Справа № 953/7510/25 Суддя суду 1 інстанції: Лисиченко С.М.
Провадження № 33/818/154/26
24 березня 2026 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., за участю ОСОБА_1 , представника Неженець Т.І., прокурора Кубаха М.А., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2025, -
Постановою судді Харківського районного суду Харківської області від 02.11.2023 закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В постанові зазначено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №431 від 16.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , будучи головним державним інспектором Харківського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Харківській області, являючись згідно з п.п. «в», «» п.1 ч.1 ст. 3 Закону №1700-VII суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, що суперечить службовим повноваженням, у порушення вимог п.3 ч.1 ст.28 Закону № 1700-VII в умовах реального конфлікту інтересів на власний розсуд у період з 27.11.2024 по 11.12.2024 вчинив дії, а саме: як головний виконавець розглянув звернення ОСОБА_2 від 27.11.2024 щодо неправомірних дій ОСОБА_1 та з інших питань, підготував проект рішення про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2024 №7118/20-40-24-17-03, проєкти податкових повідомлень-рішень від 11.12.2024 №№ 2646415-2417-2011-UA63120250000081463, 2646414-2417-2011-UA63120250000081463, проєкт відповіді на звернення.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №432 від 16.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , будучи головним державним інспектором Харківського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Харківській області, являючись згідно з п. п. «в», «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб?єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, що суперечить службовим повноваженням, у порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання 27.11.2024 на розгляд звернення ОСОБА_2 щодо неправомірних дій ОСОБА_1 та з інших питань не повідомив безпосереднього керівника у встановленому законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №435 від 16.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , будучи головним державним інспектором Харківського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДІС у Харківській області, являючись згідно з п. п. «в», «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб?єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, що суперечить службовим повноваженням, у порушення вимог п. 2 ч.1 ст.28 Закону №1700-VII не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання 27.11.2024 на розгляд звернення ОСОБА_4 щодо неправомірних дій ОСОБА_1 та з інших питань не повідомив безпосереднього керівника у встановленому законом порядку про наявність у нього реального конолікту інтересів.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №436 від 16.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , будучи головним державним інспектором Харківського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДІС у Харківській області, являючись згідно з п.п. «в», «е» п.1 ч.1 ст.3 Закону №1700-VII суб?єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, що суперечить службовим повноваженням, у порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII в умовах реального конфлікту інтересів на власний розсуд у період з 27.11.2024 по 11.12.2024 вчинив дії, а саме: як головний виконавець розглянув звернення ОСОБА_4 від 27.11.2024 щодо неправомірних дій ОСОБА_1 та з інших питань, підготував проєкт рішення про скасування податкового повіломлення-рішення від 11.12.2024 7119/20-40-24-17-03, проєкти податкових повідомлень-рішень від 11.12.2024 №№2646392-2417-2011-UA63120250000081463,2646393-2417-2011-UA63120250000081463, 2646394-2417-2011-UA63120250000081463, 2646395-2417-2011- UAG3120250000081463, 2646396-2417-2011-UA63120250000081463, проєкт відповіді на це звернення.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №434 від 16.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , будучи головним державним інспектором Харківського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПІС у Харківській області, являючись згідно з п. п. «в», «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону N° 1700-VII суб?єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, що суперечить службовим повноваженням, у порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання 27.11.2024 на розгляд звернення ОСОБА_3 щодо неправомірних дій ОСОБА_1 та з інших питань не повідомив безпосереднього керівника у встановленому законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів..
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №433 від 16.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , будучи головним державним інспектором Харківського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Харківській області, являючись згідно з п. п. «в», «» п.1 ч 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб?єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, що суперечить службовим повноваженням, у порушення вимог п. 3 ч.1 ст. 28 Закону № 1700-VII в умовах реального конфлікту інтересів на власний розсуд у період з 27.11.2024 по 11.12.2024 вчинив дії, а саме: як головний виконавець розглянув звернення ОСОБА_3 від 27.11.2024 щодо неправомірних дій ОСОБА_1 та з інших питань, підготував проєкт рішення про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2024 Л 7120/20-40-24-17-03, проекти податкових повідомлень-рішень від 11.12.2024 №№ 2646409-2417-2011- UA63120250000081463, 2646410-2417-2011-UA63120250000081463, 2646411-2417-2011-UA63120250000081463, проєкт відповіді на це звернення, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП.
Постановою Київського районного суду м.Харкова від 22.07.2025 об'єднано в одне провадження справу №953/7510/25 н/п 3/953/2200/25 із справами:№953/7511/25 н/п 3/953/2201/25; №953/7513/25 н/п 3/953/2202/25;№953/7514/25 н/п 3/953/2203/25; №953/7515/25 н/п 3/953/2204/25; №953/7516/25 н/п 3/953/2205/25. Присвоєно об'єднаній справі №953/7510/25 н/п 3/953/2200/25.
В апеляційних скаргах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 просять постанову Харківського районного суду Харківської області від 02.11.2023 скасувати, та постановити нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП із врахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги посилаються на те, що постанова підлягає скасуванню, оскільки судом не з'ясовано всіх обставин по справі та не надано їм належної оцінки.
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 належним чином повідомлялися про час та місце розгляду апеляційної скарги до апеляційного суду не з'явилися, що в силу вимог ст. 294 КУпАП не є перепоною для апеляційного розгляду.
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в апеляційних скаргах просили розглядати справу без їх участі.
Заслухавши доводи прокурора, який частково підтримував доводи апеляційної скарги, ОСОБА_1 та його представника, які заперечували проти її задоволення, вивчивши матеріали справи суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, 486,489 МК України, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Ухвалюючи постанову суд першої інстанції дотримався вищенаведених норм.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом виконувача обов?язків начальника Головного управління ГУДПС у Харківській області від 23.11.2022 № 440-O/BC ОСОБА_1 з 23.11.2022 призначено на посаду головного державного інспектора Харківського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Харківській області та присвоєно 7 ранг державного службовця.
ОСОБА_1 склав присягу державного службовця 09.11.2015.
Відповідно до п.п. «в», «» п.1 ч.1 ст.3 Закону №1700-VII суб?єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є державні службовці, посадові та службові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Згідно із ч.2 ст.1, ст.6, ч.3 ст.21 Закону України «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов?язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців.
Встановлюються такі категорії посад державної служби: категорія "В" - інші посади державної служби, не віднесені до категорій "А" і "Б". Особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, - з дня призначення на посаду.
Пунктом 1 положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 встановлено, що Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Згідно із п.1 положення про Головне управління ДПС у Харківській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 №643, Головне управління ДПС у Харківській області є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Статтею 41 Закону №1700-VII встановлено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
Відповідно примітки ст.172-7 КУпАП суб?єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у п.1,2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Отже, ОСОБА_1 , будучи державним службовцем, службовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є суб?єктом, на якого поширюється дія цього Закону.
30.05.2024 ГУДПС у Харківській області відповідно до п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України прийняті податкові повідомлення-рішення:
-№1491173-2417-2011-UA63120250000081463, 1491175-2417-2011-UA63120250000081463 щодо податку на нерухоме майно ОСОБА_2 , відмінне від земельної ділянки (18010300), за податковий період - 2023 рік.;
-1274379-2417-2011-UA63120250000081463, 1274380-2417-2011- UA 63120250000081463
1274381-2417-2011-UA63120250000081463, 1274382-2417-2011- UA63120250000081463, 1274383-2417-2011-UA63120250000081463 щодо податку на вказане нерухоме майно ОСОБА_4 , відмінне від земельної ділянки (18010300), за податковий період - 2023 рік;
-1275881-2417-2011- UA63120250000081463, 1275882-2417-2011-UA63120250000081463, 1275883-2417-2011-UA63120250000081463 щодо податку на вказане нерухоме майно ОСОБА_3 , відмінне від земельної ділянки (18010300), за податковий період - 2023 рік.
Також прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.09.2024 №2441463-2417-2011-UA63120250000081463 щодо податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (18010300), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за податковий період - 2023 рік стосовно ОСОБА_2 .
Проекти зазначених податкових повідомленнь-рішення складені виконавцем - Федоровим А.А., які надалі підписані керівником в.о. ГУДПС у Харківській області Кононюк-Потаповою Я.
27.09.2024 до ГУДПС у Харківській області надійшли заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про направлення їм у передбаченому законодавством порядку податкових повідомлень-рішень з податку на зазначене вище нерухоме майно.
10.10.2024 ГУДПС у Харківській області на вказані заяви громадян надано відповіді, якими направлено запитувані податкові повідомлення-рішення та роз'яснено порядок їх оскарження, а також оскарження вказаної відповіді.
Проект зазначених відповідей на звернення/заяви громадян складено виконавцем - Федоровим А., зміст яких надалі було узгоджено та підписано заступником начальника - Подсоха С.
27.11.2024 до ГУДПС у Харківській області надійшли заяви-звернення ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 щодо оскарження в порядку податкового законодавства вказаних податкових повідомлень-рішень зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, а також проведення службового розслідування щодо співробітника ГУДПСУ в Харківській області Федорова А.
11.12.2024 ГУДПС у Харківській області надало відповіді на зверненя ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , яким надіслано рішення про скасування податкових повідомлень- рішень за 2023 рік, прийняті 11.12.2024 заступником начальника ГУДПС у Харківській області Подсохою С., виконавець - Федоров А.
Зазначені відповіді ГУДПС у Харківській області на звернення ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 підписані заступноком начальника - ОСОБА_5 , зазначено виконавцем - ОСОБА_6 .
Як зазначено в протоколах про адміністративні правоопрушення, приватний інтерес ОСОБА_1 зумовлений особистим немайновим інтересом у вигляді недопущення можливого підтвердження інформації щодо порушень ним вимог законодавства, викладеної у зверненнях ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , уникнення від можливого проведення службового розслідування за цими фактми та небажання настання можливих негативних наслідків (як наприклад - притягнення до відповідальності) для себе за результатами розгляду зазначеного звернення за умови можливості вжиття ним відповідних заходів у межах компетенції.
Проте, положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, передбачена відповідальність за неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів; вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Диспозиції вищевказаних норм є бланкетними і лише описують безпосередньо самі правопорушення, але для повного визначення ознак цих правопорушень відсилають до інших галузей права, тобто до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Згідно з приміткою до ст.172-7 КУпАП під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Визначення потенційного, реального конфлікту інтересів та приватного інтересу наведенні у ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», згідно з якою, потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Приватний інтерес - це будь-який майновий чи не майновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими поза службовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Як вбачається з роз'яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у частині 1 статті 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення; наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
Аналізуючи вищенаведені положення КУпАП у сукупності з положеннями Закону України «Про запобігання корупції», апеляційний суд акцентує увагу на тому, що адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів настає лише за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Тобто, для встановлення наявності факту прийняття рішень ОСОБА_1 , вчинення чи не вчинення ним дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів, суд має встановити сукупність юридичних фактів.
Доводячи наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи повноваженнями ОСОБА_1 , в протоколах не зазначено, в чому саме ця суперечність знаходить свій прояв або вплив на прийняття рішення.
Відповідно до п.2.1 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 вересня 2017 року №839, із змінами та доповненнями станом 03.02.2025, відсутність службових повноважень дискреційного характеру та/або приватного інтересу виключає наявність реального конфлікту інтересів.
У межах розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 не був суб'єктом прийняття податкових повідомлень-рішень чи рішень про їх скасування, а виконував лише функцію зі складання їх проєктів.
Крім того, як виконавець, він готував проєкти відповідей на звернення громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Зміст цих документів узгоджувався та підписувався заступником начальника ОСОБА_7 . Вказані відповіді носили виключно роз'яснювальний характер, зокрема щодо порядку оскарження податкових повідомлень-рішень та надання відповідних рішень громадянам.
Остаточні ж податкові рішення - повідомлення та рішення про їх скасування - приймалися виключно уповноваженими посадовими особами, а не самим ОСОБА_1 .
Отже, ОСОБА_1 не мав можливості на власний розсуд оцінювати юридичні факти, обирати варіанти рішень чи визначати порядок їх прийняття, тобто не був наділений дискреційними повноваженнями у розумінні антикорупційного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Тобто в даному випадку, на думку апеляційного суду, ОСОБА_1 не брав участі в оцінці власних дій, вчинених ним під час виконання службових обов'язків, яка проводилася або мала проводитися в рамках службового розслідування за зверненням громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Також він не приймав рішень і не брав участі у прийнятті рішень щодо відмови у проведенні такого службового розслідування..
Таким чином, суд першої інстанції не порушив вимог ст. 279, 280 , 213, 221 КУпАП і розглянув справу в межах наданих матеріалів справи.
З даним висновком погоджується й апеляційний суд.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Європейський Суд з прав людини неодноразово констатував, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин» і такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення правопорушення та враховуючи, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» і таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п. 53 рішення Суду від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).
За таких обставин суд першої інстанції розглядав справу в межах представлених матеріалів справи.
Враховуючи викладене, підстав для скасування постанови суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги Харківської митниці не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2025 щодо закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду М.Є. Савенко