вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
19.03.2026м. ДніпроСправа № 904/98/26
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Спецтех» (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 14, офіс 5, код ЄДРПОУ 44269385)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київстройтех» (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. П'ятигорських Братів, буд. 2А, код ЄДРПОУ 44800842)
про стягнення 1 208 254,11 грн
Суддя Дичко В.О.
Секретар судового засідання Пилипенко В.Р.
Представники:
від позивача: Ключенкова Х.В., адвокат (ордер серії АЕ № 1461773 від 09.01.2026)
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Спецтех» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київстройтех» про стягнення 1 208 254,11 грн, у тому числі основної заборгованості в сумі 944750 грн, пені в сумі 132 665,41 грн, інфляційних втрат у сумі 104 116,71 грн та 3% річних у сумі 26 721,99 гривень.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позову зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Київстройтех» неналежним чином виконало зобов'язання за договором № 1405-24 від 14.05.2024 про надання послуг спецтехніки щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 904/98/26 та призначено підготовче засідання на 03.02.2026 о 10:00 год.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2026 відкладено підготовче засідання у справі № 904/98/26 на 10.02.2026 о 12:30 год.
Підготовче засідання, що призначено на 10.02.2026 о 12:30 год, не відбулось, оскільки відповідно до акта Господарського суду Дніпропетровської області № 14/26, долученого до матеріалів справи № 904/98/26, 10.02.2026 у період з 11:30 год до 15:05 год та з 17:20 год до 18:00год була відсутня електроенергія у зв'язку з екстреними та/або плановими відключеннями, що унеможливило проведення судових засідань, підписання документів тощо.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2026 призначено підготовче засідання у справі № 904/98/26 на 19.02.2026 о 12:00 год.
11 лютого 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшла заява, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Спецтех» просить провести підготовче засідання без участі позивача та його представниці, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження у справі № 904/98/26 та призначено справу до розгляду по суті на 19.03.2026 о 10:30 год.
Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом необхідно вказати таке.
Згідно з ч.ч. 1, 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до п. 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Положення), особам, які зареєстрували Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС), суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з абз. 1 п. 24 Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до п. 42 Положення засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Суд з'ясував, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Київстройтех» має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС, у зв'язку з чим ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2026 про відкриття провадження у справі № 904/98/26, а також ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2026, 13.02.2026 та 19.02.2026 надіслано до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідками Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронних листів (а.с. 108, 117, 125, 130), згідно з якими зазначені ухвали суду доставлено до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Київстройтех» 16.01.2026 о 19:33 год, 04.02.2026 о 21:50 год, 13.02.2026 о 16:40 год та 23.02.2026 о 18:01 год відповідно.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Також суд наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр), є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Таким чином, у відповідача були всі відомості, необхідні для пошуку та відстеження руху справи № 904/98/26, у тому числі можливість отримання такої інформації з відкритого джерела - Єдиного державного реєстру судових рішень.
Ураховуючи вищевикладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київстройтех» не було позбавлене права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2026, 03.02.2026, 13.02.2026 та 19.02.2026 у справі №904/98/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про дати, час та місце розгляду справи належним чином.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2026 про відкриття провадження у справі № 904/98/26, з урахуванням вимог ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київстройтех» не надходило, поважних причин пропуску зазначеного строку суду також не повідомлено.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з абз. 1 ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату ухвалення рішення у справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку для підготовки правової позиції у справі від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київстройтех» до Господарського суду Дніпропетровської області не надходили.
З огляду на це, а також ураховуючи достатність наявних у справі доказів, на підставі ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній документами.
Представниця Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Спецтех», присутня 19.03.2026 у залі суду, підтримала позов та просила його задовольнити.
У порядку абз. 1 ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.03.2026 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Дослідивши подані документи, заслухавши пояснення представниці позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
Предметом доказування в даній справі є обставини укладення договору про надання послуг спецтехніки, порядок розрахунків та приймання-передачі послуг, строки надання послуг, наявність часткових оплат, прострочення замовника, правомірність/неправомірність нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені.
14 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київстройтех» (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Спецтех» (надалі - виконавець) укладено договір № 1405-24 про надання послуг спецтехніки (а.с. 13-15, надалі - Договір).
Розділом 1 Договору визначено предмет Договору.
Відповідно до цього Договору виконавець бере на себе наступні зобов'язання:
1.1. Надання послуг спецтехніки за допомогою власного транспорту при умові керування водіями виконавця згідно до даного Договору на об'єктах замовника.
Відповідно до пункту 1.2 Договору замовник зобов'язується прийняти фактично надані послуги в розмірі та в порядку, що встановлені цим Договором, і здійснити їх оплату згідно рахунка на умовах, передбачених Договором.
Відповідно до пункту 1.3 Договору фактичний обсяг наданих послуг вказується у рахунках на оплату, на підставі даних про фактично виконані роботи, надані послуги, завірених представниками замовника та виконавця.
Відповідно до пункту 2.1 Договору загальна вартість послуг (загальна вартість Договору) складається із суми вартості послуг, виконаних виконавцем протягом строку дії даного Договору, визначених згідно актів наданих послуг, в т.ч. ПДВ.
2.1.1. Ціна надання послуг вказується в рахунку на оплату.
Відповідно до пункту 2.2 Договору час наданої послуги від десяти до шістдесяти хвилин зараховується як одна машино-година. Тривалість однієї машино-зміни складає вісім машино-годин.
На підставі пункту 2.3 Договору облік та нарахування вартості послуг ведеться в змінному рапорті техніки (надалі - змінний рапорт) згідно п.п. 6.1-6.4 даного Договору.
На підставі пункту 2.4 Договору оплата за надані виконавцем послуги здійснюється в українській національній валюті (гривнях) шляхом перерахування грошових коштів замовника на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3-х робочих днів після підписання акта передачі-приймання наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін після завершення надання послуг у відповідності з даним Договором.
На підставі пункту 2.6 Договору загальна вартість послуг, що надаються згідно даного Договору, визначаються з вартості фактично наданих послуг, зазначених в актах про надані послуги згідно даного Договору.
Відповідно до пункту 2.7 Договору зобов'язання замовника по оплаті надання послуг вважаються виконаними тільки після надходження на поточний рахунок виконавця грошових коштів в порядку, передбаченому даним Договором.
Згідно з пунктом 3.2 Договору обов'язок замовника: своєчасно оплачувати послуги виконавця в послідовності, передбаченій даним Договором.
Відповідно до пункту 4.1 Договору обов'язок виконавця: надати послуги, передбачені даним Договором, у встановлені Договором строки.
На підставі пункту 5.1 Договору строк виконання робіт за цим Договором встановлюється згідно з заявкою-замовленням замовника.
Відповідно до пункту 6.1 Договору дані про надані послуги виконавець заносить щоденно до змінних рапортів, в яких містяться відомості про характер робіт та час (в годинах), протягом якого надавалися послуги технікою.
Згідно з пунктом 6.4 Договору замовник зобов'язується до кінця кожного календарного дня, в який надавались послуги, в особі свого виконроба відмічати в змінному рапорті дані про початок та закінчення надання виконавцем послуг, зазначивши також дату та час внесення даних до змінних рапортів, та засвідчити всі вказані дані своїм підписом.
На підставі пункту 6.5 Договору передача-приймання наданих послуг у відповідності з даним Договором оформляється сторонами шляхом підписання актів передачі-приймання наданих послуг. Надані виконавцем акти передачі-приймання наданих послуг замовник зобов'язується підписувати та повертати виконавцю протягом 3-х днів з моменту їх отримання від виконавця.
В разі відмови замовника підписати вказаний акт, доказом надання послуг є дані змінних рапортів, і вартість наданих послуг розраховується на підставі даних змінних рапортів.
Згідно з пунктом 7.3 Договору за необґрунтований простій техніки замовник сплачує на користь виконавця штраф у розмірі вартості 1 машино-години за кожен час простою.
Відповідно до пункту 7.4 Договору виплата санкцій і компенсація збитків не звільняють винну сторону від виконання договірних зобов'язань.
Згідно з розділом 9 Договору у випадку, якщо сторони не можуть дійти взаємної згоди зі спірних питань, спір передається для розгляду до господарського суду у відповідності з нормами діючого законодавства України.
Згідно з пунктом 11.3 Договору даний Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами фінансових зобов'язань за даним Договором.
На підставі пункту 11.4 Договору зміни та доповнення до даного Договору вносяться у письмовій формі і набирають сили за умови їх підписання обома сторонами. Всі додатки та додаткові угоди до цього Договору, що належним чином оформлені і підписані, є його невід'ємною частиною.
Сторонами підписано додаток № 1 до Договору (а.с. 15, надалі - Додаток № 1), відповідно до якого сторони домовились про те, що перелік техніки, яка виконує роботи на об'єктах замовника згідно з Договором, та ціна надання послуг встановлені відповідно до таблиці, наведеної нижче:
№ Тип Модель Ціна за 8 год з ПДВ, грн
1 Екскаватор колісний повноповоротний JCB 145 19 600
2 Екскаватор-навантажувач JCB 4 СХ 14 000
Згідно з пунктами 1-3 Додатка № 1 перебазування на об'єкт та з об'єкта здійснюється за рахунок замовника. Попередня оплата 100%.
Вартість перебазування екскаватора колісного JCB 145 - 60 000 грн з ПДВ.
Вартість перебазування екскаватора-навантажувача JCB 4 CX - 30 000 грн з ПДВ.
Позивач на виконання умов Договору виставив відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 2 547 350 грн (а.с. 36-46):
- № SS-0514/01 від 14.05.2024 на суму 90 000 грн (із ПДВ);
- № SS-0527/02 від 27.05.2024 на суму 252 000 грн (із ПДВ);
- № SS-0603/01 від 03.06.2024 на суму 294 000 грн (із ПДВ);
- № SS-0610/01 від 10.06.2024 на суму 53 900 грн (із ПДВ) - за простій спецтехніки;
- № SS-0610/02 від 10.06.2024 на суму 301 000 грн (із ПДВ);
- № SS-0619/01 від 19.06.2024 на суму 276 500 грн (із ПДВ);
- № SS-0624/01 від 24.06.2024 на суму 235 200 грн (із ПДВ);
- № SS-0704/02 від 04.07.2024 на суму 252 000 грн (із ПДВ);
- № SS-0709/01 від 09.07.2024 на суму 281 750 грн (із ПДВ);
- № SS-0717/01 від 17.07.2024 на суму 259 000 грн (із ПДВ);
- № SS-0819/03 від 19.08.2024 на суму 252 000 грн (із ПДВ).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Спецтех» надало Товариству з обмеженою відповідальністю «Київстройтех» послуги за Договором на загальну суму 2 547 350грн, що підтверджується підписаними і скріпленими печатками сторін змінними рапортами та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 16-35):
- № SS-0516/02 від 16.05.2024 на суму 90 000 грн (із ПДВ);
- № SS-0528/01 від 28.05.2024 на суму 252 000 грн (із ПДВ);
- № SS-0603/01 від 03.06.2024 на суму 294 000 грн (із ПДВ);
- № SS-0610/01 від 10.06.2024 на суму 53 900 грн (із ПДВ) - за простій спецтехніки;
- № SS-0610/03 від 10.06.2024 на суму 301 000 грн (із ПДВ);
- № SS-0619/01 від 19.06.2024 на суму 276 500 грн (із ПДВ);
- № SS-0624/01 від 24.06.2024 на суму 235 200 грн (із ПДВ);
- № SS-0704/02 від 04.07.2024 на суму 252 000 грн (із ПДВ);
- № SS-0709/01 від 09.07.2024 на суму 281 750 грн (із ПДВ);
- № SS-0717/01 від 17.07.2024 на суму 259 000 грн (із ПДВ);
- № SS-0819/02 від 19.08.2024 на суму 252 000 грн (із ПДВ).
Відповідно до зазначених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) сторони претензій одна до одної не мають.
Відповідач за надані позивачем послуги сплатив 1 602 600 грн, що підтверджується випискою по банківському рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Спецтех» за період з 02.01.2024 до 02.01.2026 (а.с. 48).
Позивач стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Київстройтех» не сплатило 944 750 грн за надані за Договором послуги (2 547 350 грн - 1 602 600 грн), що стало причиною виникнення спору та звернення з позовом до господарського суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд установив, що укладений між сторонами Договір за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 «Послуги. Загальні положення» Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
На підставі ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Суд установив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Спецтех» надало послуги спецтехніки за Договором, що підтверджується підписаними і скріпленими печатками сторін змінними рапортами та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 16-35). Сторони претензій одна до одної не мають.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач дотримався умов Договору в частині виконання своїх зобов'язань.
Указаний вид договору є оплатним, тобто обов'язку виконавця за договором надати послуги відповідає обов'язок замовника оплатити вартість цих послуг.
З огляду на вищевикладене, згідно з пунктом 2.4 Договору строки оплати наданих послуг є такими, що настали.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 77, ст. 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену у процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, що мають значення для справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач не надав до суду докази оплати основної заборгованості за Договором у сумі 944 750 грн, контррозрахунок суми заборгованості не подав, позовну заяву не спростував
З урахуванням вищевикладеного, надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Спецтех» докази на підтвердження основної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Київстройтех» перед позивачем у сумі 944 750 грн є більш вірогідними, тому позовна вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 944 750 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Також Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Спецтех» нарахувало та заявило до стягнення за загальний період з 07.06.2024 до 07.01.2026 пеню в сумі 132 665,41 грн (а.с. 49-67), інфляційні втрати в сумі 104 116,71 грн (а.с. 82-96) та 3% річних у сумі 26 721,99 грн (а.с. 68-81). Розрахунки позивач здійснив окремо за кожним актом здачі-прийняття робіт (надання послуг).
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Аналогічні правові висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 646/14523/15-ц та № 703/2718/16-ц, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
За змістом статей 509, 524, 533 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Подібні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.
Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в п. 28 постанови від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).
За наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.
Указана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
При перевірці судом здійснених позивачем розрахунків інфляційних втрат (а.с. 82-96) арифметичних помилок не виявлено, тому позовна вимога про стягнення інфляційних втрат у сумі 104 116,71 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
За результатами перевірки судом здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Спецтех» розрахунків 3% річних (а.с. 68-81) виявлено арифметичні помилки.
З огляду на це, за перерахунками суду, за період з 07.06.2024 до 11.06.2024 року 3% річних становлять 120,49 грн (294 000 грн * 3% * 5 днів : 366 днів : 100%);
за період з 25.06.2024 до 26.06.2024 року 3% річних становлять 45,33 грн (276 500 грн * 3% * 2 дні : 366 днів : 100%);
за період з 30.09.2024 до 07.01.2026 року 3% річних становлять 5 806,14 грн (152 000 грн * 3% * 93 дні : 366 днів : 100%) + (152 000 грн * 3% * 372 дні : 365 днів : 100%).
За інші періоди 3% річних позивач нарахував правильно.
Таким чином, позовна вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 26 650,31 гривень.
З приводу пені суд зазначає таке.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з пунктом 7.2 Договору за недодержання передбачених статтею 2 даного Договору строків здійснення оплат замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який стягується пеня, від вартості неоплачених послуг у відповідності з даним Договором, за кожний день затримки платежу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Ураховуючи вищевикладене, за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № SS-0603/01 від 03.06.2024, № SS-0619/01 від 19.06.2024 та № SS-0704/02 від 04.07.2024 (на суму заборгованості 252 000 грн) Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Спецтех» нарахувало пеню неправомірно.
З огляду на п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, за перерахунками суду, за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № SS-0704/02 від 04.07.2024 (на суму заборгованості 152 000 грн) пеня нараховується за період з 09.01.2025 до 09.01.2025 та становить 112,44 грн (152 000 грн * 2 * 13,5% : 365 днів * 1 день : 100%);
за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № SS-0709/02 від 09.07.2024 пеня нараховується за період з 09.01.2025 до 12.01.2025 та становить 833,67 грн (281 750 грн * 2 * 13,5% : 365 днів * 4 дні : 100%);
за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № SS-0717/01 від 17.07.2024 пеня нараховується за період з 09.01.2025 до 22.01.2025 та становить 2 682,25 грн (259 000 грн * 2 * 13,5% : 365 днів * 14 днів : 100%);
за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № SS-0819/02 від 19.08.2024 пеня нараховується за період з 09.01.2025 до 22.02.2025 та становить 8 802,74 грн (252 000 грн * 2 * 13,5% : 365 днів * 15 днів : 100%) + (252 000 грн * 2 * 14,5% : 365 днів * 30 днів : 100%).
Отже, позовна вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в сумі 12 431,10гривень.
Ураховуючи встановлені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, тому з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київстройтех» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Спецтех» підлягають стягненню 1 087 948,12грн, у тому числі основна заборгованість у сумі 944 750 грн, інфляційні втрати в сумі 104 116,71 грн, 3% річних у сумі 26 650,31 грн та пеня в сумі 12 431,10 гривень.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 13 055,38 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Спецтех» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київстройтех» про стягнення 1 208 254,11 грн - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київстройтех» (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. П'ятигорських Братів, буд. 2А, код ЄДРПОУ 44800842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Спецтех» (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 14, офіс 5, код ЄДРПОУ 44269385) 1087948,12 грн (один мільйон вісімдесят сім тисяч дев'ятсот сорок вісім гривень 12 копійок), у тому числі основну заборгованість у сумі 944 750 грн (дев'ятсот сорок чотири тисячі сімсот п'ятдесят гривень 00 копійок), інфляційні втрати в сумі 104 116,71 грн (сто чотири тисячі сто шістнадцять гривень 71 копійка), 3% річних у сумі 26 650,31 грн (двадцять шість тисяч шістсот п'ятдесят гривень 31 копійка), пеню в сумі 12 431,10 грн (дванадцять тисяч чотириста тридцять одна гривня 10 копійок), судовий збір у сумі 13 055,38 грн (тринадцять тисяч п'ятдесят п'ять гривень 38 копійок).
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 30.03.2026.
Суддя В.О. Дичко