23.03.2026 м. Дніпро Справа № 908/1050/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),
суддів: Мартинюка С.В., Соп'яненко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Янкіної Г.Д.
та представників:
від скаржника (відповідача): Скворцова О.О.;
від позивача: Аксарін Р.М.;
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради
на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.01.2026 (постановленої суддею Зінченко Н.Г. у м. Запоріжжі, повна ухвала складена 06.02.2026) у справі № 908/1050/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (м.Запоріжжя)
до відповідача Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради (м.Запоріжжя);
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (м. Запоріжжя)
про стягнення 8 640 949 грн 56 коп.,
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у справі №908/1050/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" про стягнення з Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради 8 640 949 грн 56 коп. заборгованості за публічним договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 100 від 02.09.2022 задоволено частково та:
- стягнуто з Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" 6 896 662 грн 26 коп. основного боргу, 56 255 грн 47 коп. інфляційних втрат, 46 501 грн 60 коп. 3 % річних та 104 991 грн 29 коп. судового збору;
- провадження у справі № 908/1050/23 в частині позовних вимог про стягнення з Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" 1 641 530 грн 23 коп. основного боргу за публічним договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 100 від 02.09.2022 закрито.
Рішення обґрунтовано тим, що станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 8 538 192 грн 49 коп. З урахуванням часткового погашення відповідачем під час розгляду справи судом заборгованості у розмірі 1 641 530 грн 23 коп., сума основного боргу за спожиту електричну енергію становить 6 896 662 грн 26 коп. Також суд визнав обґрунтованими вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за періоди прострочення. В частині суми основного боргу, яка була погашена відповідачем під час розгляду справи судом, - 1 641 530 грн 23 коп., суд першої інстанції закрив провадження у справі.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 по справі №908/1050/23 набрало законної сили 30.08.2023, у зв'язку з чим на його примусове виконання був виданий наказ від 16.10.2023.
24.12.2025 від Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 по справі № 908/1050/23 за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить суд ухвалити нове рішення по справі № 908/1050/23, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" у повному обсязі та стягнути з останнього на користь Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради витрати по сплаті судового збору в розмірі 125 989 грн 55 коп.
В обґрунтування поданої заяви відповідач посилався на таке:
- рішенням від 07.08.2023 у даній справі задоволено вимоги про стягнення заборгованості за електричну енергію, нараховану по об'єктах (електроустановках), розташованих на тимчасово окупованій території Запорізької області, зокрема у Василівському, Пологівському, Бердянському та Мелітопольському районах. Під контролем російських військ перебувають 6 з 8 виробничих структурних підрозділів Комунального підприємства "Облводоканал", зокрема, захоплені: Експлуатаційний цех по водопостачанню Західного групового водоводу (смт. Якимівка Мелітопольського району Запорізької області), Василівський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення (м. Василівка Василівського району Запорізької області), Таврійський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення (м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області), Великобілозерський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення (с. Велика Білозерка Василівського району Запорізької області), Куйбишевський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення (смт. Більмак Пологівського району Запорізької області), Розівський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення (с. Розівка Пологівського району Запорізької області); за даним фактом за заявою Комунального підприємства "Облводоканал" відкрито кримінальне провадження № 22022080000002489;
- на момент ухвалення рішення від 07.08.2023 у даній справі відповідачу не були відомі обставини щодо неможливості здійснення діяльності з розподілу електроенергії Акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго";
- після ухвалення рішення у справі № 908/1050/23 виникли обставини, які заявник вважає нововиявленими, а саме: наказом № 341/1 від 17.11.2025 на Комунальному підприємстві "Облводоканал" Запорізької обласної ради створено комісію з проведення службового розслідування щодо причин та правомірності виникнення кредиторської заборгованості зі сплати за електричну енергію за об'єктами підприємства, розташованими на тимчасово окупованих територіях, за період з березня 2022 року по березень 2023 року;
- Актом службового розслідування від 09.12.2025 встановлено таке: з травня 2022 року на електронну адресу головного енергетика Комунального підприємства "Облводоканал", Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" почало направляти заповнені акти про спожиту електричну енергію з обсягами спожитої електричної енергії по структурним підрозділам, розташованим на тимчасово окупованих територіях; з червня 2022 року показники лічильників електричної енергії, які встановлені на електроустановках структурних підрозділів підприємства, розташованих на тимчасово окупованих територіях, не передавались, зв'язок із енергетиками Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради, які працювали у структурних підрозділах на вказаних територіях, перервався, чи була електроенергія у структурних підрозділах, розташованих на цих територіях, починаючи з червня 2022 року, не відомо; Генеральному директору Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради Сергію Басанському було повідомлено про те, що в Актах приймання-передачі товарної продукції (електроенергії), складених Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання", зазначаються обсяги електроенергії з врахуванням електроустановок, розташованих на тимчасово окупованих територіях, які на той час вже не контролювалися підприємством, проте, керівник підприємства надав вказівку підписувати дані акти без заперечень з врахуванням електроустановок, розташованих на тимчасово окупованих територіях, що було неправомірним; щодо таких дій Сергія Басанського підприємством направлена заява про порушення кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за № 12025082060000994;
- Комунальне підприємство "Облводоканал" Запорізької обласної ради через Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації отримало лист Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" від 02.12.2025 № 35.1-35/2517, в якому зазначається, що товариство є оператором системи розподілу на підставі отриманої ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії в межах території Запорізької області, більша частина якої оточена (блокована) або на якій ведуться активні бойові дії з 07.07.2022, його відокремлені структурні підрозділи (м. Мелітополь, м. Бердянськ, м. Енергодар, м. Токмак, м. Приморськ, м.Василівка) були захоплені військовими формуваннями країни агресора; з липня 2022 року в Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" відсутній доступ до розрахункових засобів обліку та можливість контролю над системою ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії в структурних підрозділах, які знаходяться на непідконтрольній Україні території Запорізької області, відсутній зв'язок передачі даних, збору даних від лічильників до серверів, відсутнє підтвердження виробітку електричної енергії та обсягів прийому / віддачі до / з додаткових областей комерційного обліку електричної енергії, таким чином з липня 2022 року товариство втратило контроль над здійсненням діяльності з розподілу електричної енергії на окуповану територію Мелітопольського, Бердянського, Пологівського та Василівського району Запорізької області та позбавлено можливості контролювати обсяг електроенергії, який надходить в мережу товариства та розподіляється на об'єкти споживачів, що розташовані на окупованій території, а також відсутня можливість по визначенню стану мереж та утриманню їх в належному стані внаслідок руйнування в ході бойових дій та, як наслідок цього, ОСР не володіє інформацією про наявність або відсутність електропостачання на окупованих територіях з цієї дати;
- у рішенні Господарським судом Запорізької області від 07.08.2023 у справі №908/1050/23 вказано, що обсяги споживання електричної енергії Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради у період з жовтня 2022 року по грудень 2022 року підтверджені у загальному обсязі 1 625 894 кВт*год.; при розгляді вказаної справи третьою особою надавалися суду відомості про розподіл електроенергії та обсяги споживання електричної енергії на тимчасово окупованих територіях, але фактично діяльність з розподілу електроенергії на ці території, починаючи з липня 2022 року, була припинена, не було можливості контролювати обсяг електричної енергії, яка надходила в мережу ОСР та розподілялася на об'єкти споживачів та як наслідок, не було інформації про наявність або відсутність електропостачання, у тому числі, відносно кількісних показників, які були підставою для стягнення боргу за електроенергію;
- товариство не повідомляло про наведені вище обставини, між тим вони є істотними, такими, що існували на час розгляду справи, але не могли бути відомі відповідачу та не були і не могли бути враховані судом при ухваленні рішення від 07.08.2023 у справі № 908/1050/23; рішення суду першої інстанції у цій справі ґрунтувалось на актах та повідомленнях Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про розподіл електроенергії та обсяги її споживання;
- на думку заявника, наведені нововиявлені обставини мали б змогу істотно вплинути на рішення суду та наслідком їх встановлення судом на час вирішення спору було б прийняття іншого судового рішення.
14.01.2026 до Господарського суду Запорізької області відповідачем подано заяву, в якій він виклав додаткові аргументи на підтвердження доводів, зазначених ним у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а саме:
- Акт службового розслідування від 09.12.2025 сам по собі не є нововиявленою обставиною, але є документом, який відображає хід службового розслідування, з'ясовані у ході розслідування факти та відповідні висновки;
- Акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" ігнорувало запити заявника та не надавало необхідну інформацію, з невідомих причин приховувало її; заявник зміг отримати інформацію щодо фактичної втрати контролю над здійсненням діяльності з розподілу електричної енергії на тимчасово окупованій території Запорізької області з липня 2022 року лише 08.12.2025, з листа від 02.12.2025 № 35/1-35/2517;
- наведені відомості не повідомлялись суду, тому не досліджувались і відповідачу по справі дані обставини на час розгляду справи не були відомі, таким чином, вказані обставини є нововиявленими, що виключає переоцінку доказів судом;
- відповідач вважає доведеним факт безпідставного нарахування обсягів спожитої електроенергії на тимчасово окупованих територіях Запорізької області через фактичну втрату контролю над об'єктами споживання і постачання, розташованими на тимчасово окупованих територіях, а також через відсутність будь-яких даних щодо обсягів споживання об'єктами, розташованими на тимчасово окупованій території;
- на момент ухвалення рішення у цій справі підприємство перебувало під керівництвом ОСОБА_1 ; службовим розслідуванням було встановлено, що останній був обізнаний про втрату зв'язку енергетиків структурних підрозділів підприємства, розташованих на тимчасово окупованих територіях, не передання показів лічильників за спірний період, визначення обсягів споживання самостійно Акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго", про невідповідність актів приймання-передачі товарної продукції (електроенергії) реальним обсягам споживання підприємством, і саме за протиправними вказівками колишнього керівника підприємства вказані акти були підписані без зауважень та заперечень, що спричинило виникнення заборгованості перед позивачем по справі; обставини щодо протиправної діяльності колишнього керівника також не були відомі заявнику на час розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.01.2026 у справі №908/1050/23:
- здійснено заміну найменування третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, у справі № 908/1050/23 з Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на Акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго";
- відмовлено у задоволенні заяви Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 по справі № 908/1050/23;
- рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 по справі №908/1050/23 залишено в силі.
Ухвала обґрунтована наступним:
- Акт службового розслідування № 341/1 від 17.11.2025, проведеного на підставі Наказу Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради, є внутрішнім документом підприємства та містить вказівки лише для його працівників і такий доказ не містить у собі нововиявлених обставин, які могли б бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами;
- щодо посилань підприємства на відомості про кримінальне правопорушення, внесені до ЄРДР за № 12025082060000994, стосовно протиправних дій Сергія Басанського, то сам факт реєстрації кримінального провадження не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами за приписами статті 320 Господарського процесуального кодексу України є, зокрема, встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
- матеріали справи містять докази, на підтвердження постачання електричної енергії споживачу у період з жовтня по грудень 2022 року, зокрема, відповідні акти, що підписані сторонами; з урахуванням часткової оплати відповідачем 1 641 530 грн 23 коп., сума основного боргу за спожиту електричну енергію склала 6 896 662 грн 26 коп.; доказів звернення відповідача до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" як оператора системи, з приводу правильності розрахунку величини середньодобового обсягу споживання електричної енергії у спірних періодах, матеріали справи також не містять;
- вирішення питання, чи правильно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій та не може бути вирішено у рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами;
- виявлення відповідних обставин вже після ухвалення остаточного судового рішення у цій справі було наслідком виключно суб'єктивних дій (бездіяльності) сторін, у тому числі відповідача, який не був позбавлений можливості з'ясувати такі обставини до вирішення судом спору у справі та викласти свої заперечення проти позовних вимог позивача, а отже ці обставини не відповідають визначеним процесуальним законом ознакам нововиявленості;
- лист Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" № 35/1-35/2517 від 02.12.2025 є за своєю суттю новим доказом, на підставі якого відповідач наводить нові заперечення проти позовних вимог; цей лист не спростовує фактичні дані, які покладені в основу рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2023, не свідчить про виникнення істотних обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, Комунальне підприємство "Облводоканал" Запорізької обласної ради звернулось до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" з апеляційною скаргою (вх. № суду 48831 від 16.02.2026), в якій просить:
- скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.01.2026 по справі №908/1050/23, якою відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 за нововиявленими обставинами;
- прийняти нове рішення по справі № 908/1050/23, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" у повному обсязі;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" на користь Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради витрати по сплаті судового збору.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- обставини щодо припинення діяльності з розподілу електроенергії на тимчасово окуповані території з липня 2022 року та неможливості контролювати обсяг електричної енергії, яка надходила в мережу ОСР та розподілялася на об'єкти споживачів, підтверджуються листом Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" від 02.12.2025 №35.1-35/2517, який Комунальне підприємство "Облводоканал" Запорізької обласної ради отримало 08.12.2025, отже вказані обставини не були відомі заявнику на час розгляду справи; третя особа також не повідомляла суд про ці обставини при розгляді справи. Судом не надано належної оцінки нововиявленим обставинам, викладеним у листі Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" від 02.12.2025 № 35.1-35/2517, які існували на час розгляду справи, але не були відомі відповідачу по справі і суду, а саме: з 07.07.2022 відокремлені структурні підрозділи АТ "Запоріжжяобленерго" (м. Мелітополь, м. Бердянськ, м. Енергодар, м. Токмак, м. Приморськ, м. Василівка) були захоплені військовими формуваннями країни агресора; з липня 2022 року у товариства відсутній доступ до розрахункових засобів обліку (відсутність засобів зв'язку), відсутня можливість контролю над системою ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії в структурних підрозділах, які знаходяться на непідконтрольній Україні території Запорізької області, відсутній зв'язок передачі даних, технічна можливість передачі цифрової інформації засобами передачі даних каналом GSM від лічильників до серверів збору даних відповідно до Розділу V ККОЕЕ Улаштування вузлів обліку та інших засобів комерційного обліку електричної енергії, відсутнє підтвердження виробітку електричної енергії та обсягів прийому/віддачі до/з додаткових областей комерційного обліку електричної енергії, відсутня можливість направлення персоналу для перевірки стану вузлів обліку приєднаних споживачів; неможливість контролювати обсяг електричної енергії, яка надходить в мережу товариства та розподіляється на об'єкти споживачів, що розташовані на непідконтрольній території, неможливість здійснення заходів щодо визначення стану мереж та утримування їх у належному стані у зв'язку із веденням бойових дій, наявних пошкоджень ліній електропередачі та/або руйнування їх частин; вказані вище обставини виключають фактичну та технічну можливість здійснення розподілу (передачі) електричної енергії з боку Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на тимчасово окуповані території Запорізької області, у тому числі на об'єкти (електроустановки), які належать скаржнику;
- суд першої інстанції при розгляді справи не надав належної оцінки поясненням третьої особи, що містилися у листі від 18.04.2023 № 33-33/38 з врахуванням нововиявлених обставин щодо припинення розподілу електричної енергії на тимчасово окуповані території; рішення суду першої інстанції від 07.08.2023 у справі № 908/1050/23 ґрунтувалося на актах та повідомленнях Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про розподіл електроенергії та обсяги її споживання;
- нововиявлені обставини, про які вказував заявник, мали б змогу істотно вплинути на рішення суду, та наслідком їх встановлення судом на час вирішення спору було б прийняття іншого судового рішення;
- оператор системи розподілу - Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", який є оператором системи комерційного обліку, не маючи технічної та фактичної можливості надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, з причини відсутності доступу до виробничих енергетичних об'єктів, неможливості фактичного забезпечення їх експлуатації та здійснення контролю за їх експлуатацією, а також, з причин фактичної відсутності обслуговуючого персоналу на місцях, при визначенні обсягів споживання електричної енергії з липня 2022 року зобов'язаний був керуватись абзацом 3 пункту 9 Положення, а саме: визначати обсяги споживання рівними нулю;
- суд не врахував позицію Верховного Суду з аналогічних питань;
- при розгляді заяви скаржника про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами судом першої інстанції було порушено право на справедливий суд, яке полягало у незадоволенні заяви заявника про перенесення дати слухання справи внаслідок поважної причини, у зв'язку з чим відповідач був позбавлений можливості бути присутнім під час слухання, внаслідок цього при розгляді справи була відсутня змагальність сторін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Мартинюка С.В., Соп'яненко О.Ю.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2026, зокрема, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.03.2026.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № суду 2900/26 від 09.03.2026), в якому він просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Відзив на апеляційну скаргу позивача обґрунтований наступним:
- у підтвердження виникнення обставин для перегляду рішення суду у справі №908/1050/23 за нововиявленими обставинами відповідач посилається на Акт від 09.12.2025 службового розслідування, проведеного на підставі Наказу Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради № 341/1 від 17.11.2025, яким було рекомендовано генеральному директору Власюку Олександру звернутись до органів Національної поліції з висновками комісії щодо неправомірності дій працівників Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" стосовно включення в акти недостовірних даних щодо спожитої електроенергії електроустановками останнього на тимчасово окуповані території в 2022-2023 роках, між тим, цей акт є внутрішнім документом відповідача, містить вказівки лише для працівників підприємства та не містить нововиявлених обставин, які могли б бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами;
- стосовно посилань скаржника на відомості про кримінальне правопорушення, внесені до ЄРДР за № 12025082060000994, щодо протиправних дій Сергія Басанського, то сам факт реєстрації кримінального провадження не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами;
- виявлення відповідних обставин вже після прийняття остаточного судового рішення у цій справі було наслідком виключно суб'єктивних дій (бездіяльності), у тому числі Комунального підприємства "Облводоканал", як відповідача, який не був позбавлений можливості з'ясувати такі обставини до вирішення судом спору;
- лист Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" № 35/1-35/2517 від 02.12.2025 є новим доказом, на підставі якого відповідач наводить нові заперечення проти позовних вимог; цей лист не спростовує фактичні дані, які покладені в основу рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2023, не свідчить про виникнення істотних обставин, що не були встановлені судом, не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
- позивач вважає, що суд, відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у справі № 908/1050/23, та залишаючи рішення в силі, дійшов правильних висновків, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Від третьої особи за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. № суду 2967/26 від 09.03.2026), в якій вона просить оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Облводоканал" - без задоволення.
Заява третьої особи обґрунтована наступним:
- лист Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" № 35/1-35/2517 від 02.12.2025 носить інформативний характер, при цьому не містить інформації про припинення діяльності з розподілу електричної енергії на тимчасово окуповані території, а лише повідомляє про відсутність можливості здійснювати контроль за обсягами споживання, і не є конкретним фактом чи обставиною, яка суттєво може вплинути на рішення суду;
- господарське судочинство у справі здійснювалось за правилами загального позовного провадження, з дотриманням процесуальних норм, визначених Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, судом досліджені письмові докази, надані сторонами, заслухані доводи, пояснення та заперечення сторін; при цьому жодна із сторін не повідомляла і не підтверджувала документально факт відсутності електропостачання понад 24 години за певний розрахунковий період на об'єкт споживача, а за таких обставин у оператора системи (АТ "Запоріжжяобленерго") відсутні підстави для корегування нарахованих обсягів;
- Наказ Міністерства енергетики України № 148 від 13.04.2022 "Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" втратив чинність згідно з Наказом Міненерго від 10.10.2023 № 307 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства енергетики України від 13 квітня 2022 року № 148"; відповідно до пункту 3 Наказу № 307, він набирає чинності з дня його офіційного опублікування та офіційно опублікований 06.12.2023, зворотної сили даний наказ не має, а отже скасовує положення Наказу №148 лише на майбутнє;
- на момент ухвалення господарським суду рішення від 07.08.2023 у справі 908/1050/23 правові позиції Верховного Суду щодо предмета спору були відсутні, при поданні заяви про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у справі 907/1050/23 за нововиявленими обставинами, відповідач не посилався на практику Верховного Суду із зазначеного питання, не заявляв вимог щодо необхідності застосування правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду, не надав доказів, на підтвердження існування таких позицій, а отже, вони не були предметом розгляду при постановленні оскаржуваної ухвали.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення (вх. № суду 3058/26 від 10.03.2026), в яких зазначено таке:
- Акт службового розслідування від 09.12.2025, складений заявником, сам по собі не є нововиявленою обставиною, однак є документом, який відображає хід службового розслідування, з'ясовані у ході розслідування факти та відповідні висновки;
- у листі від 02.12.2025 № 35.1-35/2517 АТ "Запоріжжяобленерго" зазначає про фактичну втрату контролю над здійсненням діяльності з розподілу електричної енергії на відповідній території (м. Мелітополь, м. Бердянськ, м. Енергодар, м. Токмак, м. Приморськ, м. Василівка); при цьому Акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" ігнорувало запити відповідача та не надавало необхідної інформації; викладене, на думку заявника, підтверджує, що цей доказ заявник не мав можливості надати на остаточному судовому засідання при розгляді справи в суді першої інстанції;
- обставини щодо фактичного здійснення розподілу електроенергії третьою особою у спірний період входили до предмета доказування у цій справі, про що свідчить зокрема лист від 01.05.2023 № 33-33/44 АТ "Запоріжжяобленерго"; відомості, надані третьою особою щодо здійснення розподілу, є недостовірними та такими, що суперечать обставинам, викладеним у листі від 02.12.2025 № 35/1-35/2517; їх надання ввело в оману суд, тому втрата контролю над здійсненням діяльності з розподілу електричної енергії на тимчасово окупованій території Запорізької області з липня 2022 року є нововиявленими обставинами, які не були відомі заявнику (відповідачу), існували на момент розгляду справи та суттєво впливають на обставини справи;
- відомості щодо фактичної втрати контролю над здійсненням діяльності з розподілу електричної енергії на тимчасово окупованій території Запорізької області з липня 2022 року АТ "Запоріжжяобленерго" не повідомлялись суду, тому ним не досліджувались, при цьому третя особа подала відомості про нібито надання послуг з розподілу у липні - вересні 2022 року із зазначенням кількісного обсягу на тимчасово окупованих територіях Запорізької області; таким чином, відповідачу обставини про втрату контролю над здійсненням діяльності з розподілу електричної енергії на тимчасово окупованій території на час розгляду справи не були відомі, тому вони є нововиявленими обставинами;
- доводи третьої особи про те, що Акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" здійснювало визначення обсягів споживання електричної енергії за об'єктами Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради, розташованими на тимчасово окупованій території керуючись вимогами ПРРЕЕ, ККОЕЕ, умовами договору споживача про надання послуг та розподілу електричної енергії з урахуванням особливостей, встановлених Положенням про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148, є безпідставними, оскільки за практикою Верховного Суду Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану не регулювало (і не могло регулювати) питання електропостачання на тимчасово окупованій території;
- у даному випадку звернення до оператора системи щодо правильності нарахування обсягів не мало сенсу, так як оператор системи взагалі не мав права нараховувати обсяги споживання електричної енергії після втрати контролю за розподілом електричної енергії.
У судове засідання 23.03.2026 з'явилися представники скаржника (відповідача) та позивача, які висловили свої правові позиції з приводу вимог та доводів апеляційної скарги.
Представник третьої особи у зазначене судове засіданні не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив. При цьому судом встановлено, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, а саме: шляхом направлення ухвали суду від 25.02.2026 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 25.02.2026 доставлена до Електронного кабінету, зокрема, третьої особи - 25.02.2026 о 18:14 год. (з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала вважається врученою 26.02.2026).
Під час розгляду апеляційної скарги судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції під час апеляційного провадження.
У судовому засіданні 23.03.2026, відповідно до статей 240, 283 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
За приписами частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12.04.2022 у справі № 904/3923/20.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
При цьому необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній чи касаційній скарзі, або, які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2025 у справі № 761/39550/17.
Відповідно до частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Частина 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин у розумінні вказаних положень Господарського процесуального кодексу України є одночасна наявність таких чотирьох умов:
- їх існування на час розгляду справи;
- ці обставини не були встановлені судом, хоча повинні були бути встановлені;
- ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало би наслідком ухвалення іншого судового рішення, ніж те, яке прийнято).
Подібні висновки містяться з постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а.
У даному випадку, відповідач вказав, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
На підтвердження виникнення обставин, які є підставою для перегляду рішення суду у справі № 908/1050/23 за нововиявленими обставинами, відповідач послався, зокрема, на Акт від 09.12.2025 службового розслідування, проведеного на підставі Наказу Комунального підприємства "Облводоканал" № 341/1 від 17.11.2025.
Між тим, як правильно встановлено судом першої інстанції, вказаний Акт є внутрішнім документом підприємства та містить вказівки лише для працівників підприємства (керівництва тощо) та не містить обставин, які могли б бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Відомості про кримінальне правопорушення, внесені до ЄРДР за № 12025082060000994 про протиправні дії ОСОБА_2 , також не є нововиявленою обставиною, оскільки підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України є, зокрема, встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.
Також, як підставу для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, відповідач зазначає інформацію, яку він дізнався з листа Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" № 35/1-35/2517 від 02.12.2025.
Слід відзначити, що при ухваленні рішення у даній справі суд врахував наявні у матеріалах справи копії листів-повідомлень за № 007-66/6500 від 29.12.2022 і № 007-66/601 від 30.01.2023 ПАТ "Запоріжжяобленерго" (адміністратора комерційного обліку) щодо здійснення ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" постачання електричної енергії споживачу Комунальному підприємству "Облводоканал" Запорізької обласної ради за період з жовтня по грудень 2022 року та Акти приймання-передавання товарної продукції від 31.10.2022 за жовтень 2022 року на суму 2 776 260 грн 70 коп., від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму 3 200 214 грн 02 коп. та від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 3 512 090 грн 41 коп., підписані обома сторонами без будь-яких зауважень. З урахуванням часткового погашення відповідачем під час розгляду справи судом заборгованості у розмірі 1 641 530 грн 23 коп., сума основного боргу за спожиту електричну енергію становила 6 896 662 грн 26 коп.
Оцінка зазначеним доказам була надана судом першої інстанції під час розгляду справи по суті, виходячи з того, що відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
У той же час, під час звернення із заявою про перегляд рішення суду за новиявленими обставинами, відповідач, фактично, просив суд надати іншу оцінку зазначеним вище та оціненим судом першої інстанції під час ухвалення рішення доказам, а саме: Актам приймання-передавання товарної продукції, складеним у спірному періоді, а також листам-повідомленням ПАТ "Запоріжжяобленерго", врахувавши подальший факт внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за № 12025082060000994.
Також, фактично, відповідач просив надати оцінку новим доказам - Акту службового розслідування від 09.12.2025, листу Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" № 35/1-35/2517 від 02.12.2025, та встановити обставини щодо обсягів поставленої електроенергії у спірному періоді саме на підставі цих доказів, що повністю суперечить положенням частини 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Лист Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" № 35/1-35/2517 від 02.12.2025 є по суті новим доказом, на підставі якого відповідач наводить нові заперечення проти позовних вимог.
Більше того, колегія суддів зауважує, що вирішення питання щодо правомірності наданої судом певним доказам оцінки, належить до компетенції судів вищих інстанцій та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів щодо вирішення спору чи існування суперечки з приводу обсягів споживання електроенергії у спірному періоді у передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії порядку. Доказів того, що між сторонами складались Акти коригування щодо обсягів спожитої у спірному періоді електроенергії також у матеріалах справи відсутні.
Доводи скаржника з посиланням на практику Верховного Суду є вибірковими, без врахуванням значної частини фактичних обставин даної справи.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи скаржника про наявність підстав для перегляду рішення господарського суду за нововиявленими обставинами є такими, що не відповідають обставинам справи та наведеним вище висновкам Верховного Суду.
Посилання скаржника на те, що відмова суду першої інстанції у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи є неправомірною та порушила принцип змагальності сторін, колегією суддів розцінюються критично, з огляду на таке.
Відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
У поданому до суду клопотанні відповідач послався на перебування його представника поза межами м. Запоріжжя у відрядженні. На підтвердження вказаних обставин відповідачем до суду було подано Наказ № 02 від 26.01.2026, яким було відряджено начальника юридичного відділу Скворцову О.О. до м. Кривого Рогу терміном на 2 доби з 27 січня по 28 січня 2026 року з метою проведення переговорів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відкладення судового засідання, оскільки:
- відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, а саме: шляхом направлення ухвали суду від 29.12.2025 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 29.12.2025 доставлена до Електронного кабінету відповідача - 29.12.2025 після 17 години (з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала вважається врученою 30.12.2025). Також до Електронного кабінету відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи була доставлена ухвала суду від 13.01.2026 (про виправлення описки в часі судового засідання), на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 13.01.2026 доставлена до Електронного кабінету відповідача - 13.01.2026 після 17 години (з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала вважається врученою 14.01.2026);
- відповідно до частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
- отже, у даному випадку відповідач отримав ухвалу суду від 29.12.2025 завчасно та був належним чином повідомлений про призначене судове засідання;
- Наказ № 02 від 26.01.2026, яким було відряджено начальника юридичного відділу Скворцову О.О. до м. Кривого Рогу терміном на 2 доби з 27 січня по 28 січня 2026 року з метою проведення переговорів, датований 26.01.2026, отже в день, коли відповідачу було відомо про призначене на 27.01.2026 судове засідання;
- відповідачем не доведена неможливість заміни представника на іншого, враховуючи існування юридичного відділу на його підприємстві та завчасну обізнаність відповідача про призначене на 27.01.2026 судове засідання;
- також відповідач не був позбавлений права на участь у судовому засіданні його представника в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у відповідності до статті 197 Господарського процесуального кодексу України, між тим з таким клопотанням до суду не звертався.
Враховуючи вказані вище обставини в їх сукупності, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що наведені у клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи причини неявки його представника не є поважними, що у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України є підставою для розгляду справи за відсутності такого учасника справи.
Крім того, судом зауважено, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України). Аналогічну правову позицію викладено у численних постановах Верховного Суду, зокрема, в постановах Верховного Суду від 19.03.2026 по справі № 908/1324/21, від 16.03.2026 по справі № 916/1838/25, від 13.03.2026 по справі № 904/2851/20, від 10.03.2026 по справі № 917/1735/21(917/1992/24), від 24.02.2026 по справі № 917/1899/23, від 10.02.2026 по справі № 50/790-43/173, від 27.01.2026 по справі №922/639/23, від 20.01.2026 по справі № 910/16249/21, від 13.01.2026 по справі № Б15/101-08.
Крім того, колегія суддів наголошує, що розумність строків розгляду справи судом є однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.
Відповідно до положень частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином судом першої інстанції правомірно було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання.
Отже, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.
З огляду на викладене, доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення, - ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.01.2026 у справі № 908/1050/23, відсутні, тому у відповідності до статті 276 Господарського процесуального кодексу України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
З підстав наведеного та керуючись статтями 3, 13, 74 - 80, 129, 269, 270, 275 - 284, 287 - 289, 320 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.01.2026 у справі №908/1050/23 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.01.2026 у справі №908/1050/23 - залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство "Облводоканал" Запорізької обласної ради.
4. Матеріали справи № 908/1050/23 повернути до Господарського суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 30.03.2026.
Головуючий суддя Ю.В. Фещенко
Суддя С. В. Мартинюк
Суддя О. Ю. Соп'яненко