Справа № 519/481/26
Провадження № 1-кс/519/91/26
25.03.2026 м. Південне
Слідчий суддя Південного міського суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Південне клопотання слідчого СВ ВП №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Кіровоград, українку за національністю, громадянку України, з середньою освітою, заміжню, офіційно не працевлаштовану, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , відомості про судимість відсутні,
Слідчий за погодження з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Судом встановлено, що всупереч вимог ст. ст. 6, 7, 12 Закону України від 15.02.1995 «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ст. 2 Закону України від 15.02.1995 «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин прекурсорів та зловживанню ними», Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», в невстановлений час, але не пізніше 23.03.2026, у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, направлений на придбання психотропних речовин, через невстановлений телеграм канал, з метою подальшого незаконного збуту, безконтактним способом, а саме - шляхом здійснення так званих «закладок» на території м. Південне Одеського району Одеської області.
У подальшому, у невстановлений час, але не пізніше 23.03.2026, ОСОБА_5 , використовуючи власний мобільний телефон, через застосунок «Телеграм» зв'язалась у невстановленому телеграм каналі із невстановленою особою з метою незаконного придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 23.03.2026 (точний час не встановлено) ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою незаконного придбання, зберігання та подальшого незаконного збуту психотропних речовин, у невстановленому в ході досудового розслідування місці, придбала у невстановленої особи партію з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонений - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), безконтактним способом, а саме - шляхом здійснення «закладок» на території м. Південне Одеського району Одеської області.
Окрім цього, в період з 21 години 15 хвилини по 22 годин 35 хвилин 23.03.2026, на відкритій ділянці місцевості, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Південне, пр-кт Миру, поблизу будинку №25, у ОСОБА_5 під час проведення огляду місця події з кишені куртки, одягнутої на неї, було виявлено та вилучено 1 згорток (закладка) з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонений - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) кількісним вмістом PVP у речовині 0,353 грам, яку вона незаконно придбала та зберігала при собі, з метою подальшого збуту, для отримання грошової винагороди.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри, особи підозрюваного та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У судовому засіданні підозрювана ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 просили застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, оскільки ризики не підтверджені, підозрювана має постійне місце проживання у м. Одеса, заміжня та доглядає за матір'ю чоловіка, який служить в ЗСУ.
Вислухавши учасників справи, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ОСОБА_5 органом досудового розслідування 23.03.2026 повідомлена про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України та їй 24.03.2026 об 11.25 год. надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується застосування запобіжного заходу.
23.03.2026 ОСОБА_5 затримана в порядку ст.208 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:
-Протоколом огляду місця події від 23.03.2026:
-Протоколом огляду предмету від 24.03.2026;
-Протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст.208 КПК України;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 24.03.2026;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 24.03.2026;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 24.03.2026;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Зв'язок підозрюваної ОСОБА_5 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів вказує на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого їй злочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрювані, обвинувачені обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватимуть відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 .
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Слідчий суддя доходить висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить відсутність будь-яких соціальних зв'язків, вагомість доказів про вчинення нею інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваної, в їх сукупності, зокрема її вік та стан здоров'я, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною, вказані злочини, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів. Також суд враховує, що підозрювана вину не визнає та відмовилася співпрацювати із досудовим слідством, раніше знаходилась в розшуку Вознесенським РУП ГУНП в Миколаївській області, як особа, яка переховується від суду, за обвинуваченням за ст. 185 ч.2 КК Укураїни.
Ризик незаконно впливати на свідків є обґрунтованим, оскільки, підозрювана ОСОБА_5 знає адресу мешкання свідків та будучи на волі може здійснювати тиск на них, вмовляння, з метою змінити показання, дані під час досудового розслідування.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином на першочерговій стадії досудового розслідування є також обґрунтованим, так як підозрювана з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може підшукати свідків або речові та інші докази, які можуть спотворювати факти, що перешкоджатиме встановленню об'єктивної істини під час здійснення досудового розслідування.
Суд приймає до уваги те, що ОСОБА_5 має місце проживання, зі слів має повнолітню доньку, яка проживає за кордоном, відомості про судимість відсутні, однак вказане саме по собі, не спростовує вищенаведених ризиків. Щодо посилань підозрюваної про те, що вона має постійне місце проживання у м. Одеса та доглядає за матір'ю чоловіка, то вказані обставини не підтверджені жодними доказами. При цьому прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вимоги частин 4, 5 ст.182 КПК України, тяжкість правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає за необхідне визначити їй заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2026 складає 199680 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути нею внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на неї такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області, прокурора або до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає або перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання слідчому СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останньої під вартою.
Згідно ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_5 , задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту взяття ОСОБА_5 під варту, тобто з 23 березня 2026 року.
Строк дії ухвали - до 21 травня 2026 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2026 складає 199680 (сто дев'яносто дев'ять шістсот вісімдесят тисяч) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 у разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області, прокурора або до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає або перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання слідчому СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Одеській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Одеського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області, прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області та слідчого суддю Південного міського суду Одеської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваній, що якщо вона, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_5 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Час оголошення повного тексту ухвали 27.03.2026 о 15.45 год.
Слідчий суддя ОСОБА_12