ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
25 березня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/5286/24(916/4103/25)
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лічман Л.В.,
судді Богатир К.В., Павленко Н.А.,
секретар судового засідання Пелешок Т.С.,
за участю представників учасників справи:
від третьої особи (ТОВ ,,Компанія ,,Ніко-Тайс»): Грищенко О.М.,
від інших учасників справи: не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.01.2026 р., ухвалене суддею Демешиним О.А.,
у справі № 916/5286/24(916/4103/25)
за позовом ОСОБА_1
до відповідачів: Акціонерного товариства Комерційного банку ,,ПриватБанк», Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Українське агропромислове підприємство»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів - розпорядник майна арбітражний керуючий Кочин Наталія Василівна,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів - Приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна,
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з підстав протиправності та безпідставності виконавчого напису,
яка розглядалась в межах справи № 916/5286/24
за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс»
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Українське агропромислове підприємство»
про банкрутство,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Українське агропромислове підприємство» у зв'язку із наявністю заборгованості.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 р., зокрема: відкрито провадження у справі № 916/5286/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Українське агропромислове підприємство»; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Українське агропромислове підприємство» в сумі 1077887,78 грн та 24224,00 грн судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Кочин Н.В.
В подальшому в рамках справи про банкрутство ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства Комерційного банку ,,ПриватБанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Українське агропромислове підприємство» про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, вчиненого 25.06.2017 р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрованого за № 5920.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.10.2025 р., зокрема, прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі; присвоєно справі № 916/5286/24(916/4103/25); залучено до участі у справі третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів розпорядника майна арбітражного керуючого Кочин Наталію Василівну та Приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Бондар Ірину Михайлівну, а також третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс».
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.12.2025 р. у справі № 916/5286/24(916/4103/25) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» звернулось до Господарського суду Одеської області з письмовою заявою про стягнення із ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу в межах справи № 916/5286/24(916/4103/25) у розмірі 17800,00 грн згідно договору № 14-10-2025/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 14.10.2025 р.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 08.01.2026 р. у справі № 916/5286/24(916/4103/25) (суддя Демешин О.А.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» про покладення на ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено; стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» судові витрати на правничу допомогу в межах справи № 916/5286/24(916/4103/25) у розмірі 17800,00 грн згідно договору № 14-10-2025/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 14.10.2025 р.
Додаткове рішення мотивоване тим, що третьою особою обґрунтовано та доведено належним чином розмір та характер витрат на правову допомогу.
Місцевий господарський суд зазначив, що при розгляді заяви враховано останню правову позицію Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс», згідно з якою позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, тому у задоволенні позову слід відмовити, а також те, що понесення Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» витрат на правничу допомогу підтверджується наданими доказами, а саме договором № 14-10-2025/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 14.10.2025 р. та актом б/н здачі-приймання виконаної правової допомоги від 12.12.2025 р.
Не погодившись з ухваленим додатковим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить:
- додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.01.2026 р. у справі № 916/5286/24(916/4103/25) скасувати;
- постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» про покладення на ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що:
- суд першої інстанції не звернув увагу на те, що надані учасником справи документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному ним розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат;
- місцевий суд не оцінив адвокатські витрати, присуджені до стягнення з позивача, в контексті фактичного їх понесення та обґрунтованості визначеного розміру;
- беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі (справа є малозначною), обсяг підготовлених та поданих до суду Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» документів, вплив останніх на вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат і розумності їхнього розміру з огляду на ціну позову, значення справи для сторін, розмір витрат на правничу допомогу у сумі 17000,00 грн є необґрунтованим, не відповідає критеріям розумності та пропорційності.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 р.: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.01.2026 р. у справі № 916/5286/24(916/4103/25); встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу до 23.02.2026 р.
У строк, встановлений судом, від Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.01.2026 р. по справі № 916/5286/24(916/4103/25) залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.01.2026 р. по справі № 916/5286/24(916/4103/25) - без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» зазначає, що нормами ГПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. ОСОБА_1 не надала жодних належних та допустимих доказів того, що додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.01.2026 р. у справі № 916/5286/24(916/4103/25) підлягає скасуванню.
Крім того, третя особа наголошує на тому, що поза увагою ОСОБА_1 залишено те, що за своєю суттю послуги, надані у справі № 916/5286/24(916/4103/25), зводяться до послуг та робіт відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12.12.2025 р. до договору № 14-10-2025/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 14.12.2025 р. Зміст та сутність цього акту у повному обсязі відповідає правовим позиціям Верховного Суду в частині здійснення розподілу судових витрат на правничу допомогу.
При цьому клопотання про обґрунтоване зменшення розміру витрат на правничу допомогу та заява про повне/часткове заперечення проти їх розподілу є різними процесуальними формами звернення до суду як за змістом, так і за наслідками такого звернення. Матеріалами даної справи підтверджено, що від ОСОБА_1 до Господарського суду Одеської області жодних клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не надходило.
На думку Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс», заявлений до відшкодування розмір судових витрат не є надмірним та завищеним, оскільки не суперечить принципам як матеріального (договірного) права, так і процесуального права, оскільки відповідає роботі адвоката у даній справі.
Окремо Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» повідомляє, що в порядку, передбаченому ст.ст.42,46,123,126,129 ГПК України, у майбутньому з урахуванням умов та на підставі договору про надання правової допомоги понесе витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із розглядом апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.01.2026 р. у справі № 916/5286/24(916/4103/25), об'єм, розмір та обсяг яких на сьогодні визначити неможливо.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 р. призначено справу № 916/5286/24(916/4103/25) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.01.2026 р. до розгляду в судовому засідання та повідомлено учасників справи про те, що засідання відбудеться 25.03.2026 р.
У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс», який приймав участь у ньому в режимі відеоконференції, усно підтримав аргументи, наведені ним в відзиві на апеляційну скаргу.
Інші учасники справи в засідання суду не з'явились. Про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку ухвал в електронні кабінети. Представник скаржника у телефонному режимі повідомив секретаря судового засідання, що не буде брати участі у судовому засіданні. При цьому приватний нотаріус Бондар Ірина Михайлівна письмово просила розглядати справу без її участі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм процесуального права, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
В ч.1 ст.244 ГПК України закріплено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: …3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 та п.п.1,4 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частина 1 ст.124 ГПК України передбачає, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Як вбачається зі змісту відзиву на позовну заяву, Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» повідомило, що понесе витрати в межах судової справи № 916/5286/24(916/4103/25), розмір та обсяг яких на сьогодні визначити неможливо, адже невідомо, коли спір остаточно буде вирішено та який розмір витрат понесе Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс». Останнє просило врахувати те, що орієнтовний розмір понесених судових витрат в межах судової справи не буде перевищувати розумного, обґрунтованого та середнього ринкового розміру вартості правових послуг та робіт в регіонах України, в яких знаходяться сторони даного спору. При цьому до відома суду першої інстанції доведено те, що сторони за договором про надання адвокатських послуг (правової допомоги) керуються тим, що вартість однієї години роботи виконавця складає від 1700,00 грн до 1900,00 грн (в залежності від різного роду умов та чинників, де орієнтовна загальна кількість годин визначається на рівні в цілому не більше 6-8 годин), вартість участі у судовому засіданні складає від 2000,00 грн до 2500,00 грн/судове засідання у суді відповідної судової інстанції (в залежності від різного роду умов та чинників), а розмір додаткової оплати (гонорару) не перевищуватиме трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В ч.8 ст.129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До Господарського суду Одеської області через підсистему ,,Електронний суд» 13.12.2025 р., тобто в строк, встановлений ч.8 ст.129 ГПК України, Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» подано письмову заяву про стягнення з позивача 17800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, до якої додано докази їх понесення. Про те, що докази щодо розміру судових витрат будуть подані протягом встановленого в ч.8 ст.129 ГПК України строку, зазначено в тексті відзиву на позов.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частина 5 ст.129 ГПК України передбачає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо…
У ч.13 ст.129 ГПК України законодавець встановив, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Проаналізувавши наведені норми процесуального права, колегія суддів вказує, що питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, понесених третьою особою, вирішується за загальними правилами розподілу таких витрат, які передбачають, зокрема, те, що господарський суд може не відшкодовувати учаснику справи, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, врахувавши критерії для розподілу витрат, наведені в ч.5 ст.129 ГПК України. При цьому, виходячи зі змісту ч.13 ст.129 ГПК України, при розподілі витрат третьої особи обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо того, чи заперечувала або підтримувала вона заявлені позовні вимоги.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Одеської області від 09.12.2025 р. у задоволенні позову відмовлено, натомість позиція Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» у ході розгляду справи змінювалась.
Так, 19.10.2025 р. Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» подано відзив на позовну заяву, в якому просить задовольнити позов.
У судовому засіданні місцевого господарського суду 30.10.2025 р. приймав участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» Грищенко О.М., який підтвердив подання відзиву та надав пояснення стосовно його змісту (п.26 протоколу судового засідання).
15.11.2025 р. Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» подано до суду першої інстанції письмові пояснення по справі, в яких просить у позові відмовити. У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» усно повідомив, що зміна правової позиції зумовлена поданням відзиву на позовну заяву Акціонерним товариством Комерційним банком ,,ПриватБанк», з доводами якого щодо необхідності відмови у задоволенні позову Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» погодилось, у зв'язку з чим підтримувало їх до закінчення розгляду справи, в т.ч. у судовому засіданні суду першої інстанції, яке відбулось 09.12.2025 р.
Отже, апеляційний господарський суд констатує, що до 15.11.2025 р. Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» як третя особа підтримувало позов, а після цієї дати заперечило проти його задоволення.
Зі змісту акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової роботи) від 12.12.2025 р. вбачається, що адвокатом Грищенком О.М. надано Товариству з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» у період з 14.10.2025 р. по 09.12.2025 р. наступні послуги загальною вартістю 17800,00 грн:
1. Організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту процесуальних документів та наповнення їх правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань відзиву на позовну заяву у справі № 916/5286/24(916/4103/25) (4 години х 1800,00 грн = 7200,00 грн), а саме: ознайомлення з позовом та доданими до нього документами/доказами; аналіз законодавства; здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються спору; здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження судової практики;
2. Участь у судовому засіданні 30.10.2025 р. (2000,00 грн);
3. Організація, підготування та проведення процесуальної роботи по підготовці матеріалів, документів, доказів та інших обґрунтувань, пояснень, клопотань тощо, які направлені на підтвердження безпідставності позовних вимог (2 години х 1800,00 грн = 3600,00 грн);
4. Участь у судовому засіданні 09.12.2025 р. (2000,00 грн);
5. Додаткова оплата (гонорар) адвоката на підставі п.3.8 договору № 14-10-2025/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 14.10.2025 р. у зв'язку з прийняттям позитивного для замовника судового рішення (3000,00 грн).
Враховуючи те, що рішенням Господарського суду Одеської області від 09.12.2025 р. у позові відмовлено, та те, що до 15.11.2025 р. третя особа просила позов задовольнити, колегія суддів вважає безпідставним включення до складу адвокатських витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок ОСОБА_1 , 7200,00 грн витрат на підготовку відзиву на позовну заяву (п.1 акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової роботи) від 12.12.2025 р.) та 2000,00 грн - за участь у судовому засіданні 30.10.2025 р. (п.2 акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової роботи) від 12.12.2025 р.).
При цьому апеляційний господарський суд зазначає про наявність правових підстав для стягнення із Замрій Марини Олексіївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» 3600,00 грн витрат на підготовку пояснень, які направлені на підтвердження безпідставності позовних вимог (п.3 акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової роботи) від 12.12.2025 р.), оскільки в цій частині зміст витрат на правничу допомогу, понесення яких підтверджується доказово, кореспондується з приписами ч.13 ст.129 ГПК України.
Щодо 2000,00 грн витрат третьої особи, пов'язаних з участю адвоката у судовому засіданні 09.12.2025 р. (п.4 акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової роботи) від 12.12.2025 р.), колегія суддів вказує, що в названому судовому засіданні, як і у засіданні 30.10.2025 р., адвокат Грищенко О.М. приймав участь на підставі наявної в матеріалах справи (а.с.33) довіреності від 27.05.2025 р., проте в заяві про розподіл судових витрат Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу, надані на підставі договору № 14-10-2025/2 від 14.10.2025 р.
Приймаючи до уваги те, що за правилами ч.2 ст.126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги, те, що довіреність на представництво інтересів, враховуючи дату її складання, видана не на підставі договору про надання правової допомоги, укладанням якого обґрунтовано понесення адвокатських витрат, те, що інший договір про надання правової допомоги в матеріалах справи відсутній і посилань на нього заява про розподіл судових витрат не містить, апеляційний господарський суд не вбачає достатніх процесуальних передумов для компенсації за рахунок Замрій Марини Олексіївни витрат Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» на участь адвоката Грищенко О.М. у судових засіданнях 30.10.2025 р. та 09.12.2025 р., оскільки не існує взаємозв'язку між довіреністю від 27.06.2025 р., на підставі якої здійснювалось представництво в засіданнях суду, та договором про надання правової допомоги, згідно з яким заявлено до стягнення витрати на правничу допомогу.
Крім того, як вже зазначено вище, Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» просить стягнути із Замрій Марини Олексіївни 3000,00 грн додаткової оплати адвокату на підставі п.3.8 договору № 14-10-2025/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 14.10.2025 р. у зв'язку з прийняттям позитивного для замовника судового рішення (п.5 акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової роботи) від 12.12.2025 р.).
У п.3.8 договору № 14-10-2025/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 14.10.2025 р. сторони погодили ,,гонорар успіху» адвоката в розмірі до чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку прийняття позитивного для клієнта судового рішення про відмову (у повному обсязі або частково) у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, сторони за договором про надання адвокатських послуг прямо передбачили, що успіхом у розумінні клієнта буде повна або часткова відмова у позові, натомість адвокат у відзиві просив позов задовольнити. Таку позицію адвокат змінив на протилежну тільки до 15.11.2025 р. після ознайомлення з відзивом на позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку ,,ПриватБанк», проте клієнт завдання адвокату визначив ще 14.10.2025 р. у договорі про надання адвокатських послуг.
З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку про те, що адвокат, який спочатку діяв фактично всупереч інтересам клієнта та сформував доводи на його користь не внаслідок власного професійного розуміння спірних відносин, а за результатами вивчення процесуального документу, поданого іншим учасником справи, не має права на виплату ,,гонорару успіху», а, відтак, відповідні витрати Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» не можуть бути покладені на ОСОБА_1 .
Колегія суддів зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату ,,гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Аналогічний висновок зроблено у п.5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18.
Також апеляційний господарський суд зазначає, що сам по собі акт наданих послуг та наведений в ньому детальний опис робіт не є безумовними підставами для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Слід виходити з того, що розмір таких витрат повинен бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності витрат.
Підсумовуючи все вищевикладене, колегія суддів вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» вправі компенсувати за рахунок ОСОБА_1 3600,00 грн судових витрат на підготовку адвокатом пояснень, які направлені на підтвердження безпідставності позовних вимог, та не має права на компенсацію 14200,00 грн вартості інших витрат (7200,00 грн - на підготовку та складання відзиву; 2000,00 грн - за участь у судовому засіданні 30.10.2025 р.; 2000,00 грн - за участь у судовому засіданні 09.12.2025 р.; 3000,00 грн - на додаткову оплату (гонорар) адвоката на підставі п.3.8 договору про надання адвокатських послуг), названих у заяві про розподіл судових витрат, у зв'язку з чим додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.01.2026 р. у справі № 916/5286/24(916/4103/25), ухвалене всупереч нормам процесуального права, підлягає частковому скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс».
Керуючись ст.ст.232,233,236,269,270,275,277,281,282,284 ГПК України, постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.01.2026 р. у справі № 916/5286/24(916/4103/25) скасувати в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» про покладення на ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14200,00 грн та в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
В частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,Ніко-Тайс» про покладення на ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3600,00 грн додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.01.2026 р. у справі № 916/5286/24(916/4103/25) залишити без змін.
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну постанову складено та підписано 30 березня 2026 р.
Головуючий суддя Лічман Л.В.
Судді: Богатир К.В.
Павленко Н.А.