30 березня 2026 року м. Харків Справа № 917/1602/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.,
без повідомлення учасників справи,
розглянувши заяву Фермерського господарства "Сороміцький В.Я." (вх.№3069) про ухвалення додаткового рішення,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. 2732 П/2), апеляційною скаргою Фермерського господарства "Сороміцький В.Я." (вх. 2733 П/2), апеляційною скаргою Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області (вх. 2772 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.11.2025 у справі №917/1602/25, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Кльоповим І.Г. (повне рішення складено 28.11.2025)
за позовом ОСОБА_2 , смт.Нові Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область,
до відповідачів:
1. Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, смт.Нові Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область,
2. ОСОБА_1 , с.Клюсівка, Новосанжарський район, Полтавська область,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Селянського (фермерського) господарства "Гасанов С. М.", с.Лелюхівка, Полтавський район, Полтавська область,
про звільнення та повернення земельної ділянки,
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , апеляційну скаргу Фермерського господарства "Сороміцький В.Я.", апеляційну скаргу Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області задоволено. Рішення Господарського суду Полтавської області від 20.11.2025 у справі №917/1602/25 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 7267,20 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Фермерського господарства "Сороміцький В.Я." витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 7267,20 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 9084,00 грн.
16.03.2026 від представника Фермерського господарства "Сороміцький В.Я." надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 917/1602/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. 2732 П/2), апеляційною скаргою Фермерського господарства "Сороміцький В.Я." (вх. 2733 П/2), апеляційною скаргою Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області (вх. 2772 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.11.2025 у справі №917/1602/25 щодо понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.
До заяви додані докази на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.03.2025 справу №917/1602/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2026 прийнято заяву представника Фермерського господарства "Сороміцький В.Я." про ухвалення додаткового рішення у справі №917/1602/25 до розгляду у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; встановлено учасникам справи строк для надання письмових пояснень або заперечень з приводу заяви з доказами надсилання їх копії заявнику до 27.03.2026 (включно).
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2026, у зв'язку з відпусткою судді Тарасової І.В. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.
Судова колегія зазначає, що питання розподілу судових витрат та способу виконання судового рішення, у разі вирішення питання про право, є обов'язком суду, що вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Вирішуючи питання відшкодування витрат Фермерського господарства "Сороміцький В.Я." на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом поданої ним апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.11.2025 у справі №917/1602/25, відповідно до норм частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України Східний апеляційний господарський суд виходить з такого.
Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що обов'язку суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу передує подання стороною відповідної заяви.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, сторона спору має обов'язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено види адвокатської діяльності, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Складання та подання стороною документів, які пов'язані із представництвом інтересів у суді, без наявності відомостей щодо їх явної безпідставності, може бути предметом розподілу витрат за результатом розгляду справи, з огляду на те, що такі дії в повній мірі слугуватимуть можливості надати правничу допомогу (відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі №910/19650/20).
Тож, вибір форми та суб'єкта надання правової допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.
Згідно з статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоча і визначається частиною 1 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
В свою чергу, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Східним апеляційним господарським судом установлено, що представництво інтересів позивача у даній справі під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції здійснював адвокат Ковтун Людмила Олексіївна.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
В матеріалах справи наявний ордер на надання правничої допомоги у Східному апеляційному господарському суді, виданий адвокатом Ковтун Людмилою Олексіївною (серія ВІ № 1358080 від 18.12.2025 до договору про надання правничої допомоги від 15.12.2025).
Як вбачається із матеріалів справи, заявник (представник Фермерського господарства "Сороміцький В.Я.") посилався на понесення судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України), подавав заяву (клопотання) про долучення до справи доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, необхідних для надання правничої допомоги, та докази, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи.
Зокрема, заява про вирішення питання щодо відшкодування витрат, які Фермерське господарство "Сороміцький В.Я." поніс у зв'язку з розглядом апеляційної скарги, а також докази на їх підтвердження були подані в межах строку, встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 61 Господарського процесуального кодексу України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Згідно з ч. 4 ст. 61 Господарського процесуального кодексу України про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю або ордером має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Оскільки копію заяви про ухвалення докового рішення у справі (вх.№ 30369) надіслано до електронного кабінету представника позивача Сергієнко Тетяни Григорівни в підсистемі "Електронний суд" (повноваження якої щодо представництва позивача у даній справі містяться в матеріалах справи), колегія суддів доходить висновку про дотриманням Фермерським господарством "Соромицький В.Я." положень частини 8 статті 129 ГПК України в частині належного оформлення матеріалів заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником ФГ "Сороміцький В.Я." до заяви додано: копію ордеру про надання правничої допомоги від 15.12.2025; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копію договору про надання правової допомоги від 15.12.2025; копію видаткового касового ордеру від 17.12.2025; копію звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт № 1 від 17.12.2025; копію квитанції від 17.12.2025 № 12.
Східний апеляційний господарський суд установив, що між Фермерським господарством "Сороміцький В.Я." (клієнт) та Ковтун Л.О. (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги від 15.12.2025, відповідно до п.1.1 якого адвокат надає клієнту правову допомогу усіма передбаченими законодавством України способами та засобами з метою захисту та відновлення його порушених прав та законних інтересів, а саме надання правової допомоги у Східному апеляційному господарському суді щодо оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 20.11.2025 у справі №917/1602/25: ознайомлення з матеріалами справи 917/1602/25, підготовки та подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.11.2025, представництва інтересів клієнта в Східному господарському суді, участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Згідно п. 2.1 договору адвокат бере на себе зобов'язання, зокрема щодо: представництва прав та законних інтересів клієнта в судах з усіма правами сторони, передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кримінальним процесуальним кодексом, Господарським процесуальним кодексом України з правом підпису всіх необхідних документів, в тому числі, заяв, позовних заяв, клопотань, мирових угод тощо; оскаржування судових рішень (ухвал) до апеляційних та касаційних судових інстанцій з правом їх підпису.
Згідно з п. 2.3 договору до обов'язку клієнта відноситься сплата адвокату гонорару в розмірі та в строки, погоджені між сторонами.
Відповідно до п. 3.1 договору оплата за даним договором здійснюється протягом 5-х робочих днів з моменту укладення між сторонами договору про надання правової допомоги.
Сторони погодили, що розмір гонорару адвоката становить 12 000,00 грн (п. 3.3 договору).
Відповідно до пп. 6.1, 6.2 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання. Цей договір може бути розірваний згідно вимог чинного законодавства України.
За наслідками аналізу умов укладеного договору про надання правової допомоги судова колегія дійшла висновку, що сторони у п. 3.3 договору про надання правничої допомоги визначили фіксований розмір гонорару (попередньої оплати в рахунок надання послуг (виконання робіт), визначених умовами договору).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12).
Докази оплати (попередньої) надано заявником разом з заявою про ухвалення додаткового рішення.
В свою чергу, наведений перелік робіт у договору про надання правової допомоги відповідає положенням Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо видів адвокатської діяльності, а також матеріалам даної справи.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга від імені Фермерського господарства "Сороміцький В.Я." підписана та подана до Східного апеляційного господарського суду адвокатом Ковтун Людмилою Олексіївною через підсистему "Електронний суд".
Також в ході розгляду справи було проведено два судових засідань 11.02.2026 та 11.03.2026, участь в яких в режимі відеоконференції від імені Фермерського господарства "Сороміцький В.Я." прийняв адвокат Ковтун Людмила Олексіївна, що зафіксовано в протоколах судових засідань у справі № 917/1602/25.
Колегія суддів звертає увагу, що беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта. Саме вчинення комплексу дій (правової допомоги) забезпечить належну реалізацію прав та обов'язків клієнта для представництва його інтересів.
Водночас учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Судовою колегією прийнято до уваги, що за результатами апеляційного перегляду справи № 917/1602/25 повністю задоволено вимоги апеляційної скарги Фермерського господарства "Сороміцький В.Я.".
За таких обставин, факт реальності надання адвокатом Ковтун Л.О. послуг ФГ "Сороміцький В.Я.", передбачених договором про надання правової допомоги від 15.12.2025 (досягнення мети його укладення), підтверджується матеріалами справи.
Східний апеляційний господарський суд також зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5 - 7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача ОСОБА_2 відповідно до положень статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою. Східний апеляційний господарський суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів.
Дослідивши надані позивачем докази, якими підтверджується понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв'язку з апеляційним переглядом справи, враховуючи фактичний обсяг наданих послуг, кількість підготовлених процесуальних документів і судових засідань, тривалість розгляду справи, виходячи з критерію реальності, співмірності та розумності розміру цих витрат, складності справи, витраченому адвокатом часу, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, на думку суду, узгоджується з вищенаведеними вимогами чинного законодавства щодо розумності, необхідності та співмірності відповідних витрат.
Відповідно до вимог чинного законодавства саме зацікавлена сторона повинна вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони та забезпечує принцип змагальності.
В свою чергу, в установлений судом строк з боку позивача заперечень щодо поданої заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомоги в суді апеляційної інстанції подано не було.
З урахуванням вищевикладеного судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви Фермерського господарства "Сороміцький В.Я." (вх.№3069 від 16.03.2026) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в повному обсязі, що підлягають стягненню з позивача у справі.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 221, 244, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
1. Заяву Фермерського господарства "Сороміцький В.Я." (вх.№3069) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №917/1602/25 задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фермерського господарства "Сороміцький В.Я." (37373, Полтавська область, Новосанжарський район, с.Клюсівка, вул. Центральна, 62, код ЄДРПОУ 43471784) 12000,00грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок та строки оскарження передбачені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.О. Крестьянінов