вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"30" березня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/1307/25
Господарський суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання - Райніш М.В, розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Латчбахер Україна» код ЄДРПОУ - 38615255, місцезнаходження - 04074, місто Київ, вулиця Новозабарська, будинок 2/6,
до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», код ЄДРПОУ - 44768034, місцезнаходження - 01601, місто Київ, вулиця Руставелі Шота, будинок 9А в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу - 45554542, місцезнаходження - 88017, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, вулиця Собранецька, будинок 156,
про стягнення заборгованості за договорами поставки, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат,
за участі представників сторін:
від позивача - адвоката Панченко А.В. (згідно ордеру серії ВО №1123331 від 17.11.2025),
від відповідача - не з'явився,
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Латчбахер Україна» (далі - позивач), від імені та в інтересах якого діє адвокат Панченко Андрій Вікторович (згідно ордеру серії ВО №1123331 від 17.11.2025) через систему «Електронний суд ЄСІТС» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою від 20.11.2025 (зареєстрована за вх.№02.3.3-05/1416/25 від 20.11.2025) до відповідача 1 - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та відповідача 2 - філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», згідно з прохальною частиною якої просить суд: стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» суму заборгованості за поставлені товари у розмірі 1242856,63 грн, з яких: 1190553,80 грн - основного боргу, 31851,39 грн - пені, 6164,79 грн - 3% річних та 14 286,65 грн - інфляційних втрат.
2. Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на укладені договори №11-04/11-2025-3 та 11-04/12-2025-3 від 11.04.2025, згідно з якими позивач, як постачальник, зобов'язався поставити відповідачу, як покупцю, товар, а відповідач зобов'язався його прийняти та оплатити його вартість на умовах договору. За отриманий товар відповідач розрахувався лише частково, у зв'язку з чим станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем по договору № 11-04/11-2025-3 від 11.04.2025 становить 774 471,30 грн., а по договору № 11-04/12-2025-3 від 11.04.2025 року становить 416 082,50 грн. Загальна сума основної заборгованості за поставлений товар становить 1 190 553,80 грн, що є підставою нарахування позивачем до стягнення з відповідача 31 851,39 грн - пені, 6 164,79 грн - 3% річних та 14 286,65 грн - інфляційних втрат.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2025.
3. Згідно з ухвалою від 25.11.2025 суд постановив: позовну заяву ТОВ «Латчбахер Україна» про стягнення заборгованості за договорами поставки, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат залишити без руху; встановити позивачу строк - 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено у цій ухвалі.
На виконання вимог ухвали суду від 25.11.2025 від представника позивача - адвоката Панченко А.В. через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків від 28.11.2025 (зареєстрована за вх. №02.3.1-02/10410/25 від 28.11.2025), до якої долучені докази усунення недоліків позовної заяви.
4. Зокрема, позивачем - ТОВ «Латчбахер Україна» викладено у новій редакції позовну заяву до одного відповідача - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», згідно з прохальною частиною якої позивач просить суд: стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» суму заборгованості за поставлені товари у розмірі 1 242 856,63 грн, з яких: 1 190 553,80 грн - основного боргу, 31 851,39 грн - пені, 6 164,79 грн - 3% річних та 14 286,65 грн - інфляційних втрат.
Згідно з ухвалою від 15.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 14 січня 2026 року на 10:45 та встановлено учасникам справи строки на подачу заяв по суті справи.
5. 17.12.2025 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від представника позивача - адвоката Панченко А.В. надійшла заява про участь судовому засіданні в режимі відеоконференції від 17.12.2025 (зареєстрована за вх.№02.3.1-02/11031/25).
Згідно з ухвалою від 19.12.2025 суд задовольнив заяву представника позивача - адвоката Панченка А.В. від 17.12.2025 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та постановив забезпечити участь представника позивача - адвоката Панченка А.В. у судовому засіданні 14.01.2025 та у наступних судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі ЄСІТС ВКЗ за допомогою системи «Електронний суд».
6. 14.01.2026 в підготовчому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату у зв'язку з першою неявкою представника відповідача, з метою забезпечення прав та інтересів відповідача у справі та дотримання принципів змагальності та рівності сторін.
Згідно з ухвалою від 14.01.2026 суд задовольнив усне клопотання представника позивача - адвоката Панченко А.В. про відкладення підготовчого засідання та призначив наступне підготовче засідання на 04 лютого 2026 року на 14:00.
З довідок про доставку електронного листа, які отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст. 183 ГПК Відкладення підготовчого засідання (з призначенням дати)» від 14.01.2026 у справі № 907/1307/25 (суддя Сисин С.В.) було надіслано одержувачам - позивачу, відповідачу та представнику позивача в їх Електронні кабінети. Документ доставлено до електронних кабінетів учасників справи 15.01.2026 о 09:40.
В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022р. у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
7. 20.01.2025 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від представника позивача - адвоката Панченка А.В. надійшла заява про зміну предмету позову від 19.01.2026 (зареєстрована за вх.№02.3.1-02/375/26) в якій представник позивача просить змінити предмет позову в частині уточнення позовних вимог та викласти п. 2 позовних вимог позовної заяви в новій редакції: «2. Позов задовольнити, стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Латчбахер Україна» суму заборгованості за поставлені товари в розмірі 1242856,63 грн з них 1190553,80 грн - основного боргу, 31851,39 грн - пені, 6164,79 грн - 3% річних та 14286,65 грн - інфляційних втрат».
8. Згідно з ухвалою від 21.01.2026 суд постановив:
- заяву представника позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Латчбахер Україна») - адвоката Панченка А.В. від 19.01.2026 (зареєстровану за вх.№02.3.1-02/375/26 від 20.01.2026) про зміну предмету позову - задовольнити частково та здійснювати подальший розгляд справи із врахуванням уточненої відповідно до цієї заяви прохальної частини позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Латчбахер Україна» про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Латчбахер Україна» суму заборгованості за поставлені товари в розмірі 1242856,63 грн, з яких 1190553,80 грн - основного боргу, 31851,39 грн - пені, 6164,79 грн - 3% річних та 14286,65 грн - інфляційних втрат.
- відмовити у задоволенні заяви представника позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Латчбахер Україна») - адвоката Панченка А.В. від 19.01.2026 (зареєстрованої за вх.№02.3.1-02/375/26 від 20.01.2026) про зміну предмету позову - у частині зміни предмету позову, так як наведені у заявах доводи та обставини справи не стосуються зміни предмету позову.
9. Згідно з ухвалою від 04.02.2026 суд закрив підготовче провадження у справі, та призначив справу до судового розгляду по суті на 04.03.2026 на 14:00.
10. Відповідач - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», у судове засідання 04.03.2026 участі уповноважених представників не забезпечив, будучи належним чином повідомлений про дату, місце та час проведення судового засідання.
04.03.2026 в судовому засіданні, з'ясувавши думку представника позивача щодо можливості проведення судового засідання без участі відповідача, який вважав за можливе продовжувати засідання без участі представника Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс»; врахувавши приписи ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України; беручи до уваги, що явка учасників справи не визнавалася обов'язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення питань, які вирішуються у судовому засіданні; суд згідно ухвали, постановленої в судовому засіданні без оформлення окремого документа, та зазначеної у протоколі судового засідання, постановив: проводити розгляд справи по суті за відсутності відповідача, який належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання, від якого не надходило заяв і клопотань щодо причин неявки чи про відкладення судового засідання.
Надалі у судовому засіданні 04.03.2026 суд під час з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами, суд заслухав вступне слово представника позивача, дослідив письмові докази, а також пояснення учасників справи, що містяться в заявах по суті справи, після чого відповідно до ухвали від 04.03.2026 оголосив перерву в судовому засіданні до 30.03.2026.
11. 27.03.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від представника позивача - адвоката Панченка А.В. надійшло клопотання про долучення доказів від 26.03.2026 (яке зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/2816/26), у якому представник позивача повідомляє, що 18.03.2026 відповідач здійснив часткове погашення боргу за поставлену продукцію, а саме: по договору № 11-04/11-2025-3 від 11.04.2025 відповідач перерахував кошти в сумі 774 471,30 грн згідно платіжного документу №28891, а по договору № 11-04/12-2025-3 від 11.04.2025 відповідач перерахував кошти в сумі 416 082,50 грн. Загальна сума перерахованих коштів в погашення заборгованості за поставлений товар становить 1190553,80 грн.
У зв'язку з наведеним згідно клопотання від 26.03.2026 представник позивача просить долучити до матеріалів справи копію банківської виписки про зарахування коштів від відповідача на розрахунковий рахунок позивача в якості оплати заборгованості від 18.03.2026.
12. 30.03.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від представника позивача - адвоката Панченка А.В. надійшла заява про закриття провадження в частині від 29.03.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/2883/26), згідно з якою представник позивача просить закрити провадження по справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 1190553,80 грн основного боргу та вирішити питання про повернення позивачу сплаченого судового збору.
Представник позивача обґрунтовує подану заяву фактом часткового добровільного погашення відповідачем заборгованості за поставлену продукцію, що відбулося 18.03.2026 після відкриття провадження у справі, зокрема шляхом перерахування коштів у сумі 774471,30 грн згідно з платіжним документом №28891 за договором №11-04/11-2025-3 від 11.04.2025 та шляхом перерахування коштів у сумі у сумі 416082,50 грн згідно з платіжним документом №28890 за договором №11-04/12-2025-3 від 11.04.2025, що загалом становить 1190553,80 грн. У зв'язку з фактичним виконанням грошових зобов'язань у зазначеному розмірі, позивач вказує на відсутність предмета спору в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу, посилаючись на положення п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
До заяви про закриття провадження в частині від 29.03.2026 представником позивача було додано виписку про рух коштів від 23.03.2026 за період з 18.03.2026 по 18.03.2026.
13. У судовому засіданні представник позивача підтримав клопотання про долучення доказів від 26.03.2026 і про закриття провадження в частині від 29.03.2026, зазначивши, що після відкриття провадження у справі відповідач добровільно погасив основну заборгованості за поставлену продукцію за договорами №11-04/11-2025-3 від 11.04.2025 і №11-04/12-2025-3 від 11.04.2025 в загальному розмірі 1190553,80 грн.
Згідно ухвали, постановленої в судовому засіданні без оформлення окремого документа, та зазначеної у протоколі судового засідання, суд постановив: задовольнити клопотання представника позивача - адвоката Панченка А.В. про долучення доказів від 26.03.2026 (яке зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/2816/26) та долучити до матеріалів справи копію банківської виписки про зарахування коштів від відповідача на розрахунковий рахунок позивача в якості оплати заборгованості від 18.03.2026.
14. Розглянувши заяву представника позивача про закриття провадження в частині від 29.03.2026, суд вбачає підстави для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті спору у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
У постанові від 30 серпня 2024 року в справі № 916/3006/23 Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду з посиланням на приписи п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України зазначив, що відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Таким чином, Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 30 серпня 2024 року в справі №916/3006/23 виснував, що суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України), якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору. Такі ж висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 в справі №13/51-04, провадження № 12-67гс19.
Із виписки про рух коштів від 23.03.2026 за період з 18.03.2026 по 18.03.2026 доданої до заяви про закриття провадження в частині стягнення заборгованості, вбачається, що відповідач після надходження до суду позовної заяви добровільно сплатив 1190553,80 грн основної заборгованості, зокрема шляхом перерахування коштів у сумі 774471,30 грн згідно з платіжним документом №28891 за договором №11-04/11-2025-3 від 11.04.2025 та шляхом перерахування коштів у сумі у сумі 416082,50 грн згідно з платіжним документом №28890 за договором №11-04/12-2025-3 від 11.04.2025.
Отже, оскільки відповідач після відкриття провадження добровільно сплатив частину спірної суми заборгованості за поставлені товари у розмірі 1242856,63 грн (яка складається з 1190553,80 грн - основного боргу, 31851,39 грн - пені, 6164,79 грн - 3% річних та 14 286,65 грн - інфляційних втрат), а саме: добровільно сплатив 1190553,80 грн основної заборгованості, а тому суд вважає, що провадження у цій частині підлягає закриттю.
Згідно положень ч.ч. 3, 4 і 5 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Відповідно до ч. 2 ст. 232 ГПК України, процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
У постанові від 19.02.2020 у справі №903/181/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що закриття провадження у справі є формою закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті, у зв'язку з чим і результат вирішення спору відсутній (див. п. 10.1 постанови Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 904/9628/17). У такому разі (виявлення після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи) суд постановляє ухвалу.
У цій же постанові від 19.02.2020 у справі № 903/181/19 Верховний Суд зазначив, що Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливість включення до резолютивної частини рішення висновків з питань, не пов'язаних з вирішенням справи по суті, а тому вирішення судом у резолютивній частині рішення питання про закриття провадження у справі в частині вимог, є порушенням норм процесуального права.
Враховуючи наведене, а також те, що заява позивача про закриття провадження в частині стягнення заборгованості від 29.03.2026 не суперечить законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, з урахуванням приписів п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 1190553,80 грн основної заборгованості.
15. Щодо клопотання позивача про повернення судового збору, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Латчбахер Україна» при поданні до суду через систему «Електронний суд» позовної заяви про стягнення заборгованості за договорами поставки, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, сплатило судовий збір в сумі 14914,28 грн, про що свідчить платіжна інструкція №920 від 18.11.2025.
З огляду на викладене за позовну вимогу про стягнення з відповідача 1190553,80 грн - основного боргу, позивач сплатив судовий збір у сумі 14286,65 грн.
Отже, враховуючи закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України провадження у справі №907/1307/25 в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 1190553,80 грн основної заборгованості, враховуючи клопотання представника позивача про повернення судового збору наведене у заяві про закриття провадження в частині від 29.03.2026 пропорційно сумі стягнення; беручи до уваги приписи ч. 2 ст. 123 ГПК України, п. 5 ч. 1 ст. 7, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», одночасно з поставленням ухвали про закриття провадження в частині позовних вимог, суд вирішує повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Латчбахер Україна» з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір у розмірі 14286,65 грн пропорційно сумі сплаті судового збору за позовну вимогу про стягнення вказаної суми основного боргу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 185, 231, 233, 234, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд
1. Задовольнити заяву представника позивача - адвоката Панченка А.В. про закриття провадження в частині від 29.03.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/2883/26 від 30.03.2026).
2. Закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору провадження у справі № 907/1307/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Латчбахер Україна» до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», про стягнення заборгованості за договорами поставки, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 1190553,80 грн - основного боргу.
3. Задовольнити клопотання представника позивача - адвоката Панченка А.В. про повернення судового збору, наведене у заяві про закриття провадження в частині від 29.03.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/2883/26 від 30.03.2026).
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Латчбахер Україна» (код ЄДРПОУ - 38615255, місцезнаходження - 04074, місто Київ, вулиця Новозабарська, будинок 2/6) судовий збір у розмірі 14286,65 грн (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят шість гривень 65 копійок), сплачений за подання позову відповідно до платіжної інструкції №920 від 18.11.2025.
5. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 255 - 257 ГПК України.
Повна ухвала складена і підписана 30.03.2026.
Суддя С.В. Сисин