ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.03.2026Справа № 910/98/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» (вул. Шевченка, буд. 86/5, с. Кедина Гора, Черкаська обл., 19773; ідентифікаційний код 24842666)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» (вул .Бориса Гмирі, буд. 9, м. Київ, 02140; ідентифікаційний код 37856467)
про стягнення 970 000, 21 грн,
без виклику представників учасників справи,
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» (далі за текстом - СТОВ «Надія», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» (далі за текстом - ТОВ «Енергетичне партнерство», Відповідач) про стягнення 970 000, 21 грн передплати, яка сплачена Позивачем за договорами, а саме: 216 474, 21 грн - за договором № 217 від 11.11.2024 (далі за текстом - Договір № 217); 402 205, 53 грн - за договором № 221 від 03.01.2025 (далі за текстом - Договір № 221) та 351 320, 47 грн - за договором № 248 від 01.04.2025 (далі за текстом - Договір № 248).
В обґрунтування заявлених позовних вимог, Позивач зазначає, що на рахунку Відповідача, як постачальника енергетичних послуг знаходиться здійснена споживачем передплата послуг на суму 970 000, 21 грн, на яку послуги з електропостачання не надано, а договори припинили свою дію.
Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів та просить суд стягнути з Відповідача 970 000, 21 грн передплати на підставі статті 1212 ЦК України.
2. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
23.01.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 задоволено заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» про забезпечення позову, накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Енергетичне партнерство», які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах суми у розмірі 970 000,21 грн.
Суд зазначає, що ухвала від 15.01.2026 згідно повідомлення Господарського суду міста Києва від 26.12.2024 доставлена Відповідачу до електронного кабінету 15.01.2026 о 16:13 год.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до частини 6 вказаної статті якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, судом встановлено, що 15.01.2026 ухвала суду від 15.01.2026 належним чином вручена Відповідачу.
За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі № 910/98/26 встановлено Відповідачу п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.
Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
11.11.2024 між Позивачем (Споживач) та Відповідачем (Постачальник) укладено договір постачання електричної енергії споживачу № 217.
03.01.2025 між Позивачем (Споживач) та Відповідачем (Постачальник) укладено договір постачання електричної енергії споживачу № 221.
01.04.2025 між Позивачем (Споживач) та Відповідачем (Постачальник) укладено договір постачання електричної енергії споживачу № 248.
За своїм змістом умови вказаних договорів є ідентичними.
Відповідно до пункту 1.1 Договорів, договір постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії та укладається сторонами шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору.
Відповідно до пункту 2.1 Договору за цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до пункту 3.3 Договору Постачальник за цим договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до цього Договору.
Відповідно до пункту 5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Відповідно до Комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до Договорів, оплата електричної енергії здійснюється Споживачем плановими платежами за наступним графіком:
- до 28-го числа мiсяця що передує розрахунковому мiсяцю, 33% вартості заявлених обсягів на розрахунковий місяць з урахуванням ПДВ;
- до 8-го числа розрахункового мiсяця, 33% вартості заявлених обсягів на розрахунковий місяць з урахуванням ПДВ;
- до 18-го числа розрахункового мiсяця, 33% вартості заявлених обсягів на розрахунковий місяць з урахуванням ПДВ;
з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.
Плановий платiж здiйснюеться у розмiрi, який визначасться за наступною формулою:
О :(Wзаяв*Ц)*0,33, де Wзаяв - заявленi споживачем обсяги споживання на розрахунковий перiод, Ц - прогнозована цiна (тариф), або тариф за останнiй розрахунковий мiсяць.
Оплата здiйснюється на поточний рахунок Постачальника зазначений у Договорі аборозрахункових документах.
Сума переплати/недоплати Споживача, яка виникла в наслiдок рiзницi мiж Ц та Цфакт визначається пiсля завершення розрахункового перiоду.
Сума переплати Споживача, за вибором Споживача, може бути зарахована в якостi оплати наступного розрахункового перiоду.
Сума переплати Споживача, за вибором Споживача може бути зарахована в якості оплати наступного розрахункового періоду, або повертається Постачальником на розрахунковий рахунок Споживача.
Сума недоплати Споживача пiдлягає безумовнiй оплатi Споживачем не пiзнiше 5 робочих днів з дня отримання рахунку.
За змістом пункту 5.10 Договорів Споживач здійснює плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або через Постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.
Постачальник зобов'язаний при виставлені рахунку за електричну енергію Споживачу окремо вказувати плату за послуги з розподілу електричної енергії.
Відповідно до пункту 13.1 Договорів, він укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.
Відповідно до пункту 13.5 Договорів дія Договору припиняється у наступних випадках: анулювання постачальнику ліцензії на постачання; банкрутства або припинення господарської діяльності Постачальником; у разі зміни власником об'єкта Споживача; у разі зміни електропостачальника.
Враховуючи умови укладеного Договору та взятих на себе зобов'язань СТОВ «Надія» в період дії Договорів № 217, 221 та 248 здійснювало перерахунок коштів на рахунок ТОВ «Енергетичне партнерство» в рахунок оплати послуг з енергопостачання та розподілу електроенергії.
Разом з тим, відповідно до відомостей розміщених на сайті Національної енергетичної компанії «Укренерго» за посиланням в мережі Інтернет https://wservice.ua.energy/entsoe/getdefault ТОВ «Енергетичне партнерство» починаючи з 15.09.2025 присвоєно статус «Дефолтний» відповідно до положень пункту 1.7.1 та пункту 1.7.4 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку).
Посилаючись на положення підпункту 5 пункту 1.7.5. Правил ринку, якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника (або споживача), після набуття ним статусу «Дефолтний» постачання електричної енергії споживачам такого учасника ринку (або такому учаснику ринку) здійснюється постачальником «останньої надії» відповідно до Правил роздрібного ринку з 00:00 дня, наступного за днем набуття ним статусу «Дефолтний».
Враховуючи неможливість постачання електричної енергії з боку ТОВ «Енергетичне партнерство» та переведення споживачів вказаного постачальника до постачальника «останньої надії», 15.09.2025 між Позивачем та ТОВ «ЯСНО+» укладено Договір постачання електричної енергії споживачу № 77720200856ПВ (далі за текстом - Договір 4), а також 28.09.2025 укладено Договір постачання електричної енергії споживачу № 77720200934ПВ (далі за текстом - Договір 5).
Отже, Позивач стверджує, що він уклавши Договір 4 та Договір 5 змінив постачальника
електричної енергії в силу чого, враховуючи положення пункти 13.5. Договори № 217, 221 та 248 є припиненими.
Згідно доводів Позивача, які в свою чергу не заперечуються та не спростовуються Відповідачем на рахунку Постачальника знаходиться здійснена Споживачем передоплата послуг на суму 216 474, 21 грн. сплачена за Договором № 217, на суму 402 205, 53 грн. сплачена за Договором № 221 та на суму 351 320, 47 грн. сплачена за Договором № 248, що разом становить 970 000, 21 гривень.
Послуги електропостачання на вказану суму передоплати Постачальником (Відповідачем) не надано, а вказані договори електропостачання припинили свою дію.
Згідно наданого суду розрахунку вбачається, що за Договором № 217 Позивачем сплачено 3 097 863, 57 грн в той час як послуги електропостачання надано на суму 2 881 389, 36 грн згідно долучених до справи актів прийому-передачі електроенергії та надання послуг в силу чого різниця становить 216 474, 21 грн.
За Договором № 221 Позивачем сплачено 3 852 015, 46 грн в той час як послуги електропостачання надано на суму 3 449 809, 93 грн згідно долучених до справи актів прийому-передачі електроенергії та надання послуг в силу чого різниця становить 402 205, 53 грн.
За Договором № 248 Позивачем сплачено 2 408 21, 31 грн в той час як послуги електропостачання надано на суму 2 056 890, 84 грн згідно долучених до справи актів прийому-передачі електроенергії та надання послуг в силу чого різниця становить 351 320, 47 грн.
ТОВ «Енергетичне партнерство» підтверджує наявність заборгованості у товариства перед Позивачем, що підтверджується складеними та підписаними ТОВ «Енергетичне партнерство» актами звірки взаємних розрахунків за Договором №217 та Договором № 248 (додаток) всього на суму 567 794,68 грн.
Зазначені вище обставини не заперечуються та не спростовуються Відповідачем.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до частини 6 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Пунктом 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (Правила, ПРРЕЕ) передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.
Пунктом 1.2.7 ПРРЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими правилами порядку.
За пунктом 3.1.8 ПРРЕЕ договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником і споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Між сторонами у справі виникли правовідносини щодо поставки електричної енергії шляхом укладення Договору № 217, 221 та 248.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до розділу «Оплата послуг з передачі/розподілу» комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору) послуги з передачі/розподілу сплачуються споживачем через постачальника по передоплаті (планові платежі).
Відповідно до абзацу 2, 3 пункту 6.1.21 глави 6.1 розділу VI Правил роздрібного ринку електричної енергії якщо споживачем здійснена переплата за прогнозними даними споживання, попередній електропостачальник має протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви повернути споживачу надлишок коштів за реквізитами рахунка, вказаного споживачем у заяві. Зазначені платежі мають бути здійснені сторонами протягом 10 днів після зміни електропостачальника.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Як встановлено судом вище, відповідно до пунктів 13.5 Договорів № 217, 221 та 248 їх дія також припиняється у наступних випадках:
анулювання постачальнику ліцензії на постачання;
банкрутства або припинення господарської діяльності постачальником;
у разі зміни власника об'єкта споживача;
у разі зміни електропостачальника.
Відповідно до відомостей розміщених на сайті Національної енергетичної компанії «Укренерго» за посиланням в мережі Інтернет https://wservice.ua.energy/entsoe/getdefault ТОВ «Енергетичне партнерство» починаючи з 15.09.2025 присвоєно статус «Дефолтний» відповідно до положень пункту 1.7.1 та пункту 1.7.4. Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 307 від 14.03.2018 (далі - Правила ринку).
Відповідно до підпункту 5) пункту 1.7.5 Правил ринку, якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника (або споживача), після набуття ним статусу «Дефолтний» постачання електричної енергії споживачам такого учасника ринку (або такому учаснику ринку) здійснюється постачальником «останньої надії» відповідно до Правил роздрібного ринку з 00:00 дня, наступного за днем набуття ним статусу «Дефолтний».
Внаслідок вказаного, як встановлено судом вище 15.09.2025 між Позивачем та ТОВ «ЯСНО+» укладено два договори постачання електричної енергії споживачу у зв'язку з чим дія Договорів № 217, 221 та 248 припинена.
Як встановлено судом вище на підставі наявних у справі доказів відповідно до умов Договорів № 217, 221 та 248 Позивач в період їх дії здійснював перерахунок коштів на рахунок Відповідача в рахунок оплати послуг з енергопостачання в надлишку, що призвело до утворення переплати на суму 970 000, 21 грн, яка станом на дату звернення до суду з позовом не повернута стороні Позивача, а доказів надання послуг енергопостачання на вказану суму в межах дії договорів матеріали справи не містять.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами Глави 83 Цивільного кодексу України.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто, в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого без правової підстави, передбаченої законом, іншими правовими актами чи правочином.
При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18).
Відповідно до частини 1 статті 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дія Договорів № 217, 221 та 248 припинилась, що свідчить про припинення в установленому законом порядку існування підстави для збереження Відповідачем у себе грошових коштів, сплачених на його користь Позивачем за поставку електричної енергії, яка не відбулася, тобто поза умовами договорів.
Підсумовуючи викладене вище та з огляду встановлені судом обставини за сукупністю наданих доказів, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено безпідставність збереження Відповідачем заявлених до стягнення коштів в силу чого позов підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» (вул. Бориса Гмирі, буд. 9, м. Київ, 02140; ідентифікаційний код 37856467) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» (вул. Шевченка, буд. 86/5, с. Кедина Гора, Черкаська обл., 19773; ідентифікаційний код 24842666) безпідставно збережені кошти в розмірі - 970 000 (дев'ятсот сімдесят тисяч) грн 21 грн та судовий збір - 11 640 (одинадцять тисяч шістсот сорок) грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 30.03.2026
Суддя Антон ПУКАС