замовник, для проведення лабораторних досліджень. Такими уповноваженими лабораторіями можуть бути лише ті, у яких місцезнаходження зареєстроване в м. Києві. Результати лабораторних досліджень поширюються на всю партію товару. При невідповідності результатах дослідження, навіть за одним показником, Постачальник протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання результатів досліджень, має право звернутись до Замовника щодо проведення повторного відбору зразків (проб) з тієї самої партії у подвійній кількості у державній уповноваженій лабораторії, яку визначає Замовник. Результати повторних досліджень є остаточними, але виключно якщо вони проводились за зверненням Постачальника (п. 3.4 договору);
- про відбір зразків (проб) складається акт, який підписується представниками замовника (товароодержувача), постачальником або представником постачальника та іншими незацікавленими або компетентними особами (у разі їхнього залучення), які приймають участь у відборі (п. 3.9 договору);
- у випадку, якщо відібрані зразки (проби) товару замовником (товароодержувачем), які направлені до уповноваженої лабораторії, за показниками якості не співпадають з лабораторними випробуваннями постачальника, наданими під час поставки товару, вважається у відповідності до умов цього договору, що остаточно правильними результатами являються результати, які отримав замовник (товароодержувачем) при відборі зразків товару (проб) товару, який був поставлений на його адресу (п. 3.13. договору);
- ціна договору складає 2 651 400,00 грн, у тому числі податок на додану вартість (далі по тексту - ПДВ) 20% - 441 900,00 грн (п. 4.1 договору);
- дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику (представнику постачальника). У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару (п. 6.1 договору);
- право власності на товар переходить від постачальника до замовника (товароодержувача) після прийняття товару на склад замовника (товароодержувача), факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб постачальника та замовника (товароодержувача) на відповідній видатковій накладній. Датою прийняття товару замовником (товароодержувачем) вважається дата, вказана уповноваженою особою замовника (товароодержувача) на видатковій накладній (п. 6.7 договору);
- під час проведення контрольних заходів щодо доставленого Товару у разі виявлені представниками замовника (Товароодержувача) порушень вимог щодо якості безпечності, або маркування, або тари, або упаковки, встановлених вимог нормативних документах (ДСТУ, СОУ, ТУ, ТУ У), відомості про такі порушення зазначаються в акті приймального контролю. Такий Товар вважається поставленим та має бути замінений Відповідачем протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання Постачальником акту приймального контролю.
- у разі поставки неякісного (некомплектного товару або поставки товару з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або порушенням розділу 2 договору) постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості цього товару. Факт поставки недоброякісного товару підтверджується актом приймального контролю, складеним замовником (товароодержувачем) та/або протоколами випробувань та/або експертними висновками, виданими уповноваженою лабораторією. Зазначений товар не зараховується постачальнику у виконання поставки і підлягає заміні в строк 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання постачальником вказаного акту. У разі заміни товаром з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або з порушенням вимог розділу 2 цього договору постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % вартості такого товару за кожен такий випадок, зафіксований замовником (товароодержувачем). Факт заміни товаром з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або з порушенням вимог розділу 2 цього Договору підтверджується актом приймального контролю, складеним Замовником (товароодержувачем). Сплата штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов'язань за цим договором (п. 8.4 договору).
- у випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій (п. 11.1. розділу 11 Договору);
- Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 26.07.2023 № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.11.2023 № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 05.02.2024 № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.05.2024 № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 23.07.2024 № 469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 28.10.2024 № 740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та від 14.01.2025 № 26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», а в частині оплати за поставлений Товар до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань. Строк дії Договору продовжується автоматично, у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 14.01.2025 № 26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», але не довше ніж до 31.12.2025. (п. 12.1. розділу 12 Договору);
- усі повідомлення, будь-яке листування тощо за цим Договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним, засобами електронного поштового зв'язку на адреси, вказані у розділі 15 цього Договору). У будь-якому разі Замовник вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а Постачальник після проставлення на копії документа Замовника будь якої відмітки, що свідчить про його отримання Постачальником (уповноваженим представником) або в день направлення Замовником відповідного листа на електронну пошту Постачальника, вказану у розділі 15 цього Договору чи передання до поштового відділення зв'язку та отримання фіскального чеку ( п.13.13. розділу 13 Договору ).
Відповідно до додатку №1 до спірного договору - Специфікації (підписаної уповноваженими представниками та скріпленої печатками сторін спірного договору) сторонами узгоджено найменування товару - Консерви м'ясорослинні «Каша гречана з яловичиною» (далі Товар), країна походження - Україна, строк поставки - до 30.06.2025 року, одиниця виміру - кг, кількість товару - 30 000 кг, ціна за одиницю з ПДВ - 88,38 грн, сума з ПДВ - 2 651 400,00 грн. Загальна вартість з ПДВ - 2 651 400,00 грн.
Додатком №2 до договору сторони узгодили технічні вимоги щодо якості товару, зокрема: товар - Консерви м'ясорослинні «Каша гречана з яловичиною» повинні відповідати: ДСТУ 4607:2006 "Консерви м'ясорослинні. Каші з м"ясом. Загальні технічні умови» та Технічному опису.
Предмет закупівлі (харчовий продукт) повинен відповідати вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, Наказу МОЗ України від 13.05.2013 року №368 "Про затвердження Державних гігієнічних правил і норм "Регламент максимальних рівнів окремих забруднюючих речовин у харчових продуктах", а також виданих відповідно до них нормативно-правових актів.
Відповідно до видаткової накладної № СК 0000293/3075 від 30.06.202 Постачальником було поставлено Товар на склад Позивача (Товароодержувача) адресою: Харківська область, с. Васищеве, вул. Промислова, 9, у кількості 20 000.4 та загальною вартістю 1 767 635.35 грн. Ця обставина відповідачем не спростовується.
30.06.2025 уповноваженою комісією представників Позивача (Товароодержувача) у присутності уповноваженого представника Відповідача згідно акту відбору зразків (проб) для проведень досліджень від 30.06.2025 № 77 було відібрано зразки Товару та направлено на дослідження до ДП «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Харківстандартметрологія»), з метою перевірки Товару на відповідність вимогам ДСТУ 4607 :2006 «Консерви м' ясорослинні. Каші з м'ясом. Загальні технічні умови».
За результатом проведених досліджень видано протокол випробувань від 14.07.2025 № 1633/Д складений ДП «Харківстандартметрологія», в якому зазначено, що Товар не відповідає вимогам промислової стерильності за наявності неспороутворюючих мікроорганізмів.
Відповідач листом від 05.08.2025 № 176 клопотав про проведення повторного відбору зразків проб з тієї самої партії у подвійній кількості.
12.08.2025 уповноваженою комісією представника Позивача (Товароодержувача) у присутності уповноваженого представника Відповідача згідно акту про відбір зразків номенклатури продовольчої служби від 12.08.2025 № 103 було повторно відібрано зразки Товару у подвійній кількості та направлено на дослідження до ДП «Харківстандартметрологія», з метою перевірки Товару на відповідність вимогам ДСТУ 4607:2006 «Консерви м'ясорослинні. Каші з м'ясом. Загальні технічні умови».
За результатом проведених повторних досліджень видано протокол випробувань від 24.09.2025 № 1970/Д складений ДП «Харківстандартметрологія», в якому зазначено, що Товар не відповідає вимогам промислової стерильності за наявності неспороутворюючих мікроорганізмів.
Позивач вказує, що:
- за результатами проведених досліджень зразків Товару, згідно умов Договору, уповноваженою комісією представників Позивача у присутності уповноваженого представника Відповідача був складений Акт приймання-передачі матеріально-технічних засобів № 25 від 03.10.2025, в якому було зазначено, що комісією було прийнято рішення не приймати неякісний Товар на продовольчі склади Позивача у зв'язку із негативними результатами лабораторних випробувань Товару згідно умов Договору.
- оскільки результати повторних лабораторних досліджень є остаточними, то Товар згідно видаткової накладної № СК_ОООО293/3075 від 30.06.2025 у загальній кількості 20 000.4 кг на загальну вартість 1 767 635.35 грн. Позивачем (Товароодержувачем) не був прийнятий та сплачений. Тож, згідно умов Договору, зобов'язання з постачання Товару не було виконане Відповідачем.
У зв'язку з невиконанням Відповідачем зобов'язань по Договору, позивачем нараховано Відповідачу штрафу за поставку Товару з порушенням вимог щодо якості, який становить 353 527.07 грн (за поставку неякісного Товару у кількості 20 000.4 кг штраф у розмірі 20% вартості Товару 1 767 635.35 грн., виходячи з наступного розрахунку 1 767 635.35 грн. х 20% = 353 527.07 грн.) та направлено Відповідачу претензію № 78/1/5/1-4669-2025 від 07.10.2025 з вимогою щодо сплати штрафу.
Враховуючи відсутність реагування Відповідача на вказану претензію, несплату штрафу, вважаючи свої права порушеними, Позивач звернувся до суду з цим позовом.
Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Як вбачається із встановлених обставини у цій справі, між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі Договору.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань відповідно до ГК України, ЦК України, і згідно ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
За приписами з ч. 1, 3 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.
Статтею 687 Цивільного кодексу України (ч. 1) встановлено, що перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Якщо нормативно-правовими актами встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.
За ч. 1 ст. 672 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Як встановив судом, у пункті 1.2. Договору сторони узгодили, що найменування та кількість товару зазначена в додатку №1 до цього договору. Код ДК 021:2015:15130000-8 М'ясопродукти. У додатку № 1 до Договору Специфікації сторони узгодили найменування товару - Консерви м'ясорослинні «Каша гречана з яловичиною» (далі Товар), країна походження - Україна, строк поставки - до 30.06.2025 року, одиниця виміру - кг, кількість товару - 30 000 кг, ціна за одиницю з ПДВ - 88,38 грн, сума з ПДВ - 2 651 400,00 грн. Загальна вартість з ПДВ - 2 651 400,00 грн
У п. 2.1. Договору сторони узгодили, що якість Товару, який поставляється Відповідачем, повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів, ДСТУ 4607:2006 та Технічному опису.
Проте наявні в матеріалах справи складені ДП «Харківстандартметрологія» протоколи випробувань харчової продукції, як первинний від 14.07.2025 № 1633/Д, так і повторний від 24.09.2025 № 1970/Д (повторний), засвідчують невідповідність поставленого відповідачем Товару вимогам 4607:2006 «Консерви м'ясорослинні. Каші з м'ясом. Загальні технічні умови».
Отже, наявними у справі доказами підтверджується, що відповідачем був поставлений неякісний товар.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У п. 8.4 Договору сторони узгодили, що у разі поставки неякісного (некомплектного товару або поставки товару з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або порушенням розділу 2 Договору) Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% вартості цього Товару. Факт поставки недоброякісного товару підтверджується актом приймального контролю, складеним Замовником (товароодержувачем) та/або протоколами випробувань та/або експертними висновками, виданими уповноваженою лабораторією.
Суд, перевіривши розмір заявлених вимог, не виявив завищення їх розміру з боку позивача, а тому вимоги є правомірними та підлягають задоволенню повністю.
Заперечення відповідача проти позову з огляду на наявність експертних висновків, які підтверджують якість поставленого товару, суд оцінює критично.
Як встановив суд, при укладенні Договору сторони погодили вимоги щодо якості товару, проте відповідач прийняті на себе зобов'язання з поставки якісного товару не виконав.
Надані відповідачем докази наведеного не спростовують, оскільки ініційовані відповідачем перед поставкою товару позивачу з метою якості контролю продукції лабораторні дослідження, за наслідками якого складені експертні висновки про відповідність продукції нормативним документам, проводились установами, які не узгоджені сторонами, як передбачає п. 3.4. Договору; зразки для аналізу відбиралися без участі представника позивача (п. 3.2., 3.3. Договору); результати випробувань продукції після поставки (як первинне, так і проведене за зверненням відповідача повторне) дали протилежні висновки тим, що зроблені відповідачем перед поставкою товару; для проведення ДП «Харківстандартметрологія» лабораторних досліджень зразки відібрані за участю обох сторін, висновки зроблені узгодженою сторонами установою, поширюються на всю партію товару, а результати повторних досліджень є остаточними, оскільки вони проводились за зверненням відповідача (в п. 3.3.2. та 3.4. Договору).
У разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від вчинення) таких дій.
Якщо обидві сторони правочину є суб'єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти усвідомлення ризиків при вчиненні відповідного правочину є іншими, ніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або суб'єкт господарювання та пересічний громадянин. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини.
Подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/17876/19.
Відповідач відзиві на позовну заяву зазначає, що товар за спірним договором у власність військової частини не перейшов, а тому відсутні підстави для застосування штрафу у розмірі 20% вартості неякісного товару (має нараховуватися лише за умови передачі товару у власність замовнику).
Суд зазначає, що умовами п. 6.7 договору передбачено, що право власності на товар переходить від постачальника до замовника (товароодержувача) після прийняття товару на склад замовника (товароодержувача), факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб постачальника та замовника (товароодержувача) на відповідній видатковій накладній. Датою прийняття товару замовником (товароодержувачем) вважається дата, вказана уповноваженою особою замовника (товароодержувача) на видатковій накладній.
Вищезазначені твердження відповідача спростовуються наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної № СК 0000293/3075 від 30.06.2025, підписаною уповноваженими особами та скріпленими печатками юридичних осіб.
Пунктом 3.3.2 договору передбачено, що якщо під час проведення контрольних заходів за оцінкою замовника (товароодержувача) існує обґрунтована підозра (тобто існують факти або інформація, які можуть переконати замовника (товароодержувача), що товар може не відповідати вимогам якості та безпечності за зовнішнім виглядом, іншими органолептичними показниками, невідповідністю маркування або пакування) або встановлено факт, що товар є небезпечним чи непридатним до споживання, зразок такого товару шляхом комісійного відбору зразків (проб), відбирається у відповідності до умов цього договору (п.3.9 - п.3.14), та направляється до уповноваженої лабораторії, яка може проводити лабораторні дослідження (випробовування) для цілей державного контролю (далі уповноважена лабораторія), яку визначає Замовник, для проведення лабораторних досліджень.
Відповідно до п. 3.4 договору, замовник, протягом усього строку (терміну) зберігання товару, за умови дотримання порядку його зберігання (порядок та умови зберігання товару визначаються ДСТУ на даний вид продукції, яке регулює порядок зберігання конкретного предмета закупівлі, як на складі Замовника так і на складі будь-якого товароодержувача має право за наявності обґрунтованих підстав (загроза втрати споживчих властивостей або їх втрата) проводити додаткові випробовування товару та здійснити вибіркову перевірку за якістю і комплектністю, шляхом комісійного відбору зразків (проб) та направлення їх до уповноваженої лабораторії, яку визначає Замовник, для проведення лабораторних досліджень.
При цьому суд враховує, що поставлений відповідачем неякісний товар призначався для забезпечення продовольства особового складу позивача, що особливо під час дії режиму воєнного стану є неприпустимим.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на принцип сontra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party).
Також як зазначив Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 року у справі №450/2286/16-ц (провадження №61-2032св19) добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium - принцип добросовісності.
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Згідно з частиною 2 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони).
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи та почуто всі доводи сторін.
Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 353 527,07 грн штрафу за поставку неякісного товару в порушення умов укладеного між сторонами договору № 190/ВОЗ-2025 від 25.04.2025 підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240, 252 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максілайн" (вул.Гоголя, 68/1, смт.Гоголеве, Миргородський район, Полтавська область, 38310, код ЄДРПОУ 45221291) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 353 527,07 грн штрафу за поставку неякісного товару та 4 242,33 грн судового збору.
Видати наказ з набранням рішенням законної сили.
3. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Киричук О.А.