Справа № 190/247/26
Провадження №2/190/359/26
(заочне)
18 березня 2026 року м.П»ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,
за участю секретаря Гук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що 22 квітня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір № 2111253912108, за умовами якого відповідачу наданий кредит на суму 2400,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника , строком на 1 рік. Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір №1-12 відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2111253912108 від 22.04.2021 року.
10.03.2023 року було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2111253912108 від 22.04.2021 року.
18.02.2025 року між ТОВ «Коллект центр» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір №18-02/25 відповідно до якого ТОВ «Коллект центр» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до відповідача за договором №2111253912108 від 22.04.2021 року.
Відповідач свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 44211,36 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 2400,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 41811,36 грн..
На підставі викладеного просять стягнути з відповідача в примусовому порядку на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 44211,36 грн. Крім того, просять стягнути сплачений судовий збір у розмірі 3328,00 грн. та витрати на професійну правчину допомогу у розмірі 16000,00 грн..
Позивач ТОВ «Факторинг партнерс» свого представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в поданій позовній заяві просили справу розглядати без участі їх представника, проти заочного рішення не заперечують.
Відповідачу ОСОБА_1 у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання направлено судову повістку про виклик до суду. Вказана судова поштова кореспонденція повернулась до суду з відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній»/а.с.92/. Також відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належним чином, інформація про виклик у справі відповідача розміщувалася судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади України, причину неявки до суду не повідомив /а.с.91/.
Таким чином, оскільки відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з'явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, 22 квітня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг№ 2111253912108 «Стандартний» шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача, за умовами якого надано кредитні кошти у сумі 2400,00 грн., строк дії кредитного договору 1 рік.
Відповідно до п. 1.4 Договору Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а). 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б). починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4 а).; в). починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4 б).; г). починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4 в).
Договір про надання фінансових послуг № 2111253912108 від 22.04.2021 року підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором- “Н5» /а.с.7-10/.
Відповідно до листа ТОВ «Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 04.02.2021 року 22 квітня 2021 року здійснено переказ грошових коштів у сумі 2400,00 грн., на номер карти № НОМЕР_1 , номер договору 2111253912108/а.с. 18/.
01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу №1-12, у відповідності до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування»» передає/відступає ТОВ «Вердикт капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт капітал» приймає належні ТОВ «Служба миттєвого кредитування» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників/а.с. 24-28/ .
Відповідно до акта прийому - передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №1-12 від 01.12.2021 року, підписаного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» (Клієнт) та ТОВ «Вердикт капітал» (Фактор), клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр боржників, після чого від клієнта до Фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей/а.с.33/.
Згідно з витягом з Реєстру Боржників до Договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 року ТОВ «Вердикт капітал» набув права вимоги до відповідача (порядковий номер 28854) на суму 18072,00 грн /а.с. 36/.
10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт капітал» передає/відступає ТОВ «Вердикт капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект центр» приймає належні ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників/а.с. 37-42/ .
Відповідно до акта прийому - передачі Реєстру Боржників від 10.03.2023 року за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-031/2023 /а.с. 51 зв. бік/, витягу з Реєстру боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023 від 10.03.2023 року, ТОВ «Коллект центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2111253912108 від 22.04.2021 року (порядковий номер 13051) на суму 44211,36 грн. /а.с.55/.
18 лютого 2025 року між ТОВ «Коллект центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №18-02/25, відповідно до умов якого ТОВ «Коллект центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників /а.с. 56-59/.
Відповідно до акта прийому - передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді за Договором факторингу №18-02/25 від 18.02.2025 року, підписаного між ТОВ «Коллект центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв Реєстр Боржників /а.с. 66/.
Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді за Договором факторингу №18-02/25 від 18.02.2025 року, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансових послуг № 2111253912108 від 22.04.2021 року на суму 44211,36 грн., з яких: 2400 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 41811,36 грн. сума заборгованості за відсотками /а.с.69/.
Згідно з наданим розрахунком заборгованості за договором № 2111253912108 від 22.04.2021 року заборгованість ОСОБА_2 станом на 08.01.2026 року складає 44211,36 грн., з яких: 2400,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 41811,36 грн. - заборгованість за відсотками /а.с.23/.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В силу п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).
Згідно із ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували момент переходу цих прав.
Частиною 1 ст.1078 ЦК України встановлено, що предмет договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; -аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку особа отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або СМС-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.
Так, згідно із ст.13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Статтею 18 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені ст.611 ЦК України.
Згідно із ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до кредитного договору № 2111253912108 від 22.04.2021 року, він підписаний електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором «Н5».
Таким чином, кредитний договір укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті кредитора подав заяву на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» надіслало відповідачу за допомогою засобів зв'язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач і використав для підтвердження підписання кредитного договору, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, цей правочин у розумінні положень ЗУ «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Встановивши зазначені обставини у справі, суд приходить до висновку, що між сторонами у справі укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов'язався прийняти грошові кошти та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.
Доказів повернення вказаних грошових коштів матеріали справи не містять.
Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме ТОВ «Служба миттєвого кредитування», отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.
З урахуванням вищезазначеного та на підставі належним чином оцінених доказів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку не повернуті, що свідчить про порушення прав позивача, як нового кредитора, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення грошових коштів лише за тілом кредиту та процентами за користування грошовими коштами.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3328 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, заявку на надання юридичної допомоги № 693 від 01.12.2025 року, витяг з акту № 25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 року, у зв'язку з чим вказана сума у розмірі 16000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, 03150 м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6 офіс 521) заборгованість за кредитним договором №2111253912108 від 22 квітня 2021 року у розмірі 44211 (сорок чотири тисячі двісті одинадцять) грн. 36 коп., з яких 2400,00 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), 41811,36 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права, сплачений судовий збір у розмірі 3328,00 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) грн. 00 коп..
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Головуючий суддя Ю.В. Фирса