вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" березня 2026 р. Справа№ 927/832/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаратова Ю.А.
суддів: Бестаченко О.Л.
Скрипки І.М.
При секретарі судового засідання Кафлановій А.С.
За участю представників згідно до протоколу судового засідання від 19.03.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2026 (повний текст складено 23.01.2026)
у справі № 927/832/25 (суддя Моцьор В.В.)
за позовом Фермерського господарства "Шуба Станіслав Анатолійович"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП"
про стягнення 15 691 179,77 грн
Історія справи. Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.
Фермерське господарство «Шуба Станіслав Анатолійович» звернулось до Господарського суду Чернігівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» про стягнення 15 691 179,77 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 1905/ШУ-ВІГ від 19.05.2025.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2025 відмовлено в задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи від представника відповідача за необґрунтованістю.
Протокольною ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2026 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП" на користь Фермерського господарства «Шуба Станіслав Анатолійович» 15 468 267,20 грн основного боргу, 123 746,14 грн інфляційних втрат, 90 266,87 грн 3% річних, 188 187,36 грн витрат зі сплати судового збору.
У решті позову відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд виходив з того, що:
- видаткова накладна № 8 від 20.05.2025, згідно з якою позивачем поставлено відповідачу кукурудзу 3 класу, врожаю 2024 року на загальну суму 17 468 267,20 грн, підтверджує факт здійснення даної господарської операції, встановлення між позивачем та відповідачем відносин та є підставою виникнення у відповідача обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар;
- згідно із наявною у матеріалах справи платіжною інструкцією № 3208 від 22.05.2025 відповідач здійснив часткову оплату за договору поставки № 1905/25ШУ-ВІГ від 19.05.2025 на суму 2 000 000,00 грн, вказавши призначення платежу: оплата за кукурудзу врожаю 2024 року згідно договору поставки № 1905/25ШУ-ВІГ від 19.05.2025, в т.ч. ПДВ 14% 245 614,04 грн;
- відповідач самостійно визначав призначення платежу та здійснював переказ коштів на користь позивача з чітким призначення платежу, а саме за договором поставки № 1905/25ШУ-ВІГ від 19.05.2025;
- факт здійснення оплати саме за договором № 1905/25ШУ-ВІГ від 19.05.2025 відповідачем не заперечується. Обставини щодо часткового виконання договору № 1905/25ШУ-ВІГ від 19.05.2025 відповідачем не спростовані.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2026 у справі № 927/832/25 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволені позовних вимог ФГ «Шуба Станіслав Анатолійович».
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:
1) У відповідача відсутні оригінал договору, видаткової накладної та акт звірки, тож наявні сумніви щодо справжності наданого позивачем договору, видаткових накладних та акту звірки, оскільки директор ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» Бірюков С.О. заперечує підписання цих документів.
З метою встановлення приналежності підпису на договорі № 1905/25ШУ-ВІГ від 19.05.2025, видатковій накладній № 8 від 20.05.2025, акті звірки взаємних розрахунків за період 01.05.2025 - 06.08.2025, саме директору ТОВ «ВЕРІТАС ІНЕСТ ГРУП» Бірюкову С.О. та нанесення печатки Товариства, відповідачем у справі було заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи.
Однак, 16.10.2025 суд першої інстанції постановив протокольну ухвалу про відмову відповідачу у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи за необґрунтованістю.
ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» вважає, що у цій справі не були повно та всебічно встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору. Окремі аргументи товариства не є очевидно необґрунтованими, а отже вимагають повного дослідження, надання їм оцінки та відображення у судовому рішенні. На думку апелянта, відмова суду першої інстанції у задоволенні клопотання є передчасною та, вочевидь, не мала достатнього підґрунтя.
2) У межах розгляду справи № 927/832/25 суд першої інстанції був позбавлений можливості самостійно достовірно встановити дійсність Договору поставки № 1905/25ШУ-ВІГ від 19.05.2025, яка оспорюється відповідачем у іншій справі № 927/1113/25.
Апелянт вважає, що перевірка дійсності цього договору не входить у предмет доказування у справі № 927/832/25, а між згаданими справами наявний безпосередній причинно наслідковий зв'язок. Оскільки ФГ «Шуба Станіслав Анатолійович» позивач просить суд стягнути заборгованість за вищевказаним договором, разом з цим ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» вказаний договір не укладало і саме ця обставина стала відома та була покладена ним в основу позовних вимог у справі № 927/1113/25.
Однак, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.12.2025 було відмовлено відповідачу у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі № 927/832/25 за позовом Фермерського господарства «Шуба Станіслав Анатолійович» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» про стягнення 15 691 179,77 грн до вирішення по суті та набрання законної сили рішенням у справі № 927/1113/25.
3) Наданий позивачем договір поставки № 1905/25ШУ-ВІГ від 19.05.2025 містить умову щодо поставки Товару на Базисі поставки: EXW (франко-елеватор) ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП», за адресою: 16500 Чернігівська обл., м. Бахмач, вул. Східна, 13.
Відповідно до Інкотермс 2010. Умови поставки EXW Інкотермс 2010 - "Ex Works" - «Франко завод» означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки з поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві або в іншому зазначеному місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі).
Позивачем ФГ «Шуба Станіслав Анатолійович» на підтвердження поставки товару ніби то на адресу відповідача - ТОВ «Верітас Інвест Груп», до суду була надана лише видаткова та податкова накладна. Тобто документи, які одноособово складені позивачем без участі відповідача. В свою чергу, в підтвердження поставки товару на базисі поставки EXW Інкотермс 2010, позивачем не надано трьохстороннього акту приймання-передачі зерна, який би безпосередньо підтверджував факт такої поставки (переоформлення) від постачальника до покупця за участю 3-ї сторони (зернового складу).
Позиція позивача (ФГ «Шуба Станіслав Анатолійович») щодо апеляційної скарги
У відзиві на апеляційну скаргу ФГ «Шуба Станіслав Анатолійович», погоджуючись з мотивами оскаржуваного рішення суду, просило останнє залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач, серед іншого, зазначав, що:
1) Часткова оплата за договором із точним зазначенням номера та дати договору, а також подальші дії апелянта щодо врегулювання заборгованості, виключають кваліфікацію спірного договору як неукладеного після його фактичного виконання сторонами.
Зокрема, ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП», здійснюючи часткову оплату, у призначенні платежу прямо вказало підставу оплати: «Оплата за кукурудзу, врожаю 2024 року згідно договору поставки № 1905/25ШУ-ВІГ, від 19 травня 2025 року в т.ч. ПДВ 14 % 245614.04 грн.». В подальшому підтверджує актом звірки взаєморозрахунків наявність господарських відносин та суму заборгованості, користується у повному обсязі податковим кредитом згідно податкової накладної № 1 від 20.05.2025, зареєстрованої у зв'язку з поставкою партії товару згідно видаткової накладної № 8 від 20.05.2025 на суму 17 468 267,20 грн із ПДВ, проводить переговори та пропонує мирову угоду щодо суми боргу, і лише отримуючи відмову звертається із позовом у справі № 927/1113/25.
2) Апелянт під час розгляду справи у суді першої інстанції як і у апеляційній скарзі, прямо не заперечує, що: отримав товар від позивача у повному обсязі; попередньо зберігав такий товар на власному складі (та приймаючи на зберігання товар перевіряв його якість. Долученими до матеріалів справи доказами підтверджується факт попереднього зберігання товару у апелянта, що підтверджує обізнаність ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» щодо походження, кількості та якості товару ще до його поставки.
3) Складання трьохстороннього акта приймання-передачі зерна не є необхідним, оскільки сам Договір від 19.05.2025 № 2905/25ШУ-ВІГ передбачає інший спосіб фіксації поставки - з моменту підписання сторонами видаткових накладних. Отже, довід апелянта не ґрунтується ані на умовах договору, ані на імперативній нормі закону.
4) Питання укладення договору, факту поставки, часткової оплати та наявності боргу могли бути і були досліджені судом у межах справи № 927/832/25. Отже, об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи була відсутня, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення по суті та набрання законної сили рішенням у справі № 927/1113/25.
Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга (ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП») зареєстрована судом 02.02.2026 за вх. № 09.1.04.4/657/26.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Шаратова Ю.А., суддів: Скрипки І.М., Бестаченко О.Л., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/832/25.
Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2026 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 927/832/25.
09.02.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 927/832/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2025 у справі № 927/832/25 залишено без руху.
Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору в сумі 273 197,04 грн у встановленому порядку.
Попереджено Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП», що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.
18.02.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» від 17.02.2026 (вх. № 09.1-13/3704/26) разом із платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 17.02.2026 № 4151 про сплату судового збору в розмірі 273 197,04 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2026 у справі № 927/832/25.
Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2026 у справі № 927/832/25.
Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 19.03.2026.
Разом із апеляційною скаргою Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» було подано клопотання від 02.02.2026 (вх. № 09.1-11/320/26) в якому товариство просило суд:
1) Призначити по справі № 927/832/25 судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу документів.
2) Проведення судових експертиз доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
3) На вирішення судової почеркознавчої експертизи поставити наступні питання:
- Чи виконано підпис від імені особи Бірюкова Сергія Олеговича у договорі поставки № 1905/25ШУ-ВІГ від 19.05.2025, видатковій накладній № 8 від 20.05.2025, акті звірки взаємних розрахунків за період 01.05.2025 - 06.08.2025 однією особою, а саме Бірюковим Сергієм Олеговичем?
На вирішення судової технічної експертизи документів поставити наступні питання:
- Чи нанесений відтиск печатки ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 42272542) в договорі поставки № 1905/25ШУ-ВІГ від 19.05.2025, видатковій накладній № 8 від 20.05.2025, акті звірки взаємних розрахунків за період 01.05.2025 - 06.08.2025, наданою печаткою ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП»?
- Чи відповідає час нанесення відтиску печатки ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» даті, вказаній в документах (19.05.2025, 20.05.2025 та 06.08.2025)? Якщо ні, у який проміжок часу відтиск печатки було нанесено?
- Чи не використано аркуш паперу з вже присутніми на ньому підписом (підписами) та відтиском печатки ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП», для виконання тексту договору поставки № 1905/25ШУ-ВІГ від 19.05.2025, видаткової накладної № 8 від 20.05.2025, акту звірки взаємних розрахунків за період 01.05.2025 - 06.08.2025?
В обґрунтування вказаного клопотання ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» зазначало, що позовні вимоги ФГ «Шуба Станіслав Анатолійович» обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 1905/25ШУ-ВІГ від 19.05.2025, до позовної заяви додані серед іншого копія договору № 1905/25ШУ-ВІГ від 19.05.2025, копія видаткової накладної № 8 від 20.05.2025, копія рахунку на оплату № 6 від 19.05.2025, копія акту звірки взаємних розрахунків за період 01.05.2025 - 06.08.2025, копія податкової накладної № 1 від 20.05.2025.
ТОВ «Верітас Інвест Груп»» наголошує, що Договір поставки від 19.05.2025 № 1905/25ШУ-ВІГ не укладався, оскільки не підписувався директором товариства в особі Бірюкова С.О. Поставка товару за цим договором не здійснювалася.
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволення вищевказаного клопотання ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП», про шо постановлено протокольну ухвалу від 19.03.2026, з огляду на наступне.
Частиною третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із частиною п'ятою статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, другої статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно із частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
У даному випадку суд враховує наступні обставини:
- позивач попередньо користувався послугами відповідача, а товар, який був поставлений за Договором поставки від 19.05.2025 № 1905/25ШУ-ВІГ також зберігався у ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП», що підтверджується Договором складського зберігання зерна та надання послуг від 24.12.2024 № 19-ВІГ та актом здачі-приймання робіт (наданих послуг), а у подальшому був придбаний відповідачем;
- відповідачем здійснено оплату у розмірі 2 000 000,00 грн платіжною інструкцією від 22.05.2025 № 3208, в призначенні платежу якої вказано: «Оплата за кукурудзу, врожаю 2024 року згідно договору поставки № 1905/25ШУ-ВІГ, від 19 травня 2025 року в т.ч. ПДВ 14 % 245 614,04 грн.»;
- ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» звернулось до позивача з листом на фірмовому бланку, за підписом директора Бірюкова С.О. скріпленого печаткою товариства, в якому зазначило про перебування в провадженні Господарського суду Чернігівської області справи № 927/832/25 про стягнення з відповідача 15 691 179,77 грн та пропонувало укласти мирову угоду на наступних умовах:
враховуючи наявність зустрічних грошових вимог, ФГ «Шуба Станіслав Анатолійович» та ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» проводять звірку взаємних розрахунків, після чого укладають угоду щодо заліку зустрічних грошових вимог;
погашення суми основної заборгованості (сума, яка залишиться після проведення заліку зустрічних грошових вимог) та судового збору у розмірі 235 370,00 грн здійснюється ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» протягом 6 (шести) місяців після затвердження мирової угоди Господарським судом Чернігівської області (укладеної в рамках справи № 927/832/25), рівними частинами за відповідним графіком;
ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» надає пільгові умови з усіх видів послуг зберігання сільськогосподарської продукції. За рахунок сплати послуг за зберігання сільськогосподарської продукція, ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» здійснює погашення виниклої заборгованості.
Тобто апелянт під час розгляду цієї справи судом першої інстанції визнавав і факт укладення Договору поставки від 19.05.2025 № 1905/25ШУ-ВІГ і наявність заборгованості за ним.
З огляду на наведені обставини, колегія суддів вважає, що наявні у справі докази на підтвердження наведених обставин не є взаємно суперечливими, а їх оцінку може бути здійснено судом й без призначення судової експертизи. Окрім того, у даному випадку, суд може встановити обставини, які входять до предмета доказування у цьому спорі та вирішити його на підставі поданих сторонами доказів без застосування спеціальних знань.
Також в судовому засіданні 19.03.2026 представник ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» заявила усне клопотання про відкладення судового засідання задля надання суду клопотання про зупинення провадження у справі.
Протокольною ухвалою від 19.03.2026 відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з необґрунтованістю.
Також в судовому засіданні 19.03.2026 представник ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» заявила усне клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення апеляційного розгляду справи № 927/1113/25 про визнання Договору поставки від 19.05.2025 № 1905/25ШУ-ВІГ недійсним.
Не підлягає задоволенню усне клопотання представника ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» про зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.
За змістом пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першою статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта та шоста статті 75 Господарського процесуального кодексу України).
Як неможливість розгляду зазначеної справи потрібно розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як саме справа, яка розглядається господарським судом, пов'язана зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлена неможливість розгляду справи.
Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у постановах від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17 і від 17.12.2019 у справі № 917/131/19.
Крім цього, варто зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі потрібно зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.
Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18 і від 17.12.2019 у справі № 917/131/19.
Згідно із частиною другою статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом розгляду у цій справі № 927/832/25 є стягнення заборгованості за Договором поставки від 19.05.2025 № 1905/25ШУ-ВІГ.
Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як випливає зі змісту рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.01.2026 у справі № 927/1113/25, яке наразі переглядається в апеляційному порядку предметом розгляду є визнання недійсним Договору поставки від 19.05.2025 № 1905/25ШУ-ВІГ.
Отже, фактично у справі № 927/1113/25, до закінчення апеляційного розгляду якої відповідач просить зупинити провадження у справі № 927/832/25, оспорюється дійсність правочину щодо поставки товару.
Згідно із частиною першою статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Посилання ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» на те, що у справі № 927/1113/25 оспорюється факт дійсності Договору поставки від 19.05.2025 № 1905/25ШУ-ВІГ, не свідчить про неможливість розгляду даної заяви, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, визначену приписами статті 204 Цивільного кодексу України.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14.
У судовому засіданні представники позивача та відповідача (апелянта) надали усні пояснення.
Представник позивача просив оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача просила задовольнити апеляційну скаргу.
Відповідно до частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
19.05.2025 між Фермерським господарством «Шуба Станіслав Анатолійович» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» (Покупець) було укладено Договір поставки № 1905/25ШУ-ВІГ (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1, 1.2 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору. Найменування товару: кукурудза 3 класу, врожаю 2024 р.
За умовами п. 2.2 Договору загальна кількість товару - 1 780 000 кг +/-5% за вибором Покупця.
Згідно п. 4.1. Договору ціна товару за один кілограм: 8,60 грн без ПДВ, ПДВ - 1,2 грн, разом з ПДВ - 9,80 грн.
Загальна сума Договору: 15 308 000,00 грн без ПДВ, ПДВ - 2 143 120,00 грн, разом з ПДВ - 17 451 120,00 грн +/-5% (п.4.2. Договору).
Відповідно до п.3.1.-п.3.3. Договору Базис поставки: ЕХW (франко-елеватор) - ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП», за адресою: 16500 Чернігівська обл., м. Бахмач, вул. Східна, 13, відповідно до Інкотермс 2010.
Строк поставки Товару: до 21.05.2025 включно.
Товар за цим Договором вважається поставленим з моменту підписання сторонами видаткових накладних.
Відповідно до п. 5.1 Договору порядок оплати товару: оплата у розмірі 86% від вартості поставленого Товару - протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту поставки Товару, остаточний розрахунок - протягом 7 (семи) банківських днів після отримання Покупцем в електронному вигляді повідомлення і квитанції про реєстрацію податкової (-их) накладної (-них) на загальний обсяг поставленого Товару в Єдиному реєстрі податкових накладних (за винятком випадків, передбачених в п.п. 5.4., 5.5. Договору) та надання Постачальником: оригіналу Договору та/або додатків до Договору (у випадку укладення сторонами додатків до договору), підписаного Постачальником, оригіналів або засвідчених копій документів відповідно до умов, визначених п.1.4. Договору.
Згідно з п. 5.2. Договору оплата за товар вважається здійсненою з моменту списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.
Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання й діє до моменту його повного виконання сторонами (п. 8.4. Договору).
20.05.2025, на виконання умов укладеного Договору, позивач поставив відповідачу товар -кукурудза, 3 класу, врожаю 2024року, у кількості 1 781 749 кг на загальну суму 17 468 267,20 грн, що підтверджено видатковою накладною № 8 від 20.05.2025, підписаною сторонами та скріпленою печатками сторін, та податковою накладною № 1 в єдиному реєстрі податкових накладних на повну суму поставленого товару.
Відповідачем здійснено оплату у розмірі 2 000 000,00 грн платіжною інструкцією від 22.05.2025 № 3208, в призначенні платежу якої вказано; «Оплата за кукурудзу, врожаю 2024 року згідно договору поставки № 1905/25ШУ-ВІГ, від 19 травня 2025 року в т.ч. ПДВ 14 % 245 614,04 грн.».
Позивач користувався послугами відповідача, а товар, який був поставлений за Договором поставки від 19.05.2025 № 1905/25ШУ-ВІГ також зберігався у ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП», що підтверджується Договором складського зберігання зерна та надання послуг від 24.12.2024 № 19-ВІГ та актом здачі-приймання робіт (наданих послуг), а у подальшому був придбаний відповідачем.
З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із письмовою претензією № 21 від 25.07.2025 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 15 468 267,20 грн, яка залишена відповідачем без відповіді.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором поставки від 19.05.2025 № 1905/25ШУ-ВІГ стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» 15 468 267,20 грн основного боргу, 123 746,14 грн інфляційних втрат, 99 166,43 грн 3 % річних.
Джерела права. Позиція суду апеляційної інстанції.
Частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до частин першої, другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 та від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.
Колегія суддів відхиляє довід апелянта про не укладення Договору поставки від 19.05.2025 № 1905/25ШУ-ВІГ та відсутність фактичної поставки товару за ним, оскільки відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень.
При цьому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що видаткова накладна № 8 від 20.05.2025, згідно з якою позивачем поставлено відповідачу кукурудзу 3 класу, врожаю 2024 року на загальну суму 17 468 267,20 грн, підтверджує факт здійснення даної господарської операції, встановлення між позивачем та відповідачем відносин та є підставою виникнення у відповідача обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Крім того, згідно із наявною у матеріалах справи платіжною інструкцією № 3208 від 22.05.2025 відповідач здійснив часткову оплату за договору поставки № 1905/25ШУ-ВІГ від 19.05.2025 на суму 2 000 000,00 грн, вказавши призначення платежу: оплата за кукурудзу врожаю 2024 року згідно договору поставки № 1905/25ШУ-ВІГ від 19.05.2025, в т.ч. ПДВ 14% 245 614,04 грн.
Також, колегія суддів враховує, що ТОВ «ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» зверталось до позивача з листом на фірмовому бланку, за підписом директора Бірюкова С.О. скріпленого печаткою товариства, в якому зазначило про перебування в провадженні Господарського суду Чернігівської області справи № 927/832/25 про стягнення з відповідача 15 691 179,77 грн та пропонувало укласти мирову угоду.
Тобто апелянт під час розгляду цієї справи судом першої інстанції визнавав і факт укладення Договору поставки від 19.05.2025 № 1905/25ШУ-ВІГ і наявність заборгованості за ним.
З огляду на наведені обставини, колегія суддів погоджується із доводом позивача про те, що часткова оплата за договором із точним зазначенням номера та дати договору, а також подальші дії апелянта щодо врегулювання заборгованості, виключають кваліфікацію спірного договору як неукладеного після його фактичного виконання сторонами.
Колегія суддів також відхиляє довід апелянта щодо ненадання позивачем трьохстороннього акту приймання-передачі зерна, який би безпосередньо підтверджував факт такої поставки (переоформлення) від постачальника до покупця за участю 3-ї сторони (зернового складу).
Оскільки, пунктом 3.3 Договору поставки від 19.05.2025 № 1905/25ШУ-ВІГ визначено, що товар за цим договором вважається поставленим з моменту підписання сторонами видаткових накладних. Тобто договір передбачає інший спосіб фіксації поставки - підписання сторонами видаткових накладних.
Висновки суду апеляційної інстанції
В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Як зазначено у пункті 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, з огляду на все наведене вище, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2026 у справі № 927/832/25 відповідає нормам процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається. А тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 74, 129, 269, 270, 276, 277, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2026 у справі № 927/832/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2026 у справі № 927/832/25 - залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 30.03.2026.
Головуючий суддя Ю.А. Шаратов
Судді О.Л. Бестаченко
І.М. Скрипка