Іменем України
30 березня 2026 року
м. Харків
справа № 635/5883/24
провадження № 22-ц/818/2160/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Тичкової О.Ю.
суддів: Маміної О.В., Пилипчук Н.П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 21 листопада 2025 року у складі судді Назаренко О.В.,-
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив змінти розмір аліментів, визначений судовим наказом Харківського районного суду Харківської області у справі №635/4222/24 від 23 квітня 2024 року та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячну, з часу набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначено, що на даний час на підставі судового наказу Московського районного суду м. Харкова від 24.12.2021 (справа №643/23084/24 провадження №2-н/643/6605/2021) з нього стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей від попереднього шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 23.12.2021 та до досягнення дітьми повноліття. Залишок заробітку позивача після виплат аліментів на утримання дітей, а також незначний розмір заробітку (доходу), часті зміни місця роботи, збільшення витрат, обумовлене збільшенням цін на товари та послуги, не забезпечує його життєвих потреб та ставить у тяжке матеріальне становище. Тому просить зменшити розмір аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частки від всіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно з часу набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Харківського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що змінились обставини, що існували на момент постановлення рішення про стягнення аліментів (а саме від 23.04.2024), визначені ст.192 СК України, що дають підстави для зменшення розміру аліментів. Також, позивачем не надано і доказів зміни його матеріального стану, стану здоров'я, внаслідок чого виникла необхідність у зменшенні розміру аліментів через неможливість їх сплачувати у визначеному розмірі. Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог про зменшення розміру аліментів на малолітню дитину.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у позивача на утримання перебуває троє неповнолітніх дітей, а тому сукупний розмір відрахувань аліментів з доходів позивача складає 58,3%, що становить його в скрутне матеріальне становище та не відповідає вимогам законодавства.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 26.04.2024 року встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (т.1 а.с. 19)
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 08.05.2024 року встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (т.1 а.с. 17)
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 08.05.2024 року встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (т.1 а.с. 18)
Згідно з відповіді ГУНП НП у Харківській області від 26.08.2024 №209 аз/119/04/29-2024 на адвокатський запит ОСОБА_9 , позивач проходить службу в Національній поліції, з 10.04.2023 перебуває на посаді поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області та 04.06.2024 року подав рапорт про утримання з його грошового забезпечення та додаткових виплат аліментів у розмірі частини на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_7 (т.1 а.с. 56)
Відповідно до довідки про доходи № 881 від 26.08.2024 року, ОСОБА_1 за період з 10.04.2023 по 31.12.2023 отримав дохід у розмірі 453 772 грн 71 коп., після утримання отримав на картку 446 624 грн. 79 коп. (т.1 а.с. 57)
Згідно з довідки про доходи № 882 від 26.08.2024 року, ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 31.08.2024 отримав дохід у розмірі 603 462 грн 16 коп., з них з 01.06.2024 по 31.08.2024, після утримання, зокрема аліментів по заяві у розмірі 88 278 грн. 07 коп., отримано на картку 508 035 грн 75 коп. (т.1 а.с. 58).
На підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 надані копії квитанцій про перерахунок грошових коштів ОСОБА_10 з зазначенням платежу: аліменти (т.1 а.с. 20-35).
Судовим наказом від 24.12.2021 року справа № 643/23084/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 23.12.2021 та до досягнення дітьми повноліття. (т.1 а.с. 15)
Судовим наказом від 23.04.2024 року справа № 635/4222/24 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 19.04.2024 та до досягнення дитиною повноліття. (т.1 а.с. 16)
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частинами 1, 2 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
У розумінні статті 81 ЦПК України та вимог ст. 192 СК України позивач повинен довести обставини змін в його особистому житті, зокрема у матеріальному становищі, сімейного стану, здоров'я або ж вказати на інші випадки, що виникли після винесення судового рішення або досягнення домовленості між батьками про способи виконання своїх обов'язків щодо дітей, що можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.
Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Утримання інших осіб впливає на матеріальне становище утримувача.
Судова колегія не погоджується з висновком суду про недоведеність наявності підстав для зменшення розміру раніше визначених аліментів.
Судом встановлено, що позивач є батьком трьох дітей неповнолітніх дітей від різних шлюбів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та має обов'язок їх утримувати.
Наявність у позивача ще двох дітей судова колегія вважає доведеним факт зміни сімейного стану позивача , що є самостійною і достатньою підставою для змініи розміру раніше призначених аліментів.
Тому висновки суду про не доведеність позовних вимог не відповідають встановленим та вимогам закону.
Також, судова колегія звертає увагу на обов'язок обох батьків утримувати дитину.
Визначений судом розмір аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) позивача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку є об'єктивним з огляду на розмір доходу позивача та вимоги закону щодо розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до законів України про Державний бюджет на 2025 рік прожитковий мінімум на дитину від 6 до 18 років дорівнює 3196 грн, а 1/6 частка доходу відповідача, виходячи з даних довідки про його доходи, перебільшує зазначений розмір.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.1,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, позовні вимоги підлягають задоволенню, а тому стягненню з відповідача на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/3 частини доходів до 1/6 частини доходів позивача.
В силу ч.ч. 2, 3, 8ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, тому стягненню підлягає з ОСОБА_7 на корить позивача судовий збір у розмірі 3027,40 грн.
Керуючись ст.ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст. 375-376, 381, 382-384, 389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Короля Владислава Романовича, в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 21 листопада 2025 року - скасувати та ухвалити нове
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, які утримуються з ОСОБА_1 за судовим наказом Харківського районного суду Харківської області у справі №635/4222/24 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3027 (три тисячі двадцять сім тисяч) 40 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.Ю. Тичкова
Судді: О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук