ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
23 березня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3509/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)
Секретар судового засідання (за дорученням головуючої судді): Романенко Д.С.;
Представники сторін:
Від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" - Шорстов О.Ю.;
Від Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" - Швидкий О.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО"
на рішення Господарського суду Одеської області від 05.01.2026 (повний текст складено та підписано 15.01.2026)
по справі № 916/3509/25
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО"
до Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"
про стягнення,
(суддя першої інстанції: Рога Н.В., дата та місце ухвалення рішення: 05.01.2026, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка,29),
У серпні 2025 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0522-02041-ПП у розмірі 122886760,24 грн, 3% річних у розмірі 1562935,03 грн та інфляційних втрат в розмірі 1634022,98 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.01.2026 у даній справі закрито провадження у частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" до Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0522-02041-ПП у розмірі 122886760,24 грн; позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" до Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про стягнення 3% річних у розмірі 1 562 935,03 грн та інфляційних втрат в розмірі 1 634 022,98 грн задоволено; стягнуто з Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" 3% річних у розмірі 1 562 935,03 грн та інфляційних втрат в розмірі 1 634 022,98 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 38 363,50 грн; відстрочено виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/3509/25 щодо стягнення з Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" 3% річних у розмірі 1 562 935,03 грн та інфляційних втрат в розмірі 1634022,98 грн на один рік; повернуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" судовий збір у розмірі 799 885,63 грн, сплачений згідно платіжної інструкції №В.АУ-7088 від 28.08.2025.
Суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі публічного договору про надання послуг з передачі електричної енергії, укладеного шляхом приєднання, відповідно до якого Позивач як оператор системи передачі, безперервно надавав послуги, а Відповідач зобов'язувався здійснювати їх оплату у встановлені строки та порядку. Надання послуг підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі, сформованими та підписаними в електронній формі, які мають юридичну силу оригіналу, при цьому Відповідач не заявив обґрунтованих заперечень у визначений договором строк, що свідчить про прийняття послуг без зауважень.
Місцевий господарський встановив, що Відповідач належним чином не виконав грошове зобов'язання, здійснивши оплату лише частково, внаслідок чого утворилась заборгованість, визначена з урахуванням актів коригування та сальдування взаєморозрахунків, що свідчить про порушення умов договору та вимог законодавства щодо належного виконання зобов'язань.
Водночас, суд врахував, що під час розгляду справи Відповідач повністю погасив суму основного боргу, у зв'язку з чим відсутній предмет спору в цій частині, а тому, керуючись п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості.
Також у своєму рішенні суд першої інстанції зазначив, що не виконавши зобов'язання у строк, встановлений договором, Відповідач допустив порушення зобов'язання та є таким, що прострочив його виконання.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання є нарахування інфляційних втрат та 3% річних, які мають компенсаційний характер і є способом захисту майнового права кредитора.
Перевіривши наданий Позивачем розрахунок, суд встановив, що він є правильним, у зв'язку із чим з Відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 1 634 022,98 грн та 3% річних у розмірі 1 562 935,03 грн.
Щодо заяви Відповідача про відстрочення виконання судового рішення, місцевий господарський суд зазначив, що відстрочення є винятковим правом суду, яке застосовується лише за наявності об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, із дотриманням балансу інтересів сторін.
Суд першої інстанції, враховуючи доводи Відповідача щодо складного фінансового становища, статусу критично важливого підприємства, наслідків військової агресії, необхідності забезпечення безперебійного електропостачання та факт погашення основної заборгованості, дійшов висновку про наявність підстав для надання Відповідачу відстрочення виконання судового рішення строком на 1 рік.
Частково не погоджуючись з таким рішенням, 28.01.2026 Позивач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 05.01.2026 в частині відстрочення його виконання строком на 1 рік та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити Відповідачу у задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду.
У своїй апеляційній скарзі Позивач зазначає, що суд першої інстанцій, при прийнятті рішення щодо задоволення клопотання Відповідача про відстрочення виконання рішення суду на один рік, фактично врахував лише майнові інтереси Відповідача, не надавши об'єктивної та належної оцінки обставинам на які посилався Позивач в запереченнях, не взяв до уваги висновки Верховного Суду викладені у постановах від 27.02.2019 по справі №796/43/2018, від 21.01.2020 у справі №910/1180/19, від 28.05.2024 у справі №906/1035/23.
Апелянт вважає, що місцевий господарський суд не взяв до уваги, що Позивач - державне стратегічне підприємство, яке забезпечує критичну інфраструктуру, понесло значні збитки внаслідок ракетних атак і затримка коштів від Відповідача створює загрозу виконанню його функцій, виплатам працівникам та відновленню пошкоджених об'єктів.
Крім того, на думку Апелянта, суд не врахував, що кошти Позивача спрямовуються на відновлення енергетичних об'єктів, а порушення зобов'язань Відповідача ставить під загрозу виконання його функцій. Таким чином, рішення суду порушує баланс інтересів сторін.
На переконання Позивача, погашення Відповідачем суми основної заборгованості в ході розгляду справи не свідчить про його добросовісну поведінку, оскільки своєчасна та повна оплата наданих послуг за договором є його обов'язком.
Згідно з розрахунком заборгованості, прострочення Відповідача по оплаті за наданні послуги з передачі електричної енергії складає майже 6 місяців. Таким чином, Відповідач безпідставно користувався коштами Позивача протягом півроку, які Позивач мав би залучити для відновлення пошкодженої інфраструктури.
У своїй скарзі Позивач зазначає, що Відповідач не надав жодних доказів наявності обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення. Фінансовий звіт за перше півріччя 2025 року свідчить про чистий прибуток 597,8 млн грн, що спростовує твердження про скрутне фінансове становище. Суд першої інстанції помилково врахував збитки відповідача за 2022 рік, тоді як актуальні дані підтверджують його прибутковість і відсутність підстав для відстрочення виконання рішення.
Крім того, Позивач вважає, що він, на відміну від Відповідача, надав докази про своє скрутне фінансове становище, але суд першої інстанції залишив поза увагою доводи щодо скрутного фінансового становища Позивача, безпідставно відзначивши при цьому скрутне фінансове становища Відповідача.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" на рішення Господарського суду Одеської області від 05.01.2026 по справі №916/3509/25; встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/3509/25.
05.02.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/3509/25.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2026 призначено розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" на рішення Господарського суду Одеської області від 05.01.2026 по справі №916/3509/25 на 23.03.2026 об 11-00 год.
12.02.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" надійшов відзив на апеляційну скаргу Позивача.
У своєму відзиві Відповідач заперечує доводи апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, оскільки наявні передбачені ст. 331 Господарського процесуального кодексу України об'єктивні обставини, що істотно ускладнюють своєчасне виконання рішення.
Відповідач вказує, що введення воєнного стану з 24.02.2022 та систематичні обстріли енергетичної інфраструктури є надзвичайними й невідворотними обставинами, що унеможливлюють своєчасне виконання зобов'язань. Внаслідок руйнувань об'єктів АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" та значних фінансових втрат, наявні кошти спрямовуються на відновлення електропостачання, як критично важливого підприємства. Зазначені обставини мають ознаки форс-мажору, перебувають у прямому причинному зв'язку з неможливістю виконання зобов'язань, були належно повідомлені та визнавались Позивачем, що спростовує доводи апеляційної скарги.
Акціонерне товариство "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" зазначає, що НКРЕКП неодноразово фіксувала та підтверджувала пошкодження об'єктів Товариства і негативні фінансово-економічні наслідки війни, зокрема значні збитки, недоотриманий дохід та дефіцит коштів, що підтверджується постановами та розпорядженнями Регулятора, якими також продовжувалися строки розрахунків із Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО". Регулятор визнав тяжке фінансове становище Товариства, спричинене зниженням обсягів розподілу електроенергії, падінням споживання, руйнуванням інфраструктури та іншими наслідками військової агресії. Сукупність фінансових показників за 2022- 2025 роки свідчить про систематичне недоотримання коштів, перевищення витрат над доходами та загальний збитковий стан Товариства, що унеможливлює належне виконання зобов'язань. Водночас, Позивач вибірково та викривлено трактує фінансову звітність, ігноруючи витратну частину та реальний фінансовий стан, що свідчить про маніпулятивність його доводів.
Відповідач вказує, що сторони перебувають у нерівних та незбалансованих економічних умовах, оскільки Позивачу було підвищено тарифи на передачу та диспетчерське управління з 01.01.2023, тоді як для Відповідача підвищення тарифу на розподіл відбулося із запізненням і не враховує збитків від руйнування інфраструктури. Така тарифна невідповідність, відсутність компенсаційних механізмів і економічно обґрунтованих тарифів призводить до систематичного недоотримання коштів та накопичення заборгованості. На думку Відповідача, вимоги Позивача про стягнення 3% річних та інфляційних витрат є несправедливими і погіршують становище Відповідача. Крім того, Позивач перебуває у більш вигідному становищі, зокрема через значну міжнародну фінансову підтримку, тоді як Відповідач такої підтримки не має, що додатково підтверджує нерівність сторін та ускладнює виконання зобов'язань.
Також Відповідач зазначає, що станом на момент розгляду справи основна заборгованість перед Позивачем повністю погашена, у зв'язку з чим предмет спору фактично обмежується лише нарахуванням 3% річних та інфляційних втрат, які становлять незначну частину позовних вимог, що свідчить про відсутність ухилення від виконання зобов'язань; у спірний період діяли обмеження, встановлені НКРЕКП щодо зупинення нарахування штрафних санкцій на час воєнного стану, що ставить під сумнів правомірність їх стягнення.
Отже, відстрочення виконання рішення відповідає принципу балансу інтересів сторін та є пропорційним заходом, який не звільняє Відповідача від виконання зобов'язань, а забезпечує реальну можливість їх виконання.
19.03.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку EASYCON.
23.03.2026 у судове засідання, яке проводилось в режимі відеоконференції з'явились представники сторін, які підтримали вимоги та доводи викладені ними письмово.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2024 між ПрАТ “НЕК “УКРЕНЕРГО» (ОСП) та АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (Користувач) укладено Договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0522-02041-ПП.
Укладений між сторонами Договір є публічним, укладається сторонами з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього Договору згідно із заявою-приєднання та розміщений на офіційному сайті Позивача за посиланням https://ua.energy/wp- content/uploads/2023/10/Dogovir-pro-nadannya-poslug-z-peredachielektrychnoyi-energiyi- dogovir-pryyednannya-z-01.01.2024-.pdf.
Умови Договору розроблені відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії» та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №309, та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2. Договору).
Згідно з п. 2.1. Договору, за цим Договором ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга), а Користувач зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.
Послуга, яка надається за цим Договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12.
Пунктом 4.1. Договору встановлено, що Планова та/або фактична вартість Послуги визначається на підставі діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/.
Ставка плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті в євро/МВт·год. Крім цього, ОСП щомісяця оприлюднює на офіційному вебсайті ставку плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру у грн/МВт·год. не пізніше 03 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, у випадку її затвердження. Конвертація величини ставки здійснюється щомісяця за середньомісячним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, за розрахунковий період надання послуги.
До моменту підтвердження ENTSO-E нового рівня ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру на відповідний період ОСП має право застосовувати рівень ставки, що була розрахована та застосовувалася у попередньому періоді. Сторони здійснять фінансове врегулювання розрахунків не пізніше, ніж через один місяць після підтвердження ENTSO-E нової ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру. ОСП зобов'язаний повідомити Користувача у спосіб, визначений цим Договором, про новий рівень ставки та спосіб донарахування різниці протягом 14 календарних днів після її підтвердження ENTSO- E. Користувач зобов'язаний протягом 3 робочих днів у спосіб, визначений цим Договором, підтвердити ОСП отримання цієї інформації.
Ціна цього Договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік (п.4.3. Договору).
Згідно п. 5.1. Договору для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяги Послуги.
Плановий обсяг Послуги визначається відповідно до розділу XI КСП на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії.
Фактичний обсяг Послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу XI КСП.
Пунктом 5.2. Договору встановлено, що Вимоги щодо засобів (систем) обліку електроенергії в точках комерційного обліку Користувача, а також інші організаційно-технічні питання, пов'язані зі збором, обробкою, верифікацією, валідацією, агрегацією, зберіганням та передачею даних комерційного обліку, визначені Кодексом комерційного обліку електричної енергії.
Кожна зі сторін має право ініціювати перевірку погодинних обсягів передачі електроенергії спільно з представниками відповідних Постачальників послуг комерційного обліку (п. 5.3. Договору).
За п.6.1. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.
Відповідно до п. 6.2. Договору Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.
Згідно з п. 6.4. Договору Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги після коригування обсягів та вартості Послуг Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або Акт приймання- передачі Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта приймання- передачі Послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі Послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.
Пунктом 6.5. Договору встановлено, що у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі Послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі Послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей. У разі підтвердження розбіжностей ППКО надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог Правил врегулювання (Додаток 10 до Правил ринку). Результати зміни обсягів наданої Послуги відображаються в Акті коригування.
У п.10.3 Договору сторони домовились, що рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, повідомлення вважаються отриманими Стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, яка підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Електронний документ, який направляється Стороною на виконання цього Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з моменту набуття документом статусу "Доставлено" у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під час виконання цього Договору (у тому числі акт приймання-передачі Послуги або акт коригування до акта приймання-передачі Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування Сервісу, про що ОСП зобов'язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами у один і той самий спосіб (в залежності від форми документу). Податкові накладні отримуються Користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством (п. 10.4. Договору).
Для забезпечення електронного документообігу Сторони зобов'язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватись правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені (п. 10.5. Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, за розрахункові періоди протягом квітня - липня 2025 року сторонами були підписані Акти приймання-передачі послуг шляхом накладення електронного цифрового підпису, а саме: Акт приймання-передачі Послуги № ПРА-0009775 за квітень 2025 року на суму 36 833 388,11 грн з ПДВ; Акт приймання-передачі Послуги № ПРА-0010369 за травень 2025 року на суму 31570512,65 грн з ПДВ; Акт приймання-передачі Послуги № ПРА-0010960 за червень 2025 року на суму 29548045,70 грн з ПДВ; Акт приймання-передачі Послуги № ПРА-0011562 за липень 2025 року на суму 35 912 121,80 грн з ПДВ.
Також, відповідно до умов Договору та Правил ринку сторонами здійснено врегулювання та підписані Акти коригування за попередні розрахункові періоди, які сальдуються при здійсненні поточних розрахунків, а саме: Акт коригування №ПРА_К-0009452 до Акту приймання-передачі Послуги №ПРА-0005199 від 31.08.2024 згідно з Договором від 01.01.2024 № 0522-02041- ПП (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0007608 від 05.11.2024) за яким суму збільшено на 85141,85 грн; Акт коригування № ПРА_К-0009543 до Акту приймання-передачі Послуги №ПРА-0005777 від 30.09.2024 згідно з Договором від 01.01.2024 № 0522-02041- ПП (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0007719 від 05.12.2024) за яким суму збільшено на 38449,03 грн; Акт коригування № ПРА_К-0010055 до Акту приймання-передачі Послуги № ПРА-0006895 від 30.11.2024 згідно з Договором від 01.01.2024 №0522-02041-ПП (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0008031 від 30.01.2025) за яким суму збільшено на 78775,54 грн; Акт коригування №ПРА_К-0009612 до Акту приймання-передачі Послуги № ПРА-0008635 від 28.02.2025 згідно з Договором від 01.01.2024 № 0522-02041- ПП за яким суму збільшено на 32160,85 грн; Акт коригування № ПРА_К-0009945 до Акту приймання-передачі Послуги №ПРА-0009199 від 31.03.2025 згідно з Договором від 01.01.2024 № 0522-02041-ПП за яким суму збільшено на 237 115,78 грн; Акт коригування № ПРА_К-0010196 до Акту приймання-передачі Послуги №ПРА-0009775 від 30.04.2025 згідно з Договором від 01.01.2024 № 0522-02041-ПП за яким суму збільшено на 48 901,31 грн.
Відповідач частково сплатив вартість послуги за квітень 2025 року на суму 11412710,53 грн, але розрахунки за надані послуги у травні - липні 2025 року не здійснював. Планові рахунки у травні - липні 2025 року не сплачував.
За таких обставин, станом на 25.08.2025 у Відповідача утворилася заборгованість за наданні послуги, з урахуванням сальдування сум за актами коригування, на загальну суму 122 886 760,24 грн.
Зазначену заборгованість Відповідачем повністю сплачено у ході розгляду справи, у зв'язку із чим Позивачем до суду подано заяву про закриття провадження у справі у частині стягнення основного боргу у розмірі 122 886 760,24 грн.
Нараховані позивачем 3% річних у розмірі 1562935,03 грн та інфляційні втрати в розмірі 1634022,98 грн залишились несплаченими Відповідачем.
Як зазначалось раніше, рішенням Господарського суду Одеської області від 05.01.2026 у даній справі закрито провадження у частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" до Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0522-02041-ПП у розмірі 122 886 760,24 грн; позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" до Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про стягнення 3% річних у розмірі 1 562 935,03 грн та інфляційних втрат в розмірі 1 634 022,98 грн задоволено; стягнуто з Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" 3% річних у розмірі 1 562 935,03 грн та інфляційних втрат в розмірі 1 634 022,98 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 38 363,50 грн; відстрочено виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/3509/25 щодо стягнення з Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" 3% річних у розмірі 1562 935,03 грн та інфляційних втрат в розмірі 1634022,98 грн на один рік; повернуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" судовий збір у розмірі 799 885,63 грн, сплачений згідно платіжної інструкції №В.АУ-7088 від 28.08.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Судова колегія зазначає, що Скаржник не погоджується із оскаржуваним рішенням виключно у частині відстрочення його виконання строком на 1 рік, в іншій частині рішення не оскаржується.
Таким чином, колегія суддів переглядає рішення Господарського суду Одеської області від 05.01.2026 по справі №916/3509/25 виключно в частині відстрочення його виконання строком на 1 рік та не переглядає рішення Господарського суду Одеської області від 05.01.2026 по справі №916/3509/25 в частині стягнення з Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" 3% річних у розмірі 1562935,03 грн та інфляційних втрат в розмірі 1634022,98 грн, адже жодна зі сторін не оскаржує рішення в даній частині.
Відтак, предметом апеляційного перегляду даної справи є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для відстрочення Відповідачу строку на виконання судового рішення.
У своїй скарзі Апелянт посилається на відсутність тих виключних обставин, які є підставою для розстрочення або відстрочення виконання рішення суду у даній справі.
Судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що обов'язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.
У відповідності до ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
За змістом ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною четвертою статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена (частини 4, 5 та 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.02.2020 у справі №922/2191/19.
При цьому, визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та 03.09.2020 у справі № 905/30/16.
Судова колегія звертає увагу, що відстрочка виконання рішення означає перенесення його виконання на інший час.
Водночас, відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. При цьому, саме відстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідними правовідносинами є незмінною.
Тобто, відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов'язання, у тому числі в частині строків його виконання.
Натомість, таке відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.
За висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 26.06.2013 року №5-пр/2013 у справі №1-7/2013 підставою для застосування відстрочки виконання судового рішення є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення в установлені процесуальним законодавством строки. Зокрема, до таких обставин належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Як зазначено в згаданому рішенні Конституційного Суду України, відстрочка (розстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Таким чином, для надання відстрочки виконання судового рішення, суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.
Згідно із ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Так, звертаючись до суду першої інстанції з заявою про відстрочення виконання рішення відповідач послався на те, що державою-агресором систематично здійснюються обстріли саме енергетичної інфраструктури, зумовлене передусім тим, що остання забезпечує функціонування обладнання, яке у свою чергу забезпечує проходження опалювального періоду на території усієї держави зокрема та функціонування військової, економічної, логістичної інфраструктури загалом.
Протягом осінньо-зимових періодів 2022-2025 років відбувалися масовані ракетні удари по енергетичній інфраструктурі України, що призвело до вкрай тяжких наслідків. Такі обстріли відбуваються й по сьогодення.
Зокрема, й об'єкти АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» зазнали значних пошкоджень, а іноді й повної/часткової руйнації, відновлення яких потребує значних фінансових витрат та загалом завдає значних фінансових збитків, не кажучи про непоодинокі випадки завдання ушкоджень працівникам Товариства, або ж їх загибелі під час виконання ремонтних заходів.
Першочерговим завданням АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є забезпечення безперебійного електрозабезпечення м. Одеси та Одеської області, а відтак відновлення енергетичної інфраструктури є пріоритетом серед інших зобов'язань.
Поряд із цим, Відповідач зауважив, що у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76, Товариство віднесено до критично важливих підприємств, що зайвий раз підтверджує факт того, що зокрема усі підприємства паливно- енергетичного сектору, зокрема й оператори систем розподілу є надважливими для функціонування держави вцілому.
Так, постановою НКРЕКП №1058 від 14.06.2023 й обґрунтуванням до неї, було підтверджено негативні впливи військової агресії проти України на роботу Товариства, а також негативні фінансові показники діяльності. А саме: “…суму недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії у 2021 та 2022 роках у розмірі 1 067 457,53 грн…» (2021 рік - 428 млн.грн, 2022 рік - 708 млн.грн), “… витрати, що були понесені АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» у 2022 році внаслідок військової агресії російської федерації проти України, у розмірі 4 465,11 тис. грн…» “…витрати на відновлення об'єктів електричних мереж або їх складових, пошкоджених внаслідок бойових дій у розмірі 5457,57 тис. грн…».
Також, розпорядженням НКРЕКП № 13-р від 17.01.2023, НКРЕКП зобов'язало відповідача у строк до 01.05.2023 забезпечити безумовне виконання умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, укладеного з НЕК “УКРЕНЕРГО», шляхом здійснення у повному обсязі розрахунків з НЕК “УКРЕНЕРГО» за послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. У подальшому, розпорядженням НКРЕКП № 118-р від 25.04.2023 було внесено зміни до вищезазначеного розпорядження та продовжено АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» строк для проведення розрахунків з ПрАТ “НЕК УКРЕНЕРГО» до 01.08.2023.
Аналогічно вказаній постанові НКРЕКП 1058, постановою №1319 від 17.07.2024 було серед іншого констатовано недоотримання Товариством доходу від здійснення ліцензійної діяльності з розподілу електричної енергії за 2023 рік у розмірі 557 млн.грн. При цьому, Відповідач звертає увагу на те, що як постанова №1058 так і дана постанова передбачала врахування збиткових показників Товариства при встановленні тарифу на 2024-2025 роки в бік збільшення. Однак, останнє так і не було реалізовано, та таке збільшення було перенесено на 2026-2027 роки. Далі, постановою вже від 13.05.2025 за №715 було підтверджено таке недоотримання коштів від здійснення ліцензійної діяльністю Товариством за 2024 рік у розмірі понад 800 млн.грн. Більше того, ще відтерміновано можливе включення в тарифи таких збитків для їх компенсації, вже до 2028 року (з 2026-2027 років вже на 2026-2028 роки).
Відповідач зазначив, що він прикладає максимальних зусиль з метою належного фінансування ліцензованої діяльності та виконання зобов'язань перед іншими учасниками енергоринку в умовах, що склалися та дуже скрутне матеріальне становище відповідача, що підтверджується як матеріальними/ фінансовими збитками, що не дозволяють належним чином виконувати функції, обов'язки ліцензіата на ринку електроенергії, так і неодноразовим продовженням строків для проведення взаєморозрахунків між АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та ПрАТ “НЕК УКРЕНЕРГО», що у свою чергу свідчить про обізнаність та розуміння регулятора такого стану та положення Товариства.
Також, Відповідач зауважив, що до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 внесено зміни постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413, зокрема доповнено п. 16 таким змістом: "На період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.".
Відповідач також зауважив, що в ході розгляду справи повністю сплатив основну заборгованість, у зв'язку із чим Позивачем подано заяву про закриття провадження по справі щодо суми основних позовних вимог. Дана обставина зайвий раз засвідчує те, що Відповідач жодним чином не уникає виконанню зобов'язань.
Крім цього, Відповідач звернув увагу на те, що ним сплачено Позивачу основну суму заборгованості за Договором та сторони у даній справі вочевидь не перебувають у рівних фінансових умовах, а їх економічні інтереси не є збалансованими.
На підтвердження підстав для відстрочення виконання рішення суду Акціонерним товариством “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» подано до суду наступні документи: копії звітів про фінансові результати діяльності Відповідача, балансу за 2022-2024 роки, 9 місяців 2025 року; копію звітів виконавчого органу Відповідача, проміжних фінансових звітностей за 2023-2024 роки, 9 місяців 2025 року; довідку головного бухгалтера по заборгованостям Відповідача; розшифрування баланса Відповідача з копією довіреності головного бухгалтера Товариства; копії додаток до постанов НКРЕК про затвердження інвестиційних програм Відповідача на 2023-2025 року із зазначенням джерел фінансування; копію актів звірки розрахунків з ДП “Енергоринок», ДП “Укрінтеренерго»; копію листа Відповідача до НКРЕКП від 21.10.2025; копію розпоряджень 17.01.2023 №13-р, 25.04.2023 №118-р, та постанов 21.12.2022 №1788, НКРЕКП від 14.06.2023 №1058, 23.05.2022 №922, 17.07.2024 №1319, 19.12.2024 №2159, №2174 від 13.05.2025 №715; роздруківки тарифів НЕК “Укренерго» з офіц.сайту; копію довідки Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1; копію повідомлення Позивача про виникнення форс-мажорних обставин від 01.12.2022, повідомлення Відповідача; копію ухвал Болградського районного суду та Приморського районного суду м. Одеси від 16.04.2024 та 18.04.2024 відповідно, ухвали Пересипського районного суду від 15.10.2025.
Судова колегія зазначає, що у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, який триває й до теперішнього часу.
Військова агресія рф проти України, направлена зокрема й на енергетичну інфраструктури країни до якої віднесено й об'єкти Відповідача, які потерпають від регулярних ракетних та дронових ударів агресора, що безумовно призводить до їх руйнування та необхідності відновлення задля забезпечення життєдіяльності, як інфраструктури (критичної інфраструктури), так й громадян електричною енергією.
Відповідні обставини, в силу приписів частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, є загальновідомими та такими, що не підлягають доведенню.
Як слідує з заяви про відстрочення виконання рішення суду, першочерговим завданням АТ "ДТЕК Одеські електромережі" є забезпечення безперебійного електрозабезпечення м. Одеси та Одеської області, а відтак, відновлення енергетичної інфраструктури є пріоритетом серед інших зобов'язань, а тому кошти, які Відповідач наразі отримує під час здійснення своєї господарської діяльності, мають скеровуватися в першу чергу на відновлення і ремонт електричних мереж та підготовку до наступного осінньо-зимового періоду.
Більш того, з урахуванням того, що на Відповідача фактично покладено зобов'язання забезпечення здійснення ним виробничої діяльності (передачу електричної енергії), відстрочка виконання рішення призведе до реального виконання рішення суду, оскільки дасть можливість Відповідачу продовжувати свою господарську діяльність та належним чином виконувати свої господарські зобов'язання.
Колегія суддів також враховує, що наявні матеріали справи свідчать про те, що Відповідачем було погашено у повному обсязі основну заборгованість, що свідчить про те, що останній не має на меті уникнення від виконання взятих на себе зобов'язань, а відстрочення виконання рішення суду просив застосувати щодо зобов'язань по сплаті нарахованих Позивачем та стягнутих судом першої інстанції сум 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання основного зобов'язання за договором.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що у даному випадку Позивачем не надано, а наявні матеріли справи не містять, доказів на підтвердження того, у зв'язку із відстроченням виконання рішення суду про стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, Позивачу буде завдано збитки, він змушений буде понести додаткові витрати, тощо, зокрема з урахуванням того, що як вже було вказано вище, суму основного боргу Відповідачем сплачено у повному обсязі.
При цьому, господарським судом вірно враховано ту обставину, що першочерговим завданням АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є забезпечення безперебійного електрозабезпечення м. Одеси та Одеської області, а відтак відновлення енергетичної інфраструктури, яке є пріоритетом серед інших зобов'язань.
У відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76, АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» віднесено до критично важливих підприємств.
Відтак, кошти, які отримує Відповідач під час здійснення своєї господарської діяльності, мають скеровуватись в першу чергу на відновлення і ремонт електричних мереж, обладнання й об'єктів, задля забезпечення електроенергією міста Одеси та області, відповідно забезпечення повноцінного функціонування економіки, інфраструктури, логістики й підтримки військового потенціалу.
Протягом осінньо-зимових періодів 2022-2025 років відбувалися масовані ракетні удари по енергетичній інфраструктурі України, що призвело до вкрай тяжких наслідків. Такі обстріли відбуваються й по сьогодення. Зокрема, й об'єкти АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» зазнали значних пошкоджень, а іноді й повної/часткової руйнації, відновлення яких потребує значних фінансових витрат та загалом завдає значних фінансових збитків, не кажучи про непоодинокі випадки завдання ушкоджень працівникам Товариства, або ж їх загибелі під час виконання ремонтних заходів.
Постановою НКРЕКП №1058 від 14.06.2023 й обґрунтуванням до неї, було підтверджено негативні впливи військової агресії проти України на роботу АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», а також негативні фінансові показники діяльності. А саме: “…суму недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії у 2021 та 2022 роках у розмірі 1 067 457,53 грн…» (2021 рік- 428 млн.грн, 2022 рік- 708 млн.грн), “… витрати, що були понесені АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» у 2022 році внаслідок військової агресії російської федерації проти України, у розмірі 4 465,11 тис. грн;…» “…витрати на відновлення об'єктів електричних мереж або їх складових, пошкоджених внаслідок бойових дій у розмірі 5 457,57 тис. грн…».
Також, розпорядженням НКРЕКП № 13-р від 17.01.2023, НКРЕКП зобов'язало АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» у строк до 01.05.2023 забезпечити безумовне виконання умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління, укладеного з НЕК “УКРЕНЕРГО», шляхом здійснення у повному обсязі розрахунків з НЕК “УКРЕНЕРГО» за послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. У подальшому, розпорядженням НКРЕКП № 118-р від 25.04.2023 було внесено зміни до вищезазначеного розпорядження та продовжено АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» строк для проведення розрахунків з ПрАТ “НЕК УКРЕНЕРГО» до 01.08.2023.
При цьому, НКРЕКП прийняло до уваги тяжке матеріальне становище АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», а саме:
- у АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», починаючи з періоду військової агресії російської федерації, суттєво скоротилися обсяги розподілу електроенергії, що стало причиною дефіциту коштів, зокрема на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
- недоотримана виручка за результатами діяльності січень-жовтень 2022 року через зменшення фактичних обсягів розподілу у порівнянні обсягами, визначеними тарифом склала 1 067 544 тис. грн, що на 21% менше ніж передбачено затвердженими Регулятором тарифами на послуги з розподілу;
- дефіцит відповідно до фактичних витрат та фактичною виручкою по операційним витратам (ФОП та ЄСВ, ОКВ, ОНВ, витрати на послуги ОСП, ТВЕ) за результатами діяльності січень-жовтень 2022 року склав - 1 951 тис.грн;
- дохід, отриманий в рамках відшкодування амортизації та прибутку на РБА, що створена до переходу до стимулюючого регулювання, є джерелом фінансування ІП та не міг спрямовуватися на покриття витрат на послуги НЕК “Укренерго»;
- з початком інтенсивних обстрілів енергетичної інфраструктури України наприкінці жовтня 2022 року, в листопаді 2022 року ситуація стрімко погіршилася, обсяги корисного відпуску в листопаді 2022 року скоротилися на 33%;
- дефіцит відповідно до фактичних витрат та фактичною виручкою по операційних витратах (ФОП та ЄСВ, ОКВ, ОНВ, витрати на послуги ОСП, ТВЕ) за результатами діяльності листопаді 2022 року склав -85 713 тис.грн;
- наявність об'єктивних чинників таких як зниження обсягів споживання.
Також, постановою НКРЕКП №1319 від 17.07.2024 було, серед іншого, констатовано недоотримання АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» доходу від здійснення ліцензійної
Постановою НКРЕКП від 13.05.2025 за №715 було підтверджено таке недоотримання коштів від здійснення ліцензійної діяльністю АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за 2024 рік у розмірі понад 800 млн.грн. Крім того, відтерміновано можливе включення в тарифи таких збитків для їх компенсації до 2028 року (з 2026-2027 років вже на 2026-2028 роки).
До постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 внесено зміни постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413, зокрема, доповнено п. 16 таким змістом: "На період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.".
Відтак, твердження Відповідача про те, що кошти, які він наразі отримує під час здійснення своєї господарської діяльності, мають скеровуватися в першу чергу на відновлення і ремонт електричних мереж та підготовку до наступного осінньо-зимового періоду, та особливо ця обставина актуальна напередодні початку опалювального періоду, є суттєвим та таким, що має право на існування в даних надзвичайних умовах.
При цьому колегія суддів враховує, що як Позивач, так і Відповідач, зазнали таких ушкоджень, на усунення яких необхідний значний обсяг коштів та матеріальних ресурсів.
Суд враховує, що як Позивач, так і Відповідач є юридичними особами, діяльність яких спрямована, відповідно, на забезпечення передачі електроенергії та її розподіл.
Тобто, якнайшвидше відновлення зруйнованих та пошкоджених об'єктів як Відповідача, так і Позивача має соціально важливе значення.
Разом з тим, відстрочка виконання рішення призведе до реального виконання рішення суду, оскільки дасть можливість Відповідачу продовжувати свою господарську діяльність та належним чином виконувати свої господарські зобов'язання.
Окрім того, погашення Відповідачем основної суми заборгованості свідчить про те, що ним вчинено фактичні дії, спрямовані на погашення заборгованості перед Позивачем, та відсутні підстави вважати, що останній має на меті уникнення сплати нарахованих Позивачем та стягнутих судом першої інстанції сум 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання основного зобов'язання за спірним Договором про надання послуг.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що негайне звернення стягнення на кошти і майно Відповідача хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність Відповідача, яку останній здійснює, в тому числі з метою забезпечення вирішення соціально важливих питань.
Отже, наведені вище обставини, які склались та не залежать від волі Відповідача, зокрема військова агресія рф проти України, руйнування енергетичних об'єктів Відповідача внаслідок ракетно-дронових ударів, необхідність їх відновлення задля забезпечення життєдіяльності країни, підтверджують відсутність у нього в даний час об'єктивної можливості виконати негайно в повному обсязі рішення Господарського суду Одеської області та свідчать про винятковість цього випадку у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на переконання колегії суддів, відстрочивши виконання рішення суду на один рік, місцевий господарський суд забезпечив стабільну діяльність Відповідача, як стратегічного підприємства в умовах воєнного стану країни та реальне виконання рішення суду.
За таких обставин, враховуючи ступінь вини Відповідача у виникненні спору, приймаючи до уваги необхідність забезпечення безперебійного та стабільного функціонування підприємства Відповідача в умовах воєнного стану та триваючих постійних обстрілів, необхідність проведення Відповідачем ремонтних робіт об'єктів критичної інфраструктури, зруйнованих внаслідок військової агресії, масовані ракетні обстріли об'єктів енергетичної інфраструктури, які наразі мають місце, враховуючи понесені від військової агресії збитки та матеріальний стан обох сторін, враховуючи повне погашення основної заборгованості та характер існуючої заборгованості, дослідивши надані Відповідачем докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" та відстрочення виконання рішення господарського суду у даній справі строком на 1 рік з дня ухвалення рішення.
Стосовно посилань Апелянта на те, що затримка оплати послуг з боку Відповідача створює великі фінансові труднощі для Позивача, оскільки ці кошти вже зараз вкрай необхідні для забезпечення нормальної роботи енергетичної інфраструктури та створення захисту від ракетних обстрілів, колегія суддів зазначає, що у даному випадку як вже було вказано вище, Відповідачем суму основного боргу сплачено у повному обсязі та такі кошти Позивачем можуть бути використані для власних потреб, в той же час, як вже було вказано вище Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відстрочення виконання рішення суду, яким стягнуто суми 3% річних та інфляційних втрат, завдасть Позивачеві будь-яких збитків, фінансових втрат тощо.
На переконання колегії суддів у справі, яка розглядається, Відповідачем надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі з урахуванням соціально важливої діяльності та необхідності якнайшвидшого відновлення господарської діяльності Відповідача.
За таких обставин, відстрочення виконання рішення для Відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, Відповідач намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості (з оплати процентів річних та інфляційних втрат) перед Позивачем.
А тому, відстрочення виконання рішення суду в повній мірі відповідає принципам справедливого судового розгляду в контексті частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для відстрочення виконання рішення.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 05.01.2026 у справі №916/3509/25.
За таких обставин, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" на рішення Господарського суду Одеської області від 05.01.2026 по справі №916/3509/25 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишається без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на Скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" на рішення Господарського суду Одеської області від 05.01.2026 по справі №916/3509/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 05.01.2026 по справі №916/3509/25 в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.286 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 30.03.2026 року.
Головуюча суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Г.І. Діброва
А. І. Ярош