номер провадження справи 7/186/25
02.03.2026 Справа № 908/3058/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участю секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 908/3058/25
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.Можайська, буд. 63, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 01550027)
про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційних записів
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Процесуальні дії у справі. Процесуальні питання, вирішені судом.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (зареєстрована в канцелярії суду вх. № 3356/08-07/25 від 01.10.2025) ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства “ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ», в якій позивач просить суд :
1. Визнати недійсними рішення дистанційних позачергових Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства “ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» (Код ЄДРПОУ 01550027) від 18.09.2025, які оформлені протоколом № 18/09/2025-1 від 18.09.2025.
2. Скасувати реєстраційні дії/запис 1001031070045011827 щодо змін відомостей про юридичну особу, внесений 19.09.2025 реєстратором - приватним нотаріусом Падалка Р.О. в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 01.10.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3058/25 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.
Разом із позовною заявою позивачем на підставі ст.ст. 136-139 ГПК України подано заяву про забезпечення позовних вимог, в якій останній просить суд вжити наступні заходи забезпечення позову:
1. Зупинити дію рішень дистанційних позачергових Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства “ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» (Код ЄДРПОУ 01550027) від 18.09.2025, які оформлені протоколом № 18/09/2025-1 від 18.09.2025.
2. Заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, здійснювати реєстраційні дії, передбачені Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» щодо ПрАТ “ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» (Код ЄДРПОУ 01550027), а саме: заборонити здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - ПрАТ “ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» (Код ЄДРПОУ 01550027).
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.10.2025 здійснено автоматизований розподіл заяви про забезпечення позову та визначено до розгляду судді Лєскіної І.Є.
Ухвалою суду від 03.10.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3058/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.10.2025 об 11 год. 00 хв.
Також ухвалою суду від 03.10.2025 задоволено заяву позивача про забезпечення позову.
Позивач подав до суду заяву про направлення ухвали Господарського суду Запорізької області від 03.10.2025 у справі № 908/3058/25 про забезпечення позову всім ідентифікованим судом особам, яких стосуються відповідні заходи.
Відповідачем у системі “Електронний суд» 14.10.2025 сформовано заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (зареєстровано в канцелярії Господарського суду Запорізької області за вх. №20836/08-08/25 від 14.10.2025).
Також відповідачем у системі “Електронний суд» 16.10.2025 сформовано заяву про внесення даних РНОКПП представника Шульженка І.В. до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи в підсистемі "Електронний суд"
(зареєстровано в канцелярії Господарського суду Запорізької області за вх. №21024/08-08/25 від 16.10.2025). Заява судом задоволена шляхом надання відповідного доступу.
Відповідач 16.10.2025 подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи в приміщенні суду, із застосуванням власних технічних засобів. Матеріали справи надано для ознайомлення.
Позивач 28.10.2025 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи. Представник позивача зазначив, що не зможе взяти участь у судовому засіданні, оскільки в цей час буде зайнятий в іншому судовому процесі, у кримінальній справі № 317/4843/25 о 10 год. 00 хв. та у кримінальній справі № 331/2455/25 о 10 год. 30 хв.
У судове засідання, призначене на 28.10.2025 об 11 год. 00 хв., представники сторін не з'явились.
Із урахуванням неявки у судове засідання учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Ухвалою суду від 28.10.2025 відкладено підготовче засідання на 18.11.2025 о/об 09 год. 30 хв.
Відповідачем у системі “Електронний суд» 18.11.2025 сформовано письмові пояснення по справі із доданими доказами (зареєстровано в канцелярії Господарського суду Запорізької області за вх. №23215/08-08/25 від 18.11.2025).
Судове засідання, що призначено судом на 18.11.2025 о 09 год. 30 хв., не відбулось, оскільки у призначений час приміщення суду було відключено від електропостачання з огляду на застосування погодинних графіків відключення, про що складено відповідний акт, долучений до матеріалів справи
Ухвалою суду від 18.11.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та перенесено розгляд справи на 17.12.2025 о 12 год. 30 хв.
Позивач 24.11.2025 подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи в приміщенні суду, із застосуванням власних технічних засобів. Матеріали справи надано для ознайомлення.
У судовому засіданні 17.12.2025 приймав участь представник позивача та позивач.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
У підготовчому засіданні судом розглянуті питання, передбачені частиною 2 ст. 182 ГПК України.
Судом у підготовчому засіданні 17.12.2025 з'ясовано у представника позивача, чи всі докази подані, чи можливо закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.
Представник позивача повідомив суд, що всі докази надані та не заперечив проти призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 17.12.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 29.12.2025 о 12 год. 00хв.
У судовому засіданні 29.12.2025 брав участь представник позивача.
Представники відповідача у судове засідання не з'явився.
Представник позивача в судовому засіданні клопотав про відкладення судового засідання, мотивуючи це першою неявкою представника відповідача в судове засідання.
Ухвалою суду від 29.12.2025 відкладено розгляд справи на 07.01.2026 об 11 год. 30 хв.
У судовому засіданні 07.01.2026 брав участь представник позивача, який у вступному слові підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру до суду від відповідача не надходило.
Ухвалою суду від 07.01.2026 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 20.01.2026 о/об 15 год. 30 хв.
У зв'язку з перебуванням судді Лєскіної І.Є. на лікарняному виникла необхідність перенести судове засідання на іншу дату, про що сторони повідомлені телефонограмами, які долучені до матеріалів справи та повідомленням суду про призначення судового засідання на 28.01.2026 о 12 год 00 хв.,
До того ж, дане повідомлення було розміщено на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5009.
Відповідачем у системі “Електронний суд» 28.01.2026 сформовано клопотання про відкладення розгляду справи. У своєму клопотанні представник відповідача пояснює, що
у зв'язку із сімейними обставинами, які виникли раптово, а також із ургентним захворюванням він змушений був ввечері 27.01.2026 терміново виїхати з м. Запоріжжя до м. Києва (повернутися). Для підтвердження доказів надав проїзний документ від 27.01.2026 (квиток на потяг Запоріжжя-Київ).
У судове засідання, призначене на 28.01.2026 о 12 год. 00 хв., представники сторін не з'явились.
Із урахуванням неявки у судове засідання учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
За змістом ст.ст. 2, 7, 13 ГПК України основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
У ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України», пункті 23 рішення ЄСПЛ «Гурепка проти України № 2» наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип "рівної зброї" ("equality of arms") згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента. Цей принцип вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands" від 27.10.1993 та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996).
Розглянувши клопотання представника відповідача, суд з метою забезпечення права кожного із учасників у даній справі на належний судовий захист, прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі по суті спору, ухвалив клопотання задовольнити, визнати причини неявки відповідача у судове засідання поважними та відкласти судове засідання на 11.02.2026 о 12 год. 30 хв.
У системі “Електронний суд» 11.02.2026 відповідачем сформовано клопотання про скасування заходів забезпечення позову (зареєстровано в канцелярії Господарського суду Запорізької області за вх. № 3243/08-08/26 від 11.02.2026) та клопотання про проведення судового засідання без участі представника відповідача (зареєстровано в канцелярії Господарського суду Запорізької області за вх. № 3234/08-08/26 від 11.02.2026).
У судовому засіданні 11.02.2026 брав участь представник позивача.
Заслухавши думку представника позивача, зважаючи на обсяг доказів, що підлягають дослідженню, а також надання позивачу можливості надати письмові пояснення на клопотання відповідача щодо скасування заходів забезпечення позову, суд ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні до 16.02.2026 о 10 год. 15 хв.
У судовому засіданні 16.02.2026 приймав учать представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не прибув.
Представник позивача заперечив проти поданого відповідачем клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Судом розглянуто клопотання про скасування заходів забезпечення позову (зареєстровано в канцелярії Господарського суду Запорізької області за вх. № 3243/08-08/26 від 11.02.2026). Оцінивши мотиви поданого клопотання та додані документи, заслухавши думку представника позивача, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданого клопотання. У клопотанні про скасування заходів забезпечення позову жодних обставин, які б не були встановлені на час винесення ухвали про забезпечення позову, або нових обставин, підтверджених доказами, не установлено.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову (зареєстровано в канцелярії Господарського суду Запорізької області за вх. № 3243/08-08/26 від 11.02.2026) судом винесено ухвалу від 16.02.2026.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні 16.02.2026 судом продовжено з'ясування обставин справи та дослідження доказів в порядку їх надходження та долучення до матеріалів справи.
Після закінчення судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та повідомив про відкладення його проголошення до 02.03.2026 об 11год. 00хв.
У судовому засіданні 02.03.2026 судом ухвалено рішення.
Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Стислий виклад позицій позивача та відповідача.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (зареєстрована в канцелярії суду вх. № 3356/08-07/25 від 01.10.2025) ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства “ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ», в якій позивач просить суд :
1. Визнати недійсними рішення дистанційних позачергових Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства “ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» (Код ЄДРПОУ 01550027) від 18.09.2025, які оформлені протоколом № 18/09/2025-1 від 18.09.2025.
2. Скасувати реєстраційні дії/запис 1001031070045011827 щодо змін відомостей про юридичну особу, внесений 19.09.2025 реєстратором - приватним нотаріусом Падалка Р.О. в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем було порушено порядок скликання та проведення 18.09.2025 дистанційних позачергових Загальних зборів акціонерів ПрАТ “ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ», оформлених протоколом №18/09/2025-1 від 18.09.2025, що стало підставою для звернення позивача до суду для відновлення порушених прав шляхом визнання недійсними рішень Загальних зборів акціонерів ПрАТ “ЗАПОРЇЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ», оформлених протоколом №18/09/2025-1 від 18.09.2025.
На підставі прийнятих Загальними зборами акціонерів ПрАТ “ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» рішень, оформлених протоколом № 18/09/2025-1 від 18.09.2025 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесені зміни щодо відомостей про юридичну особу - ПрАТ “ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» в частині зміни керівника юридичної особи та про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені товариства.
До ЄДР внесений запис про тимчасово виконуючого обов'язки керівника ОСОБА_2 . Реєстраційний запис щодо змін відомостей про юридичну особу 1001031070045011827 внесений 19.09.2025 реєстратором - приватним нотаріусом ПадалкаР.О.
Указані реєстраційні дії вчинені на основі прийнятих рішень Загальними зборами акціонерів ПрАТ “ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» від 18.09.2025, є похідними від прийнятих зборами незаконних рішень, а отже також є незаконними та підлягають скасуванню.
Відповідач 18.11.2025 у системі «Електронний суд» сформував письмові пояснення по суті заявлених вимог. Уважає позовні вимоги необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що скасування оскаржуваного рішення загальних зборів призведе до правої невизначеності - буде відсутній керівник виконавчого органу товариства, що унеможливить дієздатність Товариства і жодним чином не відновить права позивача.
Також уважає, що оскаржуваним рішенням права позивача не порушені з огляду на його незначну частку у корпоративних правах товариства.
Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують.
ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» (далі - ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ») має статутний капітал у ро змірі 2089,00 грн, є емітентом простих іменних акцій бездокументарної (електронної) фор ми існування, у загальній кількості 4178 штук, код цінних паперів (ISIN):UA4000114151, що підтверджується, зокрема, випискою, виданою ПАТ «НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ» 07.03.2012.
Позивач - ОСОБА_3 є власником простих іменних акцій ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» в кількості 134 штук, а також обіймає посаду головного бухгалтера ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ», що підтверджується наказом товариства №121 від 08.07.1999.
Депозитарною установою, що здійснювала відкриття та облік рахунків власників цінних паперів та з якою ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» укладався відповідний договір про відкриття/обслуговування рахунків власників цінних паперів, було товариство з обмеженою відповідальністю «Пологівський реєстратор», код ЄДРПОУ 35980327.
Загальними зборами учасників ТОВ «Пологівський реєстратор», які відбулися 26.02.2025 (протокол від 26.02.2025 №26/02/25-3), прийнято рішення про припинення провадження цим товариством професійної діяльності на ринках капіталу, у тому числі депози тарної діяльності депозитарної установи.
Датою початку припинення діяльності ТОВ «Пологівський реєстратор» (депозитарної діяльності депозитарної установи) є 26 лютого 2025 року.
Датою припинення ТОВ «Пологівський реєстратор» провадження депозитарної діяльності депозитарної установи є 27 квітня 2025 року.
За вказаних обставин, емітентам цінних паперів, з якими укладено договори про відкриття/обслуговування рахунків власників, відповідно до вимог пункту 12 розділу V Поло ження про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній фор мі, затвердженого рішенням НКЦГІФР від 22.01.2014 № 47, необхідно було обрати нову де позитарну установу для відкриття/обслуговування рахунків власників цінних паперів.
Зазначена інформація розміщена на офіційному сайті ТОВ «Пологівський реєстратор» https://геg.pology.zp.ua/, міститься у відкритому доступі.
Емітентом цінних паперів - ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» нову депозитарну установу для відкриття/обслуговування рахунків власників цінних паперів обрано не було, відповідний договір станом на дату звернення позивачем до суду не укладено. За вказаних обставин надання позивачем виписки депозитарної установи з рахунку в цінних паперах щодо володіння акціями, за обставин, що від позивача не залежать, неможливе на теперішній час.
Разом з тим, в протоколі № 18/09/2025-1 від 18.09.2025 дистанційних позачергових Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «ЗАПОР1ЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ», яким оформлено оскаржувані рішення, позивача станом на дату проведення зборів визнано акціонером зазначеного товариства, якому належало 34 шт. простих іменних акцій ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ».
Таким чином, самим відповідачем, як емітентом акцій, підтверджено володіння позивачем станом на 18.09.2025 простими іменними акціями ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРО МАДХАРЧ» в кількості 134 шт.
Генеральний директор ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» та кінцевий бенефіціарний власник цієї юридичної особи ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 від 25.06.2025.
За життя ОСОБА_5 був власником 2249 шт. простих іменних акцій ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ», що складає 53,829583 відсотка у статутному капіталі товариства.
Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 82002361 від 28.07.2025 після смерті ОСОБА_4 відкрито спадкову справу, номер у спадковому реєстрі 74311602, номер у нотаріуса 14/2025.
Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, реєстраційний номер справи 110301182780, отриманого позивачем на її запит від 25.09.2025, у розділі Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені товариства зазначений тимчасово виконуючий обов'язки керівника ОСОБА_2 , відповідний реєстраційний запит щодо змін відомостей про юридичну особу 1001031070045011827 внесений 19.09.2025 реєстратором - приватним нотаріусом Падалка Р.О.
Зі змісту протоколу № 18/09/2025-1 від 18.09.2025 дистанційних позачергових Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖОБЛІОРІТРОМАДХАРЧ», яким оформлено прийняті такими зборами рішення, вбачається, що з числа спадкоємців ОСОБА_4 для управління корпоративним правами останнього призначено громадянку Румунії ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі Свідоцтва, що посвідчує повноваження управителя спадщини - корпоративними правами, виданого 14.08.2025 приватним нотаріу сом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. за реєстровим № 544, спа дкова справа 4/2025.
Зазначений в протоколі зборів № 18/09/2025-1 від 18.09.2025р. номер спадкової спра ви 4/2025 не збігається з номером такої справи у нотаріуса 14/2025, який значиться в Інформаційній довідці зі Спадкового реєстру, № довідки 82002361 від 28.07.2025.
Зазначена особа зареєструвалась для участі в загальних зборах в особі її пред ставника ОСОБА_7 - громадянина України, прийнятого на консульській облік у консульському відділі Посольства України в Чеській Республіці, зареєстрованого за адресою: вул. Польська, 1282/16, Винохради, 12000 Прага 2, Чеська Республіка. При цьому, відомості про підстави виникнення у ОСОБА_7 повноважень пред ставника протокол № 18/09/2025-1 від 18.09.2025 не містить.
На загальних зборах відповідно до протоколу був присутній ОСОБА_8 як представник ОСОБА_9 .
Відповідно до протоколу акціонерами ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛІОРІТРОМАДХАРЧ» також є:
ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка володіє акціями у кількості 1545 шт., що складає 36,979415 %;
ОСОБА_1 (позивач), РНОКПП НОМЕР_1 , яка володіє акціями у кількості 134 шт., що складає 3,207276 %;
ОСОБА_11 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка володіє акціями у кількості 99 шт., що складає 2,369554 %;
ОСОБА_12 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка володіє акціями у кількості 121 шт., що складає 2,896122 %;
ОСОБА_13 , РНОКПП невідомий, який володіє акціями у кількості 30 шт., що складає 0,718046 %, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Інші акціонери для участі в зборах зареєстровані не були, з приводу питань порядку денного не голосували.
Рішення одноособово прийняті представником управителя спадщини - ОСОБА_14 .
Згідно з протоколом № 18/09/2025-1 від 18.09.2025 зборами прийнято наступні рішення:
1. Обрати головою Загальних зборів ОСОБА_7 .
2. Враховуючи, що у Загальних зборах бере участь лише одна особа та положення ст. 49 Закону України «Про акціонерні товариства», лічильну комісію для проведення Загальних зборів акціонерів Товариства не обирати.
3. Враховуючи, що у Загальних зборах бере участь лише одна особа та положення ст. 49 Закону України «Про акціонерні товариства», регламент Загальних зборів акціонерів Товариства не затверджувати.
4. Визнати припиненими з 25.06.2025 повноваження керівника (Генерального директора) Товариства ОСОБА_4 та виключити з ЄДР відомості про ОСОБА_4 як про керівника (Генерального директора) Товариства.
5. Призначити тимчасово, (до отримання свідоцтва про право на спадщину на корпоративні права всіма спадкоємцями ОСОБА_4 ) виконуючим обов'язки керівника (Генерального директора) Товариства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ; паспорт НОМЕР_7 , виданий Комунарським РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області 22.01.2005; який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
6. Призначити на 31.10.2025 на 11:00 Загальні збори акціонерів Товариства з порядком денним, в т.ч. про прийняття нової редакції Статуту ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ».
7. Уповноважити ОСОБА_7 внести зміни до відомостей про Товариство, які містяться в ЄДР, а також провести державну реєстрацію таких змін.
Протокол підписаний ОСОБА_14 , підпис якого засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалко Р.О.
У подальшому, 19.09.2025 о 11:03:18 1001031070045011827 приватним нотаріусом Падалка Р.О. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу: Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.
Зазначені обставини відповідачем не заперечувались.
Позивач стверджує про порушення передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про акціонерні товариства» її права на участь в управлінні товариством шляхом реалізації права бути повідомленим про дату проведення зборів акціонерів, приймати в них участь, голосувати з питань порядку денного тощо.
Також зазначає про допущені при скликані та проведенні збрів акціонерів, рішення яких оформлене протоколом № 18/09/2025-1 від 18.09.2025, порушення за конодавства, Статуту Товариства та вважає, що збори акціонерів наспра вді не скликалися та не проводилися, а заінтересована особа лише виготовила текст протоко лу № 18/09/2025-1 від 18.09.2025 та на його підставі забезпечила реєстрацію змін відомос тей про юридичну особу у ЄДР.
Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.
Згідно з положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна особа має право на захист свого права (охоронюваного законом інтересу) у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі в судовому порядку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Частинами 1, 2 ст. 96-1 ЦК України визначено, що права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та установчих документів товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.
Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом (п. 1 ч. 3 ст. 96-1 ЦК України).
За положеннями ч. 1 ст. 27 Закону України "Про акціонерні товариства" (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон) кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи, права на 1) участь в управлінні товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність товариства.
Таким чином, реалізація корпоративних прав передбачає право акціонера на участь в управлінні акціонерним товариством, зокрема, шляхом участі в загальних зборах товариства.
Статтею 61 Закону внормовано, що у разі якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту акціонерного товариства чи положення про загальні збори, акціонер, який вважає, що його права та охоронювані законом інтереси порушені таким рішенням, може оскаржити його до суду протягом шести місяців з дня прийняття рішення.
Отже, рішення загальних зборів акціонерного товариства може бути оскаржено в судовому порядку, якщо: 1) само по собі прийняте рішення порушує вимоги Закону; 2) порушено порядок прийняття такого рішення.
Суд зазначає, що у ст. 61 Закону прямо та буквально не визначено, що порушення порядку скликання та підготовки проведення загальних зборів (тобто, процедури, що передує прийняттю рішення) може бути підставою для оскарження та визнання недійсним прийнятого рішення.
Водночас стала судова практика виходить з розширювального тлумачення змісту поняття "порядку прийняття рішення" та визначає, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства є: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів (пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13; пункт 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №915/540/16).
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.01.2020 у справі № 924/641/17 (п.68) та від 04.02.2020 у справі № 915/540/16 (п. 54) прямо вказує, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання та проведення, але зауважує та конкретизує, що права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.
За приписами ст. 36 Закону загальні збори акціонерів є вищим органом акціонерного товариства. Загальні збори акціонерів можуть бути річними або позачерговими. Усі загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.
Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку затверджено Рішення № 154 від 16.02.2023 «Щодо визначення особливостей проведення загальних зборів акціонерних товариств та загальних зборів учасників корпоративних інвестиційних фондів на період дії воєнного стану».
Так, згідно п.п. 1 п. 2 Рішення НКЦПФР від 16.02.2023 № 154 у період дії воєнного стану загальні збори акціонерів акціонерного товариства, незалежно від змісту норм статуту та інших внутрішніх документів акціонерного товариства, якими регулюється порядок скли кання та проведення загальних зборів, можуть бути проведені виключно одним з наступних шляхів:
1) дистанційного проведення відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 березня 2023 року № 236 (далі - Порядок);
2) проведення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій, відповідно до вимог статті 59 Закону України "Про акціонерні товариства" (за виключенням випадків, коли місцем проведення загальних зборів є території, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окуповані території України або територія держави, що визнається згідно з законодавством України державою-агресором). При цьому загальна кількість акціонерів акціонерного товариства, загальні збори якого проводяться відповідно цього підпункту, не може перевищувати п'яти осіб.
Дистанційні загальні збори не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) та проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до товариства через депозитарну систему України у порядку, встановлено му Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ч. 2 ст. 38 Закону України «Про акціонерні товариства»).
Згідно з п.п. 4 п. 4 Порядку 236 особа, якою набуто права за акціями - особа, яка на була права за акціями та інформацію про яку внесено до системи депозитарного обліку у встановленому законодавством про депозитарну систему порядку, а саме: ...управитель спадщини.
Інформацію про управителя спадщини ОСОБА_6 до системи депозитарного обліку у встановленому законодавством про депозитарну систему порядку не внесено, в протоколі № 18/09/2025-1 від 18.09.2025 відомості про це відсутні, що виключає можливість реалізації нею повноважень управителя акціям особисто чи за дорученням, зокрема, шляхом голосування ними на зборах акціонерів.
Згідно п.п. 5 п. 4 Порядку 236, особа, уповноважена особою, якою набуто права акціями - фізична особа, якій особою, якою набуто права за акціями, надано повноважень щодо реалізації права участі та голосування на загальних зборах, та інформація про яку внесено до системи депозитарного обліку у встановленому законодавством про депозитарну систему порядку.
Інформація про ОСОБА_7 як про особу, якій особою, якою набуто права за акціями, надано повноваження щодо реалізації права участі та голосування на загальних зборах, до системи депозитарного обліку у встановленому законодавством про депозитарну систему порядку не внесена, що також виключає можливість реалізації ним повноважень на участь у загальних зборах акціонерів від імені ОСОБА_6 .
За змістом протоколу № 18/09/2025-1 від 18.09.2025 скликані та проведені загальні збори акціонерів є позачерговими.
Згідно з п. 14 Порядку 236 позачергові загальні збори скликаються:
1) наглядовою радою або радою директорів відповідно до розділу V цього Порядку;
2) акціонерами відповідно до розділу VI цього Порядку.
Згідно з п. 1 розділу 31 Статуту ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» органами управління та контролю товариства є: загальні збори акціонерів; генеральний директор; ревізор.
За відсутності створених в ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» наглядової ради або ради директорів, а також смерті особи, яка обіймала посаду генерального директора, скликання цими органами позачергових загальних зборів акціонерів товариства є неможливим.
Зі змісту протоколу № 18/09/2025-1 від 18.09.2025 не вбачається, що оформлені ним позачергові загальні збори акціонерів ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» скликані акціонерами товариства.
Таким чином, оформлені протоколом № 18/09/2025-1 від 18.09.2025 загальні збори не були скликані жодним з органів чи осіб, які уповноважені на те п. 14 Порядку 236.
Згідно з п.п. 2 п. 20 Порядку 236 позачергові загальні збори скликаються наглядовою радою або радою директорів протягом десяти днів з дня отримання вимоги пре скликання від акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 5 і більше відсотків акцій акціонерного товариства.
У разі неприйняття наглядовою радою або радою директорів рішення про скликання позачергових загальних зборів акціонерів на вимогу акціонерів відповідно до підпункту 2 пункту 20 цього розділу протягом десяти днів з дня отримання такої вимоги або прийняття рішення про відмову у такому скликанні позачергові загальні збори такого акціонерного товариства можуть бути проведені акціонерами, які подавали таку вимогу, протягом дев'яноста днів з дати надсилання такими акціонерами товариству вимоги про їх скликання. У такому разі, акціонери отримують статус особи, яка скликає загальні збори (п. 23 Порядку 236).
Зміст наведених норм передбачає можливість скликання позачергових загальних зборів акціонерів самими акціонерами, які сукупно є власниками 5 і більше відсотків акцій лише за умови попереднього письмового звернення ними з відповідною вимогою до акціонерного товариства та не раніше десятиденного строку з дня отримання товариством такої вимоги або прийняття рішення про відмову у такому скликанні.
Із відповідною письмовою вимогою про скликання позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» акціонери, які сукупно є власниками 5 і більше відсотків акцій, не зверталися, відмову не отримували.
Положення п. 29 Порядку 236 передбачає можливість проведення позачергових зборів не раніше 30 днів з дня отримання акціонерами статусу особи, яка скликає загальні збори.
Позивач зазначає, що, із урахуванням наведених вище положень законодавства, мінімальний інтервал з моменту вимоги акціонерів про скликання зборів до дати фактичного проведення зборів не може становити менше 40 днів.
Відтак, зазначає, що скликання та проведення загальних зборів могло бути реалізовано управителем корпоративними правами ОСОБА_15 з дати отримання нею права (14.08.2025) не раніше 23.09.2025. Отже, на думку позивача, проведення оскаржуваних зборів акціонерів 18.09.2025 виключає можливість його фактичного та/або законного скликання і проведення.
Відповідно до п. 30 Порядку 236 акціонери, які скликають позачергові загальні збори акціонерного товариства, укладають з Центральним депозитарієм цінних паперів договір, яким регулюються відносини щодо порядку та умов надання послуг з проведення дистанційних загальних зборів.
Акціонерами, які сукупно є власниками 5 і більше відсотків акцій ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ», із Центральним депозитарієм цінних паперів договір, яким регулюються відносини щодо порядку та умов надання послуг з проведення дистанційних зага льних зборів, не укладався.
Згідно з п. 33. Порядку 236 особа, яка скликає загальні збори, після затвердження проекту порядку денного зборів, а у випадку встановленому розділом VII цього Порядку - після затвердження порядку денного, визначає особу (осіб), що уповноважена (уповноважені) взаємодіяти з Центральним депозитарієм при проведенні загальних зборів та подає Центральному депозитарію за встановленою ним формою інформацію про таку особу (осіб) та термін дії повноважень такої (таких) особи (осіб), який спливає через десять днів після дати проведення зборів, якщо інший (більший) строк не встановлено особою, яка скликає загальні збори.
У разі скликання загальних зборів акціонером (акціонерами), у випадку встановлено му пунктом 23 розділу V цього Порядку, особою (особами), що уповноважена (уповноважені) взаємодіяти з Центральним депозитарієм при проведенні загальних зборів, визначається голова та/або член(и) реєстраційної комісії.
У порушення п. 33. Порядку 236, особа (особи), що уповноважена (уповноважені) взаємодіяти з Центральним депозитарієм при проведенні загальних зборів визначена не була, інформація Центральному депозитарію за встановленою ним формою про таку особу та термін дії її повноважень не подавалась.
Відповідно до п. 35 Порядку 236, повідомлення про проведення загальних зборів та проєкт порядку денного надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему Украї ни, на дату, визначену особою, яка скликає загальні збори.
Повідомлення про проведення загальних зборів надсилається акціонерам через депозитарну систему України.
Такі повідомлення надсилаються акціонерам у строк не пізніше ніж за тридцять днів до дати їх проведення, а у випадку, встановленому розділом VII цього Порядку - не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до дати їх проведення
Акціонерне товариство також не пізніше ніж за тридцять днів (у випадку, передбаченому пунктом 31 розділу VII цього Порядку, - п'ятнадцять днів) до дати проведення загаль них зборів розміщує на власному веб-сайті, а акціонери, які скликають загальні збори, - на веб-сайті, зазначеному в повідомленні про проведення загальних зборів, інформацію, перед бачену пунктом 38 цього розділу. Акціонерне товариство або акціонери, які скликають зага льні збори, не пізніше ніж за тридцять днів (у випадку, передбаченому пунктом 31 розділу VII цього Порядку, - п'ятнадцять днів) до дати проведення загальних зборів розміщують по відомлення про проведення загальних зборів у базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків (п. 36 Порядку 236).
Як стверджує позивач, перелічені вимоги виконані не були, повідомлення про проведення загаль них зборів та проєкт порядку денного позивачу через депозитарну систему надісланий не був, перелік акціонерів, в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену особою, яка скликає загальні збори, складений не був, інформація, передбачена п. 38 Порядку 236 на відповідних веб-сайтах розміщена не була, повідомлення про проведення загальних зборів у базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, не розміщене.
Відповідач доказів протилежного суду не надав.
Згідно з п. 66 Порядку 236 реєстрація акціонерів (їх представників) проводиться на підставі переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складеного в порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України.
Також відповідно до п. 67 Порядку 236 для реєстрації акціонерів (їх представників) такі акціонером (представником акціонера) направляються бюлетені для голосування на адресу електронної пошти депозитарної установи, яка обслуговує рахунок в цінних паперах такого акціонера, на якому обліковуються належні акціонеру акції акціонерного товариства.
Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, в порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України, складений не був. Для реєстрації акціонерів бюлетень для голосування на адресу електронної пошти депозитарної установи, яка обслуговує рахунок позивача в цінних паперах не направлявся та позивачем не отримувався.
До того ж, згідно з п. 67 Порядку 236 у випадку направлення бюлетеня для голосування, підписаного представником акціонера, до бюлетеня для голосування додаються документи, що підтверджують повноваження такого представника акціонера або їх належним чином засвідчені копії. Натомість, документи, що підтверджують повноваження ОСОБА_15 та/або ОСОБА_7 позивачу також не надсилались.
Положеннями п. 79 Порядку 236 передбачено, що голосування на загальних зборах з відповідних питань порядку денного розпочинається з моменту розміщення на веб-сайті відповідного бюлетеня для голосування.
Голосування на загальних зборах завершується о 18 годині дня, який зазначено у повідомленні про проведення загальних зборів відповідно до підпункту 2 пункту 37 розділу цього Порядку.
Бюлетені для голосування на веб-сайті розміщені не були, що виключило можливість позивача реалізувати своє право на голосування.
За змістом протоколу № 18/09/2025-1 від 18.09.2025 голосування було закінчено не о 18 годині дня, а о 12:00.
Згідно з п. 87 Порядку 236 обрання членів органу товариства здійснюється в порядку кумулятивного голосування у випадках, встановлених законом та/або статутом акціонерного товариства.
Статутом ІІрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» (п. 8 розділу 39) передбачно, що при обранні генерального директора застосовується кумулятивне голосування.
Голосування на загальних зборах з питань порядку денного проводиться виключно з використанням бюлетенів для голосування - бюлетеня для кумулятивного голосування (з питань порядку денного, голосування за якими здійснюється шляхом кумулятивного голосування) - п. 92 Порядку 236.
При призначенні тимчасово виконуючим обов'язки генерального директора на зборах, рішення яких оформлене протоколом № 18/09/2025-1 від 18.09.2025 кумулятивне голосування застосовано не було, бюлетені для кумулятивного голосування не використовувалися.
Підрахунок голосів на загальних зборах здійснює лічильна комісія. Персональний склад лічильної комісії визначається особою, яка скликає загальні збори (п. 103, п. 104 Порядку 236).
Вимоги пункту 104 цього розділу не застосовуються у товариствах, в яких відповідно до статуту функціонує постійно діюча лічильна комісія (п. 105 Порядку 236).
За змістом п. 15 розділу 40 Статуту ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» у товаристві функціонує постійно діюча лічильна комісія, склад якої не може бути менше 2х осіб.
За змістом протоколу № 18/09/2025-1 від 18.09.2025 головою лічильної комісії є ОСОБА_8 , що в такому випадку є порушенням п. 105 Порядку 236 та п. 15 розділу 40 Статуту ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ».
Згідно з п. 108 Порядку 236 за підсумками кожного голосування складається протокол, що підписується всіма членами лічильної комісії товариства, які брали участь у підрахунку голосів, шляхом виконання власноручних підписів.
Рішення загальних зборів вважається прийнятим з моменту складання протоколу про підсумки голосування (п. 108 Порядку 236).
Натомість, незважаючи на те, що в протоколі № 18/09/2025-1 від 18.09.2025 в якості голови лічильної комісії вказано ОСОБА_7 , в цьому ж протоколі зазначе но про прийняття рішення в порядку ст. 49 Закону України «Про акціонерні товариства» не обирати лічильну комісію.
Відтак, сам протокол № 18/09/2025-1 від 18.09.2025 містить взаємовиключну інформацію.
Окрім цього, ст. 49 Закону України «Про акціонерні товариства» не містить унормувань щодо можливості не обирати лічильну комісію. Згідно ч. 2 ст. 58 Закону України «Про акціонерні товариства», положення статей 40-57 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів не застосовуються до дистанційних загальних зборів, крім випадків, прямо передбачених зазначеними статтями.
Рішення загальних зборів вважається прийнятим з моменту складання протоколу про підсумки голосування (п. 110 Порядку 236).
У порушення п. 111, п. 112 Порядку 236 всі протоколи про підсумки голосування на загальних зборах від 18.09.2025 не доведені до відома позивача разом з протоколом загальних зборів шляхом розміщення на веб-сайті ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ».
Протоколи про підсумки голосування не додані до протоколу загальних зборів № 18/09/2025-1 від 18.09.2025.
Згідно з п. 113 Порядку 236 протокол загальних зборів складається протягом десяти днів після дати отримання від Центрального депозитарію документів, передбачених пунктом 70 розділу XIII цього Порядку (у разі отримання бюлетенів відповідно до пункту 102 розділу XVI цього Порядку - протягом десяти днів з дати їх отримання).
У порушення п.п. 1 п. 114 Порядку 236 протокол № 18/09/2025-1 від 18.09.2025 не містить інформацію про особу (осіб), яка (які) уповноважена (уповноважені) взаємодіяти з Центральним депозитарієм при проведенні загальних зборів.
У порушення п.п. 13, 14, 15 п. 114 Порядку 236 протокол № 18/09/2025-1 від 18.09.2025 не містить порядок голосування на загальних зборах та дату оприлюднення бюлетенів для голосування, а також підсумки голосування із зазначенням результатів голо сування з кожного питання порядку денного загальних зборів.
Виходячи зі змісту протоколу № 18/09/2025-1 від 18.09.2025 головою та секретарем загальних зборів є Куликовський О.
Самими зборами прийняте рішення лише про обрання ОСОБА_7 головою зборів, рішення про обрання його також і секретарем зборів не приймалося.
Отже, повноваження ОСОБА_7 як секретаря загальних зборів не підтверджені.
Згідно з п. 115 Порядку 236, протокол загальних зборів підписується головуючим та секретарем загальних зборів на кожному аркуші протоколу та прошивається. Протокол 18/09/2025-Л від 18.09.2025, в порушення п. 115 Порядку 236, не підписаний головуючим та секретарем загальних зборів на кожному аркуші.
Також, у порушення п. 116, п. 117 Порядку 236, протокол № 18/09/2025-1 від 18.09,2025 разом з протоколами про підсумки голосування не розміщений на веб-сайті ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ», а його оригінал не переданий товариству.
Загальними зборами прийняте оформлене протоколом № 18/09/2025-1 від 18.09.2025 рішення про призначення загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» на 31.10.2025.
Нормами Закону України «Про акціонерні товариства», Рішення НКЦПФР 16.02.2023 № 154 «Щодо визначення особливостей проведення загальних зборів акціонері товариств та загальних зборів учасників корпоративних інвестиційних фондів на період воєнного стану», Порядку 236 та Статуту ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» загальним зборам акціонерного товариства не надані повноваження приймати рішення про скликання загальних зборів акціонерів.
Таким чином, вказане рішення прийняте поза межами компетенції загальних зборів акціонерів.
Приймаючи вказане рішення, зборами визначне місце проведення наступних загальних зборів. Натомість, таке питання не було включене до порядку денного зборів 18.09.2025, адже згідно з переліком питань порядку денного на обговорення винесене лише питання скликання наступних зборів та їх порядку денного, а не місця проведення.
Всі перелічені обставини в їх сукупності свідчать про порушення порядку скликання та проведення 18.09.2025 дистанційних позачергових Загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ», оформлених № 18/09/2025-1 від 18.09.2025.
При цьому суд зауважує, що представник відповідача у письмових поясненнях не заперечив проти допущення наведених вище порушень, разом із цим обґрунтував їх легітимною, на його думку, метою.
Як зазначалось вище, право акціонера на участь в управлінні товариством, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак, зазначені права можуть бути порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти у них участь та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні товариством.
Рішення загальних зборів товариства може бути оскаржено в судовому порядку учасником/засновником товариства шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника товариства. Аналогічні висновки наведені у постановах КГС ВС від 20.02.2018 у справі № 925/706/17, від 11.09.2018 у справі № 911/3872/17, від 12.07.2023 у справі № 924/641/20, від 02.11.2023 у cправі № 918/919/22 тощо.
Суд враховує, що право на судовий захист шляхом оскарження рішень органів управління акціонерного товариства пов'язане із порушенням не лише суб'єктивних корпоративних прав, а й охоронюваних законом інтересів (законних інтересів), які у свою чергу можуть становити самостійний об'єкт судового захисту. Водночас важливим є те, що особа вправі звертатись до суду за захистом не будь-якого, а виключно охоронюваного законом інтересу, порушеного рішенням, що оскаржується.
Зміст поняття "охоронюваний законом інтерес" був визначений Конституційним Судом України у рішенні № 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року, відповідно до якого це поняття треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, яке є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Конституційний Суд України у мотивувальній частині зазначеного рішення вказав на те, що:
- поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним (абзац 3 підпункту 3.6 пункту 3);
- легітимний інтерес акціонерного товариства не є простою сукупністю законних інтересів його акціонерів. Індивідуальні інтереси останніх, як правило, відрізняються суперечливістю, а нерідко й конфліктністю, оскільки спрямовуються на пошук і використання або створення шляхів і засобів для задоволення різних за обсягом і змістом потреб та відрізняються різними мотивами у таких бажаннях і прагненнях. Не можуть бути завжди тотожними інтереси власника однієї акції та інтереси держателя контрольного пакету акцій, лабільні інтереси міноритарного (дрібного) акціонера, стратегічні інтереси акціонерного товариства у цілому тощо (абзац 1 підпункту 4.1. пункту 4);
- проблема правового захисту індивідуальних інтересів, особливо міноритарних акціонерів, як і виключення можливості зловживання такими інтересами, у сучасному законодавстві України ефективно не вирішена. В результаті акціонери, які мають незначний пакет акцій, взагалі не можуть впливати на діяльність товариства, їхні голоси фактично не враховуються на загальних зборах під час прийняття рішень, тобто законодавець свідомо допускає абсолютний пріоритет більшості голосуючих акцій, якими володіють кілька або навіть один акціонер, над меншістю голосуючих акцій, що належать переважній більшості учасників товариства - міноритарним акціонерам, і цим самим відбувається повне погашення законних індивідуальних інтересів останніх інтересами акціонерного товариства, формулювання яких залишається, як правило, прерогативою меншості учасників товариства (абзац 1 підпункту 4.3 пункту 4);
- акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства; порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом (абзац 1 підпункту 4.4. пункту 4).
Отже, в акціонерному товаристві інтерес акціонера реалізується як безпосередньо через здійснення акціонером корпоративних прав, так і опосередковано - через діяльність самого товариства, учасником якого він є.
Будь-яке рішення, прийняте органами акціонерного товариства, так чи інакше стосується інтересу акціонера, який може бути прямим, опосередкованим чи потенційним. Кожний акціонер має (чи принаймні повинен мати, діючи добросовісно) інтерес у тому, щоб органи управління діяли відповідно до закону. Це так званий інтерес "всіх та кожного" у легітимності прийнятих рішень, який поряд з цим має абстрактний та загальний характер.
Акціонер не може оскаржити будь-яке рішення будь-яких зборів чи наглядової ради тільки через наявність у нього статусу акціонера без обґрунтування, чим саме оспорюване ним рішення органу управління акціонерного товариства порушує його права та / або законні інтереси. При цьому посилання позивача (акціонера) в обґрунтування позовних вимог про визнання недійсними рішень наглядової ради та/або загальних зборів акціонерів на порушення його корпоративних прав на участь в управлінні товариством свідчить про загальний, абстрактний характер таких порушень. Такі посилання позивача є недостатніми для висновку про доведеність факту порушення його прав та/або інтересів спірними рішеннями. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10.11.2021 у справі № 924/881/20, а також у постанові від 15.06.2022 у справі № 910/6685/21.
Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 у справі № 924/881/20 зазначив про те, що з метою отримання судового захисту шляхом визнання недійсним саме рішень наглядової ради та/або рішень загальних зборів акціонер не може абстрактно та загально посилатися на порушення свого права на участь в управлінні, а має обґрунтувати конкретне несправедливе обмеження (порушення) його безпосередніх прав чи інтересів прийнятими рішеннями, що оскаржується, а також співмірність обраного способу захисту (відновлення становища, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення) зі стверджуваним порушенням. Оскаржувані рішення органів управління акціонерного товариства можуть бути визнані недійсними лише у разі, якщо вони прямо (а не опосередковано чи потенційно) впливають на права чи законні інтереси акціонера та порушують їх та за умови, що буде дотримано справедливий баланс між індивідуальними та загальними інтересами, що залежить від всіх обставин у кожному окремому випадку. При цьому позивач повинен довести, що існує безпосередній зв'язок між стверджуваним порушенням та прийнятими оскаржуваними ним рішеннями органів управління акціонерного товариства.
Суд враховує, що спірними рішеннями позачергових загальних зборів порушено охоронюваний законом інтерес позивача, який полягає в правомірному очікуванні на можливість взяти участь у загальних зборах, дотримання процедури скликання та належного проведення позачергових загальних зборів акціонерів, у порядку визначеному законодавством та статутом товариства.
Таким чином, рішення дистанційних позачергових загальних зборів ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ», які були проведені 18.09.2025 і оформлені протоколом №18/09/2025-1, порушують корпоративні права позивача, оскільки останній не мав можливості реалізувати такі права: взяти участь в загальних зборах та голосувати по питаннях порядку денного, тобто - реалізувати своє право на участь в управлінні акціонерним товариством.
Суд бере до уваги, що рішенням загальних зборів, оформлених протоколом №18/09/2025-1, призначено виконуючого обов'язки керівника Товариства (Генерального директора), до повноважень якого віднесено широке коло питань, зокрема, здійснення оперативного керівництва, розпорядження майном та коштами товариства, здійснення прав до обов'язків роботодавця у відношенні до працівників товариства, підписання документів від імені товариства тощо.
Порушення порядку скликання та проведення позачергових дистанційних загальних зборів товариства призвело до порушення права позивача на участь у них та, як наслідок, зокрема, права на участь у прийнятті рішення про обрання тимчасово виконуючого обов'язки керівника товариства.
Тому задоволення позову у даній справі призведе до відновлення порушених прав та/або інтересів позивача, оскільки надасть можливість позивачу реалізувати вказані корпоративні права.
Також суд зауважує, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду, позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням, адже голосуванню передує обговорення усіма присутніми учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій та виступи учасників, що, за певних обставин, може істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце внаслідок незаконного позбавлення позивача можливості взяти участь у загальних зборах, а тому у даному випадку не має значення розмір частки позивача у статутному капіталі товариства щодо її достатності для суттєвої зміни рішення, що оскаржується. Можливою є ситуація, коли учасник, який володіє невеликою часткою у статутному капіталі товариства, своїми пропозиціями до порядку денного, виступом відносно пропозицій з голосування питань порядку денного, тощо, переконавши іншого (інших) учасника в правоті своєї позиції, шляхом голосування, при наявності необхідного кворуму голосів у таких учасників для прийняття рішень, може змінити хід голосування.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 904/6983/17, від 06.03.2018 у справі № 907/167/17, від 05.11.2020 у справі № 910/12792/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1807/17.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсними рішень, прийнятих на позачергових загальних зборах акціонерів, які відбулись 18.09.2025 та оформлені протоколом №18/09/2025-1 від 18.09.2025.
При цьому у разі визнання судом недійсним рішення загальних зборів акціонерів товариства, воно є недійсним з моменту його прийняття (а не з моменту набрання чинності судовим рішенням) та за загальним принципом не можуть породжувати та спричиняти передбачених цим рішенням наслідків, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 09.07.2019 у справі №912/2479/18 та від 21.07.2020 у справі №904/562/19.
Заперечення представника відповідача, викладені у письмових поясненнях, в т.ч. про: відсутність порушення прав позивача, належість останньому незначної частки та, як наслідок, неможливість впливу на результати проведених загальних зборів спростовуються наведеними вище висновками суду.
Щодо доводів представника відповідача про те, що проведення загальних зборів та прийняті рішення були вчинені в інтересах товариства, спрямовані на відновлення його дієздатності та усунення стану правової невизначеності, суд зазначає, що Закон превалює на будь-якими міркуваннями або метою, якими керувався управитель спадщини (його представник). Окрім цього, зазначені доводи не підтверджені належними та допустимими доказами.
Позивачем також заявлено вимогу скасувати реєстраційні дії/запис 1001031070045011827 щодо змін відомостей про юридичну особу, внесений 19.09.2025 реєстратором - приватним нотаріусом Падалка Р.О. в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як вже зазначалось, на підставі прийнятих Загальними зборами акціонерів ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» рішень, оформлених протоколом № 18/09/2025-1 від 18.09.2025, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені зміни щодо відомостей про юридичну особу - ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» в частині зміни керівника юридичної особи та про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені товариства.
Так, до ЄДР внесений запис про тимчасово виконуючого обов'язки керівника Чебогаєва Євгена Івановича. Реєстраційний запис щодо змін відомостей про юридичну особу 1001031070045011827 внесений 19.09.2025 реєстратором - приватним нотаріусом Падалка Р.О.
Вказані реєстраційні дії вчинені на основі прийнятих рішень Загальними зборами акціонерів ПрАТ «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» від 18.09.2025 та є похідними від них.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це передбачені законом або договором матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника. Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження №12-14звг19) та інших.
Під ефективним засобом (способом) захисту слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (постанова Верховного Суду у справі № 924/438/22 від 26.04.2023).
Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).
Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Із положень пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» слідує, що державна реєстрація - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу тощо.
За змістом статті 4 цього Закону, основними засадами державної реєстрації є, зокрема, принципи обов'язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення; об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону.
В статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», зокрема, визначено, що систему органів у сфері державної реєстрації становлять: Міністерство юстиції України; інші суб'єкти державної реєстрації. До повноважень інших суб'єктів державної реєстрації належить, в т.ч., забезпечення прийому документів, поданих для державної реєстрації, забезпечення державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, ведення Єдиного державного реєстру.
Із положень пункту 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» слідує, що в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.
Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
За змістом ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, зокрема, на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», в т.ч. щодо скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.
З огляду на викладені висновки суду щодо застосування положень ст. 5 ГПК України, а також Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в даному випадку належному та ефективному способу захисту відповідають саме вимоги про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.
Ураховуючи все викладене вище, суд визнає законними та обґрунтованими вимоги позивача про визнання недійсними рішення дистанційних позачергових Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства “ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» (Код ЄДРПОУ 01550027) від 18.09.2025, які оформлені протоколом № 18/09/2025-1 від 18.09.2025, та скасування реєстраційних дій/запису 1001031070045011827 щодо змін відомостей про юридичну особу, внесеного 19.09.2025 реєстратором - приватним нотаріусом Падалка Р.О. в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до статей 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідивши обставини справи, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України"" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).
З огляду на викладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судовий збір у розмірі 6056,00 грн за подання позовної заяви та 1514,00 грн за подання заяви про забезпечення позову покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
Позов задовольнити повністю.
1. Визнати недійсними рішення дистанційних позачергових Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» (Код ЄДРПОУ 01550027) від 18.09.2025, які оформлені протоколом № 18/09/2025-1 від 18.09.2025.
2. Скасувати реєстраційні дії/запис 1001031070045011827 щодо змін відомостей про юридичну особу, внесений 19.09.2025 реєстратором - приватним нотаріусом Падалка Р.О. в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства “ЗАПОРІЖОБЛТОРГГРОМАДХАРЧ» (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.Можайська, буд. 63, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 01550027) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) гривень 00 копійки судового збору за подачу позовної заяви та 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок судового збору за подачу заяви про забезпечення позову.
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 30.03.2026, з огляду на погіршення безпекової ситуації в місті Запоріжжі, яке є безпосередньо наближеним до лінії фронту, постійними обстрілами обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці суддів, працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, а також через перебування судді на лікарняному.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Лєскіна