вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
30.03.2026м. ДніпроСправа № 904/6487/25 (904/1538/26)
Суддя Первушин Ю.Ю. , розглянувши матеріали
за позовом Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, місто Кам'янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620)
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи"Дніпропетровськгаз" (49000, місто Дніпро, вулиця Шевченка, будинок 2, код ЄДРПОУ 036340920)
про зобов'язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг розподілу природного газу
в межах справи №904/6487/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансліт" (49100, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 120, код ЄДРПОУ 38530114)
до боржника Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, місто Кам'янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620)
про визнання банкрутом
Без участі (виклику) учасників справи
23.03.2026 через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, місто Кам'янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620) до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (49000, місто Дніпро, вулиця Шевченка, будинок 2, код ЄДРПОУ 036340920) про зобов'язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг розподілу природного газу.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.03.2026 справу №904/6487/25 (904/1538/26) передано на розгляд судді Первушину Ю.Ю.
Позовна заява подана в межах справи №904/6487/25 про банкрутство Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, місто Кам'янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620).
Дослідивши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку щодо залишення позову без руху з наступних підстав.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до приписів частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Доказів сплати судового збору позивачем не надано, натомість прохальна частина позовної заяви містить вимогу про відстрочку сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн на строк до ухвалення судового рішення по суті позовних вимог.
Обґрунтовуючи своє клопотання про звільнення від оплати судового збору АТ "Дніпроазот" зазначив наступне.
У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/6487/25 про банкрутство АТ «Дніпроазот». Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Первушин Ю.Ю.) від 18.12.2025 відкрито провадження у справі № 904/6487/25 про банкрутство АТ «Дніпроазот».
Враховуючи значні збитки, які несе підприємство останні чотири роки, заявлена сума судового збору є вкрай значною та ставить під сумнів подальшу можливість підприємства здійснювати будь-яку господарську діяльність.
До заяви АТ "Дніпоразот" додано копії постанов приватних та державних виконавців у різних виконавчих провадженнях про арешт грошових коштів підприємства, за наслідками яких будь-які операції за арештованими рахунками станом на сьогодні не є можливими.
Також АТ "Дніпоразот" надав копію довідки про залишки коштів на поточних рахунках АТ «Дніпроазот» станом на 26.03.2026 загальна сума залишку разом становить 58 252,49 грн.
На думку АТ "Дніпоразот" така сума грошових коштів об'єктивно не є достатньою для оплати судового збору.
Відповідно до приписів частини 3 статті 8 Закону України "Про судовий збір" при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Позовна заява розглядається господарським судом у відповідності із вимогами статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства в межах справи №904/6487/25 про банкрутство АТ "Дніпроазот". Отже, суд має враховувати матеріали справи №904/6487/25 про банкрутство.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 відкрито провадження у справі №904/6487/25 про банкрутство АТ «Дніпроазот», введено процедуру розпорядження майном боржника.
Серед іншого ухвалою суду від 28.01.2026 у справі №904/6487/25 розглянувши заяву розпорядника майна АТ "Дніпроазот" Вернигори В.П. від 20.01.2026 (вх. суду №2711/26 від 21.01.2026) про скасування арештів на кошти боржника, господарський суд встановив, що грошові кошти боржника, які знаходяться під арештом, є істотним активом підприємства та не можуть використовуватися без врахування приписів Кодексу України з процедур банкрутства під час процедури банкрутства АТ "Дніпроазот".
Матеріали справи №904/6487/25 містять докази накладання арештів на кошти боржника в сумі 76664043,50 грн.
При вирішенні клопотання АТ "Дніпроазот" про відстрочку від сплати судового збору господарський суд звернув увагу на висновки викладені у постанові ВП ВС від 21.01.2026 (ГПК) - №925/1293/19.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 у справі №925/1293/19 наголосила, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20 зазначено, що: "сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин цієї справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні, та чи мала "розгляд судом". Враховуючи ці чинники, далі Суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду. Отже, судовий збір сам по собі не обмежує право особи на справедливий суд, однак при цьому такий збір повинен встановлюватись з урахуванням спроможності заявника його сплатити та стадії, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено".
Таким чином, аналіз вище наведених положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.
Отже, вирішуючи питання про звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, Суд зобов'язаний дослідити та оцінити подані заявником докази його майнового стану і встановити, чи становить визначений законом розмір збору непропорційний та непосильний тягар, який фактично позбавляє особу можливості реалізувати право на доступ до суду.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, п.25, Серія А №11; п.27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010).
Право на доступ до суду, тобто право ініціювати у судах провадження у цивільних справах, є невід'ємним елементом, притаманним праву, закріпленому пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана (див. рішення у справах "Голдер проти Сполученого Королівства" [Golder v. the United Kingdom], від 21.02.1975, пункт 36, Серія А №18, "Пономаренко проти України" [Ponomarenko v. Ukraine], заява №13156/02, пункт 36, від 14.06.2007, "Мацюк проти України" [Matsyuk v. Ukraine], заява №1751/03, пункт 28, від 10.12.2009 та "Кузьменко проти України" [Kuzmenko v. Ukraine], заява №49526/07, пункт 25, від 09.03.2017).
З урахуванням частини першої статті 32 Конвенції щодо поширення юрисдикції ЄСПЛ на всі питання її тлумачення і застосування, частини другої статті 19 Конституції України щодо обов'язку органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, частин 1, 3 статті 124 Конституції України та частини першої статті 5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", можна зробити висновок, що всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї є компетенцією ЄСПЛ, а застосування норм матеріального і процесуального права та вирішення юридичних спорів під час здійснення правосуддя в Україні є виключними повноваженнями національних судів.
АТ "Дніпроазот" має значні активи, що підтверджується матеріалами справи №904/6487/25.
Незалежно від факту існування справи про банкрутство АТ "Дніпроазот", наявність заборгованості перед кредиторами та арешт коштів на банківських рахунках, що дійсно вказує на скрутний стан підприємства, заявник має потенційні можливості для оплати судового збору, повинен нести тягар судових витрат самостійно та не перекладати на іншого учасника провадження або державу.
У спірних правовідносинах заявником надані докази в обґрунтування складного фінансового стану, однак, ведення господарської діяльності здійснюється суб'єктами господарювання на власний ризик, і не може надавати переваги у виконанні вимог процесуального законодавства.
Водночас господарський суд констатує, що у даному випадку судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 662,40 грн не є значною сумою та не створює для відповідача обмеження у доступі до правосуддя через непосильну ставку судового збору.
Оцінивши доводи, наведені позивачем на обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд не вбачає у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Відповідно до приписів частини 11 статті 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Керуючись частинами 11 статті 176, статтями 174, 232-235, 322 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. У задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Дніпроазот" про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи"Дніпропетровськгаз" (49000, місто Дніпро, вулиця Шевченка, будинок 2, код ЄДРПОУ 036340920) про зобов'язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг розподілу природного газу - відмовити.
2. Заяву Акціонерного товариства "Дніпроазот" (вх. суду 776/26) - залишити без руху.
3. Позивачу протягом п'яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі - 2 662,40 грн.
4. Роз'яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 30.03.2026 й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Ю. Первушин