справа № 208/213/26
провадження №3/208/357/26
Іменем України
24 березня 2026 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду міста Кам'янського Кузнєцова А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за матеріалами про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, протоколи про адміністративні правопорушення ААД №256417 від 10.12.2025 року та ААД №256418 від 10.12.2025 року, -
До Заводського районного суду м. Кам'янського надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №256417 від 10.12.2025 року, 19.11.2025 року о 08:35 годині в м.Кам'янське по пр.-ту Гімназичний 7, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Opel Astra" д.н.з. НОМЕР_1 , наближаючись до пішохідного переходу, не врахувала дорожню обстановку, не зменшила швидкість до безпечної, внаслідок чого скоїла наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка переходила проїжджу частину по пішохідному переходу. Внаслідок ДТП пішоходу було завдано матеріального збитку (розбиті скляні банки). Своїми діями, на думку суб'єкта складання протоколу, ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В подальшому, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №256418 від 10.12.2025 року, 19.11.2025 року о 08:35 годині в м.Кам'янське по пр.-ту Гімназичний 7, водій ОСОБА_1 , керуючи "Opel Astra" д.н.з. НОМЕР_1 , скоїла ДТП, після чого залишила місце події. Своїми діями порушила вимоги п.2.10а Правил дорожнього руху України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
Постановою судді Заводського районного суду міста Кам'янського Кузнєцової А.С. від 24.02.2026 р. вказані епізоди адміністративних правопорушень об'єднані в одне провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину заперечувала в повному обсязі, зазначила, що в той день, 19.11.2025 р. вона дійсно їхала по пр.-ту Гімназичному в м.Кам'янське. Перед пішохідним переходом вона почала гальмувати. Коли вона зупинилась, жінка стояла на дорозі. Наступної миті жінка впала, а коли ОСОБА_1 підійшла до неї, жінка стояла на одному коліні. Від допомоги жінка відмовилась і пішла по переходу в напрямку театру, де з її слів вона працює. Після того, як потерпіла пішла, вона також поїхала. Поліція до неї звернулась через два тижні, при цьому пошкоджень її автомобіля поліція не виявила. Просила закрити провадження відносно неї за відсутністю в її діях складу правопорушення.
Представник ОСОБА_1 , адвокат Сафронов О.С. підтримав позиції своєї підзахисної, просив справу відносно ОСОБА_1 закрити. Щодо медичних документів, наданих адвокатом потерпілої, зазначив, що ОСОБА_2 звернулась за медичною допомогою через значний проміжок часу після події, яка мала місце 19.11.2025 р. Надаючи оцінку даним медичним документам, зазначає, що ОСОБА_2 вже мала низку вікових захворювань, тому не вбачається зв'язку з діагнозами, які зазначені в цих документах та ДТП.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 19.11.2025 р. вона переходила дорогу по пішоходному перезходу по пр.-ту Гімназичному 7, коли почула різкий звук гальм та впала на асфальт на спину, вдарившись стегном та куприком. Впала вона рівно на спину, як "солдатик", обличчям догори, біль вона відразу не відчула. Перевернувшись, вона стала на коліно, боліла голова та середина тазу. Після цього вона пішла на роботу, сподіваючись, що все мине. До кінця робочого часу вона була на робот, проте після того, як вона приїхала додому, то її стан погіршувався, її нудило, боліла голова, через декілька днів вона звернулась до лікаря. Швидку медичну допомогу не викликала, чекала візиту до лікаря. До поліції вона зателефонувала, коли вже приїхала додому, для того, щоб з'ясувати чи є в місці пішоходного переходу камери спостереження. Стверджувала, що автомобіль, що здійснив наїзд на неї темного кольору. На запитання, чи знайома вона з водійкою авто, потерпіла відповіла, що вони знайомі, але не близько. Через деякий час після події вона дістала її номер телефона та зверталась вже до ОСОБА_1 для вирішення питання про відшкодування шкоди. ОСОБА_1 відмовила.
В судовому засіданні представник потерпілої особи ОСОБА_2 , адвокат Скачков Р.В., просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, застосувавши до неї покарання у вигляді позбавлення керування транспортним засобами строком на один рік. На обґрунтування своєї позиції адвокатом також було надано письмову заяву від 29.01.2026 р., в якій він зазначав, що в результаті ДТП, яке мало місце 19.11.2025 р., ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, а саме забій м'яких тканин попереку, тазу, правого ліктьового суглобу, та ушкодження у вигляді закритої черепно мозкової травми, що проводжувалось явищами струсу головного мозку. На підтвердження зазначених обставин ним було надано суду копії направлення №74 предмет установлення факту ушкодження здоров'я, висновок спеціаліста судово медичного експерта №1610 від 13.12.2025 року, чек від 12.12.2025 року за послуги Кам'янського районного відділу СМЄ, виписку з медичної карти №31589 від 28.11.2025 року, консультаційний висновок №181081 від 02.01.2026 року, огляд та рекомендації лікаря з лікування б/н від 24.11.2025, розшифровка досліджень від 06.01.2026 року, б/н. Також, представник просив стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 718,02 грн. сплачені нею за проведення СМЕ.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 ,будучи письмово попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України та обізнаним з приписами ст. 63 Конституції України, ст. 272 КУпАП та приведений судом до присяги, суду пояснив, що 19.11.2025 року він їхав в автобусі №17. Наближаючись до будинку 7 по пр.-ту Гімназичному, він побачив затор на дорозі навпроти театру. На дорозі була жінка, яку намагалась підняти інша жінка. Обличчя жінки, яка намагалась підняти жінку, що впала, він не бачив, бо остання була повернута до нього спиною. Водій автобуса в якому він їхав, об'їхав по зустрічній смузі місце ДТП і більше детально описати подію свідок не зміг. Крім того, зазначив, що авто, яке стояло на пішохідному переході, мало темний колір. Жінку, яка впала на пішоходному переході, він впізнав. Це була мати його знайомої з якою він тривалий час не спілкувався. Щодо строків повідомлення про правопорушення, та те, що він був свідком ДТП, зазначив, що весь цей час він шукав номер доньки потерпілої.
Вислухавши пояснення сторін та свідка, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Статтею 122-4 КУпАП зазначено, що відповідальність настає за невиконання залишення водієм транспортного засобу на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновком експерта тощо, а згідно ч. 2 цієї статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП .
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4, 124 КУпАП, суду надано:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №256417 від 10.12.2025 року за ст. 124 КУпАП без вказівки пунктів ПДР, які були порушені ОСОБА_1 ;
-протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №256418 від 10.12.2025 року за ст. 122-4 КУпАП;
- письмові пояснення ОСОБА_2 , надані нею під час складання протоколів, яка пояснювала, що 19.11.2025 р. вона переходила дорогу по пр.-ту Гімназичному біля бул.№7, почала різкий звук гальм, удар в ліве стегно свого тіла, після чого вона впала на правий бік. Жінка, яка перебувала за кермом автомобіля, вийшла та пропонувала їй допомогу, від якої потерпіла відмовилась;
-схему ДТП, в якій зазначено місце наїзду. Інших відомостей схема не містить;
-фототаблицю, на якій зображена жінка з поліетиленовим пакетом в руках, яка стоїть на пішохідному переході;
-фототаблицю, на якій містяться зображення автомобіля "Опель Астра", днз НОМЕР_1 , з яких вбачається, що передняя та бокова частина автомобіля не містить жодних механічних пошкоджень.
Інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 а адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4, 124 КУпАП, суду не надано.
Інші свідки, які могли б підтвердити факт порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, відсутні.
Стороною потерпілої суду надані медичні документи на підтвердження того, що внаслідок ДТП 19.11.2025 р. потерпіла отримала тілесні ушкодження, а саме забій м'яких тканин попереку, тазу, правого ліктьового суглобу, та виявлення ушкодження у вигляді закритої черепно мозкової травми, що проводжувалось явищами струсу головного мозку.
Надаючи оцінку наданим доказам, суд зазначає, що первинний факт звернення потерпілої до лікаря мав місце 24.11.2025 р., про що лікарем ОСОБА_4 надано рекомендації з лікування. В даних рекомендаціях перелічено надані послуги, призначення та визначено основний діагноз. Рекомендації виконані шляхом роздруківки тексту, набраного на комп'ютері. Також рекомендації містять дописані від руки записи щодо ЗЧМТ, вестибулопатії та призначених ліків. Коли та ким вносились дані записи до рекомендацій, не зрозуміло.
Консультативний висновок лікаря ОСОБА_5 від 28.11.2025 р. (наданий на 1 аркуші) має перелік скарг, проте не містить самого висновку.
З консультаційного висновку офтальмолога від 02.12.2025 р. вбачається, що ОСОБА_2 звернулась зі скаргами на погіршення зору та сльзотечу після перенесеної ЗЧМТ після ДТП 19.11.2025р. Пацієнтка спостерігається з 2024 р. з приводу катаракти. З остаточного діагнозу вбачається, шо ОСОБА_2 має ускладнену катаракту обох очей та будь якого зафіксованого зв'язку з наявним діагнозом та ДТП у висновку не зазначено.
З наданої розшифровки сканування головного мозку від 06.12.2025 р. вбачається, що будь-яких патологій головного мозку не виявлено.
Висновком спеціаліста судово медичного експерта №1610 від 13.12.2025 року підсумовано, що встановлені діагнози «забій м'яких тканин попереку, тазу, правого ліктьового суглобу» - об'єктивними клінічними, рентгенологічними даними не підтвердженні, встановлені на основі суб'єктивних скарг, що є наслідком загострення захворювань, з'явившихся в неї до травми 19.11.2025р.
Отже, проаналізувавши всі наявні медичні документи, зв'язок між ДТП 19.11.2025 р. та станом здоров'я ОСОБА_2 , не виявлено.
Стаття 286 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху (ПДР) водіями, що спричинило потерпілим тілесні ушкодження або смерть.
Як вбачається з відповіді Кам'янського РУП ГУ НП у Дніпропетровській області від 22.12.2025р., наданої на запит адвоката Скачка Р.В., за фактом звернення ОСОБА_2 про те, що її збило авто 19.11.2025 р., при вивченні матеріалів, підстав для внесення відомостей до ЄРДР виявлено не було та прийнято рішення про списання до адміністративної справи відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до довідки від 10.12.2025р. за матеріалами розгляду ЄО №24806 від 19.11.2025 р., підстав для відкриття кримінального провадження та внесення відповідних відомостей до ЄРДР встановлено не було. В ході перевірки працівниками ВРПП Кам'янського РУП було встановлено водія автомобіля "Опель Астра", днз НОМЕР_1 ОСОБА_1 , на яку було складено адімінстративний протокол ААД №256417 за ст. 124 КУпАП та ААД №256418 за ст. 122-4 КУпАП.
Суд враховує те, що зазначені довідка та відповідь були надані вже після проходження ОСОБА_2 всіх медичних обстежень.
Суд також критично сприймає покази свідка ОСОБА_3 , оскільки останній не був свідком самої події ДТП, а бачив, з його слів, лише авто ОСОБА_1 (Хоча зазначив, що він темного кольору) та саму ОСОБА_1 , яка знаходилась біля ОСОБА_2 , (спиною до свідка) намагаючись надати їй допомогу. Зазначений факт не заперечується як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 .
Відповідно дост.124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушенняправил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до показів ОСОБА_1 , наданих нею у судовому засіданні, коли до неї звернулись співробітники поліції за фактом скоєння правопорушення, пошкоджень її автомобіля поліція не виявила, що також підтверджується фотознімками, долученими до матеріалів справи. Доказів протилежного сторона потерпілої не надала, клопотань про проведення експертного дослідження авто не заявлялось.
Також, суд враховує те, що стаття 124 КУпАП є бланкетною, та при розгляді такої категорії справ необхідно ретельно з'ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що було звернуто увагу в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
ОСОБА_1 , як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, порушила вимоги ПДР, за що передбачена відповідальність за ст..124 КУпАП, проте, в протоколі не зазначено, який саме пункт ПДР нею був порушений.
Розгляд судом справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи, відносно якої складено протокол в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі. Суд не може з власної ініціативи вносити будь-які зміни до протоколу, доповнювати його зміст, відшукувати докази винуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З огляду на це, суд, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, не може вийти за межі суті правопорушення вказаного в протоколі.
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справах Малофеєва проти Росії, Карєлін проти Росії у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає усіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа належним чином не може підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін (оскільки фактично суд перебирає на себе не властиву йому функцію обвинувачення), у такому разі справа має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Щодо формулювання суті адміністративного правопорушення, то Європейський суд з прав людини вказує, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винність у скоєні якого певною особою має доводитись в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винності особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Презумпція невинуватості є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 року та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997р. передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно приписів ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що притягнення особи до адміністративної відповідальності здійснюється судом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та в межах протоколу, то, оскільки в протоколі не зазначається пункт Правил дорожнього руху, а також те, що скоєння ДТП взагалі не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП відсутні, що є підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Щодо адміністратвиного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
Статтею 122-4 КУпАП зазначено, що відповідальність настає за невиконання залишення водієм транспортного засобу на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.
З суб'єктивної сторони правопорушення, відповідальність за яке передбачена у ст. 122-4 КУпАП, характеризується прямим умислом
Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
У даному випадку, враховуючи недоведеність факту скоєння ДТП, у ОСОБА_1 не було та не могло бути умислу на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди з метою ухилення від відповідальності.
Враховуючи, що притягнення особи до адміністративної відповідальності здійснюється судом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та в межах протоколу, то, оскільки в ньому зазначається про порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, порушення якого не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, а відповідно за ст.122-4 КУпАП, відсутні, що є підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124, 122-4 КпАП України у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 124, 122-4, 247, 252, 283, 284 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд міста Кам'янського.
Дата складання повного тексту постанови суду - 27.03.2025 року.
Суддя А. С. Кузнєцова