Справа № 517/24/26
Провадження № 3/517/23/2026
30 березня 2026 року с-ще Захарівка
Суддя Захарівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, ідентифікаційний номер невідомий, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП
установив:
До Захарівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Протокол складений поліцейським СРПП Відділення поліції № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області Гуркушем О.О.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення установлено, що 18 грудня 2025 року о 17 год 01 хв по вул. Європейська в с-щі Захарівка Роздільнянського району Одеської області, водій ОСОБА_1 керував мопедом «Honda Dio», державний номерний знак відсутній, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного пристрою та проведення медичного огляду у лікарні ОСОБА_1 відмовився під запис на нагрудну відеокамеру. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином шляхом направлення поштовим зв'язком судової повістки за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 . Направлена йому судова повістка про виклик до суду за його місцем реєстрації, повернута суду з відміткою пошти про те, що «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 30).
Зважаючи на те, що Кодексом України про адміністративні правопорушення не врегульовано питання заочного розгляду справи у випадку відсутності порушника за місцем реєстрації, суд використовує аналогію закону.
У відповідності до ч. 7 ст. 128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
З довідки Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області № 01/17/45 від 16 січня 2026 року, отриманої за запитом суду, слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с 21).
Відповідно до правової позиції КЦС ВС викладеної у постанові від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Ураховуючи зазначене, а також те, що повістка про виклик у судове засідання судом направлялася належним чином за офіційним зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , а конверт направлений за офіційним зареєстрованим місцем проживання повернувся на адресу суду з довідкою поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою», суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду.
Крім цього, інформація щодо дати, часу та місця розгляду справи розміщалася на офіційному вебсайті Захарівського районного суду Одеської області, що дозволяло ОСОБА_1 самостійно її переглянути.
При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові у справі № 0870/8014/12 від 15 травня 2019 року, згідно якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Частиною 1 ст. 277 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
За таких обставин, ураховуючи строки розгляду справи, визначені ч. 1 ст. 277 КУпАП та те, що ОСОБА_1 обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, а також ураховуючи, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за його відсутності.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, жодних пояснень суду не надав, а тому суд при прийнятті рішення керується виключно доказами, що додані працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 544516 від 18 грудня 2025 року, з якого вбачаються дані про його особу, дату, час, місце, обставини скоєного ним правопорушення, який підписаний останнім без будь-яких зауважень щодо його змісту (а.с. 1), письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18 грудня 2025 року, згідно яких, він 18 грудня 2025 року о 17 год 01 хв по вул. Європейська в с-щі Захарівка Роздільняського району Одеської області, керуючи мопедом «Honda Dio», державний номерний знак відсутній, був зупинений працівниками поліції. За результатом виявлених у нього ознак алкогольного сп'яніння, поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або медичний огляд в лікарні. Однак, від проходження огляду він відмовився, оскільки не заперечував факт вживання алкогольних напоїв (а.с. 2), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують реакцію та швидкість реакції від 18 грудня 2025 року, з якого вбачається, що у результаті огляду працівниками поліції водія ОСОБА_1 , у останнього виявлені ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Крім того, у направленні містяться відомості про те, що ОСОБА_1 не доставлявся до медичного закладу у зв'язку з відмовою останнього (а.с. 4), копією постанови серії ЕНА № 6370267 від 18 грудня 2025 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 121 КУпАП за те, що він 18 грудня 2025 року о 17 год 01 хв по вул. Європейська в с-щі Захарівка Роздільнянського району Одеської області, керував мопедом «Honda Dio», державний номерний знак відсутній, без захисного мотошолома, чим порушив п. 2.3 (г) ПДР (а.с. 5), копією постанови серії ЕНА № 6370244 від 18 грудня 2025 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП за те, що він 18 грудня 2025 року о 17 год 01 хв по вул. Європейська в с-щі Захарівка Роздільнянського району Одеської області, керував мопедом «Honda Dio», державний номерний знак відсутній, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, згідно постанови Захарівського районного суду Одеської області від 14 жовтня 2025 року, чим порушив п. 2.1 (г) ПДР (а.с. 6), з відеозаписів з персонального нагрудного відеореєстратора NC-M6B працівників поліції, які містяться на DVD-R 4.7 GB/120 min вбачається, що ОСОБА_1 під час керування мопедом зупинений працівниками поліції. При спілкуванні працівників поліції з ОСОБА_1 , у останнього виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. На вказане водій повідомив, що він зранку дійсно вживав алкоголь. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, на що останній відмовився, оскільки не заперечував факт вживання алкогольних напоїв. Після цього, працівники поліції повідомили водію, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення статті 130 КУпАП. В подальшому працівники поліції склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, який він після ознайомлення підписав без будь-яких зауважень (а.с. 11).
Згідно із копією постанови Захарівського районного суду Одеської області від 14 жовтня 2025 року, яка набрала законної сили 04 листопада 2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік (а.с. 12-14).
За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, для фіксування факту відмови водія пройти огляд на стан сп'яніння достатньо зафіксувати його відмову за допомогою технічного пристрою на який здійснюється безперервний відеозапис. При цьому закон передбачає необхідну присутність двох свідків у тому випадку, якщо не можливо застосувати технічні пристрої для здійснення такого виду відеозапису.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
В свою чергу відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлено, що водій ОСОБА_1 протягом року піддавався стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП та 18 грудня 2025 року всупереч п. 2.5 ПДР не пройшов на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Отже, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння належним чином зафіксована, підтверджується сукупністю доказів та отримана працівниками поліції від ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП з застосуванням технічних засобів відеозапису.
Згідно з п. 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі-Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, працівники поліції вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Вимога працівників поліції щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу та відеозаписом.
Факт відмови ОСОБА_1 пройти в установленому законом порядку огляд на стан сп'яніння підтверджується дослідженими судом доказами.
З урахуванням викладеного, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП - повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, відношення до скоєного правопорушення, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлені.
Суд крім цього, ураховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема його рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, де Суд у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм держави Україна.
Санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
З довідки начальника ВнП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області Алексєєвича В.О. № 5589-2026 від 07 січня 2026 року вбачається, що згідно облікових даних ОСОБА_1 посвідчення водія в підрозділах ТСЦ не отримував (а.с. 16).
Відповідно до висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений в постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 (провадження №51-944 кмо 23), згідно якого суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту або в таких порушеннях, вчинених у стані сп'яніння, незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами тому як створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода.
Незважаючи на те, що у вказаній постанові йдеться про додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами за вчинення особою кримінальних правопорушень, передбачених ст. 286, 286-1 КК України, але правовий висновок, наведений у ній, підлягає застосуванню і у справах про адміністративні правопорушення при вирішенні питання про можливість застосування додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки незалежно від виду правопорушення, чи то воно є кримінальним, чи то адміністративним, у будь-якому разі, йдеться про той самий захід примусу, а саме про позбавлення права керувати транспортними засобами, у зв'язку з вчиненням правопорушення, а також, у будь-якому разі, має бути дотримана засада справедливості та принцип рівності всіх перед законом при застосуванні цього заходу примусу.
Ураховуючи зазначене, особі, яку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення адміністративних правопорушень отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Отже, ураховуючи вказані обставини справи, беручи до уваги особу правопорушника, суд дійшов висновку, що з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненням як ним, так і іншими особами нових правопорушень, на нього необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції за вчинене правопорушення, оскільки в даному випадку таке стягнення повністю досягне мети його застосування, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для накладення більш суворого стягнення, з числа передбачених санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме такого стягнення, як адміністративний арешт. Також на ОСОБА_1 підлягає накладенню додаткове адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Крім того, суд ураховує, що санкція частини 2 статті 130 КУпАП передбачає оплатне вилучення транспортного засобу чи без такого.
Згідно довідки начальника ВнП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області Алексєєвича В.О. № 5589-2026 від 07 січня 2026 року вбачається, що транспортний засіб - мопед «Honda Dio» в установленому законом порядку за ОСОБА_1 не зареєстрований (а.с. 16).
При цьому, абзацом 4 п. 28 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що не можна накладати стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Слід зазначити, що суд позбавлений можливості застосувати інше додаткове стягнення, яке не є обов'язковим, у виді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять доказів, що транспортний засіб перебуває у приватній власності ОСОБА_1 .
При вирішенні питання про строк додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами суд урахує таке.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 , згідно постанови Захарівського районного суду Одеської області від 14 жовтня 2025 року, будучи позбавленим права керування транспортним засобом на строк один рік, до закінчення строку дії вказаного стягнення вчинив нове адміністративне правопорушення за ч. 2 ст.130 КУпАП, за яке судом також застосується стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, в силу приписів ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП слід приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
З урахуванням того, що постанова Захарівського районного суду Одеської області від 14 жовтня 2025 року набрала законної сили 04 листопада 2025 року, то станом на день винесення даної постанови невідбута ОСОБА_1 частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за попередньою постановою суду складає 7 місяців 5 днів, які в силу ч. 3 ст.30 КУпАП підлягають приєднанню.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Отже, з ОСОБА_1 також підлягає стягненню судовий збір в сумі 665 грн 60 коп, сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи викладене та керуючись статтями 23, 33-35, 130, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, ідентифікаційний номер невідомий, винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднати ОСОБА_1 до накладеного стягнення невідбуту частину стягнення за постановою Захарівського районного суду Одеської області від 14 жовтня 2025 року у виді 7 (семи) місяців 5 (п'яти) днів позбавлення права керування транспортними засобами та накласти остаточне стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 7 (сім) місяців 5 (п'ять) днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300, код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37607526, рахунок отримувача UA848999980313080149000015001, код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, ідентифікаційний номер невідомий, на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Згідно із статтею 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, тобто 68000 гривень, що передбачено ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги через Захарівський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Постанова може бути пред'явлена до виконання на протязі трьох місяців з дня її винесення.
Суддя