Справа №953/7193/25 Головуючий 1-ї інстанції:
Апеляційне провадження № 11-сс/818/342/26 Доповідач - ОСОБА_1
Категорія інше
24 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
за участю захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 25 лютого 2026 року, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 на повідомлення про підозру від 27 листопада 2025 року у кримінальному провадженні № 12025221270000203 від 14 травня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,-
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
02.02.2026 року захисник ОСОБА_5 подав скаргу на повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 27.11.2025 року у кримінальному провадженні №12025221270000203 від 14 травня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
В обґрунтування скарги зазначав, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12025221270000203 від 14 травня 2025 року, в якому 27.11.2025 року ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру. Однак, в підозрі відсутні відомості та будь-які докази, які б вказували б на причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення. Вказував, що під час проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА_6 , за місцем проживання його сина, за місцем роботи ОСОБА_6 , в його автомобілі, жодних речей та документів, які б стосувались злочину, у якому підозрюється ОСОБА_6 , не виявлено, а тому підозра є очевидно безпідставною і необґрунтованою.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 25 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 на повідомлення про підозру від 27 листопада 2025 року у кримінальному провадженні №12025221270000203 від 14 травня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою задовольнити скаргу в повному обсязі.
В обґрунтування самої апеляційної скарги апелянт зазначає, що станом на день подання апеляційної скарги кримінальне провадження №12025221270000203 від 14.05.2025 не закрите, повідомлення про підозру не змінено, обвинувального акту ОСОБА_6 не вручено.
Вказує, що в жодному з наданих документів підозрюваний ОСОБА_6 не згадується, жодних об'єктивних даних, які б пов'язували ОСОБА_6 зі скоєним злочином, у вказаних документах не міститься. Натомість, наявні висновки молекулярно-генетичної експертизи, згідно з якими, ДНК підозрюваного ОСОБА_6 не збігається зі слідами ДНК, які були залишені на предметах, вилучених з місця злочину (обгортки цукерки та жувальної гумки). Крім того, зазначає, що 27.11.2025 року працівниками поліції були проведені обшуки за місцем проживання ОСОБА_6 , за місцем проживання його сина, за місцем роботи ОСОБА_6 та в автомобілі підозрюваного. За результатами проведення чотирьох обшуків жодних речей і документів, які б стосувались злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , виявлено та вилучено не було.
Позиції учасників судового провадження
Слідча СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 до початку судового засідання подала заяву в якій просить провести судове засідання без її участі та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника на підтримання вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
З матеріалів судового провадження вбачається, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025221270000203 від 14 травня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
27.11.2025 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
Зазначений факт підтверджується особистим підписом ОСОБА_6 , який міститься в підозрі та пам'ятці про процесуальні права та обов'язки підозрюваного.
Залишаючи без задоволення скаргу захисника, слідчий суддя вважав повідомлену ОСОБА_6 підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, обґрунтованою, оскільки вона відповідає вимогам ст. 277 КПК України і містить всі відомості, передбачені вказаною правовою нормою.
Колегія суддів з такими висновками слідчого судді погоджується з огляду на наступне.
Відповідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Аналіз положень зазначеної норми процесуального закону дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню питання дотримання під час повідомлення про підозру положень глави 22 КПК, у тому числі і щодо відповідності підозри вимогам ст. 277-278 цього Кодексу.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
«Обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин («Селахаттін Демірташ проти Туреччини (№ 2)» (Selahattin Demirtaє v. Turkey (no. 2) [ВП], 2020, § 314; «Ілгар Маммадов проти Азербайджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), 2014, § 88; «Ердагоз проти Туреччини» (Erdagoz v. Turkey), 1997, § 51; «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), 1990, § 32).
Що є обґрунтованим залежить від всіх обставин справи, але факти, які викликають підозру, не обов'язково повинні бути того ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування засудження або навіть пред'явлення обвинувачення («Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia)). Поняття «обґрунтованість» також означає поріг, який повинна подолати підозра, щоб переконати об'єктивного спостерігача в тому, що факти, які є предметом обвинувачення, ймовірно, мали місце («Кавала проти Туреччини» (Kavala v. Turkey), 2019, § 128).
При вирішенні питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри, колегія суддів виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
З огляду на викладене, вручене повідомлення про підозру ОСОБА_6 дає підстави стверджувати, що цей процесуальний документ за своїм змістом та формою у повній мірі відповідає вимогам ст.277 КПК, а саме містить усі передбачені вказаною статтею відомості (зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру).
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що обґрунтованість підозри, яка була вручена 27.11.2025 року ОСОБА_6 перевірялась слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого, погодженого прокурором про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 . Слідчий суддя при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійшов висновку про наявність «обґрунтованої підозри»
На переконання колегії суддів, доводи апеляційної скарги захисника зведені до питань доведеності винуватості та достатності доказів, а також наявності складу інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення.
Однак, з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Доводи апеляційної скарги захисника з приводу необґрунтованості підозри, а також про те, що інформація, викладена в повідомленні про підозру, не відповідає фактичним обставинам справи - ґрунтуються на відомостях, які стосуються оцінки доказів, отриманих під час досудового розслідування, з точки зору їх процесуальної допустимості та належності або достатності. З огляду на це, колегія суддів не може погодитись з такими доводами, оскільки з процесуальної точки зору обґрунтованість підозри не може підмінюватись питаннями обґрунтованості обвинувачення. Питання щодо оцінки доказів, зібраних сторонами, підлягають процесуальному розгляду в порядку, передбаченому ст. 318-376 КПК України, під час судового розгляду. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. Відповідно до статті 89 КПК України визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду, а тому сукупність інших зібраних органом досудового розслідування доказів будуть перевірятися, оцінюватися в ході судового розгляду і не дає підстав для скасування підозри.
Колегія суддів зазначає, що досудове розслідування це динамічний процес під час якого здійснюється збір доказів у кримінальному провадженні та встановлюються дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння.
Крім того, сторона захисту не позбавлена можливості оскарження дотримання розумних строків досудового розслідування в порядку ст. 308 КПК України.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 25 лютого 2026 року, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 на повідомлення про підозру від 27 листопада 2025 року у кримінальному провадженні № 12025221270000203 від 14 травня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Колегія суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3