Справа № 618/353/21 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/464/26 Суддя доповідач ОСОБА_2
26 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харків клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Індустріального районного суду м.Харкова від 13 листопада 2025 року щодо засудженого
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою відмовлено у задоволенні подання Богодухівського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській областіпро звільнення останнього від відбування покарання по закінченню іспитового строку,-
На зазначену ухвалу місцевого суду прокурором 21 листопада 2025 року подана апеляційна скарга разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
В клопотанні прокурор просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Індустріального районного суду м.Харкова від 13 листопада 2025 року щодо засудженого ОСОБА_8 .
В обґрунтування посилається на те, що повний текст ухвали від 13 листопада 2025 року було складено та проголошено судом 17 листопада 2025 року, 18 листопада 2025 року копія ухвали отримана прокурором, а тому вважає, що строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних причин, просить його поновити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку клопотання, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.
На підставі п.2 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семі днів з дня її оголошення.
Відповідно до ч.1 ст.117 КПК України пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеному в ухвалі від 17 червня 2020 року у справі № 51-1599км20, поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення за відповідним клопотанням в порядку, передбаченому ст. 117 КПК України, може бути необізнаність заінтересованих осіб з мотивами постановленого рішення (відповідно до висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному в Постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18), а також захворювання учасника провадження та інші непереборні обставини.
Згідно з практикою ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 13 листопада 2025 року в судовому засіданні приймала участь прокурор ОСОБА_7 , та суддею було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, при цьому зазначено, що повний текст судового рішення буде проголошено 17 листопада 2025 року, тобто в межах п'ятиденного строку, визначеного ст.395 КПК України.
Таким чином, остання була обізнаною та повинна була бути обізнаною, навіть якщо не була присутня при оголошенні, про прийняте судове рішення та останній день для подання апеляційної скарги.
Відповідно до правового висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, сформованого у постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18, у разі, якщо повний текст ухвали судді було складено пізніше, у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого судом рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч.1 ст.117 КПК України.
Однак, апелянтом не ставилось питання в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження саме необізнаність з мотивами судового рішення.
За таких обставин, сам факт проголошення повного тексту судового рішення та отримання апелянтом поза строком оскарження повного тексту ухвали, як посилання на причину пропуску такого строку, є неспроможними і такими, які не можуть свідчити, про поважність об'єктивно непереборних, пов'язаних дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного його звернення до суду у визначений законом строк. Апелянт мав усі можливості звернутися з апеляційною скаргою з певними вимогами у визначений 7-ми денний строк, яку після отримання повного тексту доповнити чи змінити, відповідно до ч.3 ст.403 КПК України.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд. що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги аргументи наведені прокурором у клопотанні, оскільки ст.395 КПК України визначено порядок подання апеляційної скарги, і прокурор в силу своїх професійних прав та обов'язків повинен бути обізнаний у цьому.
У даному провадженні повний текст ухвали судді проголошено своєчасно, в межах строку, визначеного ст.395 КПК України, та ухвалу суду було постановлено з викликом особи, яка її оскаржує, тому відсутні підстави вважати, що апелянтом з поважних причин пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали суду.
За таких обставин, твердження апелянта про те, що строк на апеляційне оскарження ним пропущено із поважних причин не підтверджено відповідними обставинами та належними доказами. Клопотання не містить посилання на обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто такими, які не залежать від волевиявлення апелянта, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга, подана після закінчення строку апеляційного оскарження повертається, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Оскільки, підстав для поновлення пропущеного процесуального строку немає, у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали суду слід відмовити, а апеляційну скаргу - повернути апелянту.
Керуючись ст. 399 КПК України, колегія суддів, -
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Індустріального районного суду м.Харкова від 13 листопада 2025 року, якою відмовлено у задоволенні подання начальника Богодухівського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській областіпро звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання по закінченню іспитового строку.
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу Індустріального районного суду м.Харкова від 13 листопада 2025 року щодо ОСОБА_8 - повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4