вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" березня 2026 р. Справа№ 911/2553/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український банківський консалтинг"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.01.2026 про повернення заяви без розгляду
у справі №911/2553/22 (суддя Бацуца В.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український банківський консалтинг",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Твін-Трейд"
До Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
про стягнення 956 070, 78 грн, -
Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи у суді першої інстанції
Рішенням Господарського суду Київської області від 01.03.2023 у справі №911/2553/22 за позовом ТОВ "Український банківський консалтинг", ТОВ "Твін-Трейд" до ПАТ "Центренерго" про стягнення 956 070, 78 грн позов задоволено частково; присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український банківський консалтинг" 420 200 грн 44 коп. інфляційних збитків, 231 274 грн 64 коп. 3 % річних та судові витрати 9 772 грн 13 коп. судового збору; стягнення з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твін-Трейд" 196 463 грн 34 коп. інфляційних збитків, 108 131 грн 71 коп. 3 % річних та судові витрати 4 568 грн 93 коп. судового збору. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2023 у справі №911/2553/22 залишено без змін.
17.09.2024 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2015 видано відповідний наказ.
21.01.2026 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від стягувача-1 надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому документі, у якій останній просить суд замінити стягувача у виконавчому документі - наказі про примусове виконання рішення суду, виданому Господарським судом Київської області 17.09.2024 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твін-Трейд" у справі № 911/2553/22, з первісного стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Твін-Трейд" на нового стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю "Український банківський консалтинг".
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 у справі №911/2553/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український банківський консалтинг" заяву про заміну стягувача у виконавчому документі та додані до неї матеріали повернуто без розгляду.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що до вказаної заяви про заміну стягувача у виконавчому документі не додано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії заяв і доданих до неї документів. Таких доказів не зазначено і в переліку додатку до заяви про заміну стягувача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український банківський консалтинг" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 у справі №911/2553/22 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- відповідачу матеріали заяви були направлені засобами електронного суду, що доводиться карткою руху документа;
- що стосується направлення матеріалів заяви Товариству з обмеженою відповідальністю «Твін-Трейд», то останнє не зареєструвало електронний кабінет у ЄСІТС, а тому згідно приписів абзацу 2 ч. 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України заявник звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/2553/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою суду від 16.02.2026 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український банківський консалтинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 у справі №911/2553/22 та надано строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 2662,40 грн.
Ухвалою суду від 24.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Український банківський консалтинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 у справі №911/2553/22 та повідомлено сторін, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення (виклику) учасників справи.
Позиції учасників справи
04.03.2026 через систему «Електронний суд» від боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Частинами 1, 2 ст.2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Стаття 170 ГПК України закріплює загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень ст.42 цього Кодексу (ч.2 ст.170 ГПК).
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до ч.6 ст.6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (ч.4 ст.170 ГПК).
Повертаючи без розгляду заяву про заміну стягувача у виконавчому документі, суд першої інстанції виснував, що заявником не додано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії заяв і доданих до неї документів.
Водночас, відповідні висновки суду першої інстанції є необґрунтованими з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів паперової та електронної справи, заява про заміну стягувача у виконавчому документі була подана заявником в електронній формі шляхом її подачі з використанням ЄСІКС.
Заявником було надано докази на підтвердження направлення заяви про заміну стягувача у виконавчому документі до електронного кабінету боржника.
Щодо відсутності доказів про направлення заяви про заміну стягувача у виконавчому документі на адресу іншого стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Твін-Трейд", суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до положень абзацу 1 частини сьомої статті 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням ЄСІКС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Водночас згідно з абзацом 2 частини сьомої статті 42 ГПК України, якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Відповідно до норм ГПК України зареєструвати електронний кабінет зобов'язані не всі суб'єкти. Такий обов'язок законодавець поклав лише на вичерпне коло осіб, перелік яких наведений у частині шостій статті 6 ГПК України.
Так, відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, зобов'язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі) у обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні кабінети у добровільному порядку.
Абзац 1 частини сьомої статті 42 ГПК України передбачає надсилання копій документів у паперовій формі листом з описом вкладення лише тим учасникам справи, які не мають електронного кабінету та відповідно до закону не зобов'язані його реєструвати.
Натомість для учасників справи, які згідно з частиною шостою статті 6 ГПК України зобов'язані зареєструвати електронний кабінет, однак не зробили цього, законодавець передбачив процесуальну відповідальність у вигляді відсутності обов'язку надсилання цим суб'єктам паперових копій документів.
Приписи абзацу 2 частини сьомої статті 42 ГПК України спонукають осіб, перелік яких визначений у частині шостій статті 6 ГПК України, виконати свій обов'язок з реєстрації електронного кабінету, усвідомлюючи, зокрема, можливі негативні процесуальні наслідки його невиконання (у тому числі передбачені абзацом 2 частини сьомої статті 42 ГПК України).
Аналізуючи вказані положення ГПК України, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 30.08.2024 у справі № 908/3731/23 виснувала, що покладення на сторону, який виконав належним чином вимоги закону про реєстрацію електронного кабінету та подав позов з використанням ЄСІКС, додаткового тягаря з направлення паперових копій процесуальних документів цінним листом з описом вкладення на адресу особи, яка такий обов'язок не виконала, є невиправданим. У такому разі обов'язок інформування особи про справу, передбачений частиною першою статті 9 ГПК України, покладається на суд.
Таким чином, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Твін-Трейд" є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України, він мав і має обов'язок зареєструвати електронний кабінет в ЄСІКС.
Однак, як вбачається з відомостей з системи документообігу суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Твін-Трейд" не виконало відповідного обов'язку про реєстрацію електронний кабінет в ЄСІКС.
А тому, невиконання стороною відповідного обов'язку звільняє заявника від надсилання на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твін-Трейд" паперової копії апеляційної скарги та доданих до неї документів цінним листом з описом вкладення. У даному випадку обов'язок інформування Товариства з обмеженою відповідальністю "Твін-Трейд" про справу, передбачений частиною першою статті 9 ГПК України, покладається на суд першої інстанції, який, повернувши відповідну заяву, від цього обов'язку неправомірно ухилився.
Колегія суддів наголошує, що права стягувача 2, який не зареєстрував електронний кабінет, не порушуються у разі ненаправлення йому заявником паперової копії заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні, оскільки відповідна сторона несе певні негативні наслідки невиконання обов'язку з реєстрації електронного кабінету, які прямо передбачені ГПК України, вони є збалансованими та пропорційними, тобто не порушують основоположні принципи господарського процесу, такі як верховенство права, рівність учасників судового процесу перед законом та судом, диспозитивність, гласність та відкритість судового процесу, змагальність сторін, пропорційність, зокрема, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов до безпідставного висновку про наявність підстав для повернення заяви про заміну стягувача у виконавчому документі без розгляду на підставі частини 4 ст. 170 ГПК України.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Тобто, апелянтом було доведено порушення судом норм процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, заявник повторно звернувся до Господарського суду Київської області із заявою про заміну стягувача у виконавчому документі, яка ухвалою суду від 09.02.2026 була прийнята до розгляду, а ухвалою від 20.02.2026 задоволена у повному обсязі.
Тобто, на теперішній час порушене оскаржуваною ухвалою право заявника на подачу заяви про заміну стягувача у виконавчому документі було відмовлено шляхом як її прийняття до розгляду, так і вирішення по суті заявлених у відповідній заяві вимог, а негативні наслідки, спричинені постановленням оскаржуваної ухвали, усунуті.
Зазначена обставина фактично унеможливлює направлення заяви про заміну стягувача у виконавчому документі на розгляд до суду першої інстанції, оскільки на цій стадії судового провадження (після постановлення судом першої інстанції ухвали від 20.02.2026) вирішення питання про прийняття заяви про заміну стягувача у виконавчому документі, як і безпосередньо сам розгляд відповідної заяви, є неможливим (оскільки відповідну заяву вже було вирішено).
В той же час, зазначена ситуація не врегульована нормами процесуального закону. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги фактично позбавлений можливості застосувати свої повноваження, які передбачені ст.280 ГПК, окрім як лише констатувати факт порушення судом першої інстанції норм права та скасувати оскаржуване судове рішення.
Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною зі схожих процесуальних питань, яка наведена у постанові від 18.09.2025 у справі № 910/5249/25.
Враховуючи викладене у цій постанові, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду Київської області від 28.01.2026 у справі № 911/2553/22.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 74, 269, 275, 277, 280, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український банківський консалтинг" на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.01.2026 про повернення заяви без розгляду у справі № 911/2553/22 задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 28.01.2026 про повернення заяви без розгляду у справі № 911/2553/22 скасувати.
3. Матеріали справи № 911/2553/22 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко