Справа № 186/2518/25
Номер провадження № 2/0186/457/26
(ЗАОЧНЕ)
30 березня 2026 року м.Шахтарське.
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Янжули С.А.
при секретарі - Лиман Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шахтарському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Тайгер-Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
03 грудня 2025 року в провадження головуючого - судді Шахтарського міського суду Дніпропетровської області - Янжули С.А., надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Тайгер-Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що 18 травня 2024 року між позивачем ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит №99549155, згідно якого останній отримав кредит в сумі 1 000 гривень, строком на 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплаті відсотків належним чином не виконав, має заборгованість, яка станом на момент подання позовної заяви складає 6 828 гривень, з яких: 1 000 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 5 328 гривень - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 500 гривень - штраф.
На підставі викладеного, позивач ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за Договором про споживчий кредит №99549155 від 18 травня 2024 року в розмірі 6 828 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності та надав згоду на заочний розгляд справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим ухвалою Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 30 березня 2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 18 травня 2024 року між позивачем ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Договір про споживчий кредит №99549155, згідно якого останній отримав кредит в сумі 1 000 гривень, строком на 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Заборгованість відповідача ОСОБА_3 , станом на момент подання позовної заяви складає 6 828 гривень, з яких: 1 000 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 5 328 гривень - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 500 гривень - штраф.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 ст.612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.1048, ч.2 ст.1056-1 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та визначається залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Оскільки, відповідач своєчасно та належним чином свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом не виконав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем було понесені судові витрати в розмірі 2 422,40 гривень сплаченого судового збору та 8 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Оскільки, позовну заяву задоволено, судові витрати в розмірі 2 422,40 гривень сплаченого судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 гривень, то слід зазначити наступне.
Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18.
Як видно з Акту №94 наданих послуг від 12 листопада 2025 року, на виконання робіт з надання послуг правничої допомоги було витрачено 6 год. 30 хв. часу, а саме: усна консультація - 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год.; погодження правової позиції - 30 хв.; складання позовної заяви - 3 год. 30 хв.
Чинне процесуальне законодавство встановило такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.
У постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та у справі №922/2685/19 вказано, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд вважає, що фактично наданий обсяг юридичної допомоги, є неспіввісним з заявленою сумою судових витрат, а тому підлягають стягненню судові витрати, пов'язанні з отриманням професійної правничої допомоги в сумі 2 000 гривень, вважаючи суму в 8 000 гривень, яку зазначає представник позивача, завищеною.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст.514,525,526,527,530,536,615,626,1054 ЦК України та керуючись ст.ст.141,259,263-265 ЦПК України, -суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Тайгер-Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Тайгер-Фінанс" заборгованість за кредитним договором №99549155 від 18 травня 2024 року, в розмірі 6 828 (шести тисяч восьмиста двадцяти восьми) гривень, яка складається із: заборгованості за тілом кредитом 1 000 гривень, заборгованості за процентами 5 328 гривень, штрафу - 500 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Тайгер-Фінанс" судовий збір у розмірі 2 422 (двох тисяч чотирьохста двадцяти двох) гривень 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000 (двох тисяч) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Інформація про учасників справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Тайгер-Фінанс", код ЄДРПОУ 43561909, адреса: вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, м.Львів.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлений 30 березня 2026 року.
Суддя: С.А.Янжула.