30 березня 2026 року
м. Харків
справа № 645/8148/25
провадження № 22-ц/818/2135/26
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії - Пилипчук Н.П., Савенко М.Є.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Міст»,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Міст»» на ухвалу Немишлянського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2025 року у складі судді Ульяніч І.В.,-
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Міст» про визнання трудового договору припиненим, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.
16.12.2025 року від представника відповідача ТОВ «Торговий дім «Міст» - адвоката Ашурової А.Р. надійшло клопотання про прийняття до спільного розгляду з первісним позовом зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Міст» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2025 року у задоволенні клопотання ТОВ «Торговий дім «Міст» про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви ТОВ «Торговий дім «Міст» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди відмовлено. Зустрічну позовну заяву ТОВ «Торговий дім «Міст» повернуто позивачу.
Ухвала мотивована тим, що зустрічну позовну заяву подано з порушенням строків встановлених ухвалою суду про відкриття провадження у справі, вказані представником відповідача доводи щодо поважності пропуску нею строку на подання зустрічного позову є неспроможними, підстави для його поновлення відсутні. Крім того, предмети спору за основним та зустрічним позовами різняться, оскільки виникли з інших правовідносин та їх спільний розгляд занадто ускладнить розгляд первісного позову та може призвести до порушення розумних строків розгляду справи.
В апеляційний скарзі представник Ашурова А.Р., яка діє в інтересах ТОВ «Торговий дім «Міст» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду.
Апелянт посилається на те, що ухвала суду є незаконною, судом неповно встановлені обставини справи, неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Первісний та зустрічний позови взаємопов'язані та взаємовиключні, спільний їх розгляд є доцільним, оскільки вони виникають з одних правовідносин - трудових, які виникли між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Міст»
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно матеріалів оскарження ухвали в провадженні Немишлянського районного суду міста Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Міст» про визнання трудового договору припиненим, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.
У грудні 2025 року від представника відповідача ТОВ «Торговий дім «Міст» - адвоката Ашурової А.Р. надійшло клопотання про прийняття до спільного розгляду з первісним позовом зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Міст» до ОСОБА_1 про стягнення завданої шкоди.
Згідно з ч. 1, 2ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявністю одночасно двох умов: 1) обидва позови взаємопов'язані; 2) спільний їх розгляд є доцільним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
У постанові від 20 березня 2019 у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред'явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів).
Конструкція ч. 2ст. 193 ЦПК вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
З матеріалів справи убачається, що предметом первісного позову визнання трудового договору припиненим, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, а предметом зустрічного позову до ОСОБА_1 є стягнення завданої шкоди
Отже, первісні та зустрічні позовні вимоги є взаємопов'язаними та випливають із єдиного предмета спору - трудових правовідносин, що виникли між ТОВ «Торговий дім «Міст» та ОСОБА_1 .. Обидва позови подані між тими самими сторонами, ґрунтуються на тотожних фактичних підставах та обставинах, а також стосуються одного й того самого кола прав і обов'язків сторін.
Фактичні обставини, на які посилаються сторони у первісному та зустрічному позовах, є спільними та підлягають доказуванню в межах одного судового розгляду, що зумовлює їх процесуальну взаємозалежність та свідчить про доцільність спільного розгляду таких вимог з метою всебічного, повного й об'єктивного вирішення спору.
Тому у разі прийняття судом зустрічної позовної заяви та задоволення її вимог судом, буде досягнута мета основного та зустрічного позову, а саме вирішення претензії одночасно обох сторін.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про повернення зустрічної позовної заяви, оскільки об'єднання вказаних позовів в одне провадження є доцільним.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), реалізуючи положення Конвенції необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
У зв'язку з наведеним судова колегія дійшла висновку, що у даній справі пропуск строку для пред'явлення зустрічного позову, встановленого частиною першою статті 193 ЦПК України, сам по собі не може бути підставою для відмови у прийнятті зустрічного позову ТОВ «Торговий дім «Міст».
За правилами ст. п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права.
З огляду на зазначене апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову.
Керуючись статтями 374,379,381,382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Міст» - задовольнити.
Ухвалу Немишлянського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2025 року - скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді Н.П. Пилипчук
М.Є. Савенко