61022, м. Харків, пр. Науки, 5
30.03.2026 № 905/193/26
Господарський суд Донецької області у складі
судді Лободи Т.О.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
про стягнення аліментів
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у розмірі, передбаченому діючим Законодавством України (на одну дитину - 1/4, на двох дітей - 1/3, на трьох і більше дітей - 1/2 заробітку) частини з усіх видів його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, зважаючи на наступне.
Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів.
Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Справи, віднесені до юрисдикції господарських судів, визначено в статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Частиною 1 статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Як вбачається із змісту позовної заяви, спірні правовідносини виникли внаслідок неналежного виконання фізичною особою ОСОБА_2 зобов'язань зі сплати аліментів на утримання дитини.
Отже, спірні правовідносини виникли з сімейних правовідносин між фізичними особами, тому позов не може розглядатися в господарських судах.
Розгляд справ, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, здійснюється загальними судами (ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу (ч. 3 ст.175 ГПК України).
Враховуючи, що заявлений до розгляду спір не підлягає розгляду в господарських судах України, а має бути розглянутий в порядку цивільного судочинства, господарський суд відмовляє в відкритті провадження у справі .
Керуючись статтями 4, 20, 45, 175, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Роз'яснити позивачці, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.
Ухвала набирає законної сили 30.03.2026 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дати складення повного тексту ухвали.
Ухвалу складено та підписано 30.03.2026.
Суддя Т. О. Лобода