вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про відмову у видачі судового наказу
30.03.2026м. Дніпро№ 904/1578/26
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Колісник І.І., розглянувши заяву:
заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Комсіті", м. Самар Дніпропетровської області
боржник: Фізична особа-підприємець Христя Олександр Анатолійович, м. Дніпро
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 954,00 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Комсіті" звернулося через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Христі Олександра Анатолійовича заборгованості в сумі 954,00 грн.
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсіті" обґрунтована порушенням боржником своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати наданих йому послуг у період з 01.01.2026 по 28.02.2026 за договором № 626 від 01.10.2023 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів (далі - договір).
Заява про видачу судового наказу підсудна Господарському суду Дніпропетровської області.
За результатом розгляду заяви суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу з огляду на таке.
Частиною другою статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
За усталеною правозастосовчою судовою практикою наявність спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору встановлюється відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги (пункт 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження").
Отже, ГПК України передбачає можливість задоволення заяви про видачу судового наказу лише за умови безспірності вимог.
Відповідно заявник, крім іншого, має додати документи, що вказують на правильність та безспірність грошових сум.
Дотримання цих вимог є особливістю наказного провадження.
Згідно з пунктами 1, 8 частини першої статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до частини другої статті 150 ГПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, зокрема: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються (п. 4); перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (п. 5).
Статтею 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 4.1 договору визначено, що оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 7-ми банківських днів після підписання обома сторонами актів виконаних послуг та на підставі рахунка наданих виконавцем.
Вартість послуги, яка надається, на момент укладення цього договору становить: вивіз твердих побутових відходів спеціальним автомобільним транспортом 318,00 грн/м.куб з ПДВ згідно з рішенням виконавчого комітету Піщанської сільської ради № 218 від 27.09.2023 (пп. 4.3.1 договору).
У разі зміни вартості послуги виконавець повідомляє не пізніше ніж за 15 днів про це замовникові в письмовому вигляді із зазначенням причин і відповідних обгрунтувань (п. 4.2 договору).
Зміна умов договору проводиться у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п.11.1 договору).
В обгрунтування виникнення боргу та його безспірності заявник посилається на виставлені ним рахунки та підписані в односторонньому порядку акти здачі-прийому наданих послуг: № 626/0126/1 від 31.01.2026 на суму 477,00 грн; № 626/0226/1 від 28.02.2026 на суму 477,00 грн.
Заявник зазначає, що вимога про сплату заборгованості разом із актами й рахунками направлялись боржнику шляхом електронного листування у месенджері "Viber". При цьому поданий до суду скриншот листування унеможливлює встановити зміст направлених документів, їх обсягу та належності саме до даної вимоги, а з чорно-білого зображення не вбачається факту отримання та ознайомлення боржника із зазначеними документами, зокрема відсутні відомості про доставку та відкриття повідомлення.
Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
При цьому суд може розглядати електронне листування між особами в месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності й допустимості таких доказів, а також обсягу обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням.
До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21.
Отже, скриншоти листування у застосунку-месенджері можуть бути паперовою копією відповідного електронного доказу.
Проте зазначене електронне листування без можливості суду встановити зміст направлених повідомлень та доданих до них документів не дає підстав вважати його належним та допустимим доказом звернення заявника до боржника з вимогою про повернення коштів у порядку частини другої статті 530 ЦК України.
Зі змісту умов пункту 4.1 договору вбачається, що строк виконання зобов'язання з оплати послуг визначений вказівкою на події, пов'язані з підписанням сторонами актів виконаних послуг та наданням виконавцем відповідних рахунків.
Наданими до заяви про видачу судового наказу доказами не підтверджується настання строку виконання боржником зобов'язання щодо оплати послуг за період з 01.01.2026 по 28.02.2026.
Відтак до заяви про видачу судового наказу не додано всіх доказів, що підтверджують обставини, якими обґрунтовано заявлені вимоги, а з наданих доказів не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, її безспірність.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1 8, 9 частини першої статті 152 ГПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення недоліків (ч.1 ст. 153 ГПК України).
У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).
Керуючись статтями 150, 152-154, 234, 235 ГПК України, господарський суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Комсіті" у видачі судового наказу за вимогою до Фізичної особи-підприємця Христі Олександра Анатолійовича про стягнення заборгованості в сумі 954,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 30.03.2026 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Суддя І.І. Колісник