Справа № 187/2317/25
2/0187/239/26
"26" березня 2026 р.
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Караул О.А., за участю секретаря судового засідання Джунь І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
31.12.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі позивач) звернулось до Петриківського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.01.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем було укладено кредитний договір № 8658376, який був підписаний електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Відповідно до п. п. 2.1 п. 2 Договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки.
17.10.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 17102025, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало (відступило) позивачу за плату належні йому права вимоги, а позивач прийняв належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №1 від 17.10.2025 до Договору факторингу № 17102025 від 17.10.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 70 880,00 грн., і яких: - 25 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 32 380,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;- 13 500,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора, у зв'язку з чим відповідно позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором № 8658376 від 12.01.2025 року в розмірі 70 880,00 грн з яких:- 25 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 32 380,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; - 13 500,00 грн. - сума заборгованості за за пенею, штрафами.; та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 09.01.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Крім того, ухвалою суду від 16.02.2026 задоволене клопотання представника позивача про витребування від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію: щодо належності карткового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 за період з 12.01.2025 по 17.01.2025 з детальною інформацією щодо призначення платежу і джерело надходження коштів.
У судове засідання представник позивача не з'явилась, в прохальній частині позовної заяви, зазначала, що, просить розглянути справу без її участі, на підставі наявних у справі доказів задовольнити позов у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.
На офіційну адресу відповідача, тобто на зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою, які відповідач отримав 20.01.2026.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 12.01.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту № 8658376, який був підписаний електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора С3377 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, у тому числі й на умовах фінансового кредиту, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», які розміщені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умови Кредитного договору відповідач підтвердив, що він повністю розуміє, погоджується та зобов'язується неухильно дотримуватись цих Правил.
Так, згідно з умовами договору та паспорта споживчого кредиту, сума кредиту становить 25000,00 грн, строк кредитування - 360 днів. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави шляхом безготівкового перерахування коштів на платіжну картку споживача не пізніше двох календарних днів з дати укладення договору. Також встановлено розмір стандартної процентної ставки - 1,00 % на день.
Відповідно до п. п. 2.1 п. 2 Договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
13.01.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 8658376 від 12.01.2025, яка була підписана електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора С1670, що надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Так, згідно з умовами додаткової угоди до договору та паспорта споживчого кредиту, сторони домовились збільшити суму кредиту на 2000,00 гривень, в зв'язку з чим погодили внести наступні зміни до Договору: викласти п.1.3 Договору в новій редакції: «1.3. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 27000,00 гривень. Тип кредиту - кредит.».
12.01.2025 року кредитні кошти у сумі 25000 грн були перераховані на картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою-повідомленням № 20251021-43.2 від 21.10.2025 про переказ та успішне зарахування коштів у розмірі 25000 грн в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» на картку № НОМЕР_1 .
13.01.2025 кредитні кошти у сумі 2000 грн були перераховані на картку відповідача № № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою-повідомленням № 7/16901 від 23.10.2025 ТОВ «ФК Контрактовий Дім» про переказ та успішне зарахування коштів у розмірі 2000 грн в системі easyPay на картку № НОМЕР_1 .
19.03.2026 судом отримано витребувані докази у справі від АТ КБ «ПриватБанк», зі змісту отриманої судом інформації з виписки п рахунку ОСОБА_1 , слідує, що на ім'я відповідача банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . З виписки по рахунку судом встановлено, що 12.01.2025 року на платіжну картку № № НОМЕР_3 дійсно надійшов платіж у розмірі 25000 грн та був зарахований на відповідний рахунок власника банківської карти. Крім того, 13.01.2025 також було зараховано на відповідний рахунок власника банківської карти платіж в сумі 2000 грн.
Тобто свою частину договору позивачем було виконано в повному обсязі.
Разом з цим, відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку заборгованості складає 70880,00 грн., з яких: 25000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 32380,00 грн заборгованість за відсотками; 13500 грн сума заборгованості за штрафами.
17.10.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 17102025, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало (відступило) позивачу за плату належні йому права вимоги, а позивач прийняв належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 17.10.2025 року до вказаного Договору факторингу № 17102025 від 17.10.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 70880,00 грн., з яких: 25000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 32380,00 грн заборгованість за відсотками; 13500,00 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.
У силу ст. 526, ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
За ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
На підставі ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону, електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Така заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст.ст. 516, 517 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Доказів виконання умов договору та погашення заборгованості повністю або частково відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині тіла кредиту та відсотків є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Водночас суд не погоджується з позивачем щодо стягнення з відповідача заборгованості за пенею, штрафами 13500,00 грн.
Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6.4.1 Договору, у разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів споживач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 2250,00 грн. на 4 день такого невиконання та 500,00 грн. починаючи з 5 дня за кожен день невиконання.
Водночас 17.03.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, в якому в підпункті 11, пункту 3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення», зазначено, що розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування»(Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами) доповнити пунктом 6-1 такого змісту:
«6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».
За матеріалами справи вбачається, що неустойка нарахована в період дії воєнного стану.
Враховуючи вищевказані положення Закону, підстави для стягнення з відповідача штрафу відсутні.
Отже, позов є частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №150584 від 19.12.2025 року про сплату судового збору в сумі 3028 грн.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 3028,00 грн., що відповідає мінімальному розміру судового збору, який позивач мав би сплатити у разі пред'явлення позову в межах суми, задоволеної судом.
Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №8658376 від 12.01.2025 року у розмірі 57380 (п'ятдесят сім тисяч триста вісімдесят) грн. 00 коп., з яких: 25000 грн. 00 коп. заборгованість за основною сумою боргу; 32380 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати в розмірі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.А. Караул